home Economy Books Strategii ekonomichnogo rozvitku v umovakh globalizatsii - Luk'yanenko DG

Strategii ekonomichnogo rozvitku v umovakh globalizatsii - Luk'yanenko DG

Розділ 3. Інноваційно-ресурсний потенціал економічного розвитку

3.1. THE INTELLECTUAL RESOURCE OF UKRAINIAN STATE: Global perspective

BV Gubsky

Globalization is a process of development of the state of the art, for the sake of Ukraine and for the development of the economy, and for the development of the viboru model, the development is in the hands of: technology, economics, social, and civi-liz. Chi vistachit інтелектуального ресурсу українського суспільства date on them гідні відповіді - орієнтири XXI століття? Ajshe leading nedolikom natsionalnyh strategizov rozvitku up to the last hour boulo those, wo stink vidobrazhali іnertsіyu past, and not імперативи і виклики майбутнього. Mi zadadto zosedeilis on vlasnyh problems and negarazdah, behaved proynotsyno not tilki on commodity and financial markets, or on "rinku iidey." Ігноруючи наявні в суспільстві універсальні цінності, піддася спокусі примітивної вестернізації в економіці і кульії.

At the same time, after experiencing tragedy and unprecedented systemic transformations in the twentieth century, svit viyshov is post-industrial paradigm rozvitku, if rivalryprokomnist kraine viznachaetsya dinamichnimi perevagami with priorytitom znan, інновацій та інформації, а не статичними, заpачаними із забезпеченістю матеріальними і трудовими resources.

At the turn of the 20th and 21st century, the theoretical input of the economic factor of development was discussed in the post-industrialist era of the day. Svitogospodarska practice demonstreste prikladi, if nadileni bagyami natural resources krayini zalishayutsya bіdnimi, and obdіlenі them - protsvіtayut. Nedostatnimi for ekonomichnogo uspіhu partly є і trudovі resources, і навіть значні accumulated kapitalu, kol kraїni rozvivayutsya na індустріальній основі. It is possible to reach the uninhabited tempi zrostania, that eco-economical miracle is to be short-terminated, and ruinous crisis is to "yo" the yogo result.

One-hour kraїnі-lіderі demonstratyut іtatіnu vnіrіshnu і міжнародну rіttranspropromнність, realizing post-industrial strategy development. For them, the following is typical:

• Різке зниження сировинної і парково енергетичноїї заслоності внаслідок деіндустріалізації економіки ;
• Вивільнення у міжнародній торгівлі ринків масових споживчих товарів, що, до речі, наверхні виглядає як "завоювання" цих ринків іншими країнами;
• Prіоритетність new самостійного, справді стратегигічного and globally rivalsprosprostvonnogo product - znan та інформації. Vzagalі global інформатизація стає виразом сутності постіндустріального розвитку і ключовим технологічним викликом XXI століття універсального характеру, освільки відповідь на ного необхідно шукати всім країнам у всіх сферы життєдіяльності;
• Переорієнтація інвестицій з розширенням виробництва і accumulation of material active on the development of "human capital".

In the XXIst century, we can reach the limits of the world, we can ensure optimal proportions for the creative work of people with the same resources.

Ydetis about the intelektualnuyu resource sspіlstva yak glybinu basis sotsіalno-ekonomichnogo progress. In the process of formulating and economizing the function of the telecommunication resource, it is necessary to visually identify the funds and, as a result, to create an innovative resource in the result of creative work. In broader rozuminnyi telecommunications, the resource rozvitku - tse potentzіyna і realna zdatnist natsії pіdtrimuvati "I will create energy" in all spheres of business - science, politics, biology, culture.

Potenciyno cem resource of the skin of the skin, one optimally yogo vikoristivuvati і rozvivati ​​vadaetsya nasampered tim iz of them, kotrі zdatnі zabezpechuvati the whole process of teletextual admission. In the daily fastness for the necessary financial resources, Akumulyuvati Yakі zdatnі lishe okremі kraїni. So, in the mid-90s, zagalnye vitrati for NDDKR became in the US - 173 billion USD, Great Britain - 21.6 billion USD, France - 26 billion USD, Німеччині - 37.3 billion USD, Japan - 74.8 billion USD (table . 1).

