home Economy Економіка зарубіжних країн - Філіпенко А. С.

Економіка зарубіжних країн - Філіпенко А. С.

Rozdil III REGIONALNIYA OBOBIVITIVI SWITCH ECONOMIC ROAD

CHAPTER 9 ZAKHIDNA ЄVROPA

ZAGHIDNOUROPEYSKY REGION : LITTLE STAN І ZAGALNA EKONOMICHNA CHARACTERISTICS

Європейський регіон набільшого континенту світу - Євразії - останнім десятиріччям зазнав великих політичних та економічних змін. Donated on the maps of Europe, they were benched in two groups of countries, which were visibly crossed over a suspolar-polichnichnym ladom that rivnem ekonomichnogo rozvitku. У вітчизняній літературі ці групи країн досі мали назву капіталістичних (suhasna nazva - країни ринкової економіки) та соціалістичних (at the time zasosovuyutsya naming "країни з плановим централізованим господарством"). Before pershoї included 29 kraїn to Druha - 9. Rozpad CPCP i vsogo sotsіalіstichnogo ugrupovannya uskladniv polіtichnu map Єvropi, yak ninі nalіchuє kraїn 48, s them - 29 - rinkovogo Gospodarstwa (in addition chislі sіm kraїn-karlikіv) that 19 - postsotsіalіstichnih kraїn.

Quarterly, the time of Europe lies in the two great subregions-zahidny, before I enter the territory with the sovereign state, that of the scheme, including the post-socialist borders. На відміну від Західної Європи, яка розвивається під активним впливом інтеграції, Scіdna Європа переживає важіі часи політичної та суспільно-економічної дезінтеграції. Не тільки окремі postsсоціалістичні країни намагаються "дистанціюватись" one від одної, але розпадаються й окремі країни: СРСР, Югославія, and згодом - і ЧССР. Naimensh vrazlivim vyayavsya collapse of Czechoslovakia, but changed to the two countries - Czechia and Slovakia - with a minimum of negative foreclosures for the economy of both edges. To finish the folding process in the quantitative SRSR, which is folded - in Yugoslavia.

In this way, the two subregions of Europe are rooted in the two opposing strains - integrations at the beginning of the disintegration at the Synod. Проте саме Європа порівняно з іншими регіонами світу має найкращі передумови для розвитку загальноєвропейської інтеграції, єднання і взаємопов'язаного розвитку.

Geopolіtichne encampment Єvropi spriyaє її єdnostі ~ bagatі prirodnі resources podіbnі RISS іstorichnogo rozvitku bagatoh kraїn have passed, vіdnosna odnorіdnіst population of etnіchnimi that suspіlno-polіtichnimi Find our scho daє pіdstavi govorito about "єvropeysku mentalnіst" regіonu population. Ale nayvazhlivіshoyu Find our rozvitku Єvropi Je active gospodarska VZAYEMODIYA kraїn regіonu, SSMSC protyagom bagatoh rokіv Mali rіzny rіven i rіznі eg rozvitku scho stale od suspіlno-polіtichnih podіy against vnutrіshnoregіonalnі zv'yazki perevazhali over mіzhregіonalnimi.

Europe at the XX century. Survived two days ago. Pislya ostann'go vona became ruinoyu. Scheme of the great crimson vslivu SRSR. Moskovskaia conventionnoi, scho vidbulis pislya zakincchenna vinyi, ostatelno rozdilila SRSD i Zadokh. So Zahid і Scіd vіd 50-х rockіv rozvivalas' from різних напрямах, піц різними гаслами й до 1990 р. Підійшли з різними pokaznikami saspіlno-polіtichnogo та економічного життя. And Yakscho takі osnovnі pokazniki, yak rіven produktivnostі pratsі, efektivnіst virobnitstva that yakіst produktsії, rіven spozhivannya per capita i ext robut in tsіlomu in zahіdnoєvropeyskih kraїnah zrostali, then skhіdnoєvropeyskih - znizhuvalisya, nazrіvala th posilyuvalas Ekonomichna crisis.

I will look at a rivet of economical rozvitka at the pišljowojnij perіod zahіdnoevropeyskі kraїni mozhna podoliti on three groups.

Pershu utzlyutyut chotori soi visokorozvinuti kraїni, yak FRN, France, Great Britain and Italy. On tsiu "veliku chetvirku" pribada bilsh tretyni teritorii і dvі tretyni populated area Zahidnoї Європи. Хоча частка цього регіону у ВНП і промисловій продукції серед розвинутих капіталістичних країн світу zinilasya portovnyano z sistensimi rokami, tsі power to concentrate at his hands the greatness of the economical ability. The main "vinuvatice" of the trend towards the changing of the pythomie vagi "chetvirki" in the zahidnoevropeiskiy ekonomiсі - Anglia, part of the anchor for 1960. It was replaced by 25% for Zahidnoye Єvropi, for zookreams for productions - by 30%. Водночас частка Франції та Італії у ВНП за цей період трохи підвищилась. Nayiblsh economically rozvinutoyu і stabilichnuyu zalishaetsya FRN, a part of the anchor at zahidnoevropeyskomu VNP warehouse approx. 20%. On nezmінні економічні переваги ФРН серед країн Західної Європи не вплинуло навіть об'єднання її з НДР, яке змовило використання her great resources on "підтягування" економіки останньїї. Tacke stabіlne i provіdne Location NGF in regіonі zabezpechuєtsya її temple Promyslova potentsіalom, Naukova-tehnіchnim i tehnologіchnim rozvitkom, visokokvalіfіkovanoyu robochem power and takozh away schodo vimog NTP encampment i have mіstsem mіzhnarodnomu podіlі pratsі th іnshimi obstavinami.

To a friend of the group is the warehouse of a small region, the territory of the continent, kudi to enter Belgium, Holland, Luxembourg, Denmark, Sweden, Norway, Iceland, Finland, Switzerland and Austria. Tsja gopa stabilno zberіgayo svoї pozitsії v reginyon, pro scho svidchit її a part of the GNP, yak bula i zalishetsya rivnoyu 21-22%. Tse means, scho friend of the group of kraine yak tsіle rozvilas for the remaining 30 rockies at a rate that has met the pace of the economy of the European eco nomic economy. І all the same, Belgium, Holland, Фінляндія та Австрія their pitomu vagu pidvishchili, and resha - troki znilili.

