home Other disciplines Безпека життєдіяльності - Желібо Є.П.

Безпека життєдіяльності - Желібо Є.П.

LECTURE 11. Topic 3.3. Psychophysiological factors are nebezpek

Вивчення those allow the student:

- rozvinuti komplekne uzyavlennya about psihofizologologichnye faktory nebezpek;

- proanalizuvati vplyv psihofizologichnyh nebezpek on organizm people;

- zasvoichti characteristic signs fizichnoї діяльності people;

- z'yasuvati characteristic of the specialty of the rosumov diyalnost people;

- to signify steps and nature of the organization in the process of execution;

- viznachiti factor, scho vplyivayut on proprietivnist praci;

- viznachati role bіoritmіv u zabezpechennі bezpeki menni ta її zhitttіdіyalnі;

- get to know the main ergonomiki position.

In the process of education, those students are guilty of assiduity, but be-yaka diyalnist rodzhuyu vikinnennya psychophysiological nebezpek, yaki vspayrednyo vplyvayut on mnevu - on the phisical and phisiological processes, pratsezdatnist, produktnist prattsi ti yhtetedniyalnost v tsilomu.

Tomu, uchob uniknuti naslichnyh nalilkіv їh dії, neobhіdno correctly vikoristvuvaty svoi psychophysiological mozlovisty, vivchati psihiku, vihovuvati in soby positivnі risi character that psycho power.

1. Фізична діяльність of people.

2. Rozumova diyalnist humanity.

3. Psychophysiological factors are nebezpek.

4. Factors, how to vplyvayut on proprietivnist praci.

5. Енерговитрати человени в процессеі життєдіяльності.

6. The role of biotrites in the carelessness of people.

7. The basic position of the ergonomy.

Controlling food

1. Фізіологічний component of labor dіyalnі people.

2. The psychic component of the working people.

3. Understanding the psychophysiological factors of nebespeki.

4. Characteristic signs of psychophysiological factors are nebezpek.

5. Specialty of the phisical praty.

6. Characteristic signs rozumovye pratsi.

7. Factories, yaki vplyivayut na stupin pratsezdatnosti.

8. Bioritmi - the basis of the racial life.

9. Lyudina-operator yak Lanka system "ludina - machine."

Literature

1. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Nav.pisib. - Sumi: Vidavnitstvo "The University Book", 1999. - 301 p.

2. Predevny GP, Sherkowina Yu.A. Social Psychology. - M .; Izd-vo Political Literature, 1975. 319 p.

3. EXEMPLY V.S. Essays on psychology. - M .: Uch. Ped. Giz., Ministry of Education, 1985. 168 p.

4. Krutetsky V.A. Fundamentals of pedagogical psychology. - Moscow: Prosveshchenie, 1972. 255 p.

Аналіз міжнародного досвіду свідчить, що від 60 до 90% avarіy, catastrophes, traumas on виробництві та у побуті здійснюється з вини самої людини (загибель "Титаніка", аварія на Чорнобильській АЕС і т. П.).

Yak vidomo, be-a kind of dyalostnosti lyudini rodzhuє vikinnennya riznomanitnikh vidіv nebezpek. Naybіlsha kіlkіst nebezpek vinikaє, in Pershu chergo, in the process of laborious dіyalnostі. Tse is equipped with two reasons: Persha - uve 'promiskozh active hour to extend the work of ludin borrowing labor diyalnistyu (robot, navschanya, sport, active vidpochinok, etc.), tobto pidvishchuyut імовірність evolve nebezpek; Friend - vibrochnichi processes, in some cases, re-initiation, reengineering and information, and vinikayut fundamentally technogenic nebezpeki.

At be-yakі trudovіy діяльності people it is possible виілілити two components: фізіологічний та психічний.

Фізіологічний component по'яязаний із фізіологічними можщистями кожного індивідуума і визначається роботою його м'язів, системи кровообігу, дихання, серцево-судиноїїї системи, support-rukovoi aparatu. Dia tsikh systems coordinate (bypass) the central nervous system. In the process of processing vitrachayatsya great kіlkіst енергії, кисню для активізації обмінних процесів. Галузь фізіології, яка вивчає зміни functціонального стану людини lying down in the nature and type of work and leisure activities in the best ways, in order to solve the problem, nazivayutsya fіzіологією праці.

Psychic component viznachaetsya psihichnimi processes і psihichnimi authorities sobistostostі. Psychologists see the pi-zavalny processes, for the sake of some ljudina piznacie svit (vidchuttya, sprynyattya, uvaga, pam'yaty, uyava, myslennya i movlenya), that psihichnyi vlastovosty (abo stev especialisti), yakі reguljuyut spilkuvannya people one of them alone, without messing with stuffing і Діями (здібності, temperament, character, emotion, recognition, motivation and will). Psihologichesnyi stani vidriznyayutsya rіznomannіtnіstu і character. Wongs osoblyumyuet osoblivostі psihichnoi diyalnosti in specific period hour and can positively nego vplyivati ​​on protykannya vsyh psikhichnykh protsessiv.

Галузь науки психології, яка вивчає психологічні особливості різноманітних видів трудової діяльності залежно від суспільно-історичних і concrete vibro-minded minds, knowledge pracіі, methodів навчання праці і психологічних ячастей особистості, називається психологією праці.

Протікання психічних і фізіологічних процесів при трудовій діяльності человени і вимоги, scho vysiivayutsya up to the tsikh processov in the different types of prazі, вивчає психофізіологія праці

Ostannim hour znachnu uvagu at virіshennі problems bezpeki zhitttіdіyalnі pridilyayut psihofizologіchnim nebezpekam, yakі vinikayut u proekti dіyalnі people.

Psychology безпеки вивчає психічні процеси, влавостіі и аналізує різноманітні form of psihichnyh stanів, які спостерігаються в процесі діяльності.