Ключовим геоекономічним викликом XXI століття є те, що на одно полюсі сучасної світової економіки конравіться країни - globalі лідери з домінуванням США. On osnovі vdaloї bagatorіchnoї ekspansії in vsіh segments svіtovogo market analysis, in nakopichenogo bezpretsedentnih scale kapіtalu klyuchovimi determіnantami їh of Success from third tisyacholіttі stayut: іntelektualіzatsіya іz zdatnіstyu to postіynih іnnovatsіy, sotsіalіzatsіya s prіoritetom yakomoga Povny samovirazu NKVD, ekologіzatsіya virobnitstv i seredovischa zhittєdіyalnostі. Pokazovo, but in the global vporyadkuvannі svitu US words such dyami president vbachayut not just ekonomichnyi vigodi, ale n natsionalnu misiyu.

Table 1

Intrinsic expenses for the disposal of those boxes in active areas

Dzherela: Russia and the countries of the world. Statistical Digest, Goskomstat RF, 1996. 467 pp .; Science of Ukraine. Stat. Zb. Ministry of Ukraine. - К .: 1998. - 112 with.

On іншому полюсі світової економіки- більшість країн, для котрих економічна globalization is manifested at the beginning of the yakisno novy umvi rozvitku, on yakі vzhe practically nemozhlivo vlyvati, ali yak obovyazkovo treba vrahovuvaty. Especially it is important to physically scale and dynamically the process of becoming a system of global management of the resources of the planet and the redistribution of the social income, which is not eqvivalent. Globalization cope with ambiguous vplyiv umovi zhittyadіyalnі people.

Внаслідок змін у глоній економіці в останню чверть століття real valovy svіtіvy product, shо vіznachaє sukupnyi obyаg економічної діяльності всіх людей в усіх країнах, більш ніж подвоївся. In the course of the life of the country, the population of the Bílskoi part of the population of the Svita was scarred in the same way as the income per capita of the population, the triviality of the country, and the pivot of the river. Зауважимо, що зростання обсягів торгівлі і каіталовівської на інформації на інформації інформації on the global рівні здіннюєєє з з кoдoд швидкістю, але in the main in the interests більш динамічних і могуніх країн.

Not to be worried about the global trends in the speeding up of the world with the bagatami and the best practices of the population center of the whole world, to navigate in the naybagatshih.

Not rozv'yazanimi zalishayutsya dvі гострі соціальні проблемми - бідність і безробіття, пo може привести до соціальних стресів of a planetary scale.

The rozvitka process of cultural globalization is focussed on: the adherence to democratic democracy, the de-ideology of the liberalization of the development, the international tourism, the deregulation of information, and the support of the masovoi komunikatsi. And on yogo zavadі stand: релігійно-цивілізаційна мозаїчність світу та етнічний націоналізм.

Pokazovo, in the order of the United States, the European Union, Japan, the Nayuplivivshim (for G. Kisinger) in the XXI century. Budut takozh China, Індія, it is possible Росія, тобто держави, що належать до принципипово відмінних цивілізацій. Okhrim them, існують також ісламські країни, чия впливовість in сьогоднішній міжнародній політиці are equipped with: geo-political significance of the number of Muslim communities on the basis of geography, geostrategic importance of micro-countries, population, the presence of strategically important sirovini-naphtha. Prior to the speech, the feeding of Muslims, intolerance, prejudice and uniqueness, the wearing of the glyboque root, wearing the post-war character and manifesting themselves in the disagreements of Christianity, and the universal principles of democracy.

Bagato kraine not є internally homogenous, muychi confliktnі national menshini (Catalonia in Spain, Scotland and Wales in Great Britain, Quebec in Canada, Kashmir in Індії, Kurdi in Turechchin, dozens in Russia, hundreds in Afritz). Mi bachimo, yak bolivosno virishuyutsya problems China and Taiwan (Azia) and in Yugoslavia (Europe).

