Podatkovih polіtika - Litvinenko YV

1.2. Іstorichny aspect rozvitku podatkovoї polіtiki powers

Podatkovih system Yea naydavnіshoyu fіnansovo-ekonomіchnoyu lyudstva system. In perіod natural Gospodarstwa vatazhok splachuvav yak podatok Chastain zdobichі.

For pervіsnoobschinnogo fret opodatkuvannya little viglyad zhertvuvannya, and becomes 10% sukupnih dohodіv. Zvіdti th pіshov termіn "tithe."

Pіznіshe Taku Well Chastain took sobі th relіgіynі organіzatsії (churches, monastirі that INSHI Set). Costa vitrachalis on utrimannya armіy, budіvnitstvo hramіv, rіznih fortifіkatsіynih sporud, shlyahіv, to conduct holy toscho.

In deyakih kraїnah Pіvdennoї Єvropi splachuvalis podatі. For tsogo paysite otsіnyuvalosya Maina all, i vidіlyalas that Chastina, scho pid pіdpadala opodatkuvannya. So, in Rimskіy іmperії іsnuvav Especially mehanіzm styagnennya podatkіv - naybіlshy tyagar opodatkuvannya vipadav on vibranih magіstratіv, SSMSC pratsyuvali on korist Mista bezkoshtovno. We peacefully hour gromadyani vzagalі not splachuvali podatki. In osnovі tsієї podatkovoї system was the Mainova obkladannya that poll, poll tobto podatok.

In SU-W Art. BC. e. Power Rimska zmіnyuє strategіyu svoєї dіyalnostі th podatkovih system. Podatki podіlyayutsya on gromadyanskі that provіntsіynі. Gromadyanska styaguvavsya in viglyadі Mainova podatku. Provіntsіyny dіlivsya landed on that special person. So rank, podatkovih system podіlyalas on derzhavnі that mіstsevі podatki (Pershi FORMS communal podatku). Do away podatkovі Sistemi zmіnyuvalis, Quantity podatkіv zmenshuvalas (abo zbіlshuvalas). On the cob I tisyacholіttya in Rimskіy іmperії, krіm Reigning i landed podatkіv, vstanovlyuvalas fee fruktovі tree, a vine that іn. Іsnuvala takozh poll tax. Tse boule pryamі podatki. Ale in the same hour styaguvalis nepryamі i podatki - napriklad, podatok obіgu s (the rate of 1%), s obіgu in torgіvlі slaves (4%), the zvіlnenih rabіv (5%) toscho.

Opodatkuvannya in penny viglyadі, yak usually stimulyuvalo sales virobnikami zalishkіv svoєї produktsії, tobto podatki vikonuvali slit th funktsіyu stimulyuvannya rozvitku Gospodarstwa.

Podatkovih system scho іsnuvala in Rimsky іmperії in away zastosovuvali i in іnshih єvropeyskih kraїnah. Napriklad have Vіzantії іsnuvav 21 directly podatok, Cudi were the poll tax, land podatok on utrimannya armії, to purchase horses. CCB podatok on rekrutіv, yaky zmogu Let's note hto yogo splachuvav not sluzhiti in armії. Leaning Bulo Introduction Mito on vidachu Reigning aktіv (prototype Suchasnyj mita). Osobistі podatki splachuvali senators th INSHI officials that vіyskovosluzhbovtsі, SSMSC dіstali Posadov pіdvischennya. Tobto zastosovuvavsya Progressive principle obkladannya pributkovim podatkom. Often Vіzantії praktikuvalisya th rіznі nadzvichaynі podatki - on budіvnitstvo fleet utrimannya vіyskovih kontingentіv that іn. Zagalom Quantity podatkіv that їh rozmіri boule dosit great, scho often generally produces up zmenshennya podatkovoї bazi paysite, and kіntsevomu pіdsumku - to fіnansovih crisis is the weakening of the state.

Podatkovih polіtika that podatkovі system in Єvropі buduvalis for butt Rimskoї іmperії, ale stink postupovo zmіnyuvalis.

Napriklad have Frantsії styagnennyam podatkіv that їh rozpodіlom Ziman enormous. Control over processes tsimi zdіysnyuvali Vier komіsari on pіdleglih їm teritorіyah. Vishcha zakonodavcha Vlad nalezhala Parliament. At the same hour deyakі mіskі abo Silski Gromada Mali mozhlivіst vikupovuvati sobі avtonomnі rights styagnennya that rozpodіl podatkіv. Ale pіznіshe OAO All problems pov'yazanі s system opodatkuvannya, pereyshli to King, yaky vstanovlyuvav podatki i kontrolyuvav їh rozpodіl. Podalshі zmіni in podatkovіy sistemі generally produces up pogіrshennya organіzatsії styagnennya podatkіv (neviznachenіst konkretnoї dati zborіv, postіynі zmіni rozmіru podatkіv that іn.). Krіm of z'yavilisya novі podatki, napriklad, pributkove obkladannya, poll tax toscho. Kerіvnitstvo fіnansovoyu dіyalnіstyu i podatkovih polіtika powers skontsentruvalis parlamentі from that of the king.

In Anglії head fіnansovogo upravlіnnya CCB King. Ale for vstanovlennya novih podatkіv vіn guilty CCB will win Zgoda Parliament (tsya system zbereglasya in Anglії th doninі). Quantity podatkіv that їh warehouse boule so well, yak i have Frantsії. Before the train in Anglії Vpershe Bulo introduced Progressive scale pributkovogo opodatkuvannya, yak skladalasya s rіznih rіvnіv, that excise duty, Hoca їh exposure The Bula obmezhena tіlki one rock.

Ale nayposhirenіshimi excise duty steel Nіmechchinі. Napriklad, 1810 roku already іsnuvali excises bіlsh yak 500 tovarіv. Osoblivіstyu podatkovoї Sistemi Bulo znizhennya Mitnija tarifіv scho spriyalo zrostannyu tempіv rozvitku vіlnoї torgіvlі.

Fіnansova system Kiїvskoї Rusі became formuvatisya naprikіntsі IX century. At the same hour Pocha skladatisya i podatkovih system, yak bula practical єdinim Jerel income Rusі Grand Duke. Іsnuvali opodatkuvannya two ways:

• "vіzki" - if platniki Danino brought to the prince in Kiev;

• "polyudno" - if for podatkami їzdiv prince himself abo yogo vіyskova squad.

On vіdmіnu od zahіdnoєvropeyskih powers podatki rozpodіlyalisya princes utrimannya vіyskovoї squad that INSHI derzhavnі required. Іsnuvala takozh i Nadzvychaina sytuatsia file, ale Won zaprovadzhuvalas hour vіyni abo vіyskovih pohodіv.

Krіm Danini prince deyakі peoples splachuvali podatі that INSHI podatki silnіshim susіdam scho Especially typical for an hour Mongo lo tatarskogo yoke. W urahuvannyam Especially dіyalnostі population podatkovih bazoyu viznachalis:

• For zemlerobіv - od relational (plow);

• for people SSMSC Ziman mislivstvom - s Helsinki Human abo Dima. Yak Dim viznachalos Zhytlo paysite that vsієї Rodini s land. We won away nazivalasya dvir.

Mali Dvori s land titles selyanskі without zemlі - bobilyachі. Dvir paysite podatku nazivavsya "nintendo" and zvіlnenogo od Splat podatku- "bіlim". Nezvazhayuchi on titles, poll tax Bula practical homeland. Paysite podatku vistupav cholovіk, if vіn already mіg zaymatisya Yakima promislom.

Krіm directly podatkіv, іsnuvali slit th nepryamі. So, for provezennya tovarіv through the cordon at deyakih mіstsevostyah zbiravsya mit for transported through rіchku - perevіz. Yakscho htos MAV skhovische then vіn splachuvav Hostinne Mito, at Rink on torgіvlі - torgovelne Mito for vіdvantazhuvannya tovarіv vstanovlyuvalos Mito Wagga for vimіryuvannya - mіra. Buli vvedenі th rіznі sudovі Mita: for vbivstvo - Mito vіri for INSHI zlochini - sales.

Pіslya Mongol tatarskoї nevolі z'yavivsya Novi podatok - vihіd, yaky styaguvavsya s skin cholovіka that zhivnostі. Leather Prince zbirav yogo samostіyno i vіdpravlyav peredachі Grand Duke for the Horde. Krіm of podatki іsnuvali slit th at viglyadі danі that pits (obov'yazok Prince dostavlyati pіdvodi Mongol tatarskim officials) for utrimannya Ambassador Ordi that yogo otochennye. Osoblivіstyu Tsikh styagnen Bulo those scho stink postіyno zmіnyuvalis, and yak їh Quantity, so i rozmіri.

Yak rule, podatki, SSMSC splachuvalis Tatars, Pervin skladali tenths Chastain od Lane, ale stink poshiryuvalisya not vsіh. Naybіlshe strazhdali nizkodohіdnі verstvi population - mobile (vinyatok becomes tіlki clergy). Krіm podatkіv, SSMSC splachuvali Ordі, іsnuvali slit th styagnennya on korist knyazіv (mіstsevih yak, so i Grand Duke). Tom їh rozmіri boule dosit great.

Before w іsnuvali levies at viglyadі povinnostі and takozh rents. At the same hour Tsei zmenshuєtsya i vzagalі znischuєtsya bіlshіst directly podatkіv, i bunt Jerel vnutrіshnіh dohodіv powers staє Mito.

In kіntsі XV century. Pocha zarodzhuvatis new fіnansova System i special person podatkovih polіtika. HEAD rank podatok zbiravsya groshima. Vіn styaguvavsya s i Posadov osіb villagers. Krіm of boule vvedenі yamskі, pischalnі (for virobnitstva Garmat) podatki, mіskі Zborov, zasіchki (spryamovuvalis on budіvnitstvo Defense ukrіplen, zasіk). Tsar Ivan IV vvіv strіletsky podatok on utvorennya vіysk and takozh poloneny podatok - for the redemption rights rosіyskih polonenih.

For narahuvannya taxes to vlasnikіv zemlі zastosovuvalis takі mіri vimіryuvannya, abo Yak plow plow. Mіroyu served Ploscha Pevnyi rozmіru. W rozvitkom promislovostі that rіznih crafts plow vikoristovuvalas takozh yak odinitsya vimіru (napriklad one plow - Dvi yunі one plow nevіd - a farrier toscho). Ale at viznachennі rozmіru podatku land bula diferentsіyovana fallow od of Quality: Garnier, serednyu that trash zastosovuvalis koefіtsієnti 1: 1; 3: 4; 12; 1: 4 etc., i..

We plow away yak mіra vimіryuvannya, abo "Soshina sheet" Pocha poshiryuvatis tіlki not on the ground. Before neї Doda yard in mіstah that INSHI Elements. Bula vstanovlena system if to plow courtyard entrance, SSMSC podіlyalis fallow od vidіv dіyalnostі that rozmіru income. Rozmіr plow MAV rіznu Quantity dvorіv scho stale od mind dіyalnostі - 40 dvorіv maintained upstream trading people, 80 serednіh dvorіv 160 molodshih Posadov 320 people that slobіdskih dvorіv. Vіdpovіdno to plow cling odnakovy rozmіr Danini on vsіy teritorії. Ale s urahuvannyam rіznogo rіvnya that rozmіrіv dohodіv in deyakih vipadkah one plow cling bіlshe maintained upstream dvorіv in іnshih - less then.

In tsіlomu vidіlyalis derzhavnі officials SSMSC skladali zagalnі "pososhnі list" on vsіh mіstah, povіtah, courtyards, rіznomanіtnih categories zemlevlasnikіv scho ob'єdnuvalis in okremu book. Podatkovih polіtika buduvalas such rank:

1) vidіlyalis volostі s viznachennyam zagalnoї sumi podatі on salaries, SSMSC viznachalisya pіdstavі to plow;

2) salary rozpodіlyavsya on okremih villages i have planted;

3) viznachavsya rozmіr podatі s skin yard abo podatnoї individuals. When tsomu file, yak zbiralasya s court, has been viewed odnakovoyu for podatnoї individuals Square od її Mainova camp.

At Ti chasi on teritorії Ukraine zbiralisya th INSHI podatki.

Pogolovschina. її splachuvalo population (sіlske yak, so i mіske), yak volodіlo Reigning lands that koristuvalosya them. Ale in Tsey podatok zmіnivsya away. So, Yakscho ranіshe vіn styaguvavsya іz senior court, the potіm yogo rozmіr vstanovlyuvavsya fallow od ploschі zemlі. Osoblivіstyu tsogo podatku CCB sposіb yogo styagnennya - groshima abo, abo kind (hutrom, she іnshimi grain products). Yogo splachuvali OAO All verstvi population, ale Uryadov boule vstanovlenі rіznі rates.

So, tycoon guilty CCB splatiti for yourself that the skin member svoєї homeland under abo golden ducats yaky dorіvnyuvav 30-40 "wide", abo prazkih, pennies. Zvichayny nobleman by paying tіlki two groshі and villagers that INSHI platniki - one penny.

Bula osoblivіst i have viznachennі zbirachіv podatkіv. So, is the nobility Reigning villagers Zborov podatku Ziman uryadovtsі. Zakrіpachenі Selanne povinnі boule splachuvati yogo svoїm Panama SSMSC potіm zdaval yogo to velikoknyazіvskoї skarbnitsі. Golovna meta tsogo podatku - kontsentratsіya koshtіv for pіdgotovki she Keeping vіyn. Potіm yogo ob'єdnali s іnshim - serebschinoyu, i scrip podatku od viznachalas fallow Volya pravitelіv Ukraine.

Serebschina. Tsey podatok Pocha zbirati slit for chasіv Mongolian-ta-tarskogo yoke. Yogo splachuvalo population pіdleglih i zavoyovanih teritorіy in viglyadі srіbnih pennies. Vіn MAV tsіlove priznachennya i vitrachavsya tіlki on vіyskovі required. Vidіlyali kіlka vidіv tsogo podatku: great that malies, timchasovy that perіodichny. Napriklad, timchasova serebschina spryamovuvalas tіlki on pіdgotovku to vіyn. Tsі Costa vitrachalisya on ozbroєnnya vіyska, zakupіvlyu forage on utrimannya Naiman vіyska toscho. Serebschinu splachuvali pokrіpa-chenі, selyanskі that derzhavnі gromadyani and gentry takozh, yak is not held vіyskovu service.

Perіodichna serebschina styaguvalas tіlki for rіshennyam Uryadov time in two Rocky. So, in 1473 roku Uryadov priynyav rіshennya about styagnennya tsogo podatku for pіdgotovki to vіyni s Mongols. Zgіdno s CIM rіshennyam Leather zemlevlasnik guilty CCB splachuvati serebschinu in such rozmіrі: od Lana s oxen - 9 groshіv, od Lana s horse - 4.5 penny; od Lana without tyaglovoї Sealy - 4 groshі. For mіskogo population becomes rozmіr podatku od 3 to 15 groshіv. Deyakі teritorії, SSMSC Borotba were active against the Tatars, boules zvіlnenі od Splat serebschini. Syudi were Kiїvschina, Bratslavshchina, Pereyaslavschiny that іn.

Ordinschina. Tse one іz podatkіv, yaky zbiravsya in natural viglyadі, groshima i vіdpravlyavsya Krymska hanovі yak podarunki. Vіn CCB duzhe great, that they could not yogo splachuvati deyakі villagers that INSHI verstvi population; vitrachavsya vіn on vіyskovі required.