Діяльність людини з позиції аналізу небезпек ми розглядаємо як system, що складається з двох підсистем: "людина" (оргаізм - особистість) and "житєве середище". Nebezpeki, yakі vinikayut in pidsystemy "zhittyeve sredovischne" buli vzglyanyuti in alternate lek-tsіah. Nebezpeks, yaki formuyutsya in pidsystemy "lyudina", viznachayutsya anthropometric, fiziologichnimi, psychologicheskimi, that psychophysiological moznolisty mneni vikonuvati be-yak diyalnist.

Людська діяльність carry різноманітний nature і за functціями, які виконуться, поділяється на дві групи: фізичну та розумову. Фізична діяльність - це діяльність, is written with concrete subject matter that vikonannya people energetegichnih funktsiy (napriklad, transported vtatazhu, інструментальне виробництво тощо); And rozumova diyalnist povyazana z psihichnimi processes, since the hour of some lyudin planuyot its own, operuyuchi images that are clear symbols.

Lyudina in dyalostі vіdkіє yak osobistіst, schо має пвнні мотиви і намічені цілі. In the form of motivations, one can consume consumers, pocutta tochno. For здійснення діяльності необхідно мати об'єкт діяльності, внутрирішні мотиви, а також співвідношення мотивів з tsілями, які хоче дочегти людина в результаті своєї діяльності. Napriklad, the people to the dyalostnosti mozhe sponukaty abo osobiste zbagachennya (zadovolennya osobisthah consumption), abo nedomozhlist fizichnogo іsnuvannya prattsi.

Фізична діяльність человени

Behind character fizichnu pracu (robot m'yaziv), you can sublist for two visually - static and dynamic. The static robot is tied to the dive on the top of the knit, m'yazi body and nig, with utrianni vantage, with vikonanni roboty standing sideways. With a static robot pidvishchuyut obmin rechovin, zbіlshuyutsya vitrata energergeticheskikh resursiv, ale in meniі mіrі, nіzh at dinamіchnіy. The specialty of this kind of rule is vyrazhena stomlyuyucha dіya, scho is zoomed to dovgotrivalim shortcuts i napruzhennyam m'yaziv, vyshtsutnistyu minds for the blood, vnasledok chogo vidbuvaetsya podshennennya kіntsevih і promіzhnih produktiv obmіnu tochno. Tse duzhe svidko przozdit to rozvitku the second.

Dinamichna robot povetsyana z peremischennyam u prostorii tila abo yogo parton. At the result of energy, yaka vitrachaetsya, peretvoruyutsya on mehanichnu i teplovu. Dinamichnyi skorochennya m'yaziv maiyut perervniy character, scho spryaetsya voznotsinnomu krovopos-tachanynu i kisnevomu obminu, and tse, in its own chervju, to bring up to menhshy vtomlyuvannosti.

Pratsezdatnst m'yazіv to lay takozh i vіd otnagu navantazhennya - chim bіshe, tim shvidshe vtoljayutsya m'yazi. Pitanov vtomlyuvannost m'yazіv i vplyvu її on pratsezdatnist people, the rhythm of speed and Navantavnya vivchav rosіysky fіzіоlog І.М. Sechenov. Він vstanoviv, scho for vikonannya phizic roboti duzhe vzaimolivim є preob serednogo magnitude rhythm and gravity. Tse prizvede before pidvyschennya productivnosti і znizhennya periodu vtomlyuvannosti (the second nastane пізніше).

In the process of robotics, be-as part of the body to the neve nadigatsya bіslos krovi, nizh u stenni spokoyu. Chim bilshu robot zdіysnjute m'yazi, tim bisle zhivnovnyh rechovin i kisnju nadhodimme before them for dopomogoju krovi. Chim bіshe fіzichnoї prači, take a phisical culture, sport, tim shvidshe grow m'yazov fiber, lyudina staє sylnіshoyu. Фізичні vpravayu good vplyivat on the whole organizm, zmіtsnjut zdor'ya, zagartovuyut mnogonu, babble її zdatnoyu vitrimuvaty riznі neschimlivli vplyvi nakkolishnogo sredovischa.

Фізичні навантаження зумовлюють підвищення рівня обмінних процесів, що зростає із зростанням самого навантаження. When the intensity of the hvilatinny ob'yem sertsy zrostaє porіvnyano іz stonom spokoyu in 6 raziv, kіlkіst zasvoєnnya kisnyu - u 3 razi. Внаслідок цього збільшується postachannya tissue of tissue in 18 raziv.

Yak tilki lyudina pachinaet concrete robo, unrelatively in the rivnya її інтенсивності, з'являється demand in zbіlshennі kіlkostі kisnyu v organіzіmі people through yogo дефіцит. Skinny lyudinі pritamanna іndivіdalna value of the maximum spizhivannuyu fungus (MSC). Chim vishche value MSC, Tim vische pratsesdatnist, stiikist up vpivu ekstremalnih factorov. In zvichaynyh cholovіkіv vіkom up to 25 rokіv МСК to become approximately 2,8-3,0 л / хв., And at sportsmen - 5,0-6,0 л / хв. Spozhivannya fungus is healthy із збі-лшенням навантаження на оргаізм человени. Through the pioneer promjokzh hour zbilshennia navantazhennia not to bring up zbilshennya concentrating in the organisms. Such a camp is forcibly sealed with a sour croak. Відповідно, таке навантаження for a small promіzhok an hour povnistyu visnazhu manu (for 5-10 хв).

The size of the phizic robot to be buried in a particular profession, the personality traits, the step-by-stepness, and the phisical development of the toes.

In this way, it is an inestimable physical order to put the visage to the functions of the main organs and systems of the people. Naybіlsh, on a regular reserve organism, is rooted in the past of the three-nuvantas and fizzychnyh navantazhen. Netrenovannost bring prigozhdennya stanu sertsevo-sudinnoї, dichalnosti and central nervous system, and postійна фізична активність поліпшує їх функції.

Розумова діяльність

Before rozumovoi pratsi nalezhat upravlennya, creativity, vikladannya, science, navschanya. Tsya pratsya ob'ednuє roboty, povyazheny z priyomom ta pererobkoju іnformatsії, yakі zaboobuyut perevazhnogo naprugzhenya respect, sensory device, memory, and takozh activatsii pro-tsessiv misselnia, emotsynyi spherical.

Operator's office is in great demand for a great deal of energy and a high level of nerves and emotions.

The management of the praecia is viznachaetsya nadmirnim growth in ob'єmu informatsii, zrostannyam defitsitu hour for її pereborki, pidvistchen-nyam osobistoї vіdpіdalnostі for priinyattya rіshen, perіодичним виникненням конфліктних ситуацій.

The creation of pratcia will require a valued ob'emu pam'yaty, an impetuous respect, a nervous-emotive exertion.

Праця викладача - postійний contact with people, підвищена відповідальність, дефіцит часу і інформації для прийняття рішення. Tse obmovlyuete high step nervovo-emotsionnogo straining.

Pratsya robnikovіv pravochoronnih organiiv ta podatkovoi ibybi nuzhnaet vysokogo nervovo-emotsіynogo napruzhennia, the growth of the oath of information, the great ob'єmu pam'yatі, pіvіchenoї ulyga, znan psyhologії mneni, postійного contact with people, ініння володіти situцією, пребачення конфліктної ситуації і підвищеної особистої відповідальності за Прийнятття рішень.

The student's pratyas (ucznja) will need to be rooted out, respected, sprinknattya and characterized by the presence of stresovih situations.

On vіdmіnu vіd fіzichnoe, rozumov dіyalnіst sulkoruzhuetsya menshimi vitratami energergeticheskikh storіv, ale tse do not speak about її easy. The main pratsyuyuchim body pid hour this kind of pritsi vystupaet is a mole. At інтенсивній інтелектуальній діяльності consumption of the brain in the energy supply and storage is 15-20% of the total volume in the organisation. With tsiom vyzhvannya the 100 grams of measles to the brain in 5 raziv bil'she, nizh vitrati skeletal m'yazami tiєї ж ваги at the maximum navantazhennі. When reading in the voice of vitrati energy is increased by 48%; When vystupi z poblichnoyu lektsiye - by 94%; In the operator of obsochlyuvualnyh machines - 60-100%. Під час розумової діяльності значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ускладнюється прийом і переробка інформації, виникають functціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, зростає the role of the function of respect, memory, the vigilance of the zonal one and the auditory analysand і навантанження on them. For rozumovoy dіyalnostі characteristic napruzhennya respect, sprinyattya, pam'yatі, great kіlkіst stresses, malorukhliviy sposіb zhittya, vimushena one-man posture - all zemovlyuyus zastіynі yavishcha m'yazah nig, bodies of peawning izvozhnini і small pelvis, погіршується postachannya mozhnu kisnem, zrostaєe demanding In glucose. Погіршуються також функції зрового аналізатора: stійкість of clear bakennya, gostrota zoru, zorova pratsecdatnіst, zbіlshuyutsya hour of zirovo-motornoi reakіїї.

For people rozumovye pratsi pritamanny naybіshy stupin napruzhennya respect - in the middle of 5-10 razisv vische, nizh at fizichnіy pratsi. Completed robochogo day zovsim not pererivaye process rozumovoy dіyalnі. To call the special organ of organism - the second, in about an hour, can be changed to a re-author. All tse to bring up to zaslashenya normal fiziologichnogo funktsionuvannya organizmu. At vikonannі rozumovoi pratsі мають місце зсуви у вегетативних функціях человени: підвищення кро'яного тиску, зміни ЕКГ, збільшення легёвої вентиції і вживання кисню, підвищення температури тіла. Після закінчення розумової праці втома залишається довше, ніж при фізичній праці.

People who are borrowing rozumovim type diyalnosti, naivіt at stanii perevotimi zdatnі dovgyy hour vikonuvati its obovv'yazki without special znizhennya rivnya pratsesdatnostі і productive.

In the main, people rozumovoe dіyalnostі not в змозі вимкнути мехаізм переробки інформації на ніч; The stink of pratsyuyut not less than 8-12 years on the dow, and the Mayge postily, with short switches. Cе і є підтвердженняня так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під hour сну perebrolyuє інформацію, отриману в період активіїї бадьорості.

Фізична і розумова вид діяльності вимагають різного напруження певних функціональних систем оргаізму. Tomu navantazhennya nehhіdno klasyfіkuvati vіdpііdіku vysokostostі і напруженості. Vazhkist pratsi - tse napruzhennya funktsionalnyh systems, yakі zumovlі fizichnim navantazhennyam. Stronghold, with its own cherv, is characterized by a rush in the nervous system of the central nervous system.

Psychophysiological factors are nebezpek

Yak boolo said earlier, whether it's a laborious disposition to characterize a duma in a mutual storage of items:

- фізичний (механічний) - визначається роботою м'язів;

- psihichny - viznachaatsya participate organіv chuttya, pam'yatі, myslennya, emotsіy, vol'ovoyї activity.

Chast fizichnoi і psihіchnyy zakladovyh in rіznіh types of work dіyalnostі neodnakova: під час фізичної праці переважає м'язова діяльність; Під час розумової - активізуються процеси мислення. Ale Joden із видів праці not відбувається without regulation of the central nervous system.

З of the point of view of the fіzіології праці, на трудову діяльність of people і її organізм впливають біомеханічні й антропометричні дані; The oath of sprimannya and the interchange of information; Фізизичне, nervovo-psycho-logіchne, rozumove, emotsіyne perevranatzhennya; Rhythm and pace of robotics; Monotony of pracity.

Tse daє zmogu viznachiti stupіn i character navantazhennya organіzmu pid hour robots vіdpovіdnіst robochem Georeferencing i zasobіv pratsі anatomical and fіzіologіchnim Especially Helsinki Human i rozv'yazati tsіly range of practical power: ratsіonalnі rehearse pratsі i vіdpochinku, organіzatsіya robochem Georeferencing, holding profesіynogo transoms that proforієntatsії toscho.

Кожен вид діяльності, кожна профія, асобливо профія працівника правохоронних оргаів, податкової слуби та та податкової міліції, висває особыві вимоги до психічних властивестей, станів і процесів працівників. At the time of the appearance of the person, the character, the respect, the sprinkling, the memory, the mission, the emotions, the psychomotor, the light, the health, the vihovannya ta zdor'ya, yakі viznachayut zdіbnostі menni up tsієї dіyalnostі, regulyuyu vzаmovіdnosni mіzh people і Beziersednyo kerjuyut stuffed і діями

Nebezpechni factori, sho osoblivosti fiziologii those psychologic people, nazivayutsya psychophysiological.

Psychophysical and nebezpeki at the time of the day, eating, drinking, drinking, stiikosti chi disgammonії, trikoyu chi trivogi, uspіhu chi nevdach, fizichnogo that moral prosperity zhittya mneni.

Prior to psychophysiological factors, one can not fail to see:

- nedolіki organіv vіchchuttya (defect of sight, hearing tescho);

- Pravoshennia zv'yazyv mizh sensory that motor centers, vnasledok chogo lyudina not zdatna reaguvati adequately on ti chi інші зміни, пo сприймаються enforcement bodies;

- Defects coordinating ruchiv (especially the collapsible rukhiv that operation, priyomіv tochno);

- Emotionality has been assigned;

– втома (з точки зору безпеки життєдіяльності розрізняють фізіологічне та психологічне втомлення);

– емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, душевні стреси, пов'язані з побутом, сім'єю, друзями, керівництвом);

– необережність (може призвести до ураження не лише окремої людини, а й усього колективу);

– відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність праці, відсутність пізнавального моменту, тобто нецікава робота тощо);

– недостатність досвіду (поява імовірної помилки, невірні дії, напруження нервово-психічної системи, побоювання зробити помилку посилюють імовірність нещасного випадку).

Крім вищезазначених факторів небезпек, для працівників правоохоронних органів, податкової служби та податкової міліції характерні ще такі психофізіологічні фактори, що визначають схильність до небезпек:

– недостатня психологічна підготовленість до екстремальних ситуацій;

– втрати пильності, ігнорування небезпекою, невміння вчасно її розпізнати;

– переоцінка своїх можливостей, самовпевненість;

– відсутність почуття небезпеки;

– неврівноваженість та підвищена схильність до ризику;

– уповільненість реакцій;

– низька активність, загальмованість;

– підвищена активність;

– схильність до паніки;

– довірливість;

– легковажність;

– запальність, гарячність;

– імпульсивність;

– низький інтелектуальний рівень.

Як було зазначено раніше, значне місце в забезпеченні безпеки життєдіяльності належить психічним станам людини, які мають важливе значення в організації профілактики травматизму та попередженні аварійності.

Небезпечні фактори психологічних станів виникають, як правило, на шляху до втілення життєвих інтересів, при виникненні ситуацій, перепон, що перешкоджають (іноді навпаки, зненацька сприяють) цьому втіленню. Це так звані критичні стани.

1. Стрес (англ. “напруга”) – це реакція організму на ситуацію, що потребує функціональної перебудови організму та відповідає адаптації (горе, нещастя, несподіваний крах надій і т. п.).

2. Фрустрація (лат. “обман”, “марне чекання”) – сильна мотивація досягти мети, але існує сильна перешкода (фізична – обмеження свободи; біологічна – старіння, хвороба і т. д.; моральна – норми і правила поведінки і т. п.). У людини порушується контроль за поведінкою, психікою, виникає дезорганізація або повна втрата терпіння і надій.

3. Конфлікт (лат. “сутичка”) – відрізняється від фрустрації тим, що у фрустрації перепони не підлягають обговоренню, а при конфлікті перепона може бути переборена, можна знайти шлях, компроміс і т. д.

4. Криза (грец. “рішення”, “поворотний пункт”) – це перепона, стан, проблема, від якої не втечеш, але і вирішити її за короткий час не можна. Кризи поділяються на 2 види:

– потрясіння, але зберігається можливість виходу;

– безповоротне перекреслення життєвих задумів (постає питання про новий сенс життя або взагалі про сенс життя, коли людина може піти на суїцид).

5. Транс (франц. “стан”) – це стан, при якому втрачається панування волі над тілом. Трансовий стан можна викликати за допомогою алкоголю, наркотиків, звуків, певних рухів (йога).

6. Екстаз (франц. “несамовитість”; грец. “стан крайнього ступеня захоплення”) – стан, що піднімає тіло “до небес”, переповняє божественною енергією.

У процесі життєдіяльності у людини можуть виникати так звані особливі психологічні стани: параксизмальні розлади пам'яті та психогенні зміни настрою (стан афекту).

Параксизмалізм – це короткочасна втрата свідомості (від секунд до десятків хвилин). Як правило, це спостерігається при деяких психічних хворобах головного мозку: епілепсія, різноманітні “натхнення” (йому здається, що він обов'язково відчує біль від цього колеса, іншого предмета і т. п.). Люди з параксизмальними розладами не можуть працювати на роботах із підвищеною небезпекою в електроустановках, на висоті, управляти транспортними засобами і т. д. Сучасні медичні засоби і методи дозволяють виявляти таких людей.

Психогенні зміни настрою виникають під впливом ситуації та обставин, що створилися. Тривалість таких змін настрою від хвилин до декількох місяців. Вони виникають з таких причин:

1. Незадовільний характер діяльності (великі фізичні навантаження, високий темп, перенапруження аналізаторів, нервове перенапруження і т. п.). Результатом цього є повна виснаженість, ослаблення психіки, послаблюється точність, швидкість орієнтації, притупляється увага і т. д., настає апатія.

2. Загибель близьких людей, перенесений шоковий стан, серйозна конфліктна ситуація. Наслідки подібні попередньому пункту. Втрачається самоконтроль.