Nezvazhayuchi to modestly pitomu vagu kozhno kraїni in regiioni, deyakik z them pokemon kalnі positsії in okremih galuzyah (Shvetsiya - v vibrobitnvі avtomobiliіv, Hollandia - in electric power and so on). Away vibіr spetsіalіzatsії bagatma s Tsikh kraїn, їhnya active part in mіzhnarodnomu podіlі pratsі, nagromadzheny dosvіd Promyslova rozvitku postіyne i yogo zbagachennya and takozh viperedzhayuchy stock NAUKOVO-tehnіchnih i tehnologіchnih dosyagnen zabezpechuyut їm dosit silnі pozitsії in ekonomіtsі Zahіdnoї Єvropi i svіtovomu on market analysis. Провідну role in tsikh kraїnah відіграють могуні національні і міжнародні монополії.

Третя група країн (Іспанія, Португалія, Греція, Кіпр, Malta и Ірландія) characterize the low rivet of productive forces and economies in the country. Prote for the remaining 30 rocky stinks rozvilivalas dosed at high rates (especially Ispanya and Gretsya) and then they devoured their pet wagon in the economy.

Okrim naming the three groups in the zahidnoevropeyskom regency of the so-called "dwarfs" (Andorra, Vatican, Monaco, Lichtenstein, San Marino). With the unfamiliar їх vneskovі u virobnitsvo vony vіdіgryayut vidchutnu role in sistemi ekonomichnyh vіdnosin regeonu, and sama in the credit and finance sphere. Zavdiaki sprylylivim umvam at tsikh kraїnakh actively dіyut i protsvіtayut numerennі fіnansovі grupi (for example, Luxembourg is one of the great financial centers of the world).

Класифікація країн Західної Європи за територією, поселенням та економічною можністю має певний економічний зміст. Проте за останні десяти десяріччя у західноєвропейському регіоні раслася більш істотна межа між групою країн-імів Європейського Союзю и іншими країнами. ЄС - is not a country of ugrupovannya kraїn, but a sovereignty in the region Західна Європа, каталізатор визрівання загальноівропейского інтеграційного процесу, and in perspective - єдиного економічного spaciousness in Європі.

INTEGRATED PROCESSES OF THE TARGET SIGNED ЄС

Kraina ЄS Je tim іndustrіalnim kernel ekonomіchnoyu th power, yak i viznachaє character tendentsії gospodarskogo that sotsіalno-polіtichnogo rozvitku vsogo zahіdnoєvropeyskogo regіonu and takozh yogo pozitsіy in svіtovomu gospodarstvі. On the role of ЄС at the region is not vplivaye that fact, but the yogo part of the GNP і promising vibrobitnvіi for the remaining tridtsyat rockov zinilas by 4-5%. Deyakoyu mіroyu tse poyasnyuєtsya priєdnannyam to ugrupovannya Anglії, yak povіlno rozvivaєtsya and takozh note scho Kraina visokorozvinutі Spіvtovaristva toil nizhchі Tempi rozvitku, nіzh Kraina, SSMSC zalishilis for mezhami ЄS.

Від кінця 50-х років у західноєвропейському регіоні почавані пересижати доцентрові сили. Змінюється співвідношення між them та відцентровими forces у світовому господарстві в цілому, почається довгий і ambiguous perіод підриву монопольного становища США у областиі міжнародних економічних і політичних відносн. Head shape vzaєmospіvrobіtnitstva zahіdnoєvropeyskih kraїn steel dinamіchna іntegratsіya, utvorennya "Spіlnogo market analysis" rozshirennya yogo on cob 70 rokіv i formuvannya core zahіdnoєvropeyskogo regіonu - kraїn scho incoming to ЄS. Integration has fostered the unveiling of the economical and social development of the Zakhidno-European powers. Tse virazhaetsya not stilki y zbylzhennі їхніх рівнів промислового виробництва, skilki u naybіlsh zagalnih pokaznikah, scho viznachayut rozvitok ekonomiki ta її nature of the zagalom. Nayvazhlivіshimi Sered them Je: zrostannya produktivnostі pratsі, yakіsny warehouse productive forces dotsіlne spіvvіdnoshennya rіznomanіtnih areas of Economy, zagalnі eg for Change in strukturі Gospodarstwa i Especially processes vіdtvorennya pid vplivom STR (rozshirennya, modernіzatsіya, do updates) from mehanіzmі rozpodіlu dohodіv, zhittєvomu rіvnі th, Zreshshoy, rozvitkovki demokratii and human rights.

For integrative processes in the zahidnoevropeyskomu regionі characteristic pevnі osoblivostі. The first thing is that they are included in the fact that they are developed in different forms and not in the old parts of Zakhidnoye Europie. About the meeting one-by-one існування кількох інтеграційних об'єднань, які охоплюють різні галузі (економічні областиі) різні угрупоняня держав. Починаючи від 50-х років, у західноєвропейському регіоні були utorenі різні об'єднання. So, on the bases of industrial centers of the metalurgical and industrial sectors of the economy, the bug was established by the European Union of Vughillya and Stalin (EOS); In the sphere of vibrobitryva of nuclear power stations "Yvroatom"; Z'являються регіональні (local) об'єднання і вінших галузях, та як transport, пошта, зв'язок, засоби інформації і т. Д. Пізніше виникло інтеграційне угрупоння - Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яка у зв "Язку зі встуступом Англії, Даії та Ірландії в ЄС і поввою зони вільної торгівлі промисловими товары у 1977 р. Pevnoyu mirou vtatila svoe znachennya. Європейське співториство заняло ключові позиції в Західній Європі, незважаючи на снунуня таких об'єднань powers, yak Benilux, Північна рада.

The characteristic feature of the integration processes, yaki rishushche vplyuvat on zagidno zahidnoevropeyskogo regyonu, є vidmіnostі ta vzaemomopetpleennya dvuh shlyahіv інтеграції. The first one is virazhaye її поглиблення, тобто підвищення рівня координації, взаємопроникнення, "сплавлення" економічних процесів у різних spheres суспільного виробництва, які take the fate in the integrative process. The other signifies the post-election of the spheres of economy and the country of power, and hunters' integration.

Взаємодія і взаємопереплетення цих двох шляхів rozvitku - before поглиблення і поширення - призводять до певних труднощів та суперечностей. Before tsogo slit dodamo scho stink vіdbuvayutsya on dvoh rіvnyah іntegratsіynogo processes - mіkro-ta makrorіvnyah, tobto vіdobrazhayut ruh i weave kapіtalіv on rіvnі of companies (Promyslova fіrm, monopolіy, bankіv toscho), scho toil svoї pragmati chnі Tsіlі and takozh virazhayut globalnі ekonomіchnі (І не тільки) Інтереси, закріплені in the interests of західноёвропейських державі і Урядів. Tom often private parties (corporations, monopoly) are far from zygayutsya zі спільноную кон'юнктурною політикою, yaku conduct західноєвропейські уряди.

Тretя singularity of integration in the zahidnoevropeyskom regency of the field in її bagatostepenevіy structures, the hunting of the ferry of the vibro, the infrastructure, the politics (the processes of the institution of regulation on the river level).

Superextnness, and the concordance of the given structure in that, in the designated spheres, from one side, represent the secrets of a mysterious process of integration, and in the future - the stench is nationally organisational. In other words, so, scho hoepllyuyut teritorii ukreemh kraine, spheres vibrobitvtva, commodity rinks, kapitalov, robochoi were strong.

Nezvazhayuchi on the Great Quantity superechnostey i konflіktіv, ЄS vishukuє kompromіsi, stvoryuє minds for konsolіdatsії namagan kraїn-uchasnits spіvdruzhnostі, zmіtsnyuє Mitnija Union vdoskonalyuє єdinu agrarian polіtiku, rozvivaє ekonomіchny Union i prosuvaєtsya on high road to ekonomіchnogo Monetary Union єdinoї currency. In this way, in all specialties and superintegrations of the integration process in the Western Europe, it is an unstoppable, ё providistic trend for the continent, and not for the country. ЄС - набарбливе інтеграційне угруповання і for postsсоціалістичних країн News: Івропи in the planі formvaniya більш широкого континентального утворення.

Визначаючи місце країн ЄС schodo інших країн регіону, підкреслемо, що його економічна могуність перевищує potentііал рети Західної Європи загалом. So, in ЄС falls 3/4 імпорту і більшість експорту регіону.

Taka ekonomichna cannosti ЄS u Zahіdnіy Європі could not help but yogo lіdiiruyuchomu politichnomu stanovisu ta roli u svitovіy polіtitsi. On the first stages of the development of "Spilnogo Rinku" and right up to the mid-1970s, the sphere was not very popular with the process of integration. The problem was postponed to the engagement before the meeting, Angola, Denmark and Ireland. Tse Nada dіyalnostі ЄS new rozmahu i Zroby mozhlivim Poshuk spіlnogo zovnіshnopolіtichnogo rate zahіdnoєvropeyskogo scale gave mogutnі іmpulsi rozvitkovі polіtichnoї іntegratsії, of acceptance vazhlivih spіlnih rіshen at the Branch zovnіshnoї polіtiki, її aktivіzatsії on svіtovіy polіtichnіy arenі.

For rozstanovki polіtichnih forces have єvropeyskomu regіonі on znachnіy chastinі yakogo to 90 rokіv іsnuvali sotsіalіstichnі Kraina and takozh for mіzhnarodnoї Areni viniknennya zahіdnoєvropeyskogo center polіtichnoї іntegratsії meant scho Zahіdna Єvropa peretvorilas Especially on regіon have sistemі Suchasnyj mіzhnarodnih vіdnosin. І nezvazhayuchi on the folding of the vzaimovidnosin mizh ereї kremiami, all the powers of the chi іnakshe hіbylііі processes інтеграції, the heaviness to the core - ЄС, the more chi menshe menshe zalizhat vіd nyogo, scho i spriyeє єдності регіону. Too little value for Європи not toilki доти, left the edges of socialism, but for the installation of political forces on the international arena in the spring. Especially the situation is important in the planning of polichnichnyh protsessiv, scho vidbuvayuyutsya in postsotsialisticheskikh kraїnah, so і з posіtsіі vzаmovіdnіsyn "trіоh kіtіv" v svetovomu gospodarstvі (Західна Європа, США, Японияія). Діяльність ЄС - is an in-depth stock of Uzgodzhennia dіy уряів і powers, об'єднаних спільною метю - безпека та просвітання країн-учасниць. Nezvazhayuchi on pevnі vіdmіnnostі in rіvnyah ekonomіchnogo rozvitku that state-sponsored ustroї (shіst respublіk i shіst konstitutsіynih monarhіy) tsі Kraina conductive spіlnu polіtiku nayvazhlivіshih in such areas, yak sіlske Gospodarstwa, ribalstvo, transport, receptionists Nature, Energy, zovnіshnoekonomіchna dіyalnіst. In addition, vony dityut spilno in the programs of science and research and experimenting and design robotics (NDEKR), te-lekomunikatsyakh, sotsialnyi spi. Nayvazhlivіshimi dosyagnennyami ЄS vvazhayut:

- досягнення довгострокового the world між країнами, що extending the table of buli to the city one by one;

- democratic principle of the party, zavdyaki chomu krayni-uchasnitsi not vtrachayut natsionalnykh osoblivostej.

The main factors for success are:

1) ekonomichnu base, scho sprijaye vzajmozalezhnostі ta solіdarnostі;

2) the legal basis - the letter of that obovvjazkovy character of the udz iz zavdan that competence інститутів ЄС, наявність Євросуду;

3) democratism priinyatty rishen on the basis of consensus and compromise.

Незважаючи на велику role, яку відіграє ЄС у житті Європи та світу, yоgo діяльність leave the space Західною Європою. The fate of the post-socialist countries on the rights of participants is tsekorishe polichnichny krok, nizh realnist ekonomichnoї vzaimodії. Nayavnіst іnstitutіv ЄS svіdchit, scho Got spіvtovaristvo okremі RISS nadderzhavi - zakonodavchі that vikonavchі organic zokrema, to have fate yogo dіyalnostі mozhut zdіysnyuvati Kraina scho vіdpovіdayut Pevnyi vimogam, toil pevnі mozhlivostі, more otrimuyut od tsієї uchastі znachnі pіlgi.

HEAD TRENDS IN ECONOMICS

Сучасна капіталістична економіка у Західній Європі nabuvaє new anchors. So, for rozvitku productive forces - tse spilniy ustrіy vibrobitvva, a kind of de-dalei more basis on the informational and technologic system of vibrobitvtva. On the yogo basics, form and create an intensive type of economical zhostaniya, which is characterized not by zvichaynimi increments "phisical" virobljuvannoi produkcii, and peredusim products, yak rasіshe not vyroblalasya, chi vischeoї yakosty.

