This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

4.2.2. Взаємозв’язок конкурентної політики, торгівлі та лібералізації внутрішніх ринків

Конкурентна політика й норми, які стимулюють торгівлю й лібералізацію інвестування мають спільну мету: вони покликані стимулювати конкуренцію, економічну ефективність і добробут покупців та виробників. Але торгові норми, одночасно, дозволяють використання певного типу урядових заходів, які обмежують конкуренцію з боку іноземних підприємств на внутрішньому ринку. Такими заходами є тарифи й мита, які накладаються у результаті дії інструментів торгового захисту, наприклад, антидемпінгу. Конфлікт конкурентної та торгової політик досить чітко проявився на ринку дитячого харчування Канади.

Упродовж багатьох років Heinz і Gerber домінували на канадському ринку дитячого харчування. Виробництво Heinz було розміщено в Канаді, а Gerber обслуговував канадський ринок, імпортуючи продукцію із власних заводів в США. В 1998 році, Heinz отримав переваги через те, що Gerber був звинувачений у демпінгу. Спочатку було накладено мито на продукцію Gerber у розмірі $0,30 за одиницю, і такий митний тягар змусив компанію покинути канадський ринок. У запиті щодо відповідності антидемпінгового мита суспільним інтересам представники Канадського Бюро з питань конкуренції представили Канадському Міжнародному Торговому Трибуналу аргументи, що розмір даного мита й вихід Gerber з ринку фактично роблять компанію Heinz монополістом, що веде до зростання споживчих цін. Під тиском Бюро та інших структур мито було зменшено до $0,10 за одиницю продукції [21].

Даний приклад демонструє існуюче протиріччя між антидемпінговим та конкурентним законодавствами, яке, напевно, є найгострішим протиріччям у відносинах торгової та конкурентної політик. Актуальною на сьогодні є дискусія про те, чи можуть ці два законодавства існувати одночасно і доповнювати одне одного, чи конкурентне законодавство повинно замінити антидемпінгове. З одного боку, антидемпінгова політика використовується як інструмент протекціонізму, що приводить до зменшення або уникнення конкуренції з імпортом, з іншого ж боку, ця політика є засобом, який вимостив дорогу для лібералізації торгівлі, а тому її відсутність може призупинити цей процес. Керуючись такою логікою та, маючи приклади ефективного співіснування антидемпінгової та конкурентної політик (справа Heinz і Gerber та інші), світове співтовариство схиляється до думки, що ці дві політики, на сьогодні, повинні доповнювати одна одну і, що потрібно шукати механізми їх конвергенції та гармонізації. Проте, вже сьогодні є приклади повної заміни антиденпінгового законодавства на конкурентне (протокол МЕРКОСУР укладений у Форт Елізабет), який підтверджує припущення, що можливість такого заміщення існує в межах регіональних інтеграційних угод.

Отже, не дивлячись на спільні цілі конкурентні і торгові норми мають сутнісні відмінності: торгові й інвестиційні норми регулюють урядові заходи, а конкурентні норми регулюють переважно поведінку підприємств. Торгові норми покликані захищати інтереси виробників, в той час як конкурентна політика не зацікавлена у захисті виробників шляхом вилучення чи дискримінації прав інших учасників ринку. Конкурентна політика прагне захищати безпосередньо конкурентний процес з метою забезпечення ефективності функціонування ринків, шляхом задоволення інтересів споживачів. Усе це може спричинити конфлікти між торговою та конкурентною політиками. Проте, торгівельні заходи, які дискримінують іноземні фірми, можуть бути прийнятними і з точки зору конкурентної політики, якщо, при цьому, на ринку не утворюється монополія.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine