This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Моделювання економіки - Вітлінський В.В.

3.2.2. Моделювання випадкових подій

Моделювання випадкових подій полягає у відтворенні факту появи чи непояви випадкової події відповідно до заданої ймовірності. Моделювання повної групи несумісних подій А1, А2, …, Аn, імовірності котрих P(Ai) = pi, i = 1, …, n відомі, можна привести до моделювання дискретної випадкової величини Y, яка має закон розподілу P(yi) = pi, де ймовірність її можливих значень

P(yi) = P(Ai) = pi.

Тобто прийняття дискретною випадковою величиною Y можливого значення еквівалентне появі події Аі. Для практичної реалізації даного способу спочатку на одиничному відрізку числової осі відкладають інтервали Di = pi.

Генерують рівномірно розподілену на інтервалі (0; 1) випадкову величину, реалізацією котрої є випадкове число xj, і перевіряють умову:

(3.7)

При виконанні умови (3.7) вважають, що за цього випробування відбулася подія Аk.

Приклад. Імовірність появи події А у кожному випробуванні дорівнює Р(А) = 0,75. Необхідно змоделювати три випробування і визначити послідовність реалізації події А.

Розв’язання. Відкладемо на одиничному відрізку числової осі точку Е = 0,75 і вважатимемо, що коли випадкове число xі < E, то у випробуванні настала подія А. У протилежному випадку (при ) настала подія не А (), тобто подія А не мала місця.

Припустимо, наприклад, що з відповідної таблиці обрані випадкові числа x1 = 0,925, x2 = 0,135, x3 = 0,088. Тоді за трьох випробувань отримаємо таку послідовність реалізації подій: А, А.

Моделювання сумісних (залежних і незалежних) подій можна виконати двома способами.

Перший спосіб. На першому етапі моделювання визначають усі можливі варіанти появи сумісних подій у випробуванні. Знаходять повну групу несумісних подій та обчислюють їх імовірності.

На другому етапі вчиняють так само, як і в моделюванні повної групи несумісних подій.

Приклад. Нехай при випробуванні мають місце залежні й су- місні події А та В, при цьому відомо, що Р(А) = 0,7; Р(В) = 0,5; Р(АВ) = 0,3.

Потрібно змоделювати появу подій А та В у двох випробуваннях.

Розв’язання. У кожному випробуванні можливі чотири несумісних результати, тобто настання чотирьох подій:

  • С1 = АВ, Р(С1) = Р(АВ) = 0,3.
  • С2 =, Р(С2) = Р() = Р(А) – Р(ВА) = 0,7 – 0,3 = 0,4.
  • С3 =, Р(С3) = Р() = Р(В) – Р(АВ) = 0,5 – 0,3 = 0,2.
  • С4 =, Р(С4) = 1 – [Р(С1) + Р(С2) + Р(С3)] = 1 – (0,3 + 0,4 + + 0,2) = 0,1.

Змоделюймо повну групу подій С1, С2, С3, С4 у двох випробуваннях (прогонах). Попередньо на одиничному відрізку числової осі (рис. 3.1) послідовно відкладемо інтервали:

Dі = Р(Сі), і = 1,…, 4.

Інтервали

Рис. 3.1. Інтервали Dі = Р(Сі)

Нехай отримано (взято з відповідної таблиці) випадкові числа x1 = 0,68 і x2 = 0,95.

Випадкове число x1 належить до інтервалу D2, тому при першому випробуванні мала місце подія А, а подія В не настала. За другого випробування випадкове число x2 належить до інтервалу D4. Обидві події А та В не мали місця.

Другий спосіб. Моделювання сумісних подій полягає у розігруванні факту появи кожної із сумісних подій окремо, при цьому, якщо події залежні, треба попередньо визначити умовні ймовірності.

Приклад. Використовуючи умови попереднього прикладу, потрібно змоделювати окрему появу подій А та В в одному випробуванні.

Розв’язання. Події А та В є залежними, тому попередньо знаходимо умовні ймовірності Р(В/А) та Р():

Для моделювання події А обрано випадкове число x1. Нехай x1 = 0,96. Оскільки x1>P(A), то подія А у випробуванні не настала.

Тепер розіграємо подію В за умови, що подія А у випробуванні не мала місця. Нехай випадкове число x2 = 0,22. Отже, (0,22 < 2/3), тобто маємо, що подія В за випробування настала.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine