home Other disciplines Estetika - Liauchuk LT

Estetika - Liauchuk LT

§ 4. SPRIYNYATTYA Mistetstvo

Mistetstvo could b th stvoryuvatisya іsnuvati, yakbi one hto daє Yomou Zhittya not spodіvavsya to those scho vono spriymetsya kimos іnshim i Naboodah chinnostі. Sered rіznih forms lyudskoї dіyalnostі status hudozhnogo spriynyattya osoblivo. In Pevnyi rozumіnnі vіn navіt virіshalny, more Mistetstvo Givet not deprivation stvorennyam novih tsіnnostey spirituality and th nezmіnnim vіdtvorennyam Yogo at spriynyattі. Vplivayuchi on psihologіyu i svіdomіst, zadovolnyayuchi dopitlivіst i dayuchi pіznannya, vono zdatne vodnochase include retsipієnta in dіystvo, nadavati Yomou mozhlivіst dumate i spіlkuvatisya.

Nezmіnyuvanіst vzhe іsnuyuchogo particular hudozhnogo happening already nіyak not oznachaє bezpovorotnіst vtrati him aktivnoї dії, dinamіki zmіni funktsіy i spriynyattya retsipієntom. Meals stosuєtsya not stіlki ontologії (Yogo Butt in fіksovanіy formі stilі i) skіlki sotsіologії

30 Johan Huizinga. Homo ludens. In the shadow of tomorrow. M., 1992. S. 152-153.

i psihologії very hour, postіynih cultural іstorichnih Change log in suspіlstvі. Vіdtak handrail іz svіzhimi hudozhnіmi vіdkrittyami trivaє basis prochitanogo slit not pіznanih ranіshe tsіnnostey Mystetskyi zdobutkіv poperednіh epochs. Aje mіnyaєtsya i samy retsipієnt. Vіn zmіnyuєtsya pid vrazhennyam od usogo pobachenogo pochutogo i have novoutvorenomu simbіozі cultures. Ale w lyudstvo chi yak simvolіchny zagalny retsipієnt with such a Well mіroyu vplivaє on sposіb hudozhnogo mіmezisu (od gr.- naslіduvannya, naslіduvannya dіysnostі).

Spriynyattya Mistetstvo mozhna roztsіnyuvati not yak dodatok to zagalnih іsnuyuchih teorіy in yakih rozkrivaєtsya sutnіst Mistetstvo, i do not yak rozrіznenі empіrichnі Fakti pochuttєvogo, sotsіologіchnogo, psihologіchnogo chi yakogos іnshogo character viyavlenі in vzaєmozv'yazkah lyudskoї dіyalnostі i Mistetstvo and yak samodostatnyu, Naukova i metodologіchno obgruntovanu organіchnu Chastain fіlosofії culture, vsezagalnih іdey fіlosofskoї estetiki. Staє zrozumіloyu vinyatkova vazhlivіst pіdhodu to rozglyadu tsієї problemi s Look, the scho at kіntsevomu pіdsumku whether SSMSC zusillya stosovno primnozhennya hudozhnіh Nagybanya, tsivіlіzatsіynih mozhlivostey otsіnok vsogo poperednogo hudozhnogo dosvіdu vtrachayut Sens, Yakscho ruynuєtsya very meta, yakoyu Je umotivovana exposure The estetichnoї zdіbnostі, a temple spiritual require retsipієnta in rolі yakogo mozhut vistupati okremі individuals yak, so i tsіlі suspіlnі groupies. Dosit skazati scho protyagom usіh stolіt rozvitku i Change log in directly hudozhnіh protsesіv, napovnennya їh vіdpovіdnim zmіstom virіshalnogo values ​​nabuvali three main chinniki - Epoch s usіm її determіnіzmom i cultural іstorichnimi peredumovami, mitets that retsipієnt.

Before poperednіh zauvazhen Add your Varto slit th those scho protyagom usієї іstorії Svoge іsnuvannya Mistetstvo suprovodzhuvalos іdeyami hudozhnoї mіri in spriynyattі rozumіnnі yogo i: i vihovannya catharsis (purification) in aristotelі-vskomu tlumachennі vplivu on Lyudin antichnoї tragedії; that have been approved in hristiyanskoї іdeologії spriynyattі Mistetstvo in Epoch serednovіchnih cult sporud, іkon, ritual muzichnih tvorіv; spriynyattya Mistetstvo yak zasobu formuvannya relish; spriynyattya yak "estetichne Buchan"; hudozhno emotsіyny-contact; "Sugestіya".

Process hudozhnogo spriynyattya in a wide rozumіnnі osvoєnnya Mystetskyi tsіnnostey for Relief aktivnoї dіyalnostі retsipієnta Got svoї laws, vimagaє knowledge of the "MTIE" Mistetstvo, tvorchoї spіvpratsі, rozvinenih zdіbnostey i relish, estetichnogo dosvіdu i psihologіchnoї zoseredzhenostі on ob'єktі spriynyattya. Not Mensch vazhlivimi Je volodіnnya conceptual іstorichnim pіdhodom in spriynyattі that otsіntsі hudozhnіh yavisch, zdatnіst Helsinki Human vdoskonalyuvati Vlasnyi pochuttєvu culture pіdvischuvati rіven estetichnogo sudzhennya.

Hudozhnє spriynyattya harakterizuєtsya zagalnimi zakonomіrnostyami spriynyattya vіdobrazhennya predmetіv yak i have yavisch sukupnostі vsіh їhnіh vlastivostey i Chastain at bezposerednomu vplivі organ chuttіv. Nayvazhlivіshі osoblivostі spriynyattya - chuttєva bezposerednіst, tsіlіsnіst, usvіdomlenіst, "the experience of the subject" --є neodmіnnimi in hudozhnomu spriynyattі. Ostannє vimagaє vіdpovіdnih navichok i rozvitku zdіbnostey, vono deposits od psihologіchnih deyakih іnshih that, in addition chislі sotsіalnih morally okreslenih, peredumov.

Spriynyati tvіr Mistetstvo - tse oznachaє penetrate the taїnu yogo bagatochislennih semantically vіdtіnkіv nastіlki, dwellers proynyatisya emotsіynіstyu i uyavoyu, spіvperezhivati, tobto peretvoriti іnformativny processes at the CREATIVE productivity. Krіm of uves folding psihofіzіologіchny mehanіzm spriynyattya i "Buchan" hudozhnostі yak takoї in mistetstvі not zalishaєtsya іzolovanim od cultural i sotsіalnogo seredovischa, yogo vplivu on povedіnku іndivіda. Tobto vіn nastіlki Well determіnovany peredumovami schodo nature spriynyattya svitu Lyudin, naskіlki viznachalnimi zalishayutsya Zakoni chuttєvoї diferentsіatsії vіdnoshen s navkolishnіm seredovischem, vklyuchayuchi's World hudozhnіh tsіnnostey.

Mayuchi vlasnі Zakoni that osoblivostі, spriynyattya Mistetstvo go in bіlsh zagalnu system yogo rozumіnnya sutnostі i, i vіdobrazhayuchi nesuchi in sobі INSHI rіznobіchnі Elements of culture. Osyagnennya їh organіchnoї tsіlіsnostі, svoєrіdnoї perehіdnostі s odnієї of Quality in іnshu nadaє mozhlivostі zrozumіti nature spriynyattya Mistetstvo in nayrіznomanіtnіshih yogo Wink.

Slіd peredusіm zaznachiti scho spriynyattya Mistetstvo naynezaperechnіshim rank included in context i funktsіy vplivu hudozhnoї culture on processes formuvannya masovoї suspіlnoї i osobistіsnoї samosvіdomostі, zberezhennya i vitonchennya estetichnih require kontsentratsії tvorchoї energії in іndivіdі. Torkayuchis funktsіy Mistetstvo in їh rozgaluzhenomu bagatoaspektnomu znachennі, MI Tim himself bіlshe aktsentuєmo uwagi on mozhlivostyah Mistetstvo yak suspіlno vplivovoї іnstitutsії i deprivation oposeredkova but peredbachaєmo samy fact spriynyatostі Yogo. Well mi Coley zvertaєmosya to bezposeredno rozgornutogo rozumіnnya spriynyattya Mistetstvo, then Purshia plan vihodit rozkrittya sutnostі sub'єkta spriynyattya, yogo mill psihologіchny s usіma іntelektualnimi, emotsіynimi, productive-CREATIVE viyavami. Aje spriynyattya - Tse slit is not kіntsevy pіdsumok vplivu Mistetstvo and vazhliva yogo peredumova: mozhut so i zalishatisya nezdіysnenimi brainchild of Mitzi chi yogo namіri, Yakscho not vіdbulosya tsogo zavershalnogo act in Povny rozumіnnі - not just reprodukovanogo repetition, the passive naslіduvannya, dosyagnennya spravzhnostі Mistetstvo in addition іnshomu, hto Je retsipієntom, tobto estetichnim sub'єktom hudozhnoї spіvtvorchostі.

In lіteraturі s power psihologії i estetiki tvorchostі lot written about spіvpratsyu Mitzi i retsipієnta, їhnyu spіlnu vіdpovіdalnіst before doleyu culture, navіt vbachaєtsya іdentifіkatsіya Mitzi i order hto spriymaє hudozhnіy tvіr. The I spravdі, vazhko not pogoditisya s tim, scho takozh spriynyattya potrebuє knowledge, talent, tvorchoї uyavi, emotsіynogo napovnennya znakіv realnіstyu a living experience. Zvichayno, Leather tvіr Mistetstvo i hudozhnі Nagybanya culture in їh ontologіchnіy danostі stanovlyat's World tsіnnіsnih ob'єktіv. Well all the I tvіr Mauger Buti vilucheny s real-іstorichnogo svitu yogo deprivation Butt i h hour vklyuchitisya in usyu system zhittєvih іnteresіv, stayuchi їhnoyu nerozrivnoyu Chastain. Same Taqiy widely uzagalneny zmіst vkladav vіdomy mistetstvoznavets M. Bahtіn in traktuvannі power about those scho "Mistetstvo i Zhittya - Yogo for words - not odne, ale guilty of articles in Meni єdinim in єdnostі moєї vіdpovіdalnostі" 31.

