home Economy Books Політична економія - Oganyan G.A.

Політична економія - Oganyan G.A.

Neoclassical concepts of regulation of national economy

1. Neoconservative macroeconomic concepts. Німецький неолібералізм and American monetarism.

2. Conceptual regulation of the economy on the micro-region. Сучасні теорії нескосконалої конкуренції.

The economical liberalism of the middle of the 19th century is the corner of the 20th century, while it adheres to the principle of capital adherence to the economy and zaperechuvav positylenya state power vtruchannia in economics, viznachav rink yak basic mehanizm i kriteri ekonomichnogo razvitku suspilstva. The Crisis of 1929-1933. Called to the collapse of the old economical lіberalizmu. Neoliberalism, scho priššov na zmіnu klassicnomu lіberalizmu, bov vidpіdіnogo reaktsієy ekonomіchnoї teorії na pererostennya modelі doskonaloї rivalry in the model nedoskonaloї (monopolistic) competition, if they become accentuated by the problems of intermodal resources, changed the status of the power and the company, they become monopolls in the market, tak vlivv on rozvitok Соціально-економічних процесів у суспільстві. The water hour was allowed, but at the same time with monopilistic elements, the planning of the matri is of no value. Зберігався консервативний підхід до оцінки явищ, що відбувалися в економіці розвинених країн. Through the crisis of Keynesianism and the numerical social and institutional theories, the task of reinforcing the power of the state in economics, the actualization of the neo-conservative approach to economic development, the actualization of the neo-conservative approach to the analysis of the economic development of the economy, the economic development of the system, and the prague to the political rivnovagi.

Rozrіznyayut "pomіrny" neoconservatism, views neoklasichnimi teorіyami nedoskonaloї konkurentsії in yakih on monopolії pokladaєtsya The basic regulyuyucha funktsіya in rozvinenіy ekonomіtsі, i "zhorstky" neoconservatism, scho zaperechuє posilennya panuvannya monopolіy that obґruntovuє zbalansovane vtruchannya powers in ekonomіku at skorochennі (abo optimіzatsії) Reigning vitrat On social consumption. Neoconservatism, scho rozglyadaє problems of reguljuvannya ekonomiki on macro, including європейський неолібералізм 40-50-х років та американський неолібералізм 60-70-х років ХХ ст. (Chikazka school).

In Європі neoliberalnye теорії були розблені насампоперед французькою шкоюю на чолі з М. Аллє (нар. 1911) - professor of political science, pratsіvnikom natsionalnogo center naukovyh doslіdzhen, yaky obruktuvav іdeyu kompetentnogo planuvannya, zasnovanogo po poіdannіі programvannya ekonomiki z rivalcієyu privatnikh pіdpriєmstv. At its right, "Basis analiza makroekonomiki" (1954 р.) Teachings стверджував, шo the power is guilty бути подібна нормалювальнику руху: не визначаючи particular route, підтримувати пвнні rule руху. French school nayposledіdnіsі vіdstoyuvala one of the main theses neoliberalism: "competition - naskilki mozhlivo, planuvannya - naskilki neobhіdno", vodnochas kritikayuchi кейнсіанців за недооцінку зарози надмірного державно втручання в економіку.

Znachnost mісце посідає також London school, yaku represent E. Kennan (mainstream - Bagatstvo, 1914 р., "Гроші" 1918 р.); L. Robbins (main pratsi - "Velika depressii", 1934, "Economical Planning and the International Order", 1937, "Economical Problems of the World and the World", 1947). The forefathers of London schools vvazhali, but the causes of economical crisis poglagayut at nadmirnyh poddennyh kapitalu і nepolnіy credit-grosovіy polіticіі bankіv. On the duma duma, a way out of the crisis is the zoning of the population (salaries) and the populist living, and so stimulating zaoschadzhen. Tsia school naayktivnishe vidstoyuvala freedom kapitalimalnogo pidpriemnitsvva, zaperechyuchi be-yake domerevne vtruchanya in ekonomiku. Німецький (західнонімецький) неолібералізм 40-50-х років ХХ ст. Buv representations freyburezkoyu school, yogo overshoots have rasprobili original concept of the market of perekudovyh totalitarian model of the people's government. Німецький неолібералізм запоповув neoclassiche virіshennya sotsіalno-ekonomichnyh problems of depressive economics, which has been observed in the Keynesian macroeconomic model of regulation.

