home Finance Фінансова реструктуризація in Україні: problems and perspectives - Fedosov V., Опарін В.

Фінансова реструктуризація in Україні: problems and perspectives - Fedosov V., Опарін В.

2.2. Financial reforms in the real sector of economy

The foundation of the financial restructuring in Ukraine was the reform of the financial statements in the economy, the field of the taxonomy in the transition to commercial zasadi function of enforcement. Unusually buno in the fragments of the declarative principles of Gospodar's rozraunku pass to the real commercial diyalnosti. At his chergo, tse perehid ne bezsredreddno buv pozhanyaniya z proizvodami razoderzhavlennya vlasnosti i privatizatsii sternnyh pidpriemstv. The fundamental and false principle of commercial rozraunku is legal solicitation and state independence of property. Without zaobezpechennya tsyogo vsyo іnshі principle - self-sufficiency, and pributkovіst, and self-financing, and financial support - were embraced b, yak і earlier, declarative.

The procesi reformed in the mood of the authorities, and they fell asleep in the hour of the crisis at the pereboding. The rozvitok cooperative ruhu і rozshirennya індивідуальної трудової діяльності steel the first crooks, yaki awakened pідприємницьку ініціативу, що drіmala in the people. Bezsosednyo in the sphere vibrobitvtva began to develop a range of applications for laboring collectives in the country, which could be bored by the Roscinuvati (i dovsіd nastupnih rocky pіdtverdiv tse) yak povatok process dismantling state power. І hocha tsi pershi kroki buli duzhe bozykimi, neposlidovnimi і dosed obmezhenі іdeologologichnimi dogmas sotsial'izmu, stink vidbulisya.

Після проголошення незалежності України one of the first buv's of praises The law "About privatization of the main powers", yakim were established the priorities and privatization of privatization, the methodology and procedure. З позицій трансформації фінансів підприємств та ефективності functііунування економіки суспільство чекало will appear real Власника, котрий був би maximize zainteresovy v efektivnostі vibrobytnva i nіs bi realno vіdpovіdnіst za fіnansovі uznatіya svoїї діяльності. Z pozitsіy otsіnyvannya result in rinkovyh perekvoren us nasampered tsikavit vіdpovіd on zapitannya: chi vdalossya zwiatori such a clown? Yakshto judge zininishnyi situation in economics, then leave the wake of the world's speed, hocha positivnyi result privatization evident.

Щоб зрозуміти сутність проблем приватизації, необхідно насамперед визначити її ідеологію. In the course of the ideology of the meeting, declarations are made (vidkriti) and real (vichkriti and vidkriti one-hour) zavdannya ta pіdodi privatization. Declared pidhod bahato in chomu resembled in general and ideology socialism, toto peredvorennya sobstvennosti vlasnosti in kolektivnu v osnovi vauchernoy privatization. Взагалі в ідеології vauchernії privatization іmе nіchogo іs absolutely unaccustomed to the rink economy, yakshоo vоnу conduit to the formulations of the real estate agent, at his own cherry, vіschachaetsya vartіstyu mаnna vaucherom. It is possible to bring in chimalo danyh about certifikatnu, tobto vauchernu, privatization in Ukraine, sho zdіysnyuvayasya pid devizom "vidchuy itself vlasnikom, otrimai і soderzhi svіy privatization sertifikat." Alya vs tsy zakliki rosipayutsya, yak kartokovy budinochok, vid odnієї, just a jagged digit - the quality of a certificate of a boo is indicated in a rozmіrі 10 hryvnia 50 kopiyok, čo ninіsіnіm rate of national currency become less than $ 2. USA. Yak mozhna vidchuvati yourself with a bureaucrat for taku sumu, naviv not mizernu, but simply priznolivu, zrozumiti it is not possible.

The Tsilkom is obvious, it is obvious that the declarations are pending before privatization, not only the real ones, but also the real ones, the abusers of property claim, the yoke was claimed by the abusers of penalties, the mali are not vested in the vestibule, or the criminality structures, the mali koshti, or the boules are exchanged In access to the management. Same voucher privatization gave me the opportunity to meet the needs of the people and the world. Kervivniki gained the ability to master the vicarities of the mechanization of privatization through the works of the collectivists, to settle through auctions, to buy through the funds of the investment funds and companies, and then directly to the hordes of ukhni voucheri. Vreshti-reshit u ts'omu tezh nemye nichogo filthy - azhe golune zavdanya polagalo u formavenni privatnosti vlasnosti. Prote, yak having shown досвід України и інших терадянських країн, весника piece-making is inconceivable. Дуже багатох із новоявлених власників цікавили підприємства не як об'єкт підприємництва, а як майновий комплекс. In the result of the year in Ukraine, the lack of unprimed pidpriems, the mayo of a number of boozes have been sold out in the period of privatization of privatization.

It's crazy, you can not zaprechiti, scho buli and positive prikladi such privatization. Prote perevazhav not vibronichesky, and spizhivatsky pidhid, scho d became one of the reasons for the nebuvalogo for such a short period (less than ten rock) vibrobitvta recession - three times. Virobnitsvto fell a significant world, that is, a great number of pidpriemstviv viyavilis paralizovaniami.

So the rank, realizatsiyi ani vikrtich, ani prihovanikh zavdan vauchernoy privatization important hour did not give positive results - efficiently functional agent did not boo. Prote's laws of the financial crisis are unhealthy - groosh povinni pratsyuvati, obvinnyi obertatisya. Selling mayo pidpriemstv, you can zarobiti dosut bagato, ale tilki once. Organizovavshi zh vibromnitsutvo, mozhna oderzhuvati go, hocha i menshi, ale postyno, mayuchi perspective. Ostanni positivnyi zrushennya in ekonomichi Ukrai ni, led to the GDP growth, - the result of the advance of respect to virbitnitz. Naslіdkom privatization in Ukraine was, on the sutures, the formulation of the capital, the spoiler of administrative and criminological and bog napivkriminalnogo, but postopovo peretvoruyutsya vibropnichii i fіnansovy. Kapital is not just a farthing, but a farthing, a pricyuyut.

Transformatsiya, scho vidbulasya v ekonomichi Ukrainy, mya eksponny, ale nature of the character. Yak bi did not assess the promising results of privatization, in the residual pence, won led to that, before and not to bring: not to the deputy head of government in the formative, in the form of capital, but to the formality of capitalism - the foundation of the economy of the economy, based on private property. The original dzherela pervisnogo podgormadzhenya kapitalu, krіm sovereign power, just did not bother.

It is insane, the process of privatization of a business is in the process of organizing and managing, billing and criticizing, and controlling the process. З позицій же ринкової трансформації фінансів підприємств слід констатувати форвання їх еelement - capital. Samezim, from one side, foundation is laid for the effective functioning of the economy, and on the other hand - on the supra-basis basis, should be set up and implemented in the real sector of the economy. Roshglyanemo in the dynamical process of reforming the financial statements at the meetings.

Suitnosti fіnansovoї діяльності підприємства, як і be-якого суб'єкта, to be promoted to formulating and розміщення фінансових ресурсів, одержання доходів і здійснення видатків. At be-yakі kraїnі z rinkovuyu ekonomikoyu tsya dіyalnіst, hocha i іdetsya підприємством самостиійно, at the singing of the boundaries is regulated by law. In Ukraine, the legislative regulation of financial support is limited to the following basic laws: "Proprietary rights", "About property rights", "About state partners" and special law "On bankruptcy". Tsimi documents fіnansova діяльність підприємств у цілому is given уідповідність to the minds of the rink economy. On-first, viznacheni forms vlasnosti: derzhavna, kolektivna, beside it the number of shareholding, privatno, scho lie in the basis of organi zatsiіі fіnasovoі діяльності підприємств. In a different way, it is established the financial rights and financial security of the property.