In the post-sopernosteys, those who have been imprisoned by suspilniki by their bureaucrats, those groups on the Maynova, Reliny, Ethnic, clannish, regional and ideological peninsula are shown socialistic encyclists of the XXIst century.

Demokratizatsiya bula provіdnoyu tendentsіyu u formavannі polіitchnoї kraїnovoї arhіtektury XX stolіyttya.

Pokazovo, sho na syogodnі із 24 naibіlsh rozvinuti kraїn 80% є democratic, and із 42 namensh rozvinutih 95% - nedemokratichnimi.

The rozvitok polichitelnoy demokratії безпосередньо по'язаний із зростаючим освітньо-інтелектуальним рівнем суспільства та його інформацією. Відомо, що загальна середня освіта became the key to the chicanery of the democratic movements of the systems, while the slander of the people's bunch of people in the wake of the crisis caused a thumping of power, but can be received directly by the voters (referendums). The rooted informal information showed the possibility of quick access to people who had not moved to the mobile programs, the text of the draft laws, and the official information in the official information.

At the same time, unprecedentedly, the expansion of the mass media is not aimed at culture, motivated, or economically and politically (the global mass media for O. Zernetsky), nexus in new problems and wikis. At providnyh zahіdnih kraїnah vzhe pass through peredozpodil vladi: mass-media, uocobleni mozhnnimi multimedia-kompaniyami, cease to be in the role of pidlleglikh to polichichnyh partii, and ostanni ostayut all bilsh zalazhnimi vid them. Thus, the form of інформаційна олігархія - new and іn-in-law впливовий "class", building "zabubiti" zahіdno-liberal liberalism, kotra yogo has generated. Deco in the hypertrophic vigilant analog processes in Russia, in Russia, in Ukraine (viborg PR-technology).

Zagalom mayzhe in all the territories sposTERіgaєtsya nebysoky рівень соціальної довіри політичним і громадськимінститутам. This is especially characteristic of the edge of the economy.

Z tsivilizatsynogo point of the world is importantly syvіdomlyuvati, but at the nadir іnternetu originated not only "virtual economy", even after "virtual validity", "virtual diplomacy" is thin. Globally, the organization of multimedia companies through vplyv neykonomichnogo i nesilovogo nature, and bezsedreddno on the people's rozmen actually obnnichuyut індивідуальність, інтелект, mercilessly with the work of the exploiters. I Tse vikikl zagalotsivііlіzіcіny.

At the time of the year, we can not go over to our systems, we do not need to change the technology and technology, to the post-industrial system. Taku metu not to put abo not mozhut realizovati і більшість країн розвинених.

In the first place, socially-economical systems of all, in that number and nybilsh rozvinenih krayin majut structur yak postindustrialnogo іindustriialnogo d i preindustrialnogo type. Postinstustrialnye tsinosti rozpusyudzhuyutsya them nervously at the technologic, economical and, especially, social senses. That і globalizatsya yak permanent for them the process of і positive, і negativnyі nalіdki.

In a different way, in not ignoring them, the scientific and technological progress of them is getting self-admission and self-sufficiency, if the key is the key factor in the economical development (Table 2).

Table 2

Chastka vlasnyh NDDKR means a factor in economic growth

Dzherelo: Th / Trauth. Op. Cit. S. 221.

The nature of the daily science and technology progress has been systematically reinforced, and the biosphere of the world has become part of the yoga channel, its own passages, and unicidal nish. Tse, in his own way, dodatko stimulate the international science sbyvrobnitstvtvo.

Its role in the broadening of the results of the NTP is to integrate the head subregions of the global economy - transnational corporations and "science" headquarters in the United States, Japan, the Zakhidno-European Territories, and hundreds of thousands of letters across the globe. The I Hoca mіzhnarodne spіvrobіtnitstvo TNCs in the Branch tehnologіchnіy perevazhno zoseredzhene vseredinі Trіadi, mіzh kraїnami Trіadi timey i scho rozvivayutsya, yde іntensivny obmіn (23.4% strategіchnih alyansіv i s 38.5% dogovorіv peredachі tehnologіy in 1980-1989 pp.).

Meta pіdtrimki basіvyh інтелектуальних інституцій з поійним накоченняня постіндустріальних цінностей у чітко визначених prіоритетах (науково-технологічних нішах) і цілком реальною для України.

W one side, zrozumіlo scho NAUKOVO-tehnіchny potentsіal access in all svoїh structural Components - HR, materіalno-tehnіchnomu, fіnansovomu, Naukova napratsyuvannyah - for svoїmi kіlkіsnimi that yakіsnimi parameters set zokrema obmezhennya for vіdboru prіoritetіv.

Table 3

SCIENTIFIC AND TECHNICAL POTENTIAL OF UKRAINE

Dzherelo: Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Statistical zbirnik. K., 1999.

Padinnya asyngvania on the development of science caused the problem of the science-and-dosnih programs, the repression of the prestige of the science of robotics, the shvidkogo of the nekerovannogo speed, the chiseliness of the science schools, the zoning of the river of material stimulation of science. However naybіlsh zagrozlivim Je not kіlkіsne and yakіsne "pererodzhennya" Naukova potentsіalu (results skorochuyutsya shvidshe, nіzh vitrati, NDDKR dedalі bіlshe vіdrivayutsya od virobnitstva, іnnovatsії there, de stink all slit vіdbuvayutsya, pochinayut orієntuvatisya perevazhno on tehnіchnі result іnshih powers). The number of the vicarious wines has changed for 1991-1999. At 8 times, tobto is significantly larger, there is no obsog of GDP, that of promiscuous products and well-known shvidshe, there was a shortening of the number of specialties, but the vikonuty of the NDDKR.

However, if you are not financially aware of the NDDKR, it is not so much as a state, then in the fundamentals of yogic shortcomings lie "non-reinforcement" of the results. Nizky popit on NDDKR i skorochennya kіlkostі іnnovatsіyno activity of companies (13.5% in 1999 r.) Svіdchit, nasampered, about vіdsutnіst spravdі rinkovogo competitive seredovischa in Ukraїnі Where Money Does deprivation іnnovatsіyna povedіnka garantuє uspіh i "vizhivannya".

At the edges of the high rivet rinkovoi rivalry postinoy zrostaє popit na novovvedennya ta vіdpііdna proposozііya. Інновації виступають свого роду каталізаторами інтенсифікації економіки, зростання та оновлення. F. Schumpeter called the process of a creative ruinuvannya, "without a revolution, the economic structure of the middle, without a break, the old structure and without a breakthrough to the new."

In the context of the situation, in the context of the Ukrainian eksport, the service in the NDKDR sphere was hocha portovanno i niznichnimi, ali vysokoyu є yogo dynamika (from $ 4.6 million in 1994 to $ 93.18 million in 1998), that show Structure (more than 50: near the edge of the "Great Seal", including 38.8% in the United States). 4.

Table 4

GEOGRAPHICAL THE STRUCTURE OF EXPERIENCE IN THE SPHERICAL NDDKR,%

W іnshogo side, Yakscho vіdshtovhuvatis, napriklad, od tehnologіchnoї drabini J. Bela (1. Resource base:. Sіlske Gospodarstwa i gіrnichodobuvna promislovіst 2. Easy promislovіst: Textile, vzuttєva toscho 3. Vazhka promislovіst:. Metalurgіya, sudnobuduvannya, avtomobіlebuduvannya, mashinobuduvannya. 4. "Visokі tehnologії": vimіryuvalnі priladit, optics, mіkroelektronіka, komp'yuteri, telekomunіkatsії 5. the Branch, scho bazuyutsya on Naukova dosyagnennyah maybutnogo:. bіotehnologії, materіaloznavstvі, kosmіchnih doslіdzhennyah toscho), the Ukraїnі іsnuyut yak rozvinenі segments (1- 2nd, 3rd rivnyi), so і segments of the 4th and 5th rivers, prichomu not yak odnichnnyi impregnated, and vzhe інтегровані у світовий розподіл праці, зокрема авіакосмічна техніка і матеріалознавство.

