home History Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

Danilo (1205-1264) that of Vasilko (1206-1269)

Pislya death of Roman, the widow of yogo, energie, young Gunn, "Princess Romanova", yak її nazivavsya litopis, vidrazu, zvernulasya on the protection to Andrei ІІ Ugorsky, who sparenced to Galicia pledge, and himself becoming менmeneuvatysya "king Galicha Volodimerії." In Galichi, the fortune-teller Danilov ruh turned up: the boyars turned up, and the roman, and they began to sing to Galicia, prince Igorovich, synov of the hero, the hero of the "Lay of the Igoroum" regiment, that of the Yaroslav the Osmomisel. Princess Ganna flowed from Galicia to Volyn, de bouilly over the boyars. Aleh and Volyni happened to be ій тікати з дітьми to Krakow, to Лепіка. Minor Danil taking Andriy II. Rock 1209 came to Leszek after the birch bark to ask "to pass on to the princess Ganna Vasilko." So, the restoration of Romanovichi to Volyni began. Ganna dystavalya misto for mistom, and in 1214 rotsi adhered to her Volodymyr, not zvazhayuchi to ask the acting volsinskih princes.

Galichin was sharpened by a struggle. A part of the boyars, who were prehy to the Ugorshchina, echoed the wiles of the Ugrians and Igorovichi flowed in. Alle Nova Ugric occupation paid off an unpleasantness, and the igorovich's hooks cried out loud. 1211 the brothers of the brother turned to Galicia and rushed to rozrava for "zradu", strativshi ponad 500 boyars. Todi boyars zagadali about Danila і zvernulsya to Andrew II z prohannyam dati yogo їм. In the Ugrisk Vyss'k, the Volyn boyars of small Danil were brought to Galich and "put on the table". Tudi pribula Hannah. Ugorsky Vijs'ka took in the full two Ігоровичів. Hatred before them Galician boyars bula taka is great, but the stinks vichupili їх in ugrev and іnііsі. Prote, prince of Danila boule nedovge: mother yogo hotila ruled for ynogo, and the boyars did not in fact call down Danil. Pochavsya Conflikt, і Hannah znovu vtekla z sinami. In Galicia, a number of zmіn, "voknyazhivsya" boyar Volodislav Kormilchich - fact єdiniy in the Ukraine. Tsya usurpation of the princes. Leszko ta Andrew II, zamist Boroniti Interesi Romanovich, virishili Podoliti Volyn t Galichina. At 1215 r. In Spiši, the stench was at odds with Leipkov's daughter Solomoniyu with Andrei Andrey II Kolomon and handed over to Halychyna. Zachnu part Volynі - південне Побужжя, Берестейщину, північну частину Червенської землі, а також західню Galicia - Brave Lieshko, Romanoviches were tilted by Volodymyr from the Volost.

Union buv nemitsynny, svatts povarilisya, і Leshko, vikoristavshi nezadovolennya in Galichyna ugorskoi okupatsієyu, in 1218 rotsi zaklikav his kin, Mstislav Udatnogo, z lіnії Smolenskiy Monomakhovich, prince of Novgorod, the throne of Galician throne. Mstislav easily sponz Galich. Danilo did not zaperechuv, hoch.ce boolo proti yogo Інтересів. Він nebarom disguised with the daughter of Mstislav. In zyomu serious for Zakhidnyo Ukrainy periodi treas vidznachititi dіyalnіst kola osib, yakі zaberli skladshchinu Romana yogo siniv. Tse - the princess "Romanova Ganna", the wife, the little one, attracted little respect to her daughters. Stag 14 rock wons unequivocally energetic dbala for zenezhennya sinivskih rights, the union was formed by Lyoshko and Andresm Ugorsky, led a battle with Vorakhobnyi boyars of Galicia, rattled siniv, tikayuchi z them Volodymyr and Galich. In the Ukraine, Bagato vidatnih, heroic zhinok, ale of them one of the first places to nalezhit "Romanovy Ganni." Походження її невідоме; Odnі vvazhali її rodchkoju Візантійського цісаря, інші - родичкою Андрея II, бо літопис називає її його «ятров'ю». Alya treb Gadati, Shhu Vona was like the Volsenskoye boyars abo pribiznyh princes; Won poured herself a "home" of the middle of the roburhuyon boyar sea and of the small centers of the boyars of Volsensk vddanykh їй та її blue people.

Another bow is important to rice priests, the defect is unrewarding to the princes of the Volyn boyars; Тільки завдяки їй, задяки саможертовній діяльності значного кола boyars have dared to save for them Volyn. Stretch of 40 rock Volyn was filled with the postinnovyu base Romanovich: there, after looking at the faces of the boyars, the most important prince, Vasilko, there rattled Danilo to the catastrophe of Galich, wolsky wisko went rattling the situation in Galicia, and laid his head for Galic's vigilance for Ugri. Літопис explains the expeditions Danilov tim, scho yogo pіdtrimuvali "boyars mestii Ottsya him." Characteristic of this fact. Lapko vіddav prince Olexandrovі Belz, yakim chotiri roki volodіv Vasilko. Todi all belly boyars passed from Vasilkom to Kam'yantsya (Volinskiy), if the volost of the small town of Volgograd was covered by the fall of Roma. Utrimachi Galichin bust for Mstislav is harder, nizh zavoloditi it. The eighth-year-old Borotba got lost in the wake of Mstislav and Andress II, in which the fate of the Galician boyars of the Ugric Orthodontics was taking place. They flocked to Mstislav Bouvet such as M. Hrushevsky, calling the prince "ungainly in his hands". Zhem namovi Mstislav vddav his daughter for ugorskogo korolevicha Andrew і vychachiv yomu Peremishl, and 1227 rock zriiksya throne on yogo cortex. Mstislav died without cause.

At the time of death, Mstislav Romanovich Mali Veliki doshyagnenya: Danilo vіdіbrave y Lepyka Beresteyschinu, yaku vіddav Vasilkovі, Zabuz'kі zemlі (Kholmschina), volodіv Lutsk land z Peresopnitsey, such a rank brother of the Mayzha Volya, at the time of which the leader spіlno nаche співправителі. Danilo Buv is the "panom of stanovisha". Ala zavoloditi Galichinoi boulo for him is not easy, for more than an hour vin mav protolyu opitsitsyu Galician boyars, yaki vololi mati korolevy koroliv, nizh Danil. Prote, vin spiralsya on mis'ke populated area, yak zavzhdi pidtrimuvalo yogo. "Tse Volodar, the God of the Danes", - Vitali yogo mishchani Galich 1238 rock. Він провів reform in the Vіys'kії sravі, zorganizovavshi regiments з міщан та селян, it is important піші, які have repeatedly zabezpechuvali yomu rehab. Данило вів дуже обережну політику супроти сусідів, шукаючи з ним зв'язків. Rock 1227, on death of Leszek, vzaemini Volynі t Maloi Pol'shi zmіnilis. Krakivsky prince from the hour of ditinism Romanovichi rozporyadzhsya Volynnyu. The death of Leszek was the result of the struggle of the Polish princes for the Kraki regime, and Danilo at the beginning of the century was trying to get to Konradov Mazowiecki. Він walking up to them right up to Kalisha, і litopis zagudє, scho nіhto з українських князів після Володимира the Saint did not go so gliboko "in the land of Lyadska." At the same time, Danilo made an alliance with Lithuania, yaka began to step on the scenic stage, and the Prince of Pomorie Svyatopolk, for having seen his sister Solomiya for somebody. In the year 1230, the battle of Danil for Galicia began. In the ny actively vystupali noble Galitsky boyars, yakі pidtrymuvali Ugriv. The fortress of the boyars of Buv Peremishl.