In the vibrotic publications, the economy of the Zakhidnii Yevropi is characterized by an all-rounder of the rinkovyh forces, piadpriemnitsy and rivalry. Економічний розвиток регіону vzhe із 70-х років відзначається посиленням concentrating vіrobnіtvі і kapitalі, інтеграційних процесів, що pomitno vyhodit za interi Європейської спільноти. Zrostayut role and significance of transnational corporations (monopolies), which reported the chisel for the speed of the day, the day after the concentration of the vibrobitvita th capitallo schodo TNK USA in the podvischennya їh rivalosprostozhnostnosti method. Проте їхня галузева спеціалізація менш рухома, ніж у американських та японських ТНК, а також спостерігається відставання від останніх за рівнем прибутку.

У цей період в економіці західноєвропейського регіону функціонує досить значний державний сектор (зокрема у Великобританії, Франції, Італії, Австрії та інших країнах). Державні підприємства виробляють 20- 30% усієї промислової продукції. Досить відчутні позиції державного сектора в енергетиці, на траспорті, у зв'язку, металургії, окремих галузях машинобудування. На базі державного сектора розробляються довгострокові програми економічного і соціального розвитку, істотною мірою забезпечується соціальне регулювання ринкової економіки. Щодо країн ЄС зауважимо, що вони поділені на економічні райони, розвиток яких планується. Це передусім пов'язано з розвитком проблемних районів, для яких виділяються спеціальні фонди. Насамперед йдеться про такі аграрне відсталі райони, як південь Італії, частина Ірландії, Португалії та ін., про модернізацію старих промислове депресивних районів (Са-ар, "Чорна Бельгія", північний схід Англії), а також про розвиток великих міських агломерацій і масштабних екологічних проектів.

У зазначений період позиції Західної Європи у світовому господарстві істотно зміцнилися. Так, за обсягом промислового виробництва вона перевершила США, значно зменшилась фінансова заборгованість щодо останньої, помітно скоротився "технологічний розрив" між Європою і США. І як наслідок - відчутне наближення рівнів заробітної плати і продуктивності праці, підвищення добробуту. .

За цей час Західна Європа перетворилася на великий І важливий фінансовий центр світового господарства. Тут зосереджено понад 60 із 200 найбільших банків світу за активами (Лондон, Цюрих, Люксембург, Париж). Відбулося зростання експорту капіталу регіону в С ША й розвинуті країни, намітився "прорив" країн нафтодоларової зони у Західну Європу.

Проте попри такі якісні й масштабні зміни в економічному розвиткові Західної Європи вона поки що відстає від США. Йдеться про такі важливі показники, як ступінь концентрації і спеціалізації виробництва, енерго- й машиноозброєність, передові технології (особливо з розробок і впровадження новацій); розвиток інфраструктури економіки, витрати на науково-дослідні й експериментально-конструкторські роботи (НДЕКР) та рівень національного доходу і ВНП на душу населення.

З кінця 70-х років у Західній Європі намітились зміни у довгострокових тенденціях нагромадження капіталу, що зумовлено попередніми кризовими процесами, істотним знеціненням капіталу, різкими зрушеннями у співвідношенні цін на основні види виробничих ресурсів, розгортанням сучасного етапу в розвитку НТР, необхідністю охорони навколишнього середовища. Все це вимагало в стратегічному плані значного коригування напрямів інвестиційної діяльності, підсилило значення такої функції інвестицій, як умови подальшого розвитку НТП, формування якісно нової структури й інфраструктури суспільного господарства.

Загострення конкурентної боротьби на світових ринках вимагало також оновлення основного капіталу, наслідком чого стали зміни у співвідношенні між капіталовкладеннями для розширення потужностей та інвестиціями на заміну основного капіталу (машин, обладнання, засобів зв'язку, транспорту і т.п.). Без цих змін не можна було перейти до нового технічного рівня виробництва, розвивати у нових умовах енерго- і ресурсомісткі комплекси, в яких є потреба У західноєвропейському регіоні. Тому інвестиції в ці галузі у 80-ті роки стали різко зростати, особливо у створення засобів автоматизації на базі електроніки (до 50% від їх загальної суми), а також у засоби обробки інформаційних потоків (до 35% коштів у виробниче обладнання). Цьому сприяло відносне здешевлення нових поколінь електронної техніки і систем зв'язку. Проявом цих тенденцій на практиці стала порівняно висока норма вибуття основного капіталу (в зазначений період вона досягла 7- 8% для активної частки капіталу). У багатьох країнах у цей період помітно зростало безробіття, яке продовжилось у регіоні й у 90-х роках (особливо у Великобританії, Іспанії, Греції, Португалії).

Зміни в напрямах нагромадження капіталу безпосередньо пов язані з проведенням кардинальної структурної політики. Найбільш помітні структурні зрушення проявилися, по-перше, в динамізмі структурних змін під впливом НТР у бік випередження розвитку нових прогресивних галузей (електроніки, машинобудування, нових матеріалів, біотех-нологій і т.п.). По-друге, у наближенні темпів зростання першого і другого підрозділів суспільного виробництва, груп "А" і "Б" у промисловості. По-третє, в посиленні індустріалізації у невиробничих галузях і взаємодії матеріальної та невиробничої сфер у цілому. По-четверте, окремою структурною ланкою стали такі види діяльності, продукт яких не має речового характеру, але пронизує всі стадії процесу виробництва (збирання й обробка інформації, програмне забезпечення тощо). По-п'яте, структурна перебудова позначилася не стільки на структурі товарного продукту, скільки на умовах виробництва й споживання, розвитку нових видів послуг, зміні системи пріоритетів в напрямі їх соціальної орієнтації. Особливо важливим проявом структурної політики стало утворення структур міжгалузевого характеру (НДЕКР, ділових послуг, інформаційної індустрії тощо).

Кінцевою метою реалізації структурної політики стало послаблення централізації і надання більшої гнучкості організаційним формам капіталістичного виробництва, підсилення самостійності виробничих ланок, пристосування національних структур економіки країн Західної Європи до вимог НТР, а також одна до одної. Структурні зрушення сприяли більшій мобільності робочої сили у межах регіону, а також перебудові системи освіти, підготовки та перепідготовки кадрів, що відстає від змін у техніці й технологіях.