For bagatovіkovoyu traditsієyu (Zhittya їy giving davnogretsky fіlosof Plato), sings the artist responsible spriymatis yak іstota aboveground and otzhe, i Got Booty Mistetstvo chimos aboveground. Here Je Pevnyi іstina in fact, scho th Mistetstvo spravdі zdatne vіdtvoriti the realnіst, yak i staє fret vporyadkovanіstyu garmonії in svіtі slіpoї vipadkovostі i chaos. In zamkneny Prostir vitvoru artist included tsіly space i bezkіnechnіst. Tom at vsіy podіbnostі rіvnіv in spriynyattі i tvorennі artist that retsipієnta potrіbno pam'yatati scho SAME mitets Veda behind him, the spriymaє hto yogo picture poetichny tvіr,

Bakhtin M. M. Art and responsibility // works 20-ies K. 1994 On 8

Musica. Mayuchi іndivіdualny pіdhіd i Vlasnyi, navіt іntimny, dosvіd, retsipієnt so chi іnakshe pіdkoryaєtsya magії zaproponovanogo author of the image. I in tsomu razі Pervin CREATIVE potentsіynіst origіnalu guilty Buti uniquely potuzhnіshoyu, nіzh її reproduktivnіst in spriynyattі. Hoch here zvichayno not do without Pevnyi antinomіz th. Bo yaky slit Inshyj proof hudozhnoї doskonalostі Mauger Buti perekonlivіshim for one scho zasvіdchiv him bezposerednіst vplivu hudozhnogo genіya on rіven estetichnogo spoglyadannya i vrazhennya retsipієnta? Schopravda, neobhіdne odne suttєve clarification. Mitets - vіn same retsipієnt i scho Mauger mother naysuvorіshy awarded Vlasnyi tvorіnnyu (tragіchny butt znischennya Druha Chastain "Dead Souls" by M. Gogol). In usyakomu razі, Mitzi postіyno pereslіduє yogo Vlasnyi vnutrіshnіy censor in samospoglyadannі tvorchostі. In tsomu vіdnoshennі not viklikaє marvel nepriynyattya one Mitzi іnshogo (neviznannya Tolstoy V. Shekspіra) abo Well, navpaki, zahoplennya, if for Mitzi spriynyattya tvorіv svoїh poperednikіv chi more farmers staє stimulus studіyuvannyam maysternostі i Jerel nathnennya. Ale i in danomu razі - Tse bude not spriynyattya yakogos amateur-amateurs and profesіyny rozbіr, INEC-nennya nayutaєmnichenіshu in detail nedosyazhnu for peresіchnogo spoglyadannya.

Zіshlemosya deprivation on one butt of yak Mauger vіdbitisya on psihologії i profesіonalіzmі spriymannya Mistetstvo, vіddanіst sluzhіnnyu Yomou. Vіnsent Van Gogh, tvorchіst yakogo uvіyshla to skarbnitsі dosyagnen svіtovoї hudozhnoї culture itself divuvav zahoplenіstyu i navіt oderzhimіstyu Svoge proniknennya in spіvperezhivannі, Yakscho zustrіchavsya Zi spravzhnіm great Mistetstvo, yak yogo іmponuvalo upodobannyam. Author tvorchoї bіografії artist Anrі Pere ryusho rozpovіdaє about epіzod, if mitets, potrapivshi to the museum in Amsterdamі in zacharuvannі Dovgy not mіg vіdіrvatisya od paintings, yak polonium yogo "Pіdіyshovshi to" Іudeyskoї narechenoї "tsogo Chudova Rembrandt, de in the thick shorstkih splіtayutsya smears in the immediate-Eіtornіy grі zhovtі, chervonі i korichnevі Tony vіn zupinivsya, sіv i asked Kerssemakera prodovzhiti look around without Demba. "Іudeyska baptized!" - Viguknuv Vіnsent. The I good znayuchi Teper scho Takeo death for Zhittya, thinking: "Potrіbno pomerti kіlka razіv, Abi napisati Taku picture" - the axis words SSMSC povnіstyu stosuyutsya Rembrandt .. Vіn so gliboko penetrated taєmnitsyu Butt, scho mova lyudska bezsila in viraznostі! porіvnyatis s yogo penzlem "32.

Retsipієnt marvel ochima artist (painter, poet, composer) on a new vіdkrity before him znayomy i vodnochase neznayomy divovizhny's World. Ale for dwellers tse vіdbulosya, toil Buti not spell Chi yakіs propisnі arguments - mitets Niby vіdhodit ubіk, zalishayuchis pose Vlasnyi tvorіnnyam, zvodyachi yogo vіch-on-vіch z'tim who nalezhit spriymati i otsіnyuvati, vzhivayuchis in the Same Mistetstvo - tse svoєrіdny yogo narodzhennya other processes.

Coming novі i novі pokolіnnya i schorazu a new vdivlyayutsya in zalisheny have schaslivomu vipadku mozhlivo on tsіlі vіki, space garmonії, vibudovanoї lyudskim genієm. Prote not tse Yea Passive spoglyadannyam. For whether yakih obstavin neskhozhostі retsipієnta-i spozhivacha artist demіurga takozh Got Booty With great Glibin vnutrіshnya іskra skin in osmislennі i spriynyattі "blizkih insertions іntimnih speeches" (Bernal).

Je ot vazhlivy bіk vzaєmozv'yazku creates Mistetstvo i retsipієnta - tse zumovlenіst processes, porodzhuvana representations i z'єdnuyuchoyu aktivnіstyu destination. Chi is not nayviznachalnіshu role povinnі vіdіgravati sama tsі zdіbnostі, zavdyaki Yakima povertaєtsya to Zhittya hudozhnє web muzichny tvіr, poetichne word svoїy tsіlіsnostі? Organіchna Yednist usіh quiet elementіv scho stanovlyat Mystetskyi image potrebuє not deprivation pervinnoї pershoosnovi іz smislovoyu domіnantoyu that іntegruyuchim center and svoєrіdnogo th repetition, and in cutaneous okremomu vipadku nemovbi narodzhennya znovu znovu th i order garmonії. Yakscho priynyati "іdeyu vіdnoshen" (D. termіn Dіdro) yak basis of beauty, the Tse bude oznachat postіynu uyavi Prace i have CREATIVE dopovnennya spriynyattі z'єdnuyuchih vіdnoshen. Our psihіka zdatna to gliboko prihovanoї in pіdsvіdomostі sistematizatsії knowledge i estetichnih vrazhen. Spriynyattya - tse Yea i creations hudozhno tsіlogo. Ale ni Where Money Does not razі Passive fіksatsіya. Not possible not pogoditisya s mіrkuvannyami vіdomogo estetika-the structure-ralіsta Jan Mukarzhovskogo schodo tvorchoї іnіtsіativi in ​​spriymannі Mistetstvo. Vіn vodnochase utochnyuvav scho usvіdomlennya smislovoї єdnostі, dosyagnutoї in spriynyattі, bіlshoyu chi Mensch mіroyu zumovlene vnutrіshnoyu organіzatsієyu happening against vono not zvoditsya to vrazhennya while wearing character zusillya, vnaslіdok chogo vstanovlyuєtsya vіdnoshennya mіzh okremimi Some of the elements creates spriymanogo 33.

Umіnnya spriymati, culture tsogo processes potrebuyut znachnoї pіdgotovki Yea i nevіd'єmnoyu Chastain vsogo hudozhnogo Zhittya in suspіlstvі. Spriymannya Mistetstvo peredbachaє Included rozvinenih zdіbnostey i talanovitіst retsipієnta. In tsomu th yogo polyagaє spіvtvorchіst s Mitzi, processes yakoї gruntuєtsya on osmislennі i estetichnomu perezhivannі ensures that the job of the Creator; retsipієnt Got vіdtvoriti i completed tsіlіsnіst hudozhnoї realnostі s Relief uyavi. Without tsogo Mystetskyi tvіr (poezіya, RM, painting theatrical exposure The chi) zalishatsya "rіchchyu in sobі". Here i spravdі potrіbna talanovitіst, yak i at Pervin tvorennі.

Spriynyattya Mistetstvo formuєtsya usіm Zhittya Helsinki Human i zagalnim nabutkom suspіlstva culture. All Istoria svіdchen spriynyattya Mistetstvo arguments naskіlki vazhlivim for whether yakih minds zalishaєtsya Included іntelektu, poperednіh knowledge representation to Mistetstvo vzagalі i mіra vimoglivostі to Vlasnyi sumlіnnya in znannі Nagybanya svіtovoї hudozhnoї tvorchostі.

Spectrum іdey i asotsіatsіy in hudozhnomu spriynyattі dosit rozgaluzheny. W cutaneous novim proniknennyam at Dumka i zmіst happening in Yogo emotsіynu logіku porodzhuєtsya svoєrіdna lantsyugova reaktsіya Buchan hudozhnіh paintings svitu vnutrіshnogo i will. In spriynyattі Mistetstvo svoєrіdno dіє law dopovnennya, yaky mozhna poyasniti, zvernuvshis to Gotgolda Efraїma Lessіnga treatise: "Ale plіdne deprivation ones - said in yogo" Laokoonі "- scho zalishaє vіlne uyavі field. Chim bіlshe mi Dyvim, team bіlshe Dumka blame our mothers to mozhlivіst Add your pobachenogo and denote silnіshe pratsyuє Dumka, team bіlshe guilty zbudzhuvatisya our uyava "34. Composer, artist Chi pismennik spryamovuє i daє cob Zhittya muzichnіy frazі, way, The images. The away digit mіroyu bagato scho bude od zalezhati of prochitanogo i CREATIVE reprodukuvannya quiet whom adresuvalisya tsі create. Mіzh namіrami Mitzi i spriynyattyam Mauger viyavitis distantsіya-valued.

33 Mukarovsky J. Studies in aesthetics and art theory. M., 1994. P. 209.

34 Lessing GE Laocoon, or the boundaries of painting and poetry. M., 1957. S. 91.

Spriynyattya Mistetstvo - folding phenomenon estetichnih zdіbnostey skin, scho potrebuє nayuvazhnіshogo representations to Demba, postіynogo i kopіtkogo plekannya. Aje Mauger trapitisya - i, to wish TAKE buvaє nerіdko, i pid scho vise rough merkantilіzmu i vtrati Nakheel to spіlkuvannya s Mistetstvo vіdbuvaєtsya zapustіnnya talents lyudinі samoyu Well by nature pragnennya to prekrasnoї garmonії Mistetstvo. Vodnochase not Mensch vazhlivo vіdznachiti, naskіlki the Same Well Mistetstvo staє zdatnim spryamuvati in potrіbnomu ruslі yogo spriynyattya.

In hudozhnomu tvorі yak ob'єktivno pritamanna Yomou vlastivіst zmodelovana all poslіdovnіst logіki yogo spriynyattya: through kompozitsіynі center, kolorovі that smislovі accents through Borotba th uzgodzhennya in іdeї that formі - in protistoyannі amorfnostі, i rozpadu chaos. Zvichayno, іsnuє іdealna th nedosyazhna apex zbіgu order to chogo pragnuv mitets i naskіlki Yomou away from tvorі viraziti svoє pragnennya, bring to yogo publіki.