The death of the Queen Andrew and that of Andrew II did little to reconcile. Hochov's new king, Belya IV, did not pretend to enter Galicia, but Danilo, pragnuchi to the world, navіt піддався був ігід його протекцію, він підтримав candidacy of Mihail Chernigivsky for the Galician throne. Styling chotoryokh rockov boron Danilo with Mikhailom yogo sine Rostislav. Shche heavy to the right bula z galitskimi boyars, yakі pіdtrimuvali Chernigivsky princes. Before the boyars' party, there were three bishops. Prote, for the whole hour Danilo was known as a pidtrim in the local population of Galich and Peremishly. The fate of Lithuania, Ugorshchina, Poland (Mazovia), Austria, the Prussian Order of the Chrestococcus, which ruled the cob of the 13th century, took its place. Settled in the Baltics Uzbezherzhi. Нарешті in 1238 році галицьке міщанство - "мужі градські" - всупереч бажанням "двірського" Григорія Васильовича та ёпископа Галицького Артемія, vichdinili brahma before Danil. Prince Rostislav vtik to Ugorshchina. On Timothy's struggle in Galicia gave me the ability to Danilov zvernuti respect for the scheme: 1239 roku vin zavolodіv Kiivom, ale not becoming a bag in the old capital of the Ukrainian state, and acknowledging the neit boyar Dimitra. Pislya shche p'yat rokіv passed in Borotby Danil for Halychyna with Rostislav, for Yakim stood Ugorschina. Тільки рішуча перемога Данила етітку 1245 року під Ярославом, де розбито війська угорські, Rostislava and others who are up to the boyars, has left 40-літній війні Романовичів за спадщину, війні за звільнення Західньої України - Волині та Галичини від чужинців.

Peremoga pіd Yaroslav threw up Danilov's hands and gave yomo zmogu prisvyatiti respect inside the right. Він провів глибойі ре initiatives in usіх галузях життя. Suproti "karmolnogo" boyars vin pereishov to kalalnih dіy: bugatokh strativ, bugatokh confusing the land, giving away a new, service boyars. Behind Danila, the city of Novi Svishno is poorly populated, the population of what once served as a boyar became the prince's prince. Zverenno takozh respect for the situation of deaths, on the oath of obovyazykv suprot boyars. Reformerskaya dіyalnість Danila bula is broken off with a new frenzy: the ruin of the Tatars to the Zahid. On the back of the 1241 rock, the Tatars were given Kolodyazhin, Kam'yanets, Daniliv, Kremnyanets, Galich, Volodymyr, "the gradient, many of the same number of numbers", and promised to give to the Zahid. 1242 rock, after having heard about the death of the great Khan of Ogedei, the stench was turned on the circuit. After defending themselves over the Volga, the Tatars sang viklikati to the Golden Ordis of the princes, shchob zadverdzhuvati їх on prince. The first in 1242 chi on the cob 1243 rock poehav Yaroslav, Prince Volodimiro-Suzdal. Behind him, the prince's songs were infested in 1244, 1245 rock. At 1246 році майже one-hourly Виїхали Михайло Чернігівський та Данило. Before Danil, Tatars zvernelulis Tatari vimogoyu: "Viddai Galich!" It's possible, chtos iz princes asking Galich from the Tatars. Stanovische Danila boule grievous, Bo vein not mogu join battle with the Tatars, yakshcho behind them stood Rostislav z ugry, and golonne - Boyarska opozitsіya.

Данило дістав від татар підтвердження прав на все князівство, але мусів find yourself a "peaceman" - an ally, a tatar vassal, a pidruchchnikom khan. Portivnyuchi znimshimi princes, priinyali yogo "graciously", aloud pokazi bilo gliboke i prince, i sasіh pіddanyh. "Oh, evil is the honor of the Tartars!", Resuming the experience of the chronicler. Дійсно, щойно закінчив Данило 40-літню a struggle for объєднання the Romanov's power blizkuchoju peremogoju, yak мусів to recognize to itself канським "the serf". Use zhittya teper prisvyachuet vin pidgotovi up to novosti borotbi - for zvіlennnya vіd tatarskoї kormigi, budet forteti, and at once zim tiuka zv'yazkiv in Zahіdnіy Evropi. However, vyyavilosya, scho, not zvazhayuchi morally downplayed, the authority of Danilo zris pislya vidvidin from the Khan. Vіn turning around with the janlik of the khan, yak yogo vasal, and such a rank mіg spodіvatisya na zahist zboku tatar v sotsi be-yakikh konfliktiv. So zrozumіli yogi stanovishche souchanniki, yakі zi with fear of cheating on new attackers.