Західноєвропейська економіка має виразний постіндустріальний характер. Для її структури притаманна досить висока питома вага як традиційних, так і нових прогресивних галузей. Коротко розглянемо основні параметри й тенденції розвитку найважливіших галузей суспільного виробництва країн Західної Європи.

Промисловість західноєвропейського регіону - головна галузь його господарства, її розвиток на початку XIX ст. базувався на видобутку й переробці великих покладів залізної руди (Швеція, Франція) та кам'яного вугілля (Німеччина, Великобританія). Протягом десятиріч важка промисловість субрегіону розвивалася на базі власних ресурсів, які зараз майже вичерпані. Для розвитку сучасного промислового комплексу використовується переважно імпортна сировина.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК), як відомо, є базою для функціонування практично всіх галузей важкої промисловості. Цей комплекс виробляє 23% електроенергії світу. Галузі паливної та енергетичної промисловості розміщуються нерівномірно - так, електроенергетика слабо розвинена в Ірландії, Іспанії, Греції, Португалії. Структура ПЕК постійно змінюється - зростає роль атомної енергетики, знижується - нафтопереробної промисловості (табл. 1).

Особливістю електроенергетики Західної Європи є висока питома вага гідроенергетики. Кількість ГЕС тут вища, а кількість ГЕС, що використовують природний газ,- нижча, ніж в інших розвинутих регіонах світу. Найвищими темпами зростає кількість АЕС; найбільше їх у Франції (більше 1/3 всіх західноєвропейських АЕС), приблизно стільки ж у Німеччині та Великобританії (також більше 1/3 - разом), решта - в різних країнах. ГЕС побудовані на річках: Рейн, Рона з притоками, Дуеро (Іспанія), Лулеєльв (Швеція). АЕС розміщуються навколо найбільших споживачів - великих міст, у вугільних басейнах та портових містах (орієнтуючись на імпортне паливо).

Металургійний комплекс переживає кризу через нестачу власних металевих руд і палива. Чорна металургія - майже повністю (2/3) використовує руди з Африки, Австралії та Америки. Скорочено видобуток власних руд протягом останніх 30 років у п'ять разів. Для подолання кризи в галузі передусім змінюють її територіальну структуру: будівництво нових комбінатів у портових містах для використання імпортної сировини, закриття більшості старих комбінатів, які будувались біля вітчизняних родовищ руд і палива (табл. 2).

Найбільші експортери сталі - Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург. За виплавкою сталі Західна Європа має перше місце в світі (донедавна - друге місце після СРСР).

У кольоровій металургії лише алюмінієва промисловість на 30% спирається на власну сировину, використовуючи французькі та грецькі руди. Решта галузей працює на африканських і південноамериканських рудах, що їх отримує у вигляді концентратів.

Металургійний комплекс має такі галузі, які переживають важку кризу - потужності багатьох комбінатів використовуються на 50%. Його продукція - сталь, прокат, чавун, кольорові метали - забезпечує розвиток машинобудування. В цілому роль видобувних галузей важкої промисловості в регіоні значно менша, ніж у північноамериканському центрі; через нестачу власних сировинних ресурсів деякі галузі припиняють існування.

Обробні галузі зростають, у їхній структурі провідну роль відіграє виробництво засобів виробництва. Найвищі темпи зростання мають наукомісткі галузі машинобудування та хімії. На світовому ринкові регіон має провідні позиції у: виробництві оптичних приладів (Німеччина); виготовленні медикаментів та пластмас (Швейцарія, Великобританія, Італія); багато видів верстато- та суднобудування.

Машинобудування - провідна галузь регіону. Понад 30% зайнятих працює в машинобудуванні. Ця галузь ви робляє 1/3 вартості промислової продукції. Західноєвропейський регіон має майже всі види машинобудівельних галузей (їх у світі нараховується біля 120); тут виробляється майже 40% світового виробництва ковальсько-пресового обладнання і верстатів (Італія, Швейцарія, Великобританія, Франція). В цілому регіон - найбільший у світі виробник та експортер машин і промислового обладнання.

Електротехніка - складний багатогалузевий комплекс, що випускає електронну, радіо- й телефонну апаратуру, енергетичне обладнання; дещо менша, ніж у США, питома вага галузей по виробництву побутової техніки. Біля 1/6 світової електротехніки припадає на Німеччину. Нідерланди - виробник радіоприймачів, телевізорів; Італія - один з найбільших у світі виробників пральних машин, холодильників.

Транспортне машинобудування - одна з провідних галузей, у якій висока питома вага автомобілебудування. Характерною ознакою його є висока концентрація на заводах провідних фірм Великобританії ("Бритиш Лейленд"), Італії ("ФІАТ"), Франції ("Рено") та Німеччини ("Фольксваген"). Майже 25% виробництва автомобілів припадає на філії американських фірм у Європі.

Суднобудування було провідною галуззю у 50-х роках XX ст., зараз регіон випереджає США, але поступається Японії. Провідні країни - Нідерланди, Франція, Іспанія, Швеція, Великобританія, Німеччина. Найвищого розвитку суднобудування досягло у Великобританії, Німеччині, Франції, Італії (високий рівень розвитку, багатогалузева структура), при цьому Німеччина виділяється найвищою експортною орієнтацією. Експортною спрямованістю окремих галузей, що досягли відповідного рівня розвитку, характеризуються Бельгія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Швейцарія. Недостатньо розвинене суднобудування в Іспанії, Австрії, Фінляндії, Ісландії, Ірландії, Греції, Португалії.

Хімічна промисловість також виробляє 1/3 світового випуску хімікатів. При цьому Німеччина та Франція входять до числа трьох найбільших у світі експортерів (і імпортерів) хімічних продуктів (табл. 3).

Останнє десятиріччя характеризується значним зниженням темпів розвитку хімії, появою кризових явищ. Експор-тоорієнтовані товари тонкого органічного синтезу. Більшість країн має вузьку спеціалізацію: Франція виробляє синтетичний каучук, Швейцарія - фармацевтичну продукцію, Швеція - продукцію лісохімії, ФРН, Великобританія та Франція виробляють 2/3 (25%, 20%, 18% відповідно) хімічної продукції за собівартістю.

Галузі групи "Б" найвищого рівня досягли на початку XX ст., а тепер легка промисловість належить до кризових галузей. Майже всі країни Західної Європи за сучасних УМОВ на 50% споживають імпортний одяг (з країн, що розвиваються). Головна причина: втрата ринків збуту внаслідок швидкого зростання легкої промисловості у країнах Азії, Латинської Америки та Північної Африки. Питома вага легкої промисловості постійно зменшується - за останні 30 років удвічі-тричі.

Сільське господарство належить до високорозвинутих галузей, темпи його зростання були вищими, ніж темпи зростання кількості населення. Забезпеченість власними сільгосппродуктами сягає 95% (5% імпорту складають продукти тропічного сільського господарства). Регіон має високу питому вагу в світі: 30% молока, 20% м'яса, 15% зерна припадає на Західну Європу. Важливу роль відіграє в розвитку сільського господарства аграрна політика ЄС, вона передбачає єдиний контроль над цінами та ринком у сільському господарстві, спільноєвропейську зовнішню торговельну політику, єдиний екологічний контроль.

Відповідно до загальносвітових тенденцій організації сільгоспвиробництва у Західній Європі укрупнюються господарства, посилюється механізація їх та оснащення новітніми технологіями й технікою. Особливо високих показників досягай на півночі та в центрі Західної Європи - тут працюють великі сучасні спеціалізовані агропромислові об'єднання. Однак країни Південної Європи мають значно нижчі показники спеціалізації аграрних виробництв, нижчу товарність. Країнам Півдня притаманні залишки доринко-вих відносин у сільському господарстві: тут можна побачити і наймитів з наділами, і поміщицькі маєтки, й дрібні напівнатуральні господарства.

У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство (в країнах регіону споживається вдвічі більше молока, ніж у США). Останніми десятиріччями високими темпами зростає свинарство й птахівництво. Велика роль належить рибальству: в регіоні виловлюється щорічно в 2,5 раза більше риби, ніж у північноамериканському центрі. Рибальство розвивається в Іспанії, Ісландії, Данії, але найбільше-в Норвегії. У Північній Європі, в умовах холодного клімату, набуває великого розмаху вирощування хутряних звірів - використовуються відходи рибопромислу для виробництва кормів.

Рослинництво в основному орієнтується на обслуговування потреб тваринництва - провідної сільськогосподарської галузі. Зернові вирощують також і для продовольчих цілей. Найважливіші зернові культури - ячмінь та пшениця (5/6 загального збору зернових), на кукурудзу припадає 1/6 врожаїв. Найвища питома вага у вирощуванні зернових належить Франції - 30%. Біля половини світових врожаїв таких культур, як оливки (Італія, Іспанія), картопля (Великобританія, Німеччина, Франція), цукровий буряк (Італія, Франція, Німеччина), виноград (Франція, Італія) - збирається у Західній Європі.

Транспортна система відіграє дуже важливу роль у розвитку господарства країн регіону, а також їхньої участі в МПП. Транспортні комунікації постійно ускладнюються, виникають нові проекти (наприклад, будівництво газопроводу з Лівії до Італії по дну Середземного моря). Найважливіші види транспорту для міжнародних перевезень - авіаційний (з найбільшими центрами у Франкфурті-на-Майні, Лондоні, Парижі); морський розвивається завдяки численним портам, 12 з яких здатні приймати судна вантажопідйомністю понад 20 тис. T.

Для внутрішніх потреб регіону використовується автомобільний транспорт, якому помітно поступаються залізниці, - це пояснюється переважанням перевезень на невеликі відстані, спричиненим густотою населення та концентрацією виробництва. Питома вага залізниць, розрахованих на великі обсяги перевезень на значні відстані, постійно знижується.

Річковий транспорт використовується здебільшого для внутрішніх перевезень масових вантажів, які не потребують швидкісного транспортування. Головна магістраль - Рейн, поєднаний з іншими великими річками Західної Європи з допомогою каналів. Окремі країни, які мають розвинуту річкову систему, вирішують проблему внутрішніх вантажних перевезень на 50-60% саме за рахунок річкового транспорту (наприклад, Нідерланди).

Трубопроводи мають транс'європейське розташування, Що пояснюється збільшенням потреб у нафті та газі всіма країнами Західної Європи. Але континентальні нафто- й газопроводи перевозять здебільшого напівфабрикати, а от сировина (нафта, газ) надходить до регіону через трубопроводи, що проходять у Середземному морі. Новобудова - мережа трубопроводів у Північному морі.

В цілому співвідношення окремих видів транспорту у Західній Європі приблизно таке (сума - 100%):

морський - 10;

річковий (внутрішній) - 12;

трубопровідний -15;

залізничний - 23;

автомобільний - 40.

Завдяки постійній увазі до транспортної системи з боку урядів західноєвропейський регіон є одним із найрозвинутіших у світі.

Туризм. Західноєвропейський регіон - найбільший у світі центр міжнародного туризму. Прибутки від туризму найвищі (на одного жителя) в Австрії та Швейцарії, а за кількістю туристів попереду Італія та Іспанія (по 40-42 млн щорічно). Для обслуговування туристів у Західній Європі працює біля 6 млн чоловік. Найулюбленіші місця відвідувань - Альпи та Середземномор'я. Тут обладнано численні бази, пансіонати, готелі тощо. У багатьох країнах сезонна зайнятість у системі обслуговування туристів частково допомагає вирішувати проблему безробіття, відроджує традиційні промисли.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В РЕГІОНІ

Неоднаковий рівень індустріальної зрілості у повоєнний період у країнах Західної Європи, розмаїття галузевої та відтворювальної структури, різниця темпів економічного зростання й динаміки циклу, рівнів суспільної продуктивності праці спричинили значну специфіку окремих систем державного регулювання в регіоні. Це стало передумовою і необхідністю посилення тенденції до уніфікації форм та методів державного регулювання в подальшому. Тому поступово склалися головні риси державного регулювання в країнах Західної Європи. Насамперед існує матеріальна основа економічної діяльності держави у вигляді значного за масштабами державного сектора у сфері виробництва і центральних (федеральних) фондів перерозподілу національного доходу (бюджет, фонди соціального страхування, держрезерви тощо). По-друге, в усіх країнах уряди розробляють і реалізують економічну політику. По-третє, розробляють законодавчу політику щодо різних суб'єктів бізнесу. По-четверте, створюють систему заходів для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Однак у кількісних співвідношеннях окремих ланок систем регулювання і у виборі його конкретних форм спостерігаються значні відмінності, що відображають національну специфіку країн та неоднаковий ступінь ефективності державного регулювання. Наприклад, для ФРН, незважаючи на зовнішні прояви сучасного суспільного господарства як ліберального, з яскраво вираженими аспектами соціально-ринкового регулювання, характерні, по суті, всі головні ознаки державно-монополістичного регулювання. Проте державний сектор ФРН не має загальнонаціонального органу управління, а технократична ланка, що є обов'язковою для державно-монополістичних систем регулювання (апарат чиновників), відносно слабка і не має помітного впливу.