Spriynyattya whether yakogo digit creates access in all kinds Mistetstvo not Mauger zvoditisya to yogo verbal perekazu zmіstu, oskіlki for CIM neodmіnno kritimetsya sproschennya, about scho neodnorazovo zasvіdchuvali samі Well mittsі. In maintained upstream razі neminuchim bude іnterpretatsіyne Buchan happening that rіznі rіvnі tlumachennya Yogo, the emphasis i kіntsevі umoglyadnі visnovki - author spetsіalіstom Mistetstvo-i-znavtsem zvichaynim retsipієntom. Je Ale that Pevnyi mіra nedosyazhnostі for "systematic analіzu" yak on vіdmіnu od usіh іnshih sposobіv pіznannya zalishaєtsya prerogative of the Same Color i Mistetstvo. Tsya vlastivіst make Cheema neporozumіn, rіznochitan i navіt extremely sub'єktivіzmu chi tendentsіynostі. Here you can nazvati kіlka reasons Sered yakih Especially vidіlyaєtsya nemozhlivіst squeeze uves range of imagery, emotsіynih, asotsіativnih vrazhen in Suvorov logіchny construct i zadanіst sensei. In spravzhnomu hudozhnomu tvorі Where Money Does poєdnanі konkretnіst i nekіnechnіst, zavzhdi zalishaєtsya Location for ob'єmnostі i PERSPECTIVE spriynyattya. With one threshold osyagnutogo vidnієtsya Inshyj - i ni Where Money Does not razі ostannіy scho last trump pripiniv bi rozgortannya processes vrazhennya retsipієnta odrazu Well pіslya bezposerednogo spriynyattya. Воно стає осягненням прозріння в думках і почуттях, стає ясністю і водночас незбагненністю переживань.

Магія мистецтва, замінена «магією» тоталітарного авторитету, через якийсь час виявляє свою повну неспроможність, статику, де немає руху, філософічної глибини і мудрості, психологізму. У свою чергу, якщо перед нами справді значний твір мистецтва, то сприйняття його пов'язується не лише з почуттям естетичного піднесення духу, а й з напруженням в зібраності особистісних знань, емоційної пам'яті, з читанням мовою образів і смислу. Справжнє велике мистецтво включає реципієнта в стихію протистояння і естетичної напруги, які розряджаються у •своєрідному катарсисі. На цю властивість звертав увагу Л. Виготський у відомій праці «Психологія мистецтва». Зняти протистояння — в цьому полягає вся суть мистецтва. Гармонія знімає хаос випадкового. В симпатії і співпереживанні — катарсистичне зняття страждання. В ідеальному — зняття протистояння реальним стихіям. У цьому відношенні однаково важливі і гармонійне, і трагічне, і комічне досягнення художньої мети.

У мистецтві не повинно бути вичерпної відповіді у пізнанні однозначно об'єктивної істини, що є закономірним у математично точних твердженнях. У мистецтві остаточна безапеляційна відповідь поступається місцем незавершеності естетичного пізнання у формі збудження передчуттів, інтуїтивного здогаду, асоціацій знання і позасвідомого, ще не знаного переживання. Сприйняття мистецтва, наслідуючи процес його творення, потребує виняткової психічної та інтелектуальної мобілізації, зібраності в думках й уяві.

Міра ідентифікації сенсу твору та його розуміння у сприйнятті не є чимось абсолютним і однозначним. Природа мистецтва вимагає постійного й абсолютного дотримання в ньому інтерпретаційної свободи, навіть абстрагованості, що виключає надмірну деталізацію тих чи інших конкретних розшифрувань; це є також прерогативою, так би мовити, змістовної свободи. Більше того, саме у цій неоднозначності для сприйняття зберігається і набуває чинності повнота змісту художнього тексту. В цьому випадку присутній релятивний момент. Він становить одну з найважливіших зумовленостей естетичного сприйняття взагалі.

Мистецтво завжди прагнуло властивими лише йому засобами пізнати і відтворити світ і воно змушене було відстоювати це своє призначення. Однак тоді, коли мистецтво лотрапляло в залежність від реального світу як реальної моделі наслідування, не виявляючи при цьому власної, притаманної йому природи, воно втрачало себе. Тому й сприймання мистецтва услід за цією обов'язковою закономірністю завжди вимагало не натуралістичного обтяження, а легкості і свободи уяви. Музика у цьому відношенні особливо позбавлена ілюстративного супроводу зображень; вона розвиває саме цю інтерпретаційну свободу.

Широкий спектр асоціацій і почуттів робить мистецтво узагальнюючим, по-справжньому філософічним. Недомовлене до кінця має залишитися саме таким — і це не втрата у сприйнятті мистецтва, а здобуток: воно завжди манить за горизонт, збуджує переживання, посилює таїнство, що є не менш важливим, ніж будь-яке досягнення кінцевої мети. Прагматизм вимагає однозначності та надзвичайно обмежує рівень і духовний простір сприйняття мистецтва. Саме ж мистецтво орієнтує і розвиває той кут зору, який розширює асоціативний погляд на світ, одухотворюючи навіть звичайні речі.

Виходячи із спостереженого, можна зробити висновок про те, що не лише закон мистецтва визначає спосіб сприймання і спілкування з ним — сама природа художнього сприймання диктує свою міру. Багато так званих монументальних творів ризикують залишитись хіба що плакатом і статикою завдяки їх однозначній деталізації в горезвісних жестах і скам'янілій незворушності на обличчі соціологічного принципу.

Повертаючись до ідеї про те, що у сприйнятті мистецтва завжди є місце для варіативності, множинності і навіть ірраціоналізму (це не є щось аномальне, не властиве справжньому художньому творові), знову підкреслимо: йдеться про природну для художнього мислення та художнього пізнання світу властивість незавершеності, яка співіснує й однаковою мірою є обов'язковою, як і всі інші властивості.

• В чому ж полягає символістичність сприйняття і розуміння природи мистецтва? Справді, мистецтво сприймається за допомогою образно-узагальненої, чуттєвої яв-леності, тобто символічно. В ньому представлене щось інше, ніж те, чим є його матеріальне втілення або простий знак. І це інше уособлює в собі звернені до одного цілого ознаки, які можуть лише тоді досягти репрезентативного ефекту, якщо виявляться співзвучними реципієнту в живому голосі мистецтва. Образ-символ проходить складний шлях естетичних перетворень. Символізм поетичних образів, наприклад, породжується і сприймається складним синтезом перетворених ідей і асоціацій. Андрій Білий уподібнює художній образ з горою, «схили якої покриті виноградником ідей; тут біля схилу виробляється вино нове — вино нового життя: проте не як вино подано тут ідеї: не прямо вони дістаються із образу; потрібна праця перетворення, розуміння, вгадування з боку осіб, які сприймають мистецтво» 35.

Для сприйняття мистецтва символ має таке ж значення у перейманні узагальненого естетичного сенсу, як і в первинному створенні художнього образу. В іносказанні — його складність і сила, що й спонукає до інтелектуальної творчості, освоєння художньої мови.

Взагалі, сприйняття мистецтва в історичному і часовому вимірах — питання надто цікаве й актуальне. Хоча йдеться передусім про певний стан суб'єкта, його реакцію на вплив з боку твору мистецтва, однак за своїм змістом проблематики самий процес сприймання виходить далеко за межі суто естетичного чи психічного переживання. Тип і рівень сприймання багато в чому визначається спрямовуючою дією художності змісту і форми; він також залежить від емоційно-образного досвіду, включаючи естетичний, сприймання світу в цілому, здібність і нахил реципієнта до художнього бачення явищ життя. Але все це відбувається не абстраговано, поза культурно-історичними та ситуаційними умовами. Ними є ціла епоха, соціальні інтереси, традиція і зміни культурно-стильових, ціннісних відношень. Сприйняття мистецтва історично зумовлене, як і саме світобачення індивіда. Ми вже не кажемо про якісні зміни — в них можуть бути як втрати, так і здобутки.

Поняття культурно-історичного контексту включає широку гаму зовнішнього впливу і детермінацій, що виходять за межі лише психологічного, замкнутого в собі гештальтного зв'язку, більше того — цей безпосередньо індивідуальний досвід, весь колорит самопочуттів і само-усвідомлень у сприйнятті мистецтва зобов'язаний не лише ідеальним, так би мовити, позачасовим цінностям, властивим даному конкретному мистецькому явищу, а й усій тій атмосфері, видимій чи невидимій аурі, в якій живе суспільство. В наелектризованості духу, соціальної напруги і передчуттів художня ідея спалахує яскравіше, перебираючи на себе функцію озвучення притамованого голосу у глибині психології мас.

35 Белый А. Символизм как миропонимание. М., 1994. С 113. 227

Андре Мальро, визначаючи зміну в сприйнятті мистецтва, вживав такі терміни, як «метаморфози» і «подвійний час». Мистецтво справді живе у кількох часових вимірах — передусім у минулому, до якого належить час його утворення і з яким не можна не рахуватися, і в сучасному, який постійно диктує свої правила сприйняття. Сучасний твір, зауважує А. Мальро, якщо йому судилося довге життя, також слугуватиме цьому подвійному часові мистецтва: нашій і майбутній епохам. Метаморфози, яких зазнає мистецтво минулого, залежать від змісту сприймання. Бачене нами в Парфєноні належить номуі Але чи бачив усе це тими очима, шо й ми, Фідій? У різні епохи мистецтво сприймалося по-різному — тут присутня і мова творця, і все те, що приносить з собою кожен новий час. «Пікассо захоплювався Гойєю інакше, ніж Бодлер, інакше, ніж Віктор Гюго, інакше, ніж сам Гойя» Э6.

Важливо відзначити таку особливість: при зміні стилів і в самому житті відбувається зміна ціннісних відношень. Якщо врахувати інтенсивність усіх тих змін, що мають місце в суспільстві XX ст. стосовно духовного переосмислення попереднього історичного досвіду, включаючи художній і самий спосіб художньо-образного мислення, то необхідно усвідомити одну з найвідмітніших в цих змінах рис — надзвичайну ускладненість взаємозв'язку на перехресті культур — минулої і сучасної, або тієї, що перебуває у своєму становленні. А тому сприйняття мистецтва не можна розглядати якось відокремлено від контексту усієї історії та її конкретних віх. Очевидно, тут не потрібно покладатися на волю стихії і випадковості, а надавати належне тому, що є новітнім і творить свій «прорив», без чого не можливий прогрес культури. Водночас у практиці художнього життя і самоусвідомлення суспільства на кожному кроці ми переконуємося у тому, як входять мистецькі цінності різноманітним своїм способом у змінюваність суспільних відносин і діяльності. Класичне образотворче мистецтво, архітектура, література, драма, музика, балет і опера, зрештою, міфологічні ідеї і персонажі, фольклор — усі ці види і жанри, духовно-культурні надбання стають об'єктом вивчення в оригіналах, творчого переосмислення, а відтак і відповідного сприймання. Не можна спрощувати розуміння глибини і складності проблеми ставлення до класики, яка увібрала в себе найвищі досягнення людського духу і таланту, що мають неперехідний зміст. Не слід, крім того, легковажити і в розумінні особливостей художньої мови й характеру самовияву в мистецтві, в осягненні культурно-творчих зв'язків.

З іншого боку, потрібно .безперервно оновлювати бачення світу в його нових проявах, ритмах, кольорах, бачення, що вступає у протиріччя з попередніми досвідними звичками і прихильностями. Знайти критерій зв'язку або взаємовиключення, зберегти і розвинути в собі художній імпульс до того, що має живлющу силу єдності коренів і крон культури — це найскладніше і найважливіше в освоєнні реципієнтом світових мистецьких надбань.

Складним і нелегким є входження в адекватність усієї структури художньої семантики того чи іншого часу. В цьому зв'язку для мистецтва важливим є і те, наскільки можна вберегти від посягання (чи, можливо, знецінення) не лише художніх, а й моральних вартостей у ньому. А що така парадоксальність не викликає сумнівів, свідчить хоча б те, що класичне мистецтво з його неперехідними цінностями-ідеалами залишається морально (й матеріально, звичайно) незахищеним під зливою ринкового мистецтва і відповідних інтересів. Якось відомий французький письменник Франсуа Моріак зауважив, що муки совісті і прокляття расінівської Федри (йдеться про трагедію Ж- Расіна «Федра» за античним сюжетом, написану в 1677 р.) сучасникові здаватимуться просто дивними, тому що різко, як він висловився, «змінилися правила гри, навіть у коханні» 37.1 це ще є одним підтвердженням того, що сприймання мистецтва — не просто констатація факту його фізичної присутності. В цьому процесі і справді відбуваються значні часові метаморфози. На щастя, велике мистецтво відповідає на виклик часові невичерпністю власної духовної скарбниці.

Саме тепер з'явленням своїм архітектура в її класичних зразках, попри всю змінюваність засобів її виразності, продовжує викликати почуття захоплення, більше того — своєрідно вступає у синтез з новим баченням і сприйняттям гармонії простору. І в цьому поєднанні — також некінечність. Знання про ті чи інші стилі не виключає таємничості вічного прагнення до гармонії буття, що саме по собі служить естетичним стимулом споглядання. Протягом століть продовжує викликати здивуван-

Мальро А. Зеркало лимба: Сб. М., 1989. С. 282.

Мориак Ф. Не покоряться ночи. М., 1986. С. 314.

кя і захоплення «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, про яку писав сучасник художника Джорджо Вазарі, вражаючись чарівною посмішкою, яка «грає на цьому обличчі, і здається, що воно — творіння Неба, а не рук людських». Нерідко тепер висловлюється думка, що настав час звільнитися від заангажованості, традиційного соціологізму, надаючи можливість розкритись естетично довершеній самоцінності у творчості і сприйнятті мистецтва. Але ж справа у тому, що саме таким чином можна взагалі дійти до непоправних художніх втрат, вдаючись до редукціоніз-му і спрощень на догоду тимчасовій і минущій вигоді чи навіть сенсаційності. Між тим, справжнє мистецтво не дозволяє собі «гри в бісер» (Г. Гессе), позбавленої культурного загальнолюдського сенсу.

Прийнято вважати, що найвищим і найдосконалішим є саме той рівень спілкування і сприйняття, коли реципієнт, так би мовити, залишається з мистецтвом наодинці, без будь-яких опосередкованостей, тим більше політичного забарвлення. Але за рідкісним винятком мистецтво (у прихованій або ж невимушеній, відвертій формі) несло в собі й продовжує нести соціально-культурний, історичний контекст. Воно покликане саме до створення історичної присутності, даючи нам образ реальності в такій її повноті, яка здатна викликати співпереживання, емпатію, схвильованість думки. Шлях до цього досить непростий, він начебто вистелений тернами власного громадянського сумління. Бо й справді, відсторонено споглядальне чекання від мистецтва лише розваг, втіхи та обслуги приводить до різкого падіння його споконвічного призначення — нести колосальну духовну енергію, бути виміром творчого генія й естетичної соборності.

Що ж до співвідношення етнічного, національного та загальнолюдського у сприйнятті мистецтва, то тут слід зазначити, що саме етнічні й національні ознаки становлять той незаперечний міцний грунт культурно-історичного контексту, в якому сприймається мистецтво. Звичайно, можна хизуватися своєю етнічною і національною без-пам'ятливістю під приводом захисту загальнолюдських ідей. Саме через цю абстраговано-космічну приналежність до культури і мови виявилося вкрай знівеченим ставлення та сприйняття тих духовних цінностей, багатство яких у своїй історичній даності викликало захоплення і повагу інших народів, але водночас зневагу у власному домі. Таке нерідко трапляється у ставленні до рідного слова, того слова, завдяки якому і можливою стала самоідентифікаиія етносу й нації. Народ сказав світові про свій талант і геній. У пісні і думі, літописанні, поетичності і красі мови, в гуморі, енциклопедичності історії і знань, у вічних живих джерелах свого буття слово не може сприйматись інакше, як виняткова ознака живого духу і автохтонності. Саме тому на сприймання естетики літературно-художнього слова покладається всеохоплюю-ча загальнокультурна місія.

