home Political economy Історія економічних учень - Korniychuk L.Ya.

Історія економічних учень - Korniychuk L.Ya.

5. The Theory of "Industrial Suspension"

The scientific and technological revolution has managed a great flush for the whole system of the systematic economic development. Svoerodno vidobraziv її інституціоналізм, having generated новий, so ranks соціальний прмінституціоналізму. Yogo adepti, vikoristvoichi principle of technological determinism, wept rozrobiati rіznі typedinustriіnnyh kontceptіі transformatsії kapitalizmu.

Basics of іndustrіalnoї kontseptsії Bulo mortgage slit at Praca Veblen. In the 40-60's of the river. Won znov nabula topostnosti y zv'yazku rozgortani NTR. The ancestor of the concept of "industrial sospilstva" vvazhayut American economist P. Drakera, aka the 40's. Publikuliv kilka prac, priapochenichi tsіy problemy: "Maybutnі industrivennoy people" (1942), "The idea of ​​corporations" (1946), "The Great Business" (1947), "Nove Suspils. Anatomy of the intellectual fret »(1949).

Establishment of "industrial architecture" він відносить до ХХ ст. Її basis stvojumjut velikі pіdpriєmstva i korporatsії, sho zdіysnjuttu masov virobnitsvo. "The industrial system" marks the transition to "industrial syspilstva." The Central Institute of "Industrial Suppression" є great specialization pidpriemstvo. Draker viznachaet two riznovidi "industriialnogo sospilstva": kapitalalistichnoe sotsialistichne. Kapitalistichne "industriialne sospilstvo" Drucker nazivav "vіlnim", and соціалістичне - "рабським".

In the 60's. The theory of "industrial sospilstva" was roused by the American sociologist and economist Walt Rostow, the French sociologists Jacques Ellul and Raymond Aron.

Rostow opublіkuvav book "Stadії ekonomіchnogo zrostannya. Anonymous manfest "(1960), a kind of viklav vlasnu concept saspilnogo rozvitku, as an alternative to the Marxist formations of theory. Він виділяє п'ять стадій економічного зростання: 1) traditional syspilstvo, 2) preparation of peredumov for pіdnesennya, 3) піднесення, 4) рух до зрілості, 5) the era of the high-level masovogo spozhivannya.

"Tradition syspilstvo" is characterized by a primitive manual technique, manual pratseyu, perevazhannyam syl'skogo gosdarstva. Persha stadіya chronologichno hoplyuєe all іstorіyu people before the XVII century.

"A friend of the State of Zostaniya - tse sushpil'stvo v perehidnomu stanii" * 33. At the time of the year, make a change for pidnesennya. Visionary rice stadії є utovorennya tsentralizovanih natsional'nykh powers. In economics, "new types of people who are pimping people ... yak bazhayut mobilizuvati zaoschadzhennya and take on a rizik, prignuchi pributku abo modernizatsii" * 34. At each other, the banks, zrostayut інвестиції, пожвавлюється зовнішня та внутрішня торгівля.

* 33: {Rostow WW The Stages of Economic Growth. A Non-Communist Manifesto. - Cambridge University Press, 1960.-P. 6.}

* 34: {Ibid., P.7.}

Тretя стадія, стадія піднесення, визначається тим, що сили економічного прогресу починають домінувати в суспільстві. Widgets are encouraged in the entourage of the susian estate. Qiu stadіy rіznі kraїni have passed in історично різні відрізки an hour. In England - tse (approximately) the two remaining tenths of the XVIII century, in France and the United States - a ten-ruble cottage before 1860 r.

The fourth stage is characterized by the post-modern progress, the recruitment of technology, the widening of the new technology for the whole sphere of government, the bills of the shvidkim zrostanjamu vipusku proizvodstva pіvіvnyano zі zerostannіm kіlkostі populated. Samu tsyu stadіy Rostovou nazivaet "industriialnym suspilstvo."

Nykharakternnoshoyu risoy p'yatoї stadії ekonomichnogo zrostannja - the release of commodities trivalo korostuvannya. At the time of the year, the prioryte of the estate. On the first plan, not virbitnitsvo, but "reconciliation and prosperity in the widest possible rozumny" * 35.

* 35: {Ibid., P.73.}

П'ятою стадією Ростоу не завершує perіодизацію суспільного розвитку. Майбутнє суспільство він зв'язує зі стадією "за споживанням", якої ніби вже досягнуто у США. For neї characteristic є переважання сімейних та інтелектуальних цінностей над споживанням. Rostow vvazhaє, scho visoke masov spyzhivannya camp zagalnim і zaklikaє people priskoriti tsey protsess.