3. Стан афекту (вибух емоцій). Причинами такого стану є несподівана удача (або навпаки), образа і т. п.; даний стан характе-ризується різкими агресивними рухами, притупленням почуття небезпеки та почуття відповідальності. У такому стані людина, не замисюючись, піде на ризик і поведе за собою людей. Люди, які схильні до стану афекту, не можуть бути командирами і керівниками, тому що в такому стані вони не можуть реально оцінювати ситуацію.

4. Вживання спеціальних препаратів:

4.1 Легкі стимулятори (чай, кава) допомагають перебороти сонливість, млявість; їх дія короткочасна; вони не впливають на координацію, швидкість рухів, реакцію.

4.2. Транквілізатори (заспокійливі) знімають психологічну активність, уповільнюють реакцію, викликають сонливість, апатію. Їхнє вживання може бути причиною травматизму і небезпеки життєдіяльності.

4.3. Алкоголь, наркотики – надто небезпечні “стимулятори”. Вони зводять до нуля оцінку ситуації, притупляють почуття небезпеки, зникає здоровий глузд, порушується координація рухів і реакція, підвищується невиправдане почуття ризику. Алкоголізм і наркоманія призводять до таких результатів: автотравматизм від 40 до 60 % напряму пов'язаний із алкоголем і наркотиками; побутовий травматизм (падіння з балкона, вікна, утоплення, дорожні при-годи, вбивства і т. д.) відбувається в стані наркотичного або алкогольного сп'яніння; захворювання венеричними хворобами, СНІДом, розлад сімей, поява недоумкуватих (дебільних) дітей на 80-90 % пов'язані з цими ж чинниками; деградація особистості – 99 % пов'язана з пристрастю до алкоголю і наркотиків.

Однією з емоційних реакцій людини на небезпеку є тривога (неспокій). Людина, яка знаходиться в стані неспокою, найбільш схильна до помилок або небезпечних вчинків. Тривога може проявлятися як відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед зовнішніми чинниками.

У ситуаціях загрози виникає почуття страху і його відтінки: боязні, переляку, жаху. Усвідомлення небезпеки викликає реакцію страху, яка проявляється в недоцільних вчинках або, навпаки, з'являється почуття обережності, обачливості. Негативно позначається на діяльності людини така форма страху, як паніка.

Перелічені вище психофізіологічні фактори постійно або тимчасово підвищують можливість виникнення небезпек, але це не означає, що їх наявність завжди веде до створення небезпечної ситуації.

Фактори, що впливають на продуктивність праці

Вивчення умов, що впливають на продуктивність праці, показало, що існує багато факторів, які не впозначаються на продуктивності праці: організація робочого місця, режим напруження і відпочинку під час роботи, забарвлення стін приміщень, ставлення до праці. Вони складають загальний настрій на працю та полегшують або ускладнюють появу трудових зусиль. Для пояснення ефективності роботи слід розглянути криву продуктивності праці (рис. 3).

Fig. 3 Крива продуктивності праці

А – період впрацювання;

Б – період високої працездатності;

В – період втоми.

Період втягування в роботу, який може тривати до 1 години й більше, виражається у поступовому підвищення працездатності з певними коливаннями продуктивності праці.

Цей період нерідко характеризується вираженими функціональними змінами, які полягають у підвищенні частоти пульсу, артеріального тиску, дихання тощо. Особливо вираженими подібні зміни можуть бути при виконанні робіт зі значним нервово-емоційним компонентом. У зв'язку з цим необхідно скорочувати тривалість періоду втягування в роботу і якомога швидше перевозити організм у стан оптимальної працездатності. За періодом впрацювання настає період власної і стійкої працездатності. У цей час усі зміни в організмі людини адекватні робочому навантаженню і перебувають у межах фізіологічних норм. Після цього працездатність знижується. Спочатку не завжди помітно, бо може компенсуватися вольовими зусиллями. Тривалість цього періоду найбільша порівняно з іншими періодами і визначається гігієнічними умовами праці, інтенсивністю, нервово-психічним напруженням, індивідуальними особливостями працівника, тренованістю, фізичним станом, віком. Початкове зниження працездатності і розвиток утоми характеризується нестійкою компенсацією функцій організму. З'являються відчуття втоми й різні зміни показників фізіологічних систем. Швидше настають зміни у тих органах і системах, що забезпечують виконання конкретної роботи. Якщо в цей період не перервати роботу, то працездатність швидко знижуватиметься, втома стане більш відчутною, фізіологічні зміни – неадекватними виконуваній роботі.

Будь-яка діяльність людини викликає втому. Втома – це зниження продуктивності праці через витрати енергетичних ресурсів організму людини. Цей стан виникає через ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо ці звички не відпрацьовані, то втома може виникнути до початку фізичного втомлення, навіть на початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості. Дослідження працездатності показало, що в перші дві години продуктивність праці підвищується, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома настає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.

При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновлювані процеси в організмі. Прикмети втоми не зникають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними. При наявності хронічної перевтоми часто зменшуються маса тіла, підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість, зростає лабільність показників серцево-судинної системи, знижується опір організму до інфекції, погіршується продуктивність праці, збільшується кількість помилок, брак у роботі.

Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступного робочого дня, зниженням опору до дії несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може призвести до загострення багатьох захворювань – серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо.

Розробляючи критерії професіографічної оцінки (опис характеристик праці), ступеня нервового напруження у процесі праці, користуються характеристиками, що відображають напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. На сьогодні складено спеціальні таблиці класифікації праці за ступенем нервово-емоційного напруження. В їх основу входять такі показники:

– інтелектуальне та емоційне навантаження;

– тривалість зосередженого спостереження;

– кількість об'єктів одночасного спостереження, що є виробничо-важливими;

– число сигналів на годину;

– темп;

– час активних дій;

– необхідність самостійного пошуку поломок;

– монотонність праці;

– напруження зору;

– точність виконання роботи;

– змінність;

– режим праці та відпочинку.