In the dregs of the ergon, the stage of Ugorschina was reared. The very same King Belya IV, who, through the length of stolkoh rockies, fought with Danil and vodomovyom yomu, if vin asking for the Lion's sin, the hands of the daughter of the yogi, Constant-tsii, now sending himself sent to the pro-slogic office. Shchob zakinchiti cope with the claims of Rostislav to Galichina (Rostislav buv otruzheny z other daughter Beli IV), Belya giving yomu okrem princely-banat mizh Dunaem, Savoy y Moravoyu - Machvu, Roku 1247 vidbuvsya shlyu Leva z Konstanzieju і укладено згоду Данила з Белею. Ale, not zvazhayuchi on tsyu please, Belya zatrimav title "King Galicia and Lodomeriya." Well, the most important Buli stosunki with Papa IVokengiyem IV. The cob is not obscure. Ambassador Papi de Plagno-Carigny, on roads and Tatars, in 1246 in Lenczytsia near Konrad Mazowiecki, Vasilka, and Potyom gostyuvav in Yong in Volodymyr. There vіn namovlyav Vasilka ta ruskih єbiopolіv, yakikh slykav prince, to unya. І Vasilko, і є bishops were sent to the meeting at the meeting point and the radials of the food before the turn of Danila vid Khan. Питання про притягнення Данила мало для папи Інокентія IV great value: в своїй спробі зорганізувати the defense of Christianity від татарської небезпеки він хотів спертися в першу чергу на країни, безпосередньо загрожені: Угорщину, Чехію, Сербію, Польщи, Литва та Галицько-Волинське князівство, збереглося листування Між папою і Данилом після його повернення від хана. Z cich leaves can be seen, but for Danil, the head of the bulat is the organisa- tion of the anti-Tartar assistance, and the nobility of the nobility, chi budet von. On the right of the boule for nyogo is actual, Bo Yakraz pid hour of the titovanie voyevoda Kuremsa znovu plugging attack Podillya ta Volin.

Dad zvertavsya in sheets, not less than Danil, a little to Oleksandr Nevsky, Prince of Suzdal, I had a shout before the death. Aly Misman calls on the meta to establish a more defensive front for the Zahidni Zapidnyi Europie against Tatar attacks, but not to fight with them. Danilo spodivasya, scho bude zorgannizovany chrestosonniy pohid, come to the aid of regiments of the occidental powers. In that hour the delegation arrived, the yak brought Danilov a crown. For a new boule it is clear that in such a state of affairs the coronation of the tilka is to keep in touch with the Tatars, who do not give the yom any particular for the battle with them. Tom Danilo did not take the crown, but on the right he stopped on the right until 1253 rock. Alle of the crown is called the key to the right: in the leafy papa with Danilom and Vasilkom, the pope nazivav їh oboh "geh", and the power of 1246 rock - "korolevstvo." A. The Great is a rush to write, scho todi, in the middle of the XIII century, in such a pitman, the tituluvannya of the volodar is that of the Yogi Power, "The apostolic capital could not be tolerated by a gross inadequacy of that pograshannya of the politically-rightful arrangement of Europe." . . «Римська курія мусіла мати докладні інформації про фактичний стан України, head about її політично-правне положення в світі». Питання це цебубуває ще більшого значення, якщо порівняти це титулування братів Романовичів з titleлуванням Олександра (Невського). In the list before the magistrate of the Teutonic Order, the pope wonders, but hangs the leaves to Danil, the worthy king of Russia, to the nobleman Oleksandr, prince of Suzdal. Here it falls into the eye of the redneck in the tituluvannia of the volosts. Цікаво, що in 1247 році "світлим кородом Володимира" називає daddy Vasilka, and "svіtloju korolevyu" Dubravka, yogo druzhinu. This rank, Vasilko, nebito "udilny" prince, Mae in the eyes of Papy, a vigilant title, nizh the great prince of Suzdal and Volodymyrsky - Oleksander.

Питання about the title of Ukraine, yak korolіvstva, має довгу історію. As soon as the syna Іяслава І - Yaropolk - 1074 roku zvernuvshya buv before the papa Gregory VII, the pope nomenavav yogi, pozbavlenogo power, "king" ("rex") Rusich, and Boleslaw, the king of Poland - pranks ("dux").

Пізніше, in 1214 році, if Andrew II Ugorsky dorogavsya koronuvannya sina Koloman, vin not asking to write yogo to the king's idleness, and writing, "the people of Galicia ... asked ..., shoby mi put our son Koloman to the king," And himself vin z 1214 roku izmenuvav himself a king of Galicia.

Stanovishche zmіnilosya in 1253 році, if Danilo smacked himself strong, and head - already firmly virіshiv story to battle with the Tatars. The identity, if vyyavilosya, scho Tatari rushayut to Galicia-Volynsku power, vin znov zvernuvsya to Papa on dopomogu. Papa proektuvav zorganizuvati great powers: Polsch, Chekhia, Moravia, Serbia, Pomerania, and propoviding the Khrestosniy pohid. In such instincts, Danilo, having waited to receive the coronation, yak vidbulosya quietly in Dorogichin, pod an hour Danil's journey to yatvyagiv. "Having received a vener of God, in the church of St. Apostoliv, from the table of St. Petra, from the father of his father, the Kingdom of іііі desіih yogo є bishopіv ", - is written in the chronicles.

Prote, if obitsyanki dopomogti in Borotby with the Tatars not zrealizovano, not vvazhav і Danilo imagine zv'yazanim obitsyankoyu unyi z Rome. Pobachiv і papa, scho в цьому відношенніі Danilo does not need to be riled. Щоправда, 1257 року новий папа Олександер II заброжував Данилові викляттям за теко що відступив від послуку Римській Церкві.

Цікаво, що найновіші дослідники, католики, не надають події, відбулася в Дорогичині, meaning crown: won no one's revenge in the laid Danila, which is already booming from the very beginning. The crown of the boula is more than a log of rooted petitions, - M. Stakhiv wrote. "Tatarska nebezpeka ... bula vistarchalnym poshtohom і causo up to the whole of the otobennonogo zlobzhennya mizh Rome and Danylom t udilennya y priinyattya koroni. On the right of the church, I will consult the pooh. Spilna nebezpeka, but not sho інше, зв'язала обидві a hand. The crown of the boule is a legitimate legal act for Danil's decadent rights to the old Kyivan kingship, that yovin yogo symbol. "

Tom in the Roman registers there are no greedy notes about the transfer of the crown. Vona bula nasislan yak darunok, yak zasib viznachiti z-pomizh rіznih pretenderіv pravdnogo spadkoyemtcya, і Іnonentiy IV viznachiv Danila, and not Oleksandra Suzdal'skogo the king-spadkoemtsem of the old kingship of Rus. "Tradition of the prince and korolivska Kieva went over to Zahid, and not to Pivnich from Moscow, but a nickel did not achieve that title and the bounty right up to the 17th century," wrote A. Veliky. В цьому полягає глибоке значення події в Дорогичині. In front of a masya of half-motive motives, - writing about. Є. Kamenskii, "on the right side of the church porozuminya come into our other dance."

Як вище загадано, Данило намагався нав'язати міцні зв'язки з сусідами. Before the Tatarskoe Navali vin Mav Yakis Stosunki z Avstriya. In 1246 rotsi buv zabity duke Avstriya Fredrikh II, which is not full of spadkoemtsiv. The pretenders to the throne were: the Duke's sister, wife with the king of Czechia Pshemislav II Otkotar, that tribe of Zhertruda, Danil - Roman. Tse viklikalo vіynu Австрії з Чехією. На захист Ґертруди та Романа склалася ціла коаліція - з Белі IV, Данила, герцога Баварського, польських князів Болеслава Малопольського та Владислава Опольського, литовських військ під проводом князьків Товтивіда та Едивіда. Значні сили союзників пішли на Чехію, але, пограбувавши й сплюндрувавши околиці Опави й Оломюца в Моравії, повернулися. На перешкоді стали неприязні відносини союзників. 1253 року Роман примушений був покинути Австрію та Ґертруду.

Складні зв'язки встановилися у Данила з польськими князями. Після смерти Лєшка почалися міжусобні війни, в яких Данило підтримував Конрада Мазовецького та його синів. Під час цих війн 1243 Року Данило з Васильком заволоділи Люблином.

Після смерти Конрада Данило підтримував добрі відносини з обома лініями польських князів - Краківською та Мазовецькою, зміцнивши їх шлюбом: дочка Данила Предслава була одружена з Земовитом Мазовецьким. Литовські племена, що їх “примучив” свого часу Роман, чинили постійні напади на Волинські землі. “БЪда бЪ в в землЪ ВолодимерсьтЪй от воевання литовского и ятвяжьского”, - писав літописець. Угода між Романовичами та князями Литовським і Жомоїтським трохи послабила гостроту, але ятвяги не припинили нападів. Одні литовські князі виступали як союзники Романовичів, інші - як вороги. У 1230-их роках князь Мендовг почав формувати з литовських племен єдину державу. Підкоряючи своїй владі дрібних литовських, а також українських та білоруських князьків, він шукав добрих відносин з Романовичами і допомагав їм у боротьбі з ятвягами. В 1252 р. (?) Данило навіть одружився з його племінницею, сестрою Товтовіла.

Проте, швидке зростання сили Мендовга викликало почуття небезпеки в Романовичів і привело до війни, наслідком якої Данило здобув ряд міст, серед них - Городно. Мендовг відступив Чорну Русь, Новогрудок, Слоним, Волковийськ - Даниловому синові Романові, який Одружився другим шлюбом з дочкою Волковийського князя Гліба. Свою дочку Мендовг видав за молодшого сина Данила - Шварна.

Після смерти Мендовга, син його Войшелк передав Шварнові литовський престол, а сам прийняв православ'є і пішов до манастиря. Таким чином на короткий час Литва опинилася під владою Данилового сина. Ця литовська політика була найбільш вдалою з усієї зовнішньої політики Данила.

Тут треба згадати ще один шлюб, який мав значення, але пізніше: шлюб Данилової дочки, Софії, з графом Тюрингії Шварцбурґом на початку 1250-их рр. Син їх додав до свого прізвища слово “ройсен”, і після нього велика провінція Тюрингії називалася “Ройсен”.

Велику перешкоду бачив Данило у так званих татарських людях. У 1250-их роках цей антикнязівський, татарофільський рух охопив широку територію Волині та Київщини (в області Случа, Тетерева, Бога). Літописець згадує побіжно, що під час походу Данила на Литву татари порозумілися з населенням Бакоти, головним пунктом Пониззя, і призначили туди свого баскака. З Бакотою ще під час боротьби з галицькими боярами довелося вести тяжку боротьбу. Це був аж до татарської навали значний осередок антикнязівської опозиції. Данило здобув Бакоту, але як тільки відійшли його війська, вона знову віддалася татарам.

Боротьба з татарськими людьми була дуже тяжкою: на допомогу їм прийшов у 1252 році воєвода Куремса, і це створило дуже тяжкі умови для Данила. Про наступ татар Данило заалярмував папу, але жадної допомоги не дістав. Тоді він розпочав боротьбу власними силами.

Син Данила, Лев III пішов на Межибожжя, Данило з Васильком зруйнували Болоховську землю, син його Шварно плюндрував міста над Тетеревом і Случою. Був цілком знищений Возвягель, а населення його виведено. Ці приклади свідчать, яка жорстока була боротьба з татарськими людьми. “Татарське” населення та “болоховці” покорилися. Куремса був заслабий, щоб захистити їх, сили його були недостатні для боротьби з усіма Романовичами.

Відносини Данила та Василька з єпископами не були добрі. Усі єпископи належали до боярської опозиції, і князі боролися з ними. Перемиський єпископ був забитий двірським чоловіком Андрієм; Галицький Артемій втік до Угорщини, а Угровський Йоасафа, який сам себе проголосив митрополитом після татарської навали, Данило вигнав, катедру зліквідував, а замість неї заснував катедру у Холмі і сам призначив єпископом Івана. Володимирські єпископи були також у повній покорі Василькові. Вони походили переважно з манастиря св. Данила, а Никифор Стенила був Васильковим урядовцем.