Raymond Aron - frantsuzky sotsіolog. Its conception of the industrial estate in the viklav in such creations: "18 lektsiy about industriіalne sospilstvo" (1962) and "Three Narisi about the Industrial Epoch" (1966).

Індустріальне суспільство він визначає як таке, у котрому найбільш widened form виробництва є great promises. Such suspilstva pritamanni pneine vidokremlennya vіd sіm'ї, tehnologіchny podil praci, nagromadzhennya kapitalu, concentration of robotnikov. Otzhe, viznachennya industriialnogo sospilstva in Arona є dos toplivlychatim, poverhovim. Він takozh vidilyaet two types of industrial syspilstva: kapitalalistichne radianske. Різницю між их він бачить у формі власності на засоби виробництва і ways to regulate economics.

Kapitalisticheskomu type of economics pritamanna private vlasnist on zasobi vibrobitvtva, decentralizovane regulation of economy, subpolicy for hiring - vlasnikov vobrobnitva і naimanikh robnikovіv, gonitva for pributkom yak rushiem vibrobnitsva ta tsiklichnі kolivannya ekonomiki. Tsі znakie vlastivі suto kapitalalisticnomu type of industrial syspilstva - pure kapitalizmov. The real capitalism, in the doldrums of Aron, can not be "cleaned" in vain, scolding for a low sign is getting closer to socialism. З соціалізмом yogo zlizhuє character of power, vicarities, pribudku, rozpodilu.

Shodo vlasnosti, then the similarity of Aaron is to be bored in the Internet at the beginning of the so-called "collectivism", and vice versa in the result of the national activities of the galusies promislovost pislja drugo svitovo vinyi. Pributok - category, pritamanna be-yomu industriialnomu sspіlstvu, і not є especiality tіlki kapіtalіzmu. The similarity of the roses in the field, in the planned, in the capitalistic state of the territory, is reduced to the income of the incomes, the head of the family is the pay.

For Aaron's methodology, yak і for Rostow, viznachalnim є tehnologichny pidhіd to analizu ekonomichnyh protshivov, koli rіven 'rozvitku suspilstva, yogo i і соціальна structure vivodyatsya z rіvnya rozvitku tehniki. Schopravda himself Aaron vvazhal such a method nedoskonalym, oskilki vin іgnoruє rіznitsu u forms vlasnіі klassovu syspіlstva structure. Protec did not bother the yogi with this method. Він навіть categorically declaring that the nature of the economy can not be attributed to the nature of the vibes on the vibro- nitwas, by tamping with K. Marx. Yak butt vin nazivav Іppaniyu, Argentina і the United States, the economy of some, the yogo dumku, it is inconceivable for one confusion - "capitalistic." At the level of economics, it is important to concentrate on private ownership on the vibrobnitsa and the decentralized regulatory regime, on the municipality, on decreasing poverty, on the productivity of labor, on the productivity of the job, and on how to reduce the burden of capitalism. Іnakshe kazuchi, Aron namagayetsya zapepychati fact riznogo rivnya ekonomichnogo rozvitku v mezhah kapitalistichnoi sistemi.

Aaron put for a meter zyotiti kapitalalystnu y sotsіalistichnu sistemi, oskilki vonyi obidvі viznachayutsya ponimattyam industriiannikh suspilstv. Відтак він сподівається, що його кричний аналіз, спрямований проти капіталізму, such a world itself will be crooked and in the opposite mode, tobto socialism.

Jacques Ellyul - frantsuzky sotsіolog, rozrobiv kontseptsіyu "tehnologіchnogo suspіlstva". The basis of "technological sospilstva" y nogo є tehnik, yaka panuє over Suspilstvo i chelovnoyu. Vona rozvivayetsya for vlasnimi laws and not підвладна людині. Vona is autonomous and schodo economists are those politicians. "Technology, - writing Elyul, - sprinkinyaє y zumovlyuє sotsialnyi, polіtichnі t ekonomichnyi zmіni. Cep - pershushushyy osyogo ostanogo "* 36.

* 36: {Ellul J. The Technological Society. - N.-Y., 1965. - P. 134.}

In the concept of Elyulla, the world is not deprived of fetish, but the uniqueness of technology. Technics in yogo rozuminnyi are not interconnected with machines and technologies, but in all spheres of human activity: 1) economical technology (zv'yana z vibrobnitsvom), 2) technical support (including commercial and promulgation, power, politics, Vys'kivu), 3) Human technology (hunting medicine, genetics, propagation tochno).

Nadayuchi technical role of the virtual factor economical rozvitku, Ehkul z'yasovyu, yak її rozvitok poischyatsya na ekonomichnom rozvitku suspilstva. Same rozvitok tehniki, yogo dumku, zumovlyuє perehіd: 1) vіd індивідуального підприємництва to "economics of corporations"; 2) from the "liberal" economy to the state control; 3) from the market to the planned economy. The process is to be explained by rozvitkom tehniki, zbіlshennyam її varostyі, zrostanjany інвестицій. For the cynicism of minds, it is economical to find oneself for interindividual admissibility.

Technics, rummage in the wisps of Ehlell, peredachaet centralization, and she, with her chervon, planuvannya. Planuvannya vin viznaє not for prerogative socialism, and for neobihdnu I shall wash the function of "technological sspіlstva".

Eplyul vystupaє proti indikativnogo planuvannya. Щоб бути реалізованим, plan має поєднуватись із апаратом примусу. "... Planuvannya," Wen wrote, "is unintelligible to Zv'ezane with a Primus" * 37.

* 37: {Ibid., P. 181.}

At тодішньому суспільстві Еллюль виділяє дві системи: "corporate" (capitalistic) and "plan" (proletarian). Obyidvі sistemi y nyogo sporіodennі, oskilki primed on technical, and vidtak utzlyuyutju mayzhe Ідентичні суспільні structuri, корі ocholyuє tehnіchna еlіта.

Efektivnishe funktsionnynya ekonomiki, dumku Ehlelya, zabezpechuє itself "planov ekonomika", proto majbutnє sspіlstva vіn not zev'yazuє. Розуміючи під "planned economy" соціалістичну, він називає її authoritarian and antidemocratic, yaka perebuvaye in the hands of the power of technical support, which exploit the people. Цікаво, що в «корпоративній», тобто капіталістичній, економіці він вад не помічає.

Technological determinism, pritamanny rozgljanutim concepts, in Eplyulya vyavlyaetsya maximally vivid. Він підносить техніку до абсолюту, а цивілізацію сущного суспільства I will explain тільки розвитком техніки.

J.Gelbreyt, having acted as a creator of the theory of the "industrial soupness", yak pidsumovuvala and rozi tsei naukovy strained. Він having sprouted robots "synthetic", yak vіn having shown, теорію, котра б охоплювала всі найважливіші закоірності сучасного капіталізму.

Qiu teorіyu Bulo vikladeno Galbraith in knizhtsі "Nove іndustrіalne suspіlstvo" (1967), became a bestseller in the yak amerikanskomu knizhkovomu market analysis. The author of the book, Fortune Magazine, was called Keynes.

Іdeya books, yak wrote Galbraith peredmovі have originated on gruntі poperednіh Naukova doslіdzhen author.

Gelbreth became the same as the author of the theory of "temporary power", yaku vіn viklav at pravtsі "American capitalism: the concept of visnovazhayuchoi sili" (1952). The essence of the theory of the field in the world is not to be raised, the prototype, to the monopoly of the monopoly, the fact that the process itself is "neutralizing," "vrivnovazhuyuču force" in the vigilesses of the great ob'ednan purchase and supply. Як «врівноважуючу force» Гелбрейт розглядає різноманітні кооперативні оргаізації, фермерські об'єднання, профспілки, різні торговельні об'єднання тощо.

Znachennya tsієї «врівноважуючої сиї» полигає не лише в тім, що вона perkoshad ytvorennu monopolіі, а й у тім, що вона замінює конкурцію, котра колись була релятором ринку. Gelbreute, writing, however, competed, Yaka panuvala shch. A. Smyta, "actually zameninovy ​​model for the hour for an hour, with a small number of sellers, which are actively used not to compete with competitors, but other bik-rink - strong purchases." * 38.

* 38: {Gelbraith John K. American Capitalism. The Concept of Countervailing Power. - Boston, 1958. - P. 119-120.}

Gelbreith boom of revelry, new image of new strength, zavdyaki yakіy kapitalizm zvіlnyaetsya і vіd panuvannya monopolіі, іііі ruinіvії sіli rivalіії, zdobuvayuchi mozhvіst vіcorostyа velike vіrobnіvtі and neutralizovati yogo negativnі nalіdki - utoporennya monopolіі.