Podimschina. Tsey podatok typical for Kiїvschini that Podillja, i styaguvavsya vіn s skin Dima (hati). HEAD rank yogo splachuvali Selanne, SSMSC zberіgali NKVD nezalezhnіst, perevazhno groshima. Silski old rozpodіlyali yogo mіzh yards. Podimschina Bula priv'yazana to zemlі i stale od її kіlkostі that of Quality, that will Gospodarstwa іnshih chinnikіv. Coley boule Dvori porozhnі Selanne zmushenі boule spіlno splachuvati Tsey podatok for quiet, hto viїhav in Lots Other Location. Yak tіlki Selanne vtrachali NKVD nezalezhnіst, it Stavan krіpakami i todі splachuvali zvichaynu penny rent.

Voloschina. Tsey podatok styaguvavsya for kіlkіstyu volіv in gospodarstvі (іnodі yogo nazivali "file", "poplatki" toscho) s Reigning, chastkovo pokrіpachenih villagers that mіschan. Yak usually becomes vіn 2030 groshіv s Lanovoi court. Krіm groshіv, paid oxen vіvtsyami, pigs, rіznimi products, i yshov vіn needful velikoknyazіvskogo court pid hour perebuvannya Prince in Vіlno that Lutsk.

Statsіya. Podatok zberіgavsya to 1569 p., I splachuvali Yogo villagers grub, forage іnshimi speeches protyagom usogo rock. Costa yshli utrimannya on the court of the Grand Duke. Koli Prince priїzhdzhav, the old zbirali on kurtsі that on yaєts ten, and if not priїzhdzhav then Tsey podatok zbirali groshima (napriklad 60 groshіv for an ox, and 20 groshіv for wild boar, 4 groshі for vіvtsyu 1 grіsh for Guskov toscho).

In deyakih mіstsevostyah for koristuvannya lіsami, rіchkami that іnshimi ugіddyami styaguvalisya takі podatki "hmіl", "wood", "dikoldnі income" that іn.

Zagalom podatki in togochasnіy Ukraїnі styaguvalis bunt rank Dima s i mali rіznі norms. So, we have become podushnі 5-10 groshіv, pozemelnі - 10-30 groshіv, one vіz sіna - 2-3 groshі for one sheep - 12 groshіv toscho. Ale th here vrahovuvavsya stupіn dohіdnostі sіm'ї. Yakscho Won nalezhala to the category of "Gorodnikov", "susіdki", "pіdsusіdki" koristuvalas tіlki one city i is not small іnshogo polovogo nadіlu then dress 2-20 Year groshіv on and takozh 1-2 vіdra honey, a marten, a slit vikonuvala Tyaglova povinnіst on kіlka dnіv on Year. Such kategorіy gromadyan in Ukraїnі Bulo Ponad 17%.

In Ukraїnі Bula slit one kategorіya villagers - "Zagorodnikov" SSMSC otrimuvali nadіli neosvoєnih Reigning land. Pong zvіlnyalis od whether yakih podatkіv 8-10 rokіv i tіlki pіslya tsogo termіnu splachuvali їh, yak usі INSHI gromadyani powers.

Nezakrіpachenі, vіlnі villagers for land koristuvannya Reigning povinnі boule splachuvati podatki. Such gromadyan kategorіy Bulo Ukraїnі by 75-80%, i stink at splatі podatkіv podіlyalis three groupies.

Persha group - zamozhnі Selanne, SSMSC lived on okolitsі zamkіv i mali od 16.8 to 50 hectares zemlі. Pong vikonuvali vіyskovі obov'yazki i Tsei hour on zvіlnyalis splat podatku od. Selanne, SSMSC has not served in vіyskah, povinnі boule Leather Year splachuvati s Lanovoi Gospodarstwa podatki in rozmіrі 2-5 vіder honey, 12-24 Pudi vіvsa abo of corn, 1-2 kunitsі that groshіv 20-30.

Another group - tributaries that tyaglovі Selanne, SSMSC volodіli land nadіlami, Mali thinness i splachuvali s court Lanovoi 2-6 vіder honey, 12-24 Pudi grain kunitsі 1-2, 30-120 groshіv. Krіm order tsya kategorіya gromadyan guilty bula vіdpratsovuvati povinnіst of labor in the castle of Prince abo Reigning in іnshih Gospodarstwa 2 tizhnіv.

Thirdly grupa gromadyan skladalas bunt rank іz population of Galicia, Volinі, Podillja i nazivalas "kolanі people." Tse boule Yurydychna vіlnі Silski that mіskі zhitelі, SSMSC not mali svoєї robochoї thinness i do not Ziman sіlskim Gospodarstwa. Pong zakrіplyuvalis of locks i pratsyuvali in polі, gorodі, we caught Riboud, polyuvali. For koristuvannya land splachuvali schoroku in Reigning Skarbnitsya 2 groshі.

In Ukraїnі quiet chasіv boule Duzhe poshirenі rіznі craft that promisli. On the ear of the XVI century. їh narahovuvalos bіlsh nіzh 200 vidіv, i stink TER pіdlyagali opodatkuvannyu. Usі tsі promisli skid to spetsіalnoї reєstrovoї books on pіdstavі i tsogo splachuvavsya podatok.

Especially poshirenim becoming zalіzorudny Promisel. Sirovinoyu for Demba has been viewed Swamp zalіzna ore, yak i Selanne dobuvali viroblyali s neї metal. For tse stink paid penny podatok in rozmіrі 612 groshіv schoroku s skin yard and takozh was allowed to lock the ready zalіzo that virobi s Demba. Rozmіr platezhіv stale od bagatoh chinnikіv, headache s yakih boule Quantity viroblenogo zalіza, camp Gospodarstwa, revenues od promislu, rozmіr zemlevolodіnnya.

On pіvnochі Ukraine Bulo bagato lіsіv s numerical Myslyvskyi ugіddyami, bortnimi trees. Derzhavna Vlad in Tsikh lіsah Zroby osobistі lіsovі Gospodarstwa de i lived pratsyuvali lіsnichі, storozhі, mislivtsі, Bortnikov, ob'їzhdchiki that INSHI robіtniki, SSMSC stitches for pitched pіdlegloї teritorії, ohoronyali od pozhezh toscho. Usі tsі people zvіlnyalisya splat podatku od. Great significance to the hour pridіlyalosya Zborov that honey wax SSMSC yshli on eksport. Tom villagers were allowed to zaymatisya їh Zborov, Tse i stink of splachuvali podatok that honey wax.

In Ukraїnі Bulo bagato Myslyvskyi ugіd and otzhe, statte digit dohodіv steel hutro that yogo Promisel. Тому багато добувалось хутрового звіра: вовків, ведмедів, лисиць, горностаїв, соболів тощо. У лісових угіддях працювали стрільники, ловчі, сокільники, які за службу одержували по одному лану землі. Хутро вони здавали до скарбниці і звільнялись від сплати будь-яких податків.

У державних заповідниках дозволялось полювати і селянам, але за це вони повинні були сплачувати досить великий податок. В Україні існували також території, на яких розводили бобрів, і податок за це збирали тільки у вигляді бобрового хутра.

Ті, хто займався рибальством або розведенням риби, за користування рибними угіддями сплачували податок у розмірі 1/10 частини виловленої риби.

Усі податки, які збирали у грошовому та натуральному вигляді, надходили до волостей, а потім до замків. Частина їх витрачалась на виплату платні місцевій адміністрації, утримання військових гарнізонів, на подарунки тощо. Але більшість податків надходила до Вільно і Троків. Роботу, пов'язану з обліком скарбів, вів державний скарбник і фіксував усе в прибуткові книги. Ця посадова особа за дорученням князя або його радників також видавала зі скарбниці гроші, зерно, мед, хутро тощо. Усе записувалось у книгу витрат.

З цих записів можна визначити, що багато коштів витрачалось на спорудження оборонних укріплень, будівництво мостів, різних фортифікаційних споруд, замків та ін.

Таким чином, податкова система України того часу була досить ефективною. Об'єктом оподаткування була визнана земля. Податки стягувались як у натуральній, так і в грошовій формі. Тодішня система оподаткування диференційовано підходила до платників податків, що було позитивною ознакою для того часу.

Наприкінці XVII ст. соху як одиницю вимірювання податку замінено на двір, який був основним податком з промислу.

Непрямі податки стягувались через систему відкупів, головними з яких були митні та винні. У середині XVII ст. встановлюється єдине мито для осіб, які займалися торгівлею: 10 грошів з 1 карбованця обігу (тобто ставка дорівнювала 5 %).

У той же час з'явилася система органів (четверті та прикази), які регулювали та проводили податкову політику держави в цілому. Спочатку прикази були поділені на такі, що контролювали окремі галузі фінансового управління, та такі, що відповідали за отримання податків з окремих районів. Надалі прикази поділялись згідно з напрямами діяльності або галузями господарства. Наприклад, були виділені прикази:

• відповідальні за збирання доходів з міст;

• стрілецький — стягнення доходів на утримання військових;

• ямський — стягнення податей із заробітку візників та ін.

Основним був розрахунковий приказ, який займався розробкою загальнодержавного кошторису, тобто фінансами держави в цілому. Окрему групу приказів становили ті, що відповідали за стягнення податі з міста, областей. Тобто податкова політика будувалась по галузево-професійному принципу та за обласною ознакою.

З'являється і перша державна система пільг при сплаті податі. Так, від сплати податі звільняються окремі верстви суспільства — духовенство, поміщики. Але була одна особливість: особисто вони не сплачували податі, але повинні були сплачувати податки з землі, якою володіли, з селян, які на ній працювали, та ін.

Ця податкова система мала і свої особливості. Наприклад, зустрічались окремі звільнення від податку, які сплачували незаможні, іноземці, ті, хто приймав християнську віру, деякі майстрові та ін. Зазвичай звільнення проводились до свят. Загалом вони мали тимчасовий характер. У той же час почали вводитись перші довгострокові пільги, наприклад, не оподатковувались ті, хто освоював нові поселення в Сибіру, причому пільга вводилась на строк до 5 років.

Головним податком був подушний. Надалі цей податок розвивався і зміцнювався.

За Петра I вперше була зроблена спроба ввести в політику оподаткування принцип справедливого податкового тягаря. Вона характеризувалась деяким послабленням податків для верств населення з невисокими доходами. Так, для кріпаків сплата подушного податку дорівнювала 74 коп., з державних селян, крім 74 коп., стягувалось ще 40 коп. замість оброку, які сплачувались поміщикам. При цьому селянин не сплачував більше жодного податку. Купці та цехові майстри сплачували по 120 коп.

Але прямі податки в загальній сумі державних доходів посідали незначне місце. У середньому їх питома вага не перевищувала 35 % в державному бюджеті. Більша частка належала непрямим податкам, головними з яких були подвірна подать і промисловий податок. Вони становили 42-45 % в загальному бюджеті. Половина цієї суми належала питному податку.

Початок XVIII ст. характеризується стратегією Російської імперії на розширення території та зміну технічного оснащення виробництва. Для епохи царювання Петра I характерні були значні витрати держави на війни, спорудження різних фортець, оборонних укріплень, мостів тощо. Тобто держава постійно потребувала коштів. Тому головною метою податкової політики було збільшення доходів. З цією метою вводились нові види податків і зборів, митних тарифів. Для цього була навіть встановлена нова посада — прибульник, який повинен був впроваджувати нові податки. Крім уже існуючих, були введені нові податки:

• мито з купівлі товарів у виробників. Воно передбачало сплату покупцями кожного 10 шеляга за повітових виробників;

• особисті податки з продавців товарів. Так, був введений збір при реалізації продукції з крамниць — 50 коп., лотків — 30 коп., на рознос — 22 коп. Майстри сплачували 30 коп., підмайстри — 15 коп., учні — 10 коп. з людини;

• податки із заїжджих дворів, коли кожний двір повинен був сплачувати податок незалежно від його завантаженості;

• збори з печей, з річних та морських суден, кавунів, горіхів, з харчових виробів, з найму будинків та ін. У деяких випадках податком обкладались навіть церковні виручки (так, розкольники сплачували податки в подвійному розмірі);

• оригінальний збір. Він стягувався з громадян при в'їзді та виїзді з міста за ношення російського одягу та бороди (50 коп. з того, хто виїжджає, або в'їжджає, або іде пішки, 1 руб. з вершника та 1 коп. з селянина).

Головним податком, введеним Петром I, була подушна подать, основним суб'єктом сплати якої стали селяни. Інші платники від сплати подушної податі звільнялись, але сплачували інші податки. Наприклад, торговельні та промислові робітники замість подушної податі сплачували гільдійський збір, а міщани — податок на нерухомість (1863).

У другій половині XVII — на початку XVIII ст. відбулася зміна політичної ситуації в Росії. Змінилися взаємовідносини з Україною. Була підписана угода між двома державами. Практично Україна стає частиною Російської імперії і бере активну участь у формуванні дохідної частини загальних фінансів останньої.

Внаслідок географічного положення через Україну проходили найважливіші торговельні шляхи, що сполучали Росію з південними державами, насамперед Кримом і Туреччиною. Здебільшого вони проходили через Запорізьку Січ. Козаки поступово відходили від ведення активних військових операцій і перетворювались на торговельних посередників — чумаків. Для селян основним стає торговельно-візницький промисел. Чумаки возили різні товари здебільшого з Росії в Крим, а пізніше в Туреччину, назад везли сіль, рибу, ліс, вироби різних промислів. Для транспортування застосовувались дво- та чотириволові вози, які для безпеки об'єднувались у валки, на чолі яких ставав отаман. Крім того, чумаки брали на продаж залишки своїх товарів, коней, іншу живність, тому що Запорізькі землі звільнялись від сплати податків згідно з російським торговельним законодавством. На цих ринках можна було продавати свої товари за срібні та золоті гроші (у той час як вивіз цих грошей з території Росії був заборонений).

Крім чумацького промислу, запорізькі козаки збирали мито. Вони будували мости, шляхи й за це брали мито. Наприклад, за перевезення через річку місцеві жителі сплачували по 2 коп. з двору за рік; купці, які їхали до Криму або поверталися звідти, платили 10 коп. з воза за двоволову хуру, 15 коп. — за чотириволову, 20 коп. — за шестиволову. Це мито стягувалось не тільки на Запорізькій Січі, а й на татарському боці. Так, за проїзд через річку Білозірку козаки стягували мито в розмірі: з воза з вантажем — 4-5 коп., з меншого воза — 2 коп., з порожнього воза — 1 коп. Не відставали від кількості податків, які стягувалися з торговельних вантажів, і татари. Нижче Запорізької Січі тягнувся степ, і ті, хто його перетинав, мали проблеми з їжею і особливо з водою. Тому там були облаштовані криниці, але за користування ними необхідно було сплачувати податок.

При переїзді Перекопської башти сплачувався податок з води. Розмір його залежав від кількості вантажу. Після Перекопської башти, уже в Криму, існували свої як офіційні, так і неофіційні податки. До офіційних податків належав, наприклад, перекопський податок сорокове. Він сплачувався в натуральному вигляді у розмірі сорокової частини всіх завезених товарів. До неофіційних належали відносний податок на товмача (оплата послуг перекладача), подарунки татарській старшині, місцеві мита та ін. Усі податки не мали постійного розміру (особливо з боку татар) і мали тенденцію до збільшення. Так, товмацький податок за кілька років збільшився з 1 коп. за 1 руб.

3 обігу товарів до 5 коп., тобто в 5 разів.

Але у зв'язку з успішно проведеною російсько-турецькою військовою кампанією та будівництвом торговельного порту Херсон, торговельні відносини між українськими та кримськими купцями згасали, з'явились нові шляхи сполучення Росії з Кримом і Туреччиною.

У Росії протягом XVIII-XIX ст. головним податком залишався подушний, який відмінили тільки 1882 року. Для деяких верств населення (наприклад, міщан) подушний податок 1868 року був замінений на податок з міських споруд. Серед прямих податків найважливішим був оброк, який сплачували казенні селяни за користування землею (прообраз сучасного земельного податку). Його розмір залежав від розташування (у різних губерніях ставки були різні) та від якості землі.