Данило виявив себе видатним адміністратором. Тільки наставали мирні часи - він будував нові міста, села. Він заснував Данилів, Львів, Холм, що його зробив своєю столицею. Приходили до нього “німці і русь, іноязичники й ляхи, - нотував літописець, - идяху день і ніч”, і підмайстери і майстри, і ремісники різних фахів, які втікали від татар, “бЪ жизнь и наполниша дворы, окрест града поле и леса”. Відзначаючи розмах колонізаторської діяльности, літопис писав, що за Данила у Галичині та на Волині засновано 70 міст, в яких розгорталися промисли, ремесла, будували пишні будівлі, храми.

Княжий двір Данила у Холмі став визначним культурним осередком, в якому складали літопис, що став частиною Волинського. Знавці вважають його “перлиною” серед українських літописів. Писав його спочатку “печатник”-канцлер Кирил, а пізніше єпископ Іван.

Двір Данила відзначався пишнотою, розкішшю. Як при европейських королівських дворах, тут відбувались турніри, виступали співаки, музики. Вживалося тут різних мов, але панувала латинська, властива тодішнім королівським дворам Західньої Европи.

Державу Данила добре знали в Европі: вона репрезентувала і Україну-Русь. В англійській енциклопедії XIII ст. Бартоломея написано: “Галиція розлога й багата країна, quae nunc Rhutenia a pluribus nominatur”, себто Галичину ототожнювали з Руссю.

Велике значення мало висвячення Кирила митрополитом Київським за вказівкою Данила: цим підкреслювалося наступність Галичини від Києва.

Данило почував себе наступником влади київських князів. Це і яскраво виявлено в Літописному Холмському зводі 1246 року, веденому, можливо, печатником Кирилом. У цьому зводі привертає увагу міжнародній його характер: велич руської землі поставлено в зв'язок з подіями угорськими, польськими, литовськими, чеськими, австрійськими, татарськими.

Перемога над боярською опозицією, розгром угорсько-польської інтервенції, встановлення то modus vivendi з татарами викликали у Данила прагнення виявити свої права на всю Україну, включаючи Київ, яким володів - під татарами - Ярослав Володимиро-Суздальський. Це прагнення підкреслив Данило, призначивши Кирила на митрополита всієї Руси й виславши його на висвячення до Нікеї в 1246 році. Таким чином боротьба між південно-західньою та північно-східньою Руссю за керівництво всіма руськими землями тривала в нових умовах, під зверхністю сюзерена в особах ханів Золотої Орди і монгольського Великого хана.

Прагнення Данила знову заволодіти Києвом, цим символом великого, князівства цілої України, виявилося в словах до нього Мендовга; виряджаючи його сина Романа з новгородським військом на допомогу, в 1257 р., коли Данило збирав сили проти Болоховської землі, яка відрізала його від Київщини, Мендовг переказав: “Пришлю тобі Романа з новгородці, аби пошел до Возвяглю, о т т у д а і к Києву”.

Дуже важливі на цьому тлі відносини Галицько-волинського та Володимиро-Суздальського князівств. Сучасниками Данила були великі князі: Володимиро-Суздальський - Ярослав та його сини: Андрій та Олександер (Невський). Року 1243 Ярослава, першого з князів, хан Бату викликав до Золотої Орди, звідки повернувся він “великим князем Руси”. В. Пашуто вважає, що цей виклик, і призначення були наслідком того, що Ярослав не брав участи в битві на р. Сіті 1238 року, коли князі намагалися покласти край переможному рухові татар. Ярослав здобув великий вплив при дворі Бату, але можливо, що цей “фавор” у Бату викликав підозріле ставлення до нього при дворі великого хана в Монголії: Ярослава викликали до Коракоруму і там отруїли. Цікава думка автора, що обидва українські князі - Мйхаїл та Данило - стали жертвою провокації Ярославового сина: Михайло був забитий, Данило, більш обережний, уник небезпеки.

Після вмерти Ярослава його сини дістали: Андрій - Володимир та велике князівство, Олександер - Київ та “всю землю Руську”. Крім того Олександер володів Новгородом, не підвладним татарам. Андрія підтримували: Ярослав Тверський та Данило Галицький, з дочкою якого Андрій в 1250 році одружився. 1252 року Олександер поїхав до Бату, до Золотої Орди, і дістав ярлик на велике княжіння. Проти Андрія пішло татарське військо під командою Неврюя. Андрей втік до Швеції. Володимирський літопис закидає Андрієві, що не побажав він “ц а р е м (себто татарам) служити”. Великим князем став Олександер, який повів політику повної супроти татар покори.