Істотно інакше розвивалося регулювання у Франції. Потужний державний сектор економіки став базою загальнонаціонального планування і програмування суспільного господарства. Економічній політиці в цілому підпорядкований також механізм кредитного та грошового регулювання. Звичайно, суттєві відмінності притаманні системам державного регулювання інших країн: Італії (характерна інтенсивність регулювання процесів відтворення державою), Великобританії, Іспанії, Швеції та ін.

Посилення інтеграційних процесів у західноєвропейському регіоні після 50-х років значно прискорило нівелювання не тільки основного капіталу, загальних умов відтворення, вимог до розвитку інфраструктури, а й економічної та соціальної сфер в цілому. Це зумовило появу багатьох спільних рис, що дають змогу визначити специфічний західноєвропейський тип державного регулювання, який відрізняється від американського, японського та ін.

До особливостей західноєвропейського регулювання належать інтенсивність та активне втручання держави в економіку. Воно охоплює увесь процес суспільного відтворення - від регулювання ринкових відносин до впливу на структуру й темпи росту виробництва, нагромадження та хід циклу (антикризове регулювання), ціноутворюючі фактори та зовнішньоекономічні зв'язки. Помітною відмінністю, що більш важлива для державного регулювання в Західній Європі, ніж у США і Японії, вирізняються державна власність і державне підприємництво. Більшість західноєвропейських країн мають розвинутий державний сектор, на який припадає помітна частина зайнятих, інвестицій, бізнесу, що не характерно для США. Іншими словами, у Західній Європі держава включалась більш безпосередньо в процес відтворення як функціонуючий суб'єкт виробництва. До того ж майже в усіх західноєвропейських країнах Держава є великим банкіром. Про масштаби та активність втручання держави в економіку свідчать розміри перерозподілу національного доходу через державний бюджет, фонди соціального страхування (від 40 до 50%). У США та Японії так перерозподіляють відповідно 1/3 та 1/4 частини національного доходу.

На формування загальних ознак і загальних особливостей державного регулювання мало вплив зближення економічного і соціального розвитку на шляху регіональної інтеграції, відома уніфікація державної економічної політики, взаємопроникнення та взаємообмін національних методів регулювання. На цій основі не тільки народжувались ідеї про поступовий перехід до єдиної системи державного втручання в економіку у межах ЄС, а й створювались інститути (Європейський інвестиційний банк- ЄІБ, Євро-парламент, Комісія Європейського співтовариства - КЄС) та правова база для практичного їх здійснення; затверджувались пріоритети національного регулювання. Великі можливості й перспективи на цьому шляху пов'язуються з Маастрихтськими угодами, що пов'язані з пошуком більш дійових форм і методів регулювання економіки, проведенням економічної політики в цілому на міждержавному та наддержавному рівнях.

Ускладнення соціально-економічних проблем урбанізації та збереження навколишнього середовища, а також нерівність умов життя та праці у різних частинах національної території, що лежить в основі невдоволення населення надмір урбанізованих або відсталих районів, визначили необхідність переходу від спорадичного, фрагментарного державного втручання до комплексної політики територіального розвитку. Така необхідність диктувалась також розширенням соціальної функції держави. У цьому зв'язку через регулюючі механізми держава має вирішувати два кола питань: по-перше, зв'язати розвиток продуктивних сил і економічне зростання з найбільш раціональним розподілом їх по всій території розселення і виробництва, по-друге, впливати на просторово-економічні процеси з метою кращого використання території та регіональних ресурсів, а також задоволення потреб населення в поліпшенні умов життя та праці в неперспективних або відсталих районах.

Після створення ЄС, особливо на більш пізніх етапах його розвитку, осилюється перехід від державного до міждержавного регулювання територіальних економічних проблем. Ця якісно нова форма впливу на розміщення продуктивних сил консолідує країни ЄС у перенесенні акценту з вузько національного підходу до розвитку територій на багатонаціональну західноєвропейську основу. У ЄС існують органи й інститути, які розробляють концепції територіального регулювання і практично реалізують заходи щодо регіонального розвитку (наприклад, затверджено Комітет регіональної політики, створено Європейський фонд регіонального розвитку для фінансування заходів, спрямованих на скорочення регіональних відмінностей у межах ЄС). Особливо в полі регулюючої та контролюючої діяльності органів ЄС перебувають міжнародні монополії (європейські компанії), що тяжіють до високорозвинутих районів регіону та ігнорують часом рішення Співдружності про раціональне розміщення продуктивних сил і тим самим посилюють нерівномірність розміщення виробництва і населення, які поглиблюють галузеві диспропорції в економіці.

СИСТЕМА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Зовнішньоекономічні зв'язки західно-європейського регіону складають розгалужену й розшаровану систему, мають планетарний характер. Вони виражаються у вигляді зовнішньої торгівлі, валютно-фінансових та кредитних операцій, виробничого кооперування та науково-технічного співробітництва, міжнародних послуг й інших форм міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля має центральне місце і відіграє провідну роль у всій системі зовнішньоекономічних зв'язків. Західноєвропейський регіон зв'язаний торговельними відносинами з іншими країнами й регіонами світу більше, ніж США чи Японія. На Західну Європу припадає 40% товарообороту світу, хоча за межі Західної Європи вивозиться лише третина товарів, що експортуються, а решта реалізується на внутрішньому ринку. В теперішній час переміщення товарів з однієї держави на територію іншої поки що мало в ідрізняється від зовнішньої торгівлі у межах ЄС, що формально утворює спільний ринок. З прийняттям Маастрихтських угод останній став фактично спільним у західноєвропейському регіоні. Зовнішньоторговельний комплекс помітно зріс після Другої світової війни. Невеликі розміри території більшості країн, обмеженість їхньої сировинної бази, з одного боку, поглиблення спеціалізації та інтеграції - з іншого, зумовили постійно зростаючу роль зовнішньої торгівлі у розвитку національних господарств і господарства регіону в цілому. За обсягом торгівлі Західна Європа перевершує такі країни, як США та Японія.