На торгівлю та промислове виробництво була запроваджена патентна система, коли на кожне торговельне місце або заклад вводився особистий білет, який купувався в державних органах. У цей час вводяться різні податкові надбавки цільового призначення — наприклад, на будівництво державних великих шляхів, різних водних сполучень (затоки, порти) та ін.

Крім державних прямих податків, існували й місцеві (земські) збори. Розмір та об'єкт оподаткування встановлювали безпосередньо земські установи та органи.

Було введено мито з майна, яке переходило у спадщину чи за актами дарування. Причому його ставка диференціювалась залежно від ступеня спорідненості. Існували паспортні збори, у тому числі із закордонних підприємств, збори полісів страхування тощо.

Серед непрямих податків найважливіше місце посідали акцизи. Вони встановлювались як на традиційні підакцизні вироби — алкоголь, тютюн і тютюнові вироби, гас, цукор, сіль, так і на нові вироби — сірники, пресовані дріжджі та ін. Не останнє місце займало і мито. Непрямі податки мали фіскальний характер і стимулюючий напрям. Вони були спрямовані (особливо мито) на охорону вітчизняного виробника та стимулювання розвитку вітчизняного виробництва.

У Росії наприкінці XIX ст. особливого розвитку зазнали як фінансова система, так і її складова — податкова політика. Головним керівником фінансової реформи був С. Вітте. При розбудові нової політики оподаткування значну увагу приділено діючій системі промислового оподаткування. Було переглянуто положення про мито та право торгівлі і промислів від 9 лютого 1865 р., головним недоліком якого було те, що ці податки визначали ставки тільки згідно із зовнішніми ознаками. Вони не були пов'язані ні з розмірами капіталовкладень, ні з розмірами отриманого чистого прибутку. Для виправлення недоліків 1885 року запровадили додаткові збори до цих податків: з акціонерних товариств — 3 % від прибутку, розкладковий податок для гільдійських підприємств. З 1889 р. цей податок поширився також й на негільдійські підприємства, а також на акцизні фабрики та заводи.

Пізніше ставки цих податків збільшились: з прибутку — до 5 %, розкладковий — до 25 %.

Починаючи з 1899 р. промисловий податок складався з двох частин: головної та додаткової. Головна частина полягала в купівлі промислового посвідчення, причому вартість його визначалась залежно від розміру підприємства. Для цього вся країна поділялась на 5 класів відповідно до рівня промислового розвитку області, а промислові підприємства — залежно від видів діяльності та розряду.

Додаткова частина — це податок з капіталу та відсотковий збір з прибутку. Податок з капіталу мав прогресивний характер, відсотковий збір з прибутку справлявся в кінці року і тільки в тих випадках, коли рівень прибутку перевищував 3 %. Додатковий прибуток з підприємств, які не були зобов'язані публічною відповідальністю, поділявся на розкладковий і відсотки з прибутку. Ставка оподаткування визначалась, виходячи з середнього прибутку для різних типів підприємств.

Розмір розкладкового збору визначався раз на три роки й щорічно розглядався в кожній губернії по підприємствах. Акціонерні підприємства сплачували податок з капіталу в розмірі 0,15 %, але він не стягувався з підприємств, які мали капітал менший ніж 100 рублів. Відсотковий збір з прибутку збирався за прогресивною шкалою. Як об'єкт оподаткування брали чистий прибуток. З річного прибутку в розмірі 3-4 % ставка оподаткування встановлювалась 3 %; з 4-5 % ставка становила 4 %; з 5-6 % — 4,5 % і далі до 10 %. З чистого прибутку більшого ніж 10 % податок збирався по ставці 6 % плюс 5 % із суми, яка перевищувала 10 % чистого прибутку. Тобто дотримувався принцип зацікавленості в одержанні більшого прибутку.

Серед непрямих податків особлива увага приділялась акцизному збору. Для здійснення повного контролю над збільшенням і збереженням його розмірів була введена повна державна монополія на продаж алкогольних напоїв — спирту, вина та інших горілчаних виробів. (Але ця реформа не поширювалась на реалізацію пива, виноградних вин.) Цією реформою передбачалось виробництво алкогольних напоїв будь-якими підприємствами, але тільки на замовлення державних органів. На продаж цих виробів держава мала виключне право, а також регулювала правила їх продажу.

Загалом проведення податкової політики дозволило суттєво поповнити державний бюджет Росії, ліквідувати його дефіцитність, спрямувати вільні кошти на розвиток підприємництва, інвестувати в розвиток промисловості та сільського господарства.

На жаль, розвиток держави та впровадження подальшої податкової реформи були перервані Першою світовою війною. її ведення вимагало великого додаткового фінансування на військові операції та додаткових джерел поповнення державного бюджету. Тому виникла необхідність введення нових податків, але відчутного ефекту це не дало.