Galbraith - predstavnik neoіnstitutsіonalіzmu, Cauterets on yogo Dumka prihilnikіv, vіdrіznyaєtsya od traditsіynogo yak sotsіalno-ekonomіchnimi formuvannya minds, so i Statement of the problem. Same so rozumіє tsju rіznitsy american інституціоналіст A. Гручі. "Veblen and yogo bezposerednyi poslіdovniki, - writing Gruchi, - buly, on the day, the representatives of the theory of the economy and economy, yaka shoino people. Neoinstitutionalizm - the economical theory of the industrial economy, the yak did not grow up, but I re-create nowadays on the susceptibility of a masovy spozhivannya. Різниця між старим інституціоналізмом Veilena and neoinstitutionalism Gelbrejt, Myudralya, Kolma, Louva i Perru є, vlasne, різницю між 20-ми и 60-ми роками »* 39.

* 39: {Gruchy A. Contemporari Economic Thought. - Clifton, 1972. - P. 8.}

Until the very end, obviously, it is dodati, but critical criticism of Veblen is reserved for apologetic neo-institutionalization. In pratsyah neoinstitsitsionalistyv kapitalizm rozglyadaetsya yak "suspilstvo sufficiency", "suspilstvo Masovogo spozhivannya", "suspilstvo zagalnogo blagodennosti" tochno. Same is so oblivious of yogo and gelbreight. In the book "Suzpil'stvo vysotku" (1958), rob the visnovok, but the problem of vibrobitvtva zavdyaki zastosuvannu all the folds and all the preliminaries of the technology is virishen and lishetsya virishiti lishe problem rozpodilu. Gelbreit is critical to be placed before the official system of rozpodilu і spodіvaєtsya reformovati її, rozshiryuyuchi suspilnyi iggi і збільшуючи добробт. Він пропонує доскосконалювати system освіти й використовувати наявні ресурси для боротьби з голодом і бідністю.

At the "New Industrial Estate", Galbraith is invited to complexly resole the entire economy of capitalism, yaku zv'yazue with technical progress. Technological progress in the future - sutnistyu, scho samorozvivaetsya, rodzhuzhyo itself. Technical progress and organization vysnachayut ekonomichnu form sospilstva.

Gelbrejt vidilya dvі form kapitalistinychnoy ekonomiki z poglyadu rivnya tehniki, scales vibrobitntsva i formorganizatsii pidpriemstv - velikі korporatsіi i dribne vibrobnitsvto. Дрібне виробництво не відіграє значної ролі в сучасній економіці. Її basis to become great corporations, breeds of advanced technology. Part of the economy, reprezentovanu great corporations, Gelbreite is called an "industrial system", kotra y viznachaet essence of the "new industrial estate". "... The industrial system," wrote Vin, "is the sole purpose of the rice of the" new industrial estate "* 40.

* 40: {Galbraith J. New Industrial Society. - M., 1969. - P. 45.}

The industrial system, behind Galbraith, with its own cherry, is vysnachaetsya vysokorozvinnoyu tehnikoyu, kotra zumovlyuє vesі іnshі її izї: panyuvannya korporatsy y virishalnih spheres of economics; Neobhіdnіst great kapitalovolokden; Клад зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав зав Підвищення вимог до кваліфікації робітників і керуючих корпораціями; І, nareštі, demand for likvidatsії riziku for great corporations, kotra need a plan.

In "industrial security" zrostaє і role of the state, yaka torment to take on a part of the vitrate for the purpose of technical advancement and change in the risk of represen- tations for yoga. Tobto Sama tehnika viznachaє ekonomichnu syspilstva structure.

Gelbreute viekremljuє two rіvnі rozvitku corporatі: "підприємницьку" and "зрілу". In "pidpriemnitskiy corporation" (20-30-th of the twentieth century), the master and the keeper of the bugs are the capitalist, the captain of capital. Yogo the basic method of the bullet maximizing pribudku. Control of the corporation is zumovlyuvavsya kapitalom pіdpriemtcya, and not yogo kompetentnistyu. Such a corporation did not require planning and state vtrychanya.

On the basis of "corporate governance" come "corporate vision". Tsei perehid zoomovki tehnicnim progress, yogo wimogami. "Зріла корпорація" - is a collective organisation, that private authority is zamnichyuetsya "suspilnuyu kapitalisticnuyu vlasnistyu." On the basis of "mature corporate", it is not okay to write a document, but a "technostructure", until the vow is over.

Що розуміє Gelbreit під "техноструктурою"? Він визначає її, як «union knowledge and kvalіfіkatsії». Tse basic kerivny personnel of the great corporations, a lot of people's warehouses, special arrangements for kerivnitsvvі vibrobnitsvom, zbutom, fіnansami, korporativnym planyuvannam, tobto tih, hto prijimaє rіshennya. Він підкреслює, що це керючий ентелект - мозок підприємства. A group of people (not managers), yakas "hunted all, hto volodіє spetsialnymi znanniami, talo poko dosvіdom grupovogo priinyatty rіshen '* 41. For myself, Gelbreute is called to call the "technostructure".

* 41: {Galbraith J. Name. Tv., With. 113.}

Перехід у корпораціях влади до "техноструктури" змінює й мету діяльності корпорацій. Передовсім вона відображає не собистий інтерес підприємця, а суспільний, керується не максимізацією прибутку, а суспільною метому. On the first plan of the "technostructure" is to put the economy on a strict footing, to protect the effective function of corporations, to meet the interests of the estate, and to the vernacious interests. Ефективне функціонування корпорації забезпечує високий рівень дивідендів. Отже, має місце узгодження інтересів суспільства, корпорацій і індивідів. Але Гелбрейт неправомірно відриває прибуток акціонерів (дивіденди) від решти прибутку корпорації. Неправомірним є й визначення грошових доходів «техноструктури» як заробітної плати, що нібито не заохочує її максимізувати прибуток корпорації в цілому.

Важливою рисою «індустріальної системи» Гелбрейт називає планування, яке теж породжується розвитком науки і техніки. Велика корпорація з її складною технікою, значними капіталовкладеннями не може ефективно функціонувати за умов ринкової стихії. Ринок перестав бути надійним регулятором виробництва. Йому на зміну приходить планування корпоративної діяльності. Планування має забезпечити здійснення передбачених фірмою, корпорацією результатів і «замінити ціни й ринок, як механізм, що визначає те, яка продукція буде виготовлятись, авторитетним рішенням, котре встановлює, що буде виготовлятись і споживатись і за якими цінами»*42. Якщо раніше Гелбрейт сподівався нейтралізувати монополію і конкуренцію з допомогою «врівноважуючої сили», то тепер він намагається замінити конкуренцію й ринок монополією (великою корпорацією) і плануванням. Щоправда, сам Гелбрейт вважає неприпустимим ототожнення великої корпорації з монополією.

*42: {Гэлбрейт Дж. Назв. тв., с. 61.}

У «індустріальному суспільстві» формується, як зазначає Гелбрейт, нова класова структура. За умов «зрілої корпорації» і панування «техноструктури» нібито зникає конфлікт між багатими і бідними. Йому на зміну приходить новий конфлікт, породжений науково-технічним прогресом — між «класом освічених» і «неосвічених та малоосвічених». Вирішальною силою «індустріального суспільства» стає «клас освічених», складовою частиню якого є «техноструктура». Ця теорія Гелбрейта, на його власне визнання, мала на меті спростувати марксистське вчення про протилежність інтересів праці та капіталу.

Проте Гелбрейт не міг ігнорувати реальних суперечностей капіталізму, не міг не бачити бідності, безробіття тощо. І якщо в другому виданні «Суспільства достатку» (1969) він називає бідність «пережитком», «залишковим явищем», то в книжці «Нове індустріальне суспільство» він заявляє, що ці вади притаманні лише тій частині економіки, що перебуває поза «індустріальною системою», тобто сфері дрібного виробництва. Що ж до «індустріальної системи», то вона керується суспільними інтересами, а відтак не призводить до злиднів, бідності і класових антагонізмів.

Велику роль в «індустріальному суспільстві» Гелбрейт надає державі. Технічний прогрес у нього автоматично зумовлює необхідність втручання держави в економічне життя. Він визнає необхідність планування на державному рівні, регулювання державного попиту, перерозподіл національного доходу через систему податків, сприяння розвитку науково-технічного прогресу, освіти, національної оборони. При цьому він підкреслює незалежність корпорацій, їхню самостійність, «автономію» щодо держави. Державу й корпорації Гелбрейт розглядає як дві незалежні сили, котрі плідно співпрацюють одна з одною.

У концепції «індустріального суспільства» Гелбрейта почуваються й критичні ноти. Він критикував мілітаризм, гонку озброєнь, пропонуючи навіть націоналізувати корпорації, які виготовляють зброю. Гелбрейт розуміє складність вирішення соціальних проблем у межах «індустріального суспільства». Майбутнє «індустріального суспільства» він зв'язує з діяльністю інтелігенції, яка на противагу «техноструктурі» керуватиметься тільки економічними пріоритетами, сприятиме розвитку «естетичних цінностей», спрямуванню «індустріальної системи» на служіння широким соціальним інтересам.