The main representatives of the Zahidnogermansky neoliberalism are: V. Oiken (1891-1950) - a non-economical economist, a professor of the Tyubingen-Sibirskoye and Freiburgsky University (main pratsya - "Bases of National Economy", 1959); O. Rustov (1885-1963) - Professor of Istanbul and Heidelberg University ("Portivnya kapitalizmu i sotsializmu", 1949 р.); V. Ryopke (1899-1966) - Professor of the Istanbul University and Institute of International Studies at Geneva ("Tsivilne Suspils", 1948 p.); L. Erhard (1897-1977) -

Fig. D 7. Zv'azok tipіv gospodarskih ordinances і ekonomichnyh systems

Economist, professor Freyburzhsky University, polichnichny dyach, ministry of economics of the FRN and chancellor.

At the boundaries of the Neolithic neoliberalism, the 40-50th rockivs were rooted in the same economic concepts: the theory of competitive order, the theory of socialist riches, and that of the molded syspilism.

The theory of V. Oiken's competitive order looked at two types of gentry orders and economical systems (Figure D 7).

Freedom vysnachaetsya yak gospodarskiy order, sho dіє for dopomogoju rinku і rival privatnyh vlasnikiv. An order is the method of management, if practically all the economical decisions are taken by the state. For the life of the region, the order of competition is to be confirmed, for the sake of the rivalry of competition, in the course of structural and political power, and in the outcome of social policies, the process of the settlement of pributkis is regulated. V. Oyken, having vvazhat, scho potentiere vtruchannia moe bouti pristosovane to functiovonuvannya rinku, at such times gordarstvo kraine can be called socially-organizovanim.

Naslіdkom teorії rival order - the theory of social rinc government. Socially-rinkovo ​​statehood protivstavlyayutsya derzhavі із соціастистичною економікою, з one боку, капіталістичній державі - з іншого. Power in the so-so model of the dowry is the optimum way to get into economics. Signs of such vtruchanya vvazhaetsya peredusim інституціональне гарантування конкуренції (зe means, пo monopolії stavlіі pіd control of power and not mаууть стримати виільної конкуренції фірм). It is necessary to actively participate in the active and up-to-date business and political affairs, and to achieve positive balance of trade balance. Здійснення соціальної політики забезпечить належний рівень розподілу прибутків, що виключить надмірне bagatstvo і надмірну бідність. Yaksho tsikh tsіley bude podsyagnuto, then vvazhaetsya, scho power oschagla stanu sposmovannogo suspilstva.

Termin "sformovane suspilstvo" vpershem vikorostav nimetsky publitsyst R. Altmann u knizi "Spadshchina Adenauer" (1960 p.), Rozvinuv tsiu idee L. Erhard. Szmposvanes suspilstvo - tse sspylstvo, yake obedinu principle liberty z the principle of social virivnyuvannya, scho perebacha tricarenna for all sub-ectivs of the susceptibility of the riches of vivyati viyaviti svі zdіbnostі. The population is guilty of differentiating not for the class knowledge, but for the vivacious individuals of the anchors and opportunities, the basic principle of the interdependence of the state is the responsibility of statisticians, and the principles of the new identity of people.

Riznovidom teorії sotsialnogo rinkovogo gospodarstva є teorii lіberalnogo інтервенціонізму O.Ryustova, відповідно до якої забезпечення справді вільного господарства is charged with indirect vtruchannya (інтервенцією) power in the young markets for the purpose of credit, currency and taxable income. Directly vtruchannya power in gospodarku diyalnist monopoly vvazhaetsya unacceptable, the same sho stinks - these are themselves privatnymi pidpriemtci, yak serednі abo drіbnі fіrmi. Багато економістів-неокласиків have designated, scho теорія соціального ринкового господарства, yaka забезпечує всім громадянам рівність можливостей, є unproductive form of organізації суспільства. Theory of shaping syspilia yak result zahidnogermanskih neoliberal theories vvazhaetsya specifiknim variantom so called third part of the social-economical rozvitku.