Імпорт значно перевищує експорт. Головні статті імпортних надходжень - корисні копалини (металеві та паливні), фураж. Експортуються хімікати, машини, промислове обладнання, продовольчі товари. Частка зовнішньої торгівлі у ВНП перевищує 20- 25%.

Між країнами регіону встановлено міцні торговельні відносини - питома вага взаємної торгівлі складає 66% зовнішнього товарообігу; 20% припадає на країни, що розвиваються; 12% - на інші розвинуті країни світу (враховуючи Японію та США), майже 2% - на постсоціалісти-чні країни Східної Європи.

Дефіцит зовнішньої торгівлі у платіжному балансі багатьох країн компенсується торгівлею патентами та ліцензіями, експортом капіталу, фрахтом, туризмом. Порівняно з іншими західноєвропейськими країнами в плані балансу зовнішньої торгівлі у найбільш сприятливих умовах перебуває ФРН. Тільки вона досягла активного сальдо торговельного балансу і завдяки цьому отримала можливість "покривати" зростаючий та дедалі дорожчий імпорт сировини, палива й продовольства. Аналіз за тривалий час свідчить про досить стійке становище ФРН у світовій торгівлі. Щодо Франції й, особливо, Великобританії та Італії, то для них характерні великі дефіцити торговельних балансів, що утворились ще в 70-ті роки (внаслідок багатьох різноманітних криз) й істотно погіршили зовнішньоторговельне та валютне становище цих країн.

Західна Європа має чільне місце у системі зовнішньоекономічних зв'язків з країнами, які розвиваються. 70-ті роки започаткували формування нового механізму цих зв'язків. Це зумовлено фундаментальною перебудовою структури міжнародних економічних відносин, які склалися в колоніальну епоху і закріпили економічну відсталість країн, що розвиваються. Головною суттю перебудови стало створення гарантованих умов розвитку їхніх національних економік і остаточне подолання вкрай нееквівалентного (а за характером - грабіжницького) обміну.

Особливу увагу звернемо на проведення тонкої політики західноєвропейськими стратегами, націленої на збереження "європейської присутності" у колишніх колоніях, на розширення з ними зовнішньоекономічних зв'язків. Вони намагаються надати контактам з молодими національними державами того особливого характеру, значно кращих умов і більш сучасної моделі відносин, ніж ті, які пропонують інші розвинуті держави. У цьому вбачається один із дійових засобів у боротьбі з конкуренцією монополій США та Японії. Посилення позицій Західної Європи у світовому господарстві, зокрема у розстановці сил ЄС, викликане передусім намірами закріпити сферу впливу в географічне близьких районах Середземномор'я, Близького Сходу й Африки.

Важливо застерегти, що така західноєвропейська політика ще в недалекому минулому враховувала наміри і вплив на молоді національні країни соціалізму, особливо СРСР.

Крах соціалізму позначився на системі зовнішньоекономічних зв'язків з країнами, що розвиваються, і проявився у тимчасових "нішах", які досить динамічно заповнюють країни західноєвропейського регіону.

Зв'язки між Західною Європою і країнами, що розвиваються, грунтуються передусім на двосторонніх економічних відносинах, їхню базу утворюють: поділ праці, що склався історично, експорт капіталу, зовнішня торгівля й т. ін. Тенденції до зміни старого поділу праці як наслідку колоніального панування відображаються в індустріалізації молодих держав, їхньому прагненні до рівноправного становища у світовому господарстві. До того ж різко змінюються умови відтворення і в самих розвинутих країнах західноєвропейського регіону (особливо під тиском НТР), спостерігається інтенсифікація господарських зв'язків між державами Західної Європи, насамперед у межах ЄС. Це помітно відобразилось на їхньому експорті та імпорті з країнами, які розвиваються. Так, із 1955 р. по 1972 р. питома вага останніх в імпорті з країнами Західної Європи знизилася з 24% до 15%, а в експорті - з 25% до 13%. Але від 1972 р. питома вага країн, що розвиваються, в імпорті й експорті Західної Європи стала помітно зростати порівняно з попередніми роками. Значення західноєвропейського регіону у зовнішній торгівлі з молодими національними державами набагато більше, ніж США і Японії. Особливо це стосується торгівлі країн Західної Європи з державами ОПЕК. Суттєвим є і той факт, що всі західноєвропейські країни є членами ГАТТ.

Найважливіші ринки збуту сировини країнами, що розвиваються (Африки та Близького Сходу), зосереджені в Західній Європі. Але в даний час інтереси останніх посилюються і відносно інших країн Азії й Латинської Америки. Це більше стосується експорту промислових товарів та імпорту сировини й продовольства. Спеціалізація західноєвропейського експорту на промислових товарах виражена чіткіше, ніж у США. Тому в їхньому експорті в країни, що розвиваються, значну роль відіграють продовольчі товари, машини і обладнання. Крім того, треба мати на увазі, що американські (а також японські) концерни більше, ніж західноєвропейські, виготовляють промислову продукцію безпосередньо в країнах, які розвиваються.

Щодо імпорту з молодих незалежних країн у Західну Європу, то він має сировинну спеціалізацію. Так, майже 90% його складають сировина й продовольство: нафта, кольорові метали, добрива, бавовна та волокно, масло й жири. Узагальнюючи характеристику позиції Західної Європи у зовнішньоекономічних зв'язках з країнами, які розвиваються, і відзначаючи деякі їхні переваги порівняно з США та Японією, слід підкреслити, що вони ще недостатньо сталі, але є підстави оцінити їх як довгострокову тенденцію. А окрім того, трансформація постсоціалістичних країн до ринкової економіки і поглиблення їхніх зв'язків з країнами західноєвропейського регіону та іншими (Близького Сходу, Африки) будуть поступово послаблювати названі переваги Західної Європи.

Controlled feeding and eating

1. Назвіть і охарактеризуйте структурні групи країн західноєвропейського регіону.

2. Як склалося Європейське співтовариство і які перспективи його розвитку?

3. Які основні здобутки і труднощі західноєвропейських країн?

4. Дайте характеристику головних галузей господарства країн Західної Європи.

5. У чому полягають особливості розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країн західноєвропейського регіону?

6. Які перспективи взаємовигідного співробітництва України з державами Західної Європи?