Ступінь працездатності визначається також типом нервової системи. Сильний тип має найбільшу працездатність, слабкий – не-значну. Працездатність залежить від таких факторів, як вік, здоров'я людини, стать, навички у роботі, санітарно-гігієнічні умови тощо. Певною мірою на неї впливають і мотивація, і моральні та матеріальні стимули. На процес працездатності великий вплив мають емоції: негативні (страх, невпевненість, поганий настрій) знижують працездатність; позитивні (впевненість, спокій, бадьорий настрій) – значно продовжують період стійкої працездатності. Подовжити період стійкої працездатності можна за рахунок оптимального рівня напруження психофізіологічних функцій, комфортних умов праці, правильного поєднання режимів праці та відпочинку, проведення фізкультурних пауз та емоційного розвантаження, використання спеціальних психофармакологічних засобів чи тонізуючих напоїв, спеціального інформування людини про резуль-тати її діяльності, нагляду і контролю за її роботою. Комфортні умови забезпечують крім високої працездатності і добре самопочуття; при цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму; здоров'я людини не погіршується довгий період часу.

Відомо, що на працездатність, продуктивність праці, на життєдіяльність у цілому впливає відпочинок. Відпочинок може бути двох типів – активний і пасивний. Активний відпочинок – це, наприклад, заняття спортом, туристичні поїздки, походи в ліс, подорожі, плавання в басейні тощо. Саме активний відпочинок сприяє підвищенню працездатності, покращанню психічного стану особистості, настрою.

Пасивний відпочинок – сидячи, лежачи, читання книг тощо. Особливим, але і обов'язковим видом такого відпочинку є сон. Відомо, що неспокійні ночі, неприємні сновидіння з переживанням жахів, небезпек, страху, коли життя ніби висить на волоску, а сили немає щоб дати відсіч – все це негативно позначається на стані людини, а відповідно, і на активності її життєдіяльності.

На працездатність людини впливають і пори року. Наприклад, зниження працездатності відчувається весною, особливо у працівників з нервово-емоційним перенапруженням.

Отже, психофізіологічні фактори небезпек безпосередньо впливають на людину – на фізичні та фізіологічні процеси, працездатність, настрій, продуктивність праці і її життєдіяльність у цілому.

Енергетичні витрати людини в процесі життєдіяльності

Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується витратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енергетичні втрати поновлюються харчуванням. Це необхідно для забезпечення постійного обміну енергії, тобто безперечною умо-вою життя. Життя людини постійно супроводжується безперервною витратою енергії. Навіть коли людина знаходиться у стані спокою, енерговитрати теж є – на роботу серця, інших органів та систем. Кількість такої енергії, що витрачається, дістала назву енергії основного обміну. Витрати енергії на основний обмін можуть коливатися залежно від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем та багатьох інших факторів.

Фізичні зусилля, що витрачаються людиною в її трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних затрат (вимірюються в кДж/хв., кДж/год. або кКал/хв. чи кКал/год.). Їх величина залежить від інтенсивності навантаження. Так, наприклад, при фізичній праці добові енерговитрати перевищують 115 кКал/год. Витрата енергії в багатьох випадках залежить від рівня механізації виробництва. Якщо воно повністю автоматизоване, то енер-гетичні витрати робітників наближаються до енергозатрат осіб, що займаються розумовою працею.

Розглянемо таблицю енерговитрат людини на різних етапах діяльності (з розрахунку на масу тіла в 70 кг) (див. табл. 13).

Таблиця 13

Енерговитрати людини

Отже, величина добових енерговитрат залежить від характеру роботи та фізичного навантаження:

– при розумовому виді діяльності – не більше 2,5 тис. кКал на добу;

– при середній фізичній праці – 3200 кКал на добу;

– при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4 тис. кКал на добу та більше.

Добові енерговитрати залежать також і від віку людини. Так, наприклад, у похилому віці (коли людина на пенсії і веде малорухомий спосіб життя) добова витрата енергії може сягати 2300 кКал на добу; для людей молодих та середнього віку добові енергозатрати до сягають 6 тис. кКал на добу.

У наш час дуже велика кількість людей займається розумовим видом діяльності та веде малорухомий спосіб життя. Розглянемо приблизний хронометраж енерговитрат цих людей.

Залежно від виду праці необхідно враховувати і харчовий раціон. У даному випадку він не повинен перевищувати 2212 кКал (не більше ніж на 5 % добових енерговитрат).

На будь-яку діяльність людини значно впливають успіх або невдача. В одних випадках успіх, “піднімаючи” людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших – може викликати самоспокій. Невдача ж у справі, до якої людина відноситься позитивно, викликає пригнічений стан. Залежно від якостей особистості неприємні почуття можуть викликати або відмову від подальшої діяльності в певній області, або послідовний аналіз причин невдачі та нові зусилля виконати ту чи іншу справу.

Успіх у роботі залежить від багатьох обставин. Однією з них виступає творчість. Пошук нового в праці характерний лише для творчої особистості. Творчість піднімає діяльність на вищий щабель, є рушійною силою виробництва та науки. У творчості відбувається злиття фізичних та розумових сил, що повністю розкриває особистість, дозволяє їй самовиражатися.

Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини

Біологічні ритми – це періодичний повтор змін характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця – за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центра Галактики складає близько 200 млн. років.

Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту і людині у тому числі. Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному, функціональному рівнях.

Видатний хронобіолог Ф. Хальберг поділив усі біологічні рит-ми на три групи:

1. Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинного інтервалу. Це ритми скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечнику.

2. Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди входять: зміна сну і бадьорості, активності і покою, до-бові зміни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти ділення клітин, коливання складу крові.

3. Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності відносяться ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли.

Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини і її нервова система, складає від 0,5 до 0,8 секунди. Тому невипадково скорочення нашого серця в середньому складає 0,8 секунди. Приблизно такий же темп руху наших ніг і рук при ході. Інтервал часу в 0,5–0,7 секунди відповідає швидкості наших слухових та зорових реце пторів.