In America, the neoliberalism of representations is monetarist economical theory. Viokremljayut chikazku school monetarism , the main representatives of the anchor М. M.Freidman ( b . 1912) - Economist, lawyer, President Nixon's riche, Professor Chikazky University, and F. Hayek, Professor Chikazky University. In spite of its time, Nobelivka won the premiere for the theory of non-retention in the economy. The basic pratsi M.Frіdmena - "Капіталізм і freedom" (1962 р.), "The optimal number of pennies for that" (1969 р.), "Monetarnaya istoriya USAa" (1963 р.), "The thirsty economical rozvitok" (1973) R.). The basic principles of F. Hayek - "The grotesque theory and trade cycle" (1933), "Pributok, vidsook and інвестиції" (1939), "The pure theory of capital" (1942 р.), "Individualism and economic order" ( 1948 p.). M. Fredman ñ F. Knight (1885-1974) - American Economist, Chikazky University, the Yogi Fundamental Principles - "Economical Organization" (1951), "History and Economy" (1956); And takozh E. Phelps, the main pratseju yakogo - "Gold rule nagromadzhennya" (1966 p.).

On the basis of monetary macroeconomic concepts in 1977 p. Був створений тіньовий кабінет європейської економічної політики Organizatsii економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Цей кабінет регулює tendції економічної політики країн Західної Європи. Monetarism yak specifіchnyi rіznovid kіlkіsnoї teoriiї groschen ґruntuєtsya on that, on the market, it is installed automatically відповідність заощаджень та інвестицій, отже, проценна rate to come at рівновагу without допомоги держави. The economist herself can reach the camp of the zavadki "put the stabilizers in", to lie down with the mechanics of competitive struggle, the rinky mechanism of the price and the penny market. Exclusion of the state in economics is guilty of minimizing misunderstanding (in vigilance reguliwuvannya credit-penny rink and pidtrimannya іnflyatsії na mіnіmalnomu rіvnі). Derzhavne regulyuvannya credit and penny rink to start with the organisation of a penny, mainly zavdannya - zabezpechiti neobhdnu kilkist pennies up to the form, requested M.Freidmenom:

De DL - popit on the gros; / (Yconst) - the function of income; SL - a supply of money.

Popit on a penny directly proportional to the national scale of the national income, and all disproportion in the economy from the lack of investment in the pennies on them. Dwellers correctly regulyuvati credit-penny obіg, Power blame vikonuvati pevnі rules tobto vіdmovitisya od polіtiki defіtsitnogo fіnansuvannya Economy is the discrete principle in regulyuvannі trumpery obіgu (zdіysnyuvati penny emіsіyu viklyuchno pid zrostannya sukupnogo pributku and takozh zdіysnyuvati planned prirіst groshovoї masi in obsyazі 3-5 % On the рік). At the practice, the operation gained the name "target location" and in the beginning the boule was docked in 1974. Bundesbank Nimeccini. Theory інфляції монетаристів є логічним продовженням їх теорії грошей. Monetaris uziznomanitili form інфляції та запопонували one-factorial model інфляції: посилення інфляційних процесів пов'язане лише з помилками держави в регулюванні грошинвого обігу. Otzhe, skorochennya інфляції є shche one z nayvazhlіshih zavdan ekonomichnoї polity of power.

M. Frіdmen pogodzhuvavsya s іdeєyu J. Keynes schodo dosyagnennya neobhіdnogo ( "natural") rіvnya bezrobіttya, zauvazhuvav ale, scho if power zanadto actively occasion at the market pratsі, namagayuchis skorotiti bezrobіttya i pіdvischuyuchi rіven іnflyatsії, todі curve

Філліпса набуває вигляду вертикальної лінії. Todi vizhe hoch bi bias power controlled the inflation, without blundering. Tse prizvodit before, sho іnflyatsіya і безробіття зашашаться на високому рівні. Monetaris have been designated, however, if the state is zadatto dovzgo zlozhivayet інфляційним очікуванням populated area, then in economics it is necessary to accelerate (accelerate) the inflationary processes, but not to znizhennyаm bezrobottya, and yogo to the submerged zrostanjam. Power takozh not guilty of vtutchitya in the self-adjusting rink kapitalyv, oskilki vidsotok yak the main form of the surplus on the capital self-regulate, then the interest rate will automatically reach rivnivagi on the rink of capitals.

In the theory of "stacking stabilizers" of the neo-classical macroregulation, obnortovuyutsya obseten vtruchannya power in the economy, yak moe vidbuvatisya yak "pidnalagodzhennia" automatic rink mechanics. The main types of eco-nomic policy are the powers of mogut buthi and fiscal (manpulyuvannya vitratami that pributkami) polity. Monetaris viznachayut rules fіskalnoї polity, sredi yakikh slіd viokremiti soi: state budgetary polity moe bouti pristosovana to prači "vmontovanih stabilizatorov"; Podatkova polity of the state is guilty of buti pomirnoyu, visoke ogodotkuvannya inadmissible; Budgetary vitrati on social programs are guilty of optimal (min mіnіmalnimi). In addition, the state is not guilty of letting the infiltration of immigration into the region, in the course of the mehanism of floating exchange rates.