Klyuchov vvdannya - through realizatsiyu traditsynyynyh competitive transitions to pass to the transfer of such transitions in the science-based visokotehnologichnyh galuzah. Ydetis about the mobility of the factor of dynamic competition, which is self-creative. For you need a scale visit, zokrem:

• On the basis of the system of organization and science of science and technology and development; Rozshirennya zv'yazku "science-technology-virbitnitsu" to "science-technology-vibrobitnit-ekologiya";
• Cprusnnia to the cadre care provider інноваційної діяльності та з цією the method of securing technopolis, technoparks and regional structures of the rink of innovation;
• Sprijannya інноваційному підприємництву, becoming a venture capital (in that number and for the flock of Mali ta average pidpriemstv);
• Сприяння комерціалізації RESULTS NDDKR in the internal and external markets;
• Співпраця з метю запозичення світового досвіду з оргаізації функціональних систем інноваційного розвитку.

For Ukraine, the key problem is the brain drain of minds, for some bias of the real national human capital accumulated.

The most important asset of post-communist krai nish ni ni і nayavnіst cheap obrabotchі sili hysokoyu kvalіfіkatsієyu. Українська робоча сила, яка коштує $ 40 на місяць, незрівнянно недобливіша в порівнянні з, наприклад, чесикою for $ 400 (vzhe not kazachi about nimetsku robot force for $ 4000 per month). However, the low price of robochoi was used as a chinnik, a sort of galmu, rivaling the competitiveness of production, and bringing up a human capital letter before the meeting. At the same hour, the low price of robochoi did not compensate for the lack of productivity in the sphere of goods and services of the industrial sector of the economy, but it can not compete with others.

Не менш важливим є подолання «психологічних бар'єрів», зокрема боязні втратити хоча до- чи індустріальні, хоча і неконкурентні, але такі звичні напрямки в науці і виробництві. Прикладом може слугувати вітчизняне автомобілебудування.

Визначенню дійсних пріоритетів науково-технологічного розвитку заважають і притаманні не тільки нам стереотипи, зокрема щодо успіху на внутрішньому і міжнародних ринках лише великих транснаціоналізованих підприємств. Останні дійсно контролюють левову частину руху капіталів, товарів, послуг, технологій. Однак постіндустріальне виробництво не обов'язково надкрупне виробництво. Так, у безпрецедентно транснаціоналізованих США близько 50% експорту забезпечується компаніями з чисельністю працівників 19 і менше осіб, а компанії з 500 і більше співробітників забезпечували тільки 7% експорту. Малі та середні підприємства забезпечують 65% товарообігу в ЄС. Мала норвезька фірма «КMV» задовольняє 30% світової потреби у веслових гвинтах для військових кораблів.

Виходячи із постіндустріальної парадигми, Україна не може проектувати свій розвиток без врахування зростаючого значення сектора послуг, прогресивних тенденцій розвитку їх структури.

У програмі «Україна-2010» зазначається, що протягом усього прогнозного періоду головною структурною тенденцією виробленого ВВП буде випереджаюче зростання сфери послуг по відношенню до виробництва товарів. Їх питома вага в обсязі ВВП до 2010 року може зрости до 53%.

Зрозуміло, що перспективи розвитку України будуть залежати, насамперед, від рівня інформатизації не тільки економіки, але й суспільства в цілому. У 1997 році в Україні на 1000 мешканців припадало 5,6 персонального комп'ютера (у США — 406,7, Японії — 202,4, Німеччині — 255,5, Данії — 360), 1 мобільний телефон, а станом на січень 1999 року на 10000 мешканців України припадало всього 3,13 Інтернет-вузлів (що у 362 рази менше, ніж у США, та в середньому у 60 разів менше, ніж у країнах ЄС).

Однак з огляду на глобальну сутність сучасних інформаційно-комунікаційних систем абсолютно не фантастичною, а навпаки,реальною виглядає наша інформаційна перспектива. На сьогодні всі країни світу, незалежно від рівня доходів, є в тій чи іншій мірі інформаційно взаємопов'язаними (табл. 5).

Серед 50 найбільш телекомунікаційних компаній світу, де вочевидь домінують США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, є представники і Бразилії (15 позиція), Мексики (19), Аргентини (33, 35), Угорщини (47).

Розширення доступу до світових інформаційних ресурсів можна сміливо пов'язувати із їхнім відносним здешевленням. Так, вартість мереж передачі інформації за допомогою цифрових кодів за останні 20 років зменшилась приблизно в 10000 разів, при такому ж збільшенні потужності обчислювальної техніки в розрахунку на 1 долар. До речі, швидкість обробки даних сучасним комп'ютером (10 в мінус дванадцятому ступені секунди) прирівнюється до швидкості світла. Обсяг пам'яті стандартного комп'ютера зріс у 250 разів, а вартість на одиницю пам'яті знизилась більше ніж у 1800 разів.

Таблиця 5

Вибіркові показники доступності інформації та послуг телекомунікацій в країнах з різними рівнями доходів

Джерело: World Bank, Database 1998 d.

Здатність розвиватись на власній інтелектуальній основі з продукуванням новітніх науково-технологічних рішень в інноваційних сегментах світового ринку, як базову постіндустріальну цінність можна забезпечити лише через систему підготовки і підтримки працівників постіндустріального типу. Інноваційна економіка потребує інноваційної освіти і менеджменту.

Попри всі втрати і негаразди останнього часу наша наука і вища школа залишаються потужним громадським організмом, який продовжує продукувати не тільки найширший спектр нових знань, але й їх носіїв — спеціалістів вищої кваліфікації. Щорічно тисячі й тисячі підготовлених на сучасному рівні амбітних молодих людей закінчують навчання у вузах та в аспірантурі. Але що ж чекає на них поза стінами навчальних закладів? Переважна більшість випускників не може знайти роботу за фахом, що було б надзвичайно важливо для їхнього справжнього фахового становлення. Аби вижити, вони змушені торгувати дріб'язковим крамом на стихійних ринках або виконувати інші випадкові роботи, що не відповідають кваліфікаційному рівневі, здобутому ними в роки навчання. Через два-три роки такої, з дозволу сказати, «школи життя» відбувається майже суцільна декваліфікація колишніх молодих спеціалістів, а інколи і люмпенізація й моральна деградація. На обраний колись шлях повернутися щастить лише одиницям, але й тим часто доводиться починати все спочатку.

Фактично ми розбазарюємо найбільш вартісну частину людського капіталу нашої держави, пускаємо на вітер величезні кошти, витрачені на його створення. Інтелектуальний потенціал нації виснажується, зазнаючи дедалі відчутніших втрат. Адже у вкрай сутужному становищі перебуває і більша частина українських вчених, працівників науково-дослідних і проектно-конструкторських установ, інженерно-технічних кадрів народного господарства. Багато хто з них уже зневірилися щодо можливостей належного застосування своїх здібностей і знань на батьківщині і перетворилися на шукачів долі за кордоном. Відбувається інтенсивний «відтік мізків». Причому в лавах наукової еміграції переважають носії саме тих спеціальностей, що є визначальними в умовах сучасного етапу науково-технічного прогресу. Тому цей процес поряд з безпосередніми негативними впливами на наше сьогодення матиме й відчутні далекосяжні наслідки.

Ми не маємо права заплющувати очі й на те, що країни, які є технологічними і фінансовими лідерами сучасного світу, проводять політику активного залучення таких фахівців, запроваджуючи для цього спеціальні послаблення в еміграційних правилах, «зелені» та «блакитні» картки і таке інше. В їхніх планах українським фахівцям відводиться не останнє місце. Отже, виходить, що величезні національні ресурси, які спрямовуються державою і населенням на розвиток інтелектуального потенціалу України, значною мірою нищаться або слугують не нам, а іншим державам.

Такий стан речей не може бути визнаний нормальним. Кількість молодих спеціалістів, а відтак і обсяги підготовки наукових працівників і спеціалістів у вищих навчальних закладах та аспірантурі мають бути приведені у відповідність з кількістю реально існуючих і прогнозованих робочих місць. Це означає, що ми мусимо або піти на певні скорочення у сфері вищої освіти, або винайти додаткові джерела, за рахунок яких можна було б створювати потрібну кількість робочих місць. Рішучі дії повинні бути вжиті на обох зазначених напрямках, але здебільшого на другому з них, оскільки стратегічно доцільніше рухатися шляхом розбудови, а не руйнування. При цьому енергійних зусиль слід очікувати не тільки з боку відповідних структур державної влади, але й від національне налаштованих підприємців і промисловців. Діяльність останніх зі створення нових робочих місць взагалі, а надто — робочих місць науково-дослідного та інженерно-технологічного профілю повинна відчутно і гарантовано стимулюватися.

У цілому, якщо орієнтуватись на універсальні постіндустріальні цінності, а не сліпо запозичений досвід окремих країн, можна не тільки зберегти традиційно сильну національну освіту, але й значно підвищити її конкурентоспроможність.

Значно складнішою нам видається ситуація у сфері менеджменту.

Філософія сучасного менеджменту формується у контексті тенденцій і викликів глобалізації. Вона орієнтована, насамперед, на підвищення ролі інноваційної складової, продукування нових інформаційно-комунікативних технологій управління. Посилюється увага до організаційної культури, демократизуються процеси прийняття рішень. Пріоритет віддається сучасним ресурсозберігаючим технологіям та екологічним параметрам конкурентоспроможності продукції тощо. Приходить розуміння ролі глобального лідерства.

Становленню ефективного менеджменту в Україні, здатного не тільки витримувати тиск глобальних зарубіжних корпорацій на власному національному ринку, але й знаходити ніші на ринках міжнародних, заважають:

а) у економічному плані — відчуження людей від власності і бізнесу, що блокує можливості продуктивного менеджменту у ході практичної роботи.

Унаслідок жорсткої та однобічної фіскальної політики держави сфера малого бізнесу (на якій, до речі, на 40—60% тримаються економіки провідних країн світу) у нас перетворилась фактично у «школу тіньової економіки». Монополізм у базових галузях національної економіки унеможливлює ефективний менеджмент крупних державних підприємств та їх об'єднань. Суттєва імпортна, насамперед, енергетична залежність держави орієнтує середній і вищий менеджмент на посередництво, почасти на користь зарубіжних компаній і на шкоду національній економіці. Відсутність значних власних фінансових ресурсів обумовлює превалювання посередницьких схем на інвестиційному ринку, що яскраво проявляється в процесі приватизації українських підприємств стратегічного значення. Поступово національна бізнес-еліта звикає до «управління» чужими товарними і фінансовими ресурсами, в тому числі кредитами міжнародних організацій, втрачаючи не тільки навики, але й мотивацію до генерації і ефективного перерозподілу власного капіталу. Успішний виробничий менеджмент останніми роками стає в Україні явищем унікальним.

б) У методологічному плані — нерозробленість вітчизняних теорій управління і самоорганізації.

Ідеологічна невизначеність Української держави створила ґрунт для проникнення в науку і освіту найрізноманітніших управлінських доктрин, багато з яких, по-перше, не відповідають сучасним критеріям ефективності, а по-друге, не враховують національні соціокультурні традиції України, яка географічно знаходиться в центрі всіх європейських культур, на межі між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, християнством та ісламом. Практично відсутні «бар'єри» експансії з боку закордонних фірм, місій і приватних осіб, котрі пропагують свої погляди на ведення бізнесу і спосіб життя.

На сьогодні необхідним є становлення нової парадигми управління в Україні, економіка якої знаходиться, з одного боку, в складному трансформаційному періоді, а з іншого — в полі безпосереднього глобального впливу. Національна модель менеджменту навряд чи буде глобально агресивною (як, наприклад, американська чи японська), однак повинна враховувати як загальні закономірності розвитку економіки і цивілізації, так і національні та історичні особливості, рівень соціально-економічного розвитку країни, її культуру й управлінські традиції (як, наприклад, південнокорейська чи фінська моделі).

У цілому необхідна кардинальна реорганізація систем державного і корпоративного управління на базі найновіших інформаційних технологій з належною оцінкою стану чи перспектив глобалізації.

У прагматичному плані мова йде про значне розширення бази ефективного менеджменту. За словами Президента України Л. Кучми, Україні потрібні на перших порах до 20 тис. менеджерів-організаторів нової генерації, амбіційних та орієнтованих на самореалізацію у бізнесі і політиці.

І чи не найскладнішою є проблема адаптації до глобальної експансії у духовній сфері. Дезорієнтованість людини у нових реаліях і цінностях, криза інституту сім'ї, деградація гуманності і духовності, наступ антикультури, поширення пияцтва, наркоманії, окультизму, квазірелігії тощо — неповний перелік наявних та потенційних проблем, котрі мають глобальний характер, але національні прояви.

Вочевидь суспільство, неспроможне зберігати і збагачувати свою духовну (гуманітарну) сутність, по-справжньому успішним бути не може.

Успіх США, до речі, тримається не тільки на передовій науці, новітніх технологіях, інноваційному бізнесі, але й на «дещо примітивній» (за Г. Кісінджером), але такій привабливій для мільйонів американців і неамериканців культурі. Дещо перебільшеними виглядають і проблеми американської сім'ї та релігій, котрі залишаються найважливішими інститутами суспільства. Крім того, американське суспільство є найорганізованішим у вирішенні національних проблем будь-якого ґатунку — від проблеми куріння до проблеми космосу.

В українському соціумі ще залишається «критична маса» інтелекту в науці, бізнесі, політиці та культурі, необхідна для здійснення сучасної стратегії розвитку. Приклад багатьох країн світу (США, Японії, Німеччини, окремих азійських країн) свідчить, що у кризові періоди їхнього розвитку нова філософія розвитку спочатку виникає в свідомості людей, а потім з'являються нові технології, відбувається реконструкція. К. Дойч з цього приводу влучно виділяє три етапи: етап інтелектуалів, етап великих політиків, етап масового руху. Але треба пам'ятати, що на передній план уже вийшов і набуває дедалі більшої гостроти фактор часу. Якщо для реалізації принципів індустріальної доктрини знадобилося майже два століття, то терміни постіндустріалізації на порядок коротші.

Відтак держави, які не встигнуть за динамікою нової епохи, не тільки не отримають дивідендів від постіндустріоналізму, але й можуть стати його заручниками, опинитися на узбіччі глобальних, загальноцивілізаційних процесів.

Literature

1. Білорус О. Г., Лук'яненко Д. Г . Та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / За ред. О. Г. Білоруса. — К.: ВІПОЛ, 1998.
2. Белл Д . Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования.: Пер. With the English. — М.: Аcademia, 1999.
3. Гаврилюк О. В . Послуги у контексті економічного зростання // — Фінанси України. — 2000, № 4.
4. Губський Б. В . Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка. — 1998.
5. Deutsch K . The Impact of Communications Upon International Relations Theory. — NY, 1978.
6. Долгов С. И . Глобализация экономики: новое слово или новое явление? — М.: ОАО «Экономика», 1998.
7. Економіка зарубіжних країн / За ред. А.С.Філіпенка. — К.: Либідь, 1998. — С. 7—55.
8. Иноземцев В. Л . За пределами экономического общества. Научное издание. — М.: Academia. — Наука, 1998.
9. Иноземцев В. Л . Расколотая цивилизация. Научное издание. — М.: Academia. — Наука, 1999.
10. Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В . Пути и перепутья современной цивилизации. — К.: Международный деловой центр, 1999.
11. Скаленко О . Глобальні резерви поступу (інформація, інтелект, інновації). - К .: Основи, 2000.
12. Соколенко С. И . Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины. — К.: Логос, 1998; Глобалізація і економіка України. — к.: Логос, 1999.
13. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000—2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України. 2000 рік // Урядовий кур'єр. — 2000. — 28 січня — № 16.