З цією політикою Олександра ставить В. Пашуто в зв'язок відрядження Бату, того ж 1252 року, війська під командою Куремси проти Данила. Олександер, звільнившись з допомогою татар від конкуренції власного брата, хотів був тим же способом звільнитися від суперництва короля Данила. Але, - додає той же автор, - на відміну від князя Андрія Ярославича, Галицько-волинський князь зумів відбити татар, втративши лише Пониззя.

Після того, як хрестоносні війська зруйнували Константинополь і 1204 року заснували на руїнах Візантійської імперії Латинську, Візантія зорганізувала в Нікеї нову столицю. Туди перейшли і цісарський двір з Федором І Ласкарисом, і патріярх. Цісарі Феодор І і, зокрема, Іван Ватаці шукали союзів для боротьби з Латинською імперією та Папською Курією. Союз з цісарем Фрідріхом ІІ у 1240-х роках хвилював Курію. Одночасно вона намагалась нав'язати зв'язки з татаро-монголами й вислала послів до Монголії, щоб розпочати спільну акцію проти Нікейської імперії.

Олександер включився в союз, який наприкінці 1250-ох років зв'язав Нікейський Візантійський двір, очолений цісарем Ватаці, та великоханський двір у Каракорумі. “Не може бути сумніву, - пит. ше В. Нашуто, - що в татарсько-нікейських переговорах брали участь руські (себто володимиро-суздальські) дипломати”. В ході переговорів Олександер 1258 року примушений був визнати татарське панування над Новгородом, хоч татари ніколи його не підкоряли. Тоді ж встановлено систему баскаків і досягнуто привілеїв для Церкви й духовенства. Тоді ж покінчено з незалежним існуванням Галицько-волинського князівства: замість Куремси прийшов року 1258 воєвода Бурундай з більшими силами. Спочатку він, не оголошуючи війни Романовичам, закликав їх на допомогу в поході на Литву, і Василько мусів іти з ним; це привело до розриву з Литвою. Наступного року Бурундай з'явився з ще більшими силами і примусив знищити власними руками всі укріплення: Крем'янець, Лучеське, Данилів, Стожек, Луцьк, Львів, Володимир. Залишився тільки дуже добре укріплений Холм. Після того татари пішли на Польщу і зруйнували Люблин, Завихость, Сандомир, Лисець, Краків.

Цей останній напад татар зруйнував усе, що зробили Данило та Василько для оборони Галицько-волинської держави. Року 1264 помер Данило в гіркій свідомості безпорадности свого становища. Літопис присвятив зворушливі слова на спогад короля Данила, що був “мудрий, як Соломон”.

З Данилом зійшов з історичного кону один із найвидатніших володарів України, талановитий, самовідданий, освічений. Загальні обставини не дали йому довести до кінця справу піднесення України, але, не зважаючи на всі перешкоди, він багато зробив у цьому напрямку. Він зібрав усі землі, що ними володів Роман, створив із них з допомогою Василька могутню державу, з якою рахувалися сусіди, яку визнавав за поважну папа. Своїм коронуванням він затвердив її становище як королівства, як гідної спадкоємиці традицій Київської держави, і уможливив майже на сто років її існування. Данило, не зважаючи на тяжкі умови постійної війни, зумів зламати боярську опозицію і творити державу на нових началах. Галицько-Волинська держава зайняла почесне місце серед европейських держав; її міста викликали здивування, її армія доходила до Каліша та Оломунця, її військова тактика здобула славу. Не зважаючи на тісні зв'язки з Західньою Европою, культура, закони, література, релігія Галицько-волинського князівства залишалися українськими.

Доба Данила важлива й тим, що протягом 20 років яскраво намітилася різниця між ідеологією та орієнтацією української держави і Володимиро-Суздальської: тоді, як Данило для зміцнення своєї держави та звільнення її від татарського панування шукав зв'язків з Европою, Олександер, орієнтуючись на схід, визнав безоглядно владу татар. Таким чином стали один проти одного два різні світи.