Крім цих малих ритмів установлена ще одна розповсюджена періодичність, яка дорівнює 90 хвилинам. Сюди відносяться цикли сну, скорочення м'язів шлунку, коливання уваги і настрою, а також статева активність. Спить людина або не спить, вона через кожні півгодини зазнає то низьку, то підвищену збудженість, то спокій, то тривогу.

Добові ритми людини цікаві, перш за все, тим, що макси-мум і мінімум активності різних біологічних процесів не співпадають у часі.

Існують експериментальні дані про наявність добового ритму у роботі органів травлення. Утворення жовчі у печінці чергується з утворенням глікогена. У першій половині дня жовчі утворюється найбільша кількість, що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. У другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду.

У ранкові години посилюється перистальтика кишечнику і моторна функція шлунку, відбувається очищення кишечнику.

Увечері найбільш виражена виділяюча функція нирок, мінімум її припадає на період між 2 годиною ночі та 5 годиною ранку.

Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. Вдень вони спостерігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. У ці години організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. Вночі під-несення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівникам інтелектуальної сфери.

Встановлено, що на 5–6 годину ранку припадає найзначїні-ший добовий підйом і потенційно має місце сама висока працездатність людини. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Опір організму дуже сильний. При зустрічі з вірусами і бактеріями існує найбільший шанс уникнути інфекції. У цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку, яка вивела всі шлаки.

Шкода, що лише небагато людей використовують на користь ці часи. Більшість їх просипає. Найбільш придатний час для укладання на ніч – 21–23 години – припадає на один із фізіологічних спадів. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо о 24 годині починається фізіологічний підйом.

Після 12 годин дня проходить перший період денної активності. Починається відчуватися втома, реакції людини уповільнюються. Після 14 години самопочуття знову починає поліпшуватись, а в 16 годин бере початок новий добовий підйом. У цей час можуть інтенсивно тренуватися спортсмени, тому що організм відчуває потребу в рухах, але психічна активність поступово вгасає, організм стає чутливим до болю.

Після 18 години зростає тиск крові, ми стаємо нервовими, легко виникають сварки через дрібниці. Це поганий час для алергиків, часто в цей період починається головний біль.

Після 19 години наша вага досягає максимуму, реакції стаю-ть незвичайно швидкими. У цей час реєструється найменше дорожньо-транспортних пригод.

Після 20 години наш психічний стан знову стабілізується. Цей час придатний для заучування текстів, оскільки покращується пам'ять.

Після 21 години температура тіла знижується, продовжується обмін клітин, організм необхідно готувати до сну.

Вночі падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується пам'ять, координація рухів, з'являється уповільненість у рухах, зростає кількість помилок при виконанні розумової роботи; на 2–4 кг зменшуються м'язові зусилля; на 15–20 ударів скорочується частота серцебиття; на 4–6 видихів знижується частота дихання; на 2–2,5 літри у хвилину зменшується вентиляція легень; на 4–5 % падає насичення крові киснем. Лише печінка використовує цей період для інтенсивного обміну речовин, виво-дячи із організму всі отруйні речовини. У нашому організмі відбувається “велике очищення”.

Із усіх виявлених у людини циклів найбільш вивченим виявився добовий як найголовніший. Біологічний годинник, запущений зміною дня і ночі, веде за собою близько 50 ритмів, які змінюють свої характеристики від дня до ночі. Усі ритми організму підпорядковуються ієрархічної залежності – поділяються на ті, що провідні (головні) і залежні. Перші – біоритми центральної нервової системи. Причина їх “керівництва” зрозуміла, вони від-пові-дають за зв'язок із навколишнім середовищем, від ступеня їх готовності і здатності адекватно реагувати на вплив середовища залежить безпека організму.

Прикладом досконалості їх взаємодії може служити налаштування організму на пробудження. До моменту пробудження від сну в іншому режимі починають працювати провідні ритми го-ловного мозку, вони включають залежні: прискорюється пульс, підвищується артеріальний тиск, підвищується температура тіла – організм активізується, готується до нового стану.

Добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним і доречним. Враховуючи його, людина може напружено працювати в години оптимального стану організму і використовувати періоди порівняно низького рівня активності функцій для поновлення сил.

При порушеннях природного ритму зовнішніх умов виникає десинхронізація добових ритмів різних фізіологічних функцій, що подальшому призводить до захворювань. Довготривала робота в нічний час супроводжується перебудовою добових ритмів і виявляється важкою для багатьох людей не стільки через зниження пра-цездатності вночі, скільки через порушення режиму життя.

Числу “сім” із прадавніх часів приділялась велика увага. Ще Піфагор проголошував семирічність основою світопорядку. Деякі вчені вважають, що у формуванні тижневого біоритму велику роль приділяють місячно-приливним явищам, інші посилаються на міжпланетне магнітне поле.

Тижнева циклічність зумовлює в нашому організмі кров'яний тиск, м'язову силу, концентрацію в крові лейкоцитів та еритроцитів. Встановлено тижневу періодичність інтелектуальних емоційних і фізичних проявів. Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. У перші дні тижня вона збільшується, досягає найвищого рівня на третій день, а потім поступово зменшується, помітно спадаючи в останній день. Встановлення робочого періоду тривалістю більше 6 днів недоцільно, бо праця стає непродуктивною.

Ще Гіппократ і Гельвецій помітили взаємозв'язок функцій організму людини з порою року. Сьогодні, внаслідок багаточисельних досліджень, встановлено, що рівень основного обміну речовин, досягає максимуму весною і з початком літа. Давно визнано, що багато захворювань носять сезонний характер.

Не можна ігнорувати вплив на живу природу нашої планети Місяця. Важливий внесок у вивчення цієї проблеми вніс С. Арреніус – автор теорії електролітичної дисоціації. Тіла живих організмів у більшості випадків складаються з рідин, які представляють собою розчини різних хімічних елементів.