Ще більше зниження, а потім і практичне знищення чинної фінансової системи настало після 1917 р. Майже повністю була знищена податкова система держави. Хаос, характерний для 1917-1918 рр., призвів до того, що податки перестали надходити до державного бюджету. Була зруйнована і податкова система України. В 1917-1918 рр., в період невизначеності політичної ситуації в Україні, влада належала Центральній Раді, яка не змогла швидко й чітко визначитися з економічною політикою. Фінансові реформи гальмувались відсутністю обігових коштів, невизначеністю державного бюджету. Податки практично не надходили до казни. У цей час тільки підвищили ставки акцизів і ввели податок на вино. В державі не складався не тільки податковий, а й фінансовий план. Знищення старих та введення нових податків проводилось несистематично і мало хаотичний характер. Так, були підвищені тарифи на поштово-телеграфні послуги, введені податок на телефонні апарати та акцизний збір на пиво, коньяк, виноградні вина. Планувалося ввести державну винну монополію.

Тимчасова втрата влади Центральною Радою в січні-лютому 1918 р. ще більше погіршила економічний та фінансовий стан держави. Практично з березня 1918 р. вся робота починалась спочатку. Проведення фінансової політики почали з грошової реформи, обміну грошей, підписання договорів у сфері фінансів з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Відбулися зміни і в податковій політиці. З одного боку, були підвищені ставки прямих податків та мит. Так, ставки поземельного податку підвищили втричі, промисловий податок для торгових підприємств збільшили на 50 %. З другого боку, податок на прибуток був знижений до 75 % для підзвітних підприємств і до 40 % — для непід-звітних. На 150 % були підвищені збори з грошових капіталів — з 20 до 30 коп. на кожні 100 гривень капіталу (цей податок збирався один раз на півріччя). У 2-3 рази збільшились ставки гербового збору. Але в цілому прямі податки збирались важко, і їх питома вага була незначною. Тому більше уваги приділялось непрямим податкам.

Для цього вводилась цукрова монополія, тобто весь цукор розподіляв виключно уряд, причому цим займалося не Міністерство продовольства, а Міністерство фінансів. Вводилась монополія на винну промисловість. Встановлювались ціни на горілку, спирт (якщо частина залишалась у приватних виробників, то вони повинні були здавати його до державної скарбниці).

Підвищувались акцизи на пиво, тютюн і тютюнові вироби, причому це становило 82 % усіх непрямих податків (крім винної та цукрової монополії).

Ще одним джерелом поповнення державного бюджету стало мито. Особливо це стосувалось взаємовідносин з Німеччиною та Австро-Угорщиною, торгівля з якими розвивалась досить активно.

Усе це можна вважати позитивним у державній економічній та фінансовій політиці гетьманства П. Скоропадського.

Новий етап розвитку фінансової та податкової політики держави пов'язаний з проведенням нової економічної політики. У цей період були значно зменшені всі заборони для торгівлі, малого бізнесу, підприємництва та промислів. Розроблена нова податкова система, яка, по суті, будувалась на тій, що існувала до 1917 р. Для неї характерні досить прості засоби оподаткування, пов'язані з відсутністю конкретних даних про фінансовий стан окремих категорій платників податків.

У 1923-1925 рр. уся система оподаткування складалась як з прямих, так і з непрямих податків. Серед прямих податків головними були сільськогосподарський, промисловий, прибутково-майновий, релігійний, гербовий збір, а також державне мито та мито на спадщину, а основними, непрямими — акцизи та мито. Крім традиційних підакцизних товарів (алкоголь, сіль, тютюнові вироби, нафтопродукти), вводяться акцизи на чай, сірники. Поступово зростає роль та значення прямих податків і їх питома вага. Так, якщо в 1922-1923 рр. їх частка становила 43 % дохідної частини бюджету, то в 1926 р. вона зросла до 82 %.

Особливого значення набуває промисловий податок. Об'єктом оподаткування були всі промислові та торговельні підприємства, а також індивідуальні виробники. Тобто всі, хто займався виробництвом або продажем товарів. Ставка оподаткування становила 1,5 % від загального торговельного обліку. До промислового податку входив також патентний. Його розмір встановлювався залежно від виду діяльності та територіального розташування.

Крім того, існував ще й порівняльний збір. У середньому його ставка становила 1,5 %, але вона відрізнялась по окремих галузях. Так, у харчовій промисловості ставка становила 1,5-2 %, на предмети розкоші — 2-6 %. По суті, це був податок з обігу, який поширювався на всі вироби та стимулював у бюджеті надлишки доходів. Пізніше цей збір перетворився на податок на додану вартість.

Ще одним важливим податком став прибутково-майновий. По суті, це був податок з капіталу. Від нього звільнялись державні підприємства. Усі інші юридичні та фізичні особи сплачували його за прогресивною шкалою.

Податкова система часів Радянського Союзу пішла шляхом, протилежним світовому. Вона носила яскраво виражений фіскальний характер, її мета — збільшення дохідної частини державного бюджету будь-якими методами та засобами. Планування та збирання податків мало адміністративно-командний характер і відбувалось на директивній основі. Уся робота та фінансова діяльність підприємств була жорстко регульована та регламентована. Вони не мали господарської самостійності та зацікавленості у збільшенні результатів своєї діяльності, отриманні більшого прибутку. Ініціатива господарюючих суб'єктів була знищена. Отримані доходи розподілялись державою у централізованому порядку, незалежно від ефективності діяльності, а податкова політика будувалась на відносно постійній основі, за відсутності розподільчої та стимулюючої функцій.

Кардинально змінилася податкова політика в Україні лише в 1991 р., коли був прийнятий Закон України "Про систему оподаткування".