Трагічна в утисках і прекрасна в борні доля українського слова продовжує свій непростий шлях, долучаючи все нові свідчення того, якою силою воно може володіти. Сприйняття художнього слова поставлене в залежність від того, які акценти зроблено в оцінці творців його і які офіційні розпорядження були визначальними. Адже не лише сама творчість Павла Тичини, наприклад, справедливо названого у науковій поетиці генієм лірики нового часу, під впливом офіційних пересторог зазнала трагічних втрат. Автор «Сонячних кларнетів», «Прометея», «Сковороди» з їхнім величезним часовим простором, феєрією духовного та історичного буття, тонкого неповторного ліризму був фактично закритий для розуміння всієї повноти його мистецького слова. Нове літературознавство спонукає до іншого сприймання творчості свого співвітчизника. «Він синтезував,— ще раніше писав про Павла Тичину письменник української діаспори В. Барка,— мистецький досвід світового письменства кінечними з'явами своєї досконалості, з повною гармонійністю всіх мір зовнішньої і внутрішньої формності, з незнаною доти красою метафоричного вислову — і в його духовному малюнку, і в мовному звучанні, піднісши душевні скарби українського народу на вселенський світокруг життєвий» м.

У наш час щодо сприйняття мистецтва склалася непроста ситуація. Цій досить витонченій справі потрібне наполегливе, копітке навчання, а ще більше — переучування. Творчі пошуки і відкриття митців XX ст. привели до того, що їхні здобутки стають доступними і зрозумілими лише більш підготовленій, так би мовити, елітарній частині реципієнтів. Але ж завдання особливого художнього самовираження не є лише особистою справою митця.

Барка В. Відхід Тичини // Українське слово: Хрестоматія укр. літератури та літ. критики XX ст.: В 3 кн. К-, 1994. Кн. 1. С 550.

Веління часу вимагає новаторства у засобах і мові мистецтва, переосмислення філософсько-естетичних концепцій його наївних взаємозв'язків з природою. І це не є навмисністю, примхливим бажанням когось окремо, саморуйнацією вікових традицій у мистецтві. Сама об'єктивна реальність і створений нею тип культури диктує специфіку художнього сприйняття світу. Сучасний живопис, як вважає мистецтвознавець, дослідник цієї проблеми Г. Гадамер, вже не може повністю ігнорувати таку вимогу: картина має не просто привертати до себе увагу, запрошуючи до споглядання, а й водночас вказувати на життєві обставини, в яких вона існує і частиною яких є. Панування в сучасному світі стандартів і серійності речей, проникнення конструктивного начала в найрізноманітніші сфери життя призвели до того, що «старе відношення мистецтва і природи, яке панувало в творчості протягом тисячоліть у сфері концепції мімезису, наповнюється новим смислом». Втративши для художника значення зразка й ідеалу (з суто зовнішньої своєї видимості), природа постає в мистецтві не просто як правдоподібне наслідування, а її «зображення несе в собі закономірність і неминучість». Залишивши за собою можливість проникати в досі незнание, мистецтво значно ускладнило код своєї художньої мови. «Сучасний художник не стільки творець,— підсумовує сказане Г. Гадамер,— скільки відкривач небаченого, більше того, він — винахідник ще ніколи не існуючого, яке завдяки йому проникає в дійсність буття» . З цієї причини немало епатації зазнавав реципієнт, стикаючись з новітніми мистецькими експериментами, нерідко надсміливими викликами заскорузлій узвичаєності, що й справді часто не заохочувала, не спонукала до творчої напруги сприйняття і художнього осмислення. Ті складнощі і клопіт, які несло з собою нове мистецтво (ле лише образотворче, а й авангардна музика, література, театр «абсурду»), змушували перевчатись у царині нового естетичного світобачення, розкутості естетики форми. Для творців складність полягала в необхідності і важливості не втратити уміння володіти надбаною мовою мистецтва, що йде від прадавності класичних здобутків, народних джерел етносу і фольклору, естетичної та моральної чистоти ідеалу.

Свіжим подихом тепла і людяності, нездоланних сил

Гадамер Г. Г. Актуальность прекрасного. М., 1991. С. 185—187.

Природи віє від картин художників, таких різних за віком і стилем мистецьких шкіл та світосприймання і водночас таких схожих за часом і ритмом епохи — Тетяни Яблонської та Олександра Івахненка. Картини і розписи останнього сповнені філософії символіки, синтезу культур, енергії і чистоти природних сил й людської гармонії — «Дівчина з райдуги», «До джерела», «Козак Мамай», «Днем з вогнем», розпис у музеї Т. Г. Шевченка в Києві. В центральній композиції цього розпису емоційно забарвлена, далека від риторики символіка єдності ритму всього сущого. За своєю атрибутикою картина лаконічна і водночас виразна у своєму філософському наповненні, колоритності.

За умов соціальних катаклізмів, тоталітаризму, війн, знищення всілякими засобами природи, а також людини як невід'ємної частки її та духовного космосу під знаком ідей втрати культурою свого призначення мистецтво зазнавало жорстокого засилля технократії, знецінення святої трепетності перед людським життям і моральними цнотливостями. І як констатують наші сучасні культуро-логи-мислителі, усе це не могло не вплинути на відношення до мистецтва та його сприйняття. Будучи покликаним нести свободу, духовне світло і радість, мистецтво саме підпадало під владу позахудожньої залежності.

Мистецтво має бути служінням і радістю. Думка, звичайно, не нова, але справедлива. Кращі ознаки мистецтва можуть бути втраченими, якщо б руйнівним силам вдалося реанімуватися і набути незворотного характеру. Отже, потрібна взаємна відповідальність і тих, хто творить, і тих, до кого звернений голос художника. Звикання до супервидовищ, супершоу зірок, суперризиків (з точки зору цинізму і виклику брутальної сміливості) повисає важкими тінями над справжнім і святим у художніх відкриттях, на чому тримається олюднений світ.