Так як атмосферна іонізація і земний магнетизм певною мірою змінюються залежно від положення Місяця, то цей фактор обумовлює малі обурення в електромагнітній взаємодії іонів живих організмів і іонів атмосфери Землі. Ці обурення можуть викликати загострення соматичних і психічних захворювань у людей з ослабленим здоров'ям або порушенням нервової системи.

Встановлено, що фаза Місяця позначається на стані людей і в періоди повного Місяця зростає агресивність, особливо тих, хто емоційно неврівноважений. На цей період, як свідчать досліджен-ня А. Либера і К. Шеріна, припадає найбільше вбивств і самогуб-ств. Вчені припускають, що під впливом гравітаційних сил, що вик-ликані зміною взаєморозміщених небесних тіл, земного магнетизму або іонізації атмосфери, відбуваються відповідні зрушення в організмі і психіці людини, які позначаються на її стані і поведінці.

Ще більш відчутні зрушення в організмі викликають спалахи активності Сонця. Видатний вчений А.Л. Чижевський переконливо довів, що існує тісний зв'язок між підвищенням сонячної активності і подіями на Землі – числом смертей, самогубств, апоплектичних ударів, епілептичних нападів і інших тяжких захворювань. Він прийшов до висновку, що нещасні випадки пов'язані з сонячною активністю.в

Усі відомі людині явища, що відбуваються як у цілому у Всесвіті, так і в Сонячній системі, пронизані ритмами. Цілком природно, що ритми організму людини та інших біологічних об'єктів, що є частиною цієї системи, підпорядковуються її законам: адже за тривалу еволюційну історію свого розвитку життя біологічних організмів сформувалося саме завдяки цим ритмам.

Сучасній науці відомі закони взаємозв'язку між енергією, інформацією і управлінням. Біоритми ніби зводять разом енергетичну, інформаційну і управлінську характеристики. Ось чому біологічні ритми – дуже тонкий і точний важіль для управління життєдіяльність людини. Вони дозволяють заздалегідь розрахувати хід процесів в організмі: якщо порушилось управління, якийсь процес чи порушилась функція якоїсь системи, то на ранній стадії можна визначити відхилення.

Біоритмологія дозволяє не лише визначати, а й прогнозувати, передбачати той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби, який і визначає межу організму. Біоритмологія допомагає визначити межу, коли може настати перевищення можливостей організму і виникнути серйозне порушення у ньому. Знаючи, що межа не дана кожному із нас раз і назавжди, вона підказує як відсунути її далі, як поширити “територію можливостей” організму – тренуванням, збільшенням навантаження тощо.

Основні положення ергономіки

Ергономіка (від грець. ergon – робота і nomos – закон) – наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві, а також трудову діяльність людини у системі “людина-машина-середовище” з метою її ефективності, безпеки та комфорту.

Ергономіка виникла у зв'язку із значним ускладненням технічних засобів і умов їх функціонування, суттєвими змінами трудової діяльності людини. За цих обставин різко зросла “вартість” помилки людини при управлінні складними системами. Тому при проектуванні нової і модернізації існуючої техніки особливо важливо враховувати можливості і особливості людей, які будуть її використовувати. При вирішенні такого типу задач необхідно узгоджувати між собою окремі рекомендації психології, фізіології, гігієни праці, соціальної психології та пов'язати їх в єдину систему вимог до того чи іншого виду трудової діяльно-сті людини. Термін “ергономіка” запропонував ще у 1857 році польський природодослідник В. Ястшембовський. Як самостійна нау-кова дисципліна ергономіка сформувалась після 1949 року.

Людина, машина і навколишнє середовище розглядаються в ергономічних дослідженнях як складна система. Основний об'єкт досліджень ергономіки – система “людина-машина”.

Ергономіка виконує такі функції:

– вивчає характеристики людини, машини і середовища, які проявляються в умовах їх взаємозв'язку;

– розробляє методи врахування цих факторів при модернізації діючих і створенні нової техніки і технології;

– вивчає проблеми доцільного розподілу функцій між людиною та машиною;

– визначає критерії оптимізації системи “людина-машина-середовище” (СЛМС) з урахуванням можливостей і особливостей працюючої людини, специфіки експлуатації технічних систем і факторів довкілля.

Комплексний підхід, характерний для ергономіки, дозволяє одержати всебічне уявлення про трудовий процес і тим самим відкриває широкі можливості його удосконалення. Ергономіка вирішує також ряд проблем, визначених у системотехніці: оцінка надій-ності, точності і стабільності роботи операторів, дослідження впливу психологічної напруженості, втоми, емоційних факторів і особливостей нервово-психічної організації оператора на ефективність його діяльності в системі “людина-машина”, вивчення пристосування та творчих можливостей людини.

Людину, що працює за допомогою машини, будемо називати оператором. Зважаючи на те, що саме цей тип діяльності є основним предметом ергономічного дослідження, розглянемо його психофізіологічну суть більш детально стосовно безпеки життєдіяльності. Найбільш характерною рисою оператора є те, що він позбавлений можливості безпосередньо спостерігати за керованим об'єктом і змушений користуватися інформацією, що надходить до нього каналами зв'язку. Така діяльність називається діяльністю з інформаційними моделями реальних об'єктів.

Найбільш суттєвою особливістю діяльності людини з інформаційною моделлю є необхідність взаємозв'язку відомостей, одержаних за допомогою приладів, екранів, табло як між собою, так і з реальними управляючими об'єктами.

Основні етапи діяльності оператора при вирішенні певних завдань:

1) сприйняття інформації;

2) оцінка інформації, її аналіз та узагальнення на основі заздалегідь заданих або сформованих критеріїв оцінки.

Проблемами взаємодії людини та машини займається також інженерна психологія, що з'явилась як розділ і психології, і ерго-номіки, завданнями якої є:

– вивчення впливу психологічних факторів на ефективність системи ЛМС;

– аналіз функції людини у системі ЛМС, вивчення структури та класифікації діяльності оператора;

– вивчення процесів переробки і інформації людиною-оператором;

– розробка принципів і методів професійного добору і підготовки операторів у системі ЛМС.