Otzhe, the concept of M.Frіdmena і monetarism zagalom - the doctrine of "accelerating" inflation, tobto and inflation, scho prisvideshyutsya. Monetarizm vystupaev zideeju "zmushenogo" bezrobottya naklidku puzhkoi pidtrimki power of the robotic misc, vikonannya sotsіalnih programm. Krіm of monetarists vvazhali scho keynsіanska polіtika "nakachuvannya" popitu (polіtika yogo piece zrostannya) not Got dovgostrokovih rezultatіv, to scho dіє efekt vitisnennya Private іnvestitsіy Reigning, oskіlki zaluchayutsya znachnі fіnansovі resources in the sphere of ekonomіchnoї dіyalnostі powers.

Teorіya Economy Offers rozroblyalasya on osnovі ekonomіchnoї kontseptsії monetarism, її predstavniki - ekonomіst A. Laffer, zhurnalіsti J. Gіlder ( "i Bagatstvo bіdnіst", 1981 p.) I J. Vannіs-Ki, legislator J. Kemp ( "Renaissance Strategіya America.... 80-th rock ", 1978 p.). Zahisniki teorii ekonomiki propositivii vvazhali, scho ekonomika stihinyno samoregulyuetsya, ozhe, not guilty bouti directly

Fig. 8. Curve of Laffer

Or indirectly vtruchannia power in ekonomichny processes. The power of its own unthinkable podaktkoyu politikoyu mozhe vystvokuvati zrostanya інфляції і negatively vpolnuti on the basis of the productions propositіїї. I will look at A. Laffer when I formulate a model of the optimal tax rate, but I do not see the inflationary processes (figure E8).

A rivet of a tax rate is guilty of a boutique, so that the maximum amount of payment must be paid to the state budget and not to allow the bankruptcy of the taxpayer to deliver the "wedge-shaped wedge" to the efekt. The essence of this efektu polagaye in that, the great part of the submissions in the different parts of the world is transformed into vitrality, and to be transplanted into the forms of the vigilant priests, the annealing, the podvishchennya podatkiv viklikata priskorennya інфляції витрат. Vrahovoychy skazane, slid zaznachiti, scho curve Laffera mozhe bouti kriterієm vibor povatkovo sistivnoi polity and otsniki її efektivnosti. Theory of the economics of propositions vzagalі vstavlyuete inter-maneuvering power in the sphere of advocacy: the tax rate is to blame for such, but do not ask for the financing of the process in order to save the budget.

On the basis of the implementation of the reaction of economical sub-categories on the inflation of the boulevard, the basics of the theory of rationality were grounded, the authors of the anchors J. Mut (Ratsionalnyi ochikuvannya v teorii tsinotvorennya, 1961), R. Lukas, T. Sargent. Вважається, що всі суб'єкти ринку поводяться раціонально, adapting to the Maybutnої зміни цін (тобто змінють пропозицію продукції ппит на неї). Author teorії ratsіonalnih ochіkuvan dotrimuvalisya Dumka, scho oderzhuyuchi іnformatsіyu about nespodіvane zrostannya tsіn the Finish produktsіyu, viklikane zrostannyam masi pennies in obіgu, gospodaryuyuchі sub'єkti zbіlshat virobnitstvo tovarіv, otzhe, zroste popit on robochem force i znizitsya bezrobіttya. However sider th ochіkuvana sub'єktami іnflyatsіya sprichinit tіlki zrostannya tsіn, oskіlki in dovgostrokovomu perіodі zrostannya masi pennies in obіgu prizvede before scho fіrmi pristosuyutsya to іnflyatsіynih protsesіv: groshі s real sector Economy peremіstyatsya in fіnansovy have rezultatі chogo rіven bezrobіttya not zmenshitsya, And enflation to get stuck. Otzhe, the power is guilty periodichno viklikati neochikuvanu інфляцію, що змінюватиме рівень зайнятості, ціни та вибы виробництва.

Having glanced at the basic macroeconomic concepts, it is possible to forget songs. In a nutshell, kozhna z kontseptіy vidriznyaetsya stavlenyam before vtruchannia dervi in ​​ekonomichnyi processi. Zgіdno in the Keynes model to get busy actively vtruchanya power in the economy, spymovane to regulyuvannya suupnogo popita. The main problem of economical stability and development is the rapid decline of the population. Monetarist Theory pripustaє mіnіmіlne vtruchanіna priory in economical processes. For neobihodnosti mozzlove tilki sovereigns regulyuvannya a penny's obogu. The main problem of economical development is the recognition of the zoning of inflation. Zgіdno з теорією економіки пропозиції perebachaetsya pomіrne vtruchanіya power in the economy, prichomu power regulate the sukunnu proposozііyu. Основною метою державного регулювання є досягнення рівноваги між витратами і прибутками, а фіскальна політика переважає в економічній політиці держави.

Всі моделі макрорегулювання дають найбільший ефект у конкретній ринковій ситуації, що може скластися на різних етапах розвитку національного виробництва (рис. Д 9).

На графіку зображені крива сукупного попиту СDу і крива сукупної пропозиції СSу, яка має кілька відрізків:

• горизонтальний відрізок характеризує економіку в стані неповної зайнятості, коли збільшення національного виробництва може бути досягнуте за рахунок збільшення зайнятості. Проблеми економіки неповної зайнятості можуть бути вирішені за допомогою кейнсіанської моделі макрорегулювання;

• вертикальний відрізок описує стан економіки повної зайнятості, коли інфляційні процеси не дають приросту національного про

Fig. Д 9. Ринкова рівновага на макрорівні

дукту і зайнятості. Тут найефективніша монетаристська модель макрорегулювання; • проміжний відрізок показує, що приріст продукту супроводжується як зростанням зайнятості, так і збільшенням інфляції. У такій ринковій ситуації застосовується модель макрорегулювання виробництва, запропонована теоретиками економіки пропозиції. До неоконсервативних концепцій, що розглядають проблеми регулювання економіки на мікрорівні, належать теорія монополістичної конкуренції, теорія олігополії та теорія ефективної конкуренції.

Теорія монополістичної конкуренції належить до неокласичного напряму й описує ситуацію недосконалої конкуренції. Основні представники цієї теорії: Е. Чемберлін (1899-1967), викладав у Гарвардському, Паризькому, Копенгагенському університетах, член Американської економічної асоціації, його основна праця — "Теорія монополістичної конкуренції" (1933 р.); В. Феллнер (нар. 1905) — викладач Каліфорнійського університету, його праці — "Тенденція і цикли в економічному розвитку" (1956 р.), "Монетарна політика і повна зайнятість" (1966 р.); К. Боулдінг (нар. 1910), його праці — "Реконструкція економіки" (1950 р.), "Лінійне програмування і теорія фірм" (1960 р.); Ф. Маклуп (1902), основна праця — "Політекономія монополій: бізнес, праця, урядова політика" (1952 р.); С. Сліхтер (1892-1959) — американський економіст, викладач Принстонського і Гарвардського університетів, його праці — "Американська економіка: проблеми і перспективи" (1949 р.), "Що має більші переваги для американського бізнесу" (1951 р.).

У теорії монополістичної конкуренції виокремлюють три форми монополістичної влади на ринку: чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія. Чиста монополія визначається як тип ринкової структури, в якій є тільки один продавець унікальної продукції (тобто тієї, що не має аналогів). Причинами появи чистої монополії вважаються володіння патентами, контроль за джерелами сировини, низькі порівняно з конкурентами ціни. Монополістична конкуренція є елементом недосконалої конкуренції. Недосконала конкуренція — це тип структури ринку, що перебуває між крайніми полюсами ринкової влади: чистою конкуренцією і чистою монополією. Основними видами недосконалої конкуренції Е. Чемберлін вважав монополістичну конкуренцію й олігополію. Монополістична конкуренція — це ринкова структура з досить великою кількістю продавців диференційованих товарів, що характеризуються поліпшенням якості, реклами, упаковки тощо.

В умовах монополістичної конкуренції монополія, використовуючи своє виняткове становище на ринку, може одержувати високий прибуток, навіть скорочуючи свої виробничі потужності. У ціні своїх товарів вона враховує витрати, пов'язані з амортизацією непрацюючого обладнання і підвищенням якості продукції. В моделі монополістичної конкуренції найпоширенішою формою боротьби фірм на ринку є "гонка за лідером": якщо одна фірма встановила ціну, то інші повинні слідувати за нею. Ціна, що встановлюється в ході конкурентної боротьби галузевих монополій, називається регульованою ціною. Що ближча монополістична конкуренція до чистої монополії, то більше регульована ціна не залежить від обсягу випуску продукції. Отже, держава на ринку, де конкурують монополії, повинна здійснювати збалансовану економічну політику — не припускати, щоб великі фірми перетворилися на монополію і знищили вільну конкуренцію.

Теорія олігополії з'явилася на основі теорії монополістичної конкуренції. Її основними представниками були Дж. Фасфельд, його праця — "Економікс. Принципи політекономії" (1982 р.); Дж. М. Кларк (1884-1963), доктор філософії й економіки, викладач Чиказького і Колумбійського університетів, працював в урядових установах США, основні праці — "Громадський контроль за бізнесом" (1926 р.), "Стратегічні фактори в бізнес-циклах" (1934 р.), "Конкуренція як динамічний процес" (1949 р.), "Економічні інститути і добробут суспільства" (1957 р.).

Представники цієї теорії вважали, що з посиленням концентрації виробництва в галузі кількість конкурентів скорочується. Великі галузеві монополії стають "концентрованими" олігополіями. Олігопо-лія — це тип ринкової структури, за якого кілька великих фірм монополізують виробництво і збут продукції в галузі і проводять здебільшого нецінову конкуренцію, причому між галузевими монополіями може існувати взаємна угода, у результаті якої утворюється групова монополія. Автори теорії монополістичної конкуренції та олі-гополії зазначали, що з появою монополій відмінності дрібних і великих фірм згладжуються, оскільки вважається, що будь-яке підприємство може диференціювати свою продукцію. Стверджувалось, що економіка олігополій загалом ефективніша, ніж економіка монополій, оскільки всі виробничі поліпшення продукції настільки перевершують зростання цін, що споживач має специфічний надлишок, суть якого полягає в тому, що корисніше придбати продукцію, яка має підвищену якість. Усе це давало підстави зробити висновок, що теорія монополістичної конкуренції стала основою системи теорій сучасної фірми (рис. Д 10).

Значний внесок у розвиток теорії сучасної фірми зробили основні представники теорії ефективної конкуренції Й. Шумпетер і Дж. М. Кларк.

Й. Шумпетер (1883-1950) — економіст, соціолог, професор Боннського і Гарвардського університетів. Основні праці — "Бізнес

Fig. Д 10. Система теорій сучасної фірми

цикли" (1938 р.), "Десять великих економістів" (1951 р.), "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1957 р.), дві останні видані після смерті автора. Теоретики ефективної конкуренції вважали, що монополія як результат науково-технічного прогресу тотожна великому виробництву і має значний вплив на економіку, організовуючи стійкі зв'яз-ки між різнорідними галузями (диверсифікуючи їх) та сприяючи збуту широкого кола товарів. Державі достатньо вибрати правила регулювання монополій (олігополій), за яких інтереси великих корпорацій будуть підпорядковані інтересам покупців, і тоді затвердиться ефективна конкуренція. На думку Й. Шумпетера та його прихильників, в умовах ефективної конкуренції монополії можуть здійснювати активну інноваційну діяльність, стабілізуючи виробництво і забезпечуючи стійке зростання національної економіки. Ця ідея вченого є основою теорії саморозвитку капіталізму і теорії інноваційного прибутку, поширених у 70-х роках. Теоретики ефективної конкуренції вважали, що монополія не тільки є найкращою формою організації господарства нині, а й залишиться такою у перспективі. Держава повинна не обмежувати, а регулювати владу монополій, водночас сприяючи підвищенню конкурентоспроможності дрібних і середніх фірм. Регулювання можливе за допомогою антитрестівського законодавства, що визначає пропорції між монополією і вільною конкуренцією. Якщо це відбудеться, то ефективна конкуренція з ідеї перетвориться на практику, тобто на "працездатну" конкуренцію.

Проблеми монопольного ціноутворення розглядала також Дж. Робінсон (1903-1983), яка закінчила Кембриджський університет, а з 1965 по 1971 рік обіймала посаду професора в тому ж університеті. Основні праці — "Нариси марксистської політекономії" (1942 р.), " Нагромадження капіталу" (1956 р.), "Друга криза економічної теорії" (1971 р.), "Трудова теорія вартості" (1973 р.). Дж. Робінсон здобула світову популярність завдяки праці "Економічна теорія недосконалої конкуренції" (1933 р.). Вона намагалася визначити механізм ціноутворення в умовах появи монополій. Конкуренція в цьому разі ставала недосконалою, тому що порушувалася рівновага конкурентної господарської системи. На відміну від теорії монополістичної конкуренції Е. Чемберліна, автор аналізувала відносини монополій з немонополізованим сектором. Вважається, що з появою монополій посилюється ринкова влада великих фірм над дрібними. Монополії укладають домовленості із встановлення цін, обмежують доступ інших фірм у галузь. Через дискримінацію фірми немонополізованого сектору не можуть досягти оптимальних розмірів, водночас розміри монополій перевищують оптимальні. У результаті, на думку Дж. Ро-бінсон, за недосконалої конкуренції продукції випускається менше, ніж за досконалої. Відбувається зростання цін, що монополії використовують як інструмент впливу на попит і регулювання збуту. Вона ввела поняття "дискримінація в цінах", що означає поділ монополією споживчого ринку на сегменти на основі цінової еластичності попиту.

Дж. Робінсон розглянула основні моделі недосконалої конкуренції, до яких належать чиста монополія, олігополія і монопсонія. Згідно з її поглядами, чиста монополія — це ситуація, за якої одна фірма є єдиним виробником продукту, в якого відсутні близькі замінники. Фірма-монополіст одержує повний контроль над ціною. Виникнення чистої монополії за Дж. Робінсон — це результат концентрованого виробництва, що дає значну економію на питомих постійних витратах. Олігополія — стан на ринку за невеликої кількості фірм-ви-робників. Компаній у галузі настільки мало, що у разі формування цінової політики одна з них повинна враховувати реакцію з боку конкурентів. Монопсонія — це тип ринкової структури, за якого існує монополія єдиного покупця певного товару. Дж. Робінсон стверджувала, що монопсоністом може бути велика фірма, що диктує найманим працівникам умови праці й оплати. У результаті заробітна плата може бути нижчою, ніж граничний продукт працівників. Виникає тенденція до експлуатації факторів виробництва, насамперед праці, що може призвести до економічної кризи.

Економічна криза, викликана недоспоживанням працівників унаслідок низької заробітної плати, стає основною перешкодою економічного зростання національного господарства. Використовуючи основні положення теорії недосконалої конкуренції, автор навела систему рівнянь, які доводять, що монополії провокують зниження зарплати, щоб домогтися зростання нагромадження капіталу. Дж. Робінсон вважала, що це можливо за незмінного технічного рівня виробництва, коли нагромадження відбувається винятково за рахунок зниження зарплати. За цих умов діяльність монополій загострює соціально-економічні проблеми, отже, необхідна активізація державного втручання в економіку. Держава повинна законодавчо визначити мінімальний рівень зарплати і підтримувати профспілки, що протидіяли б монополіям на ринку праці. Нагромадження капіталу, що здійснюється в умовах прогресу техніки, приводить до зростання продуктивності праці, отже, і до зростання зарплати. У цій ситуації держава повинна забезпечувати постійне зростання питомої ваги зарплати в національному доході за допомогою заходів податкової (збільшення податків на прибуток корпорацій) і бюджетної політики (поліпшення умов соціального забезпечення населення). В результаті, на думку Дж. Робінсон, можна розв'язати багато соціально-економічних проблем, насамперед забезпечити підтримку платоспроможного попиту і досягти стійкого економічного зростання.

Controlling food

1. Охарактеризуйте сучасний неокласичний напрям та його течії.

2. Розкажіть про засновників німецького неолібералізму, докладніше — про В. Ойкена.

3. Сформулюйте основні положення американського монетаризму — сучасної неоконсервативної макроекономічної теорії.

4. Розгляньте теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань як розвиток ідей чиказької школи сучасної неокласики.

5. Порівняйте ідеї кейнсіанства і монетаризму як основних концепцій макроекономічного аналізу.

6. Теорія монополістичної конкуренції та олігополії. Е. Чемберлін і Дж. М. Кларк.

7. Розкрийте значення теорії недосконалої конкуренції Дж. Робін-сон у вирішенні проблем економічного зростання.

8. Сформулюйте основні ідеї сучасної теорії ефективної конкуренції.

9. Поясніть взаємозв'язок теорій недосконалої конкуренції неокласиків.