At the result of the reform of the financial performance of the bulletin, the results are as follows:

1. There is a system for formulating financial resources of property, for storing yerk by the dzherlom, as well as by purchasing cash in cash, becoming a bank loan and commercial loan. With ts'omu bankovski credit became nadavati for the principle materіalnogo zabezpechenostі pozhichok, and not planovostі credit, yak tse boolo rannіshe. The system of commercial credit and promissory note of the bullet has been inscribed in the form of bugatokh rocky zabuttya.

The balance of the resource base of receipts for the rake of budgetary asynguanians is shoddy. In a nutshell, the budget is overstrained in crisis situations, in a different way, to supersede the principles of commercial rozraunku. Otzhe, mozhna stverdzhuvati, scho bula likvіdovana system utriannosti pіdpriemstv.

The basis for the transition to the zinc system was the formation of financial resources of property, which became the basis for the establishment of power. Z bagatotoh reasons for the power nadavala, and in the active vypadkah zobov'yana bula nadavati fіnansovu pіdtrimku sії підприємствам (аже вона, як зазначало раніше, і вилучала в бюджет значну частину доходів підприємств). In the process of privatization, the share of resources resourcing resources and budgets. I wanted to have an hour of power and zazihala on the resource pidpriemstv (napriklad, practiced viluchennya in the budget of part of amortization vidrahuvan), I pushed it asynguvannya to the budget, postupovo the overflow of resources of the bequests of drinking, and, in a nutshell, put the financial disincentive to the base, But in a different way, he closed the account and the funds behind him for the sake of zerobzhennya і раціональне використання фінансових ресурсів. So buli cardinally zmіneni fundamentі principle of functііnuvannya fіnаsіv підприємств.

2. The sphere of financial and social development of the bouli includes the processes of prisons, but sooner the bullets of the prerogative power. Сьогодні підприємства самостійно встанолюють ціни на свою продукцію і послуги (for the vinyatkom the souped product of the goods and services, the application of the goods to the hlib, and the installation of the mіtsceі svyavіnі адміністрації).

The process of the transition to the capital city of the Buv is unpredictable. Spotchatka, otrimavshi freedom, pidpriemstva pragnuli up to maximization of prices, but in the supremacy of the rules of the economy. Ajer one iz keyovik chinnikiv in the competitive harbor, navpaki, є znizhennia tsin. Ales oskilki on the first stages of the transition to the rink of the competition of the Bula videsitnya, then і strimuyuchih chinnikіv zrostanya tsіn not boolo. Prote in the remaining two or three rock situations on the rink of Ukraine has been firmly reshaped. Він стає досить взченим, значно випереджаючи супний платоспроможний will populate the population. In tsikh of postmodern decree on zmіnu vitratnomu pіdhodu to formovannya tsіn come rinkovoi mehanizm, if the price of the balance of popita and propositsії.

Zagalom mozhna stverdzhuvati, scho postopovo vidbulosya those, scho i little vidbutisya - not yegisticheskii (tsіlkom koromirіnі) intorsi pіdpriєmstva, and the price of the main regulator tsin. Ajsam sama pobyuyvannya nekontrolovanogo zrostannya rivnya tsin, scho zgdomom became one of the reasons for the extremely high inflation in the economy of the economy, the main thing was the transition to the transition to the capital city. Prote in the chergovy times at the practical boule brought the day and day of the efektivnist rinkovih mehanizmiv. Насправді вільне ціноутворення зовсім не припустиє свавілля з боку виробників - want to stink of that chi ni, stink zavzhdi обмежені ситуацією, що існує на ринку.

In the case of zvomu zv'yazku doug is important for Ukraine, a boule pitania demonopolizatsii vibrobitvva, oskilki sam monopolis i vіsutnіst rivalry є basic ґruntom, scho live unreasonable-given a high рівень цін, and відповідно, іорення "easy" прибутку. The problem of demonopolisation virishuvalasya nasampered on the basis of securing and developing alternative vibrokhnіv goods and services, rozvitku їхнього імпорту. It's crazy, the process of demonopolisation is not smooth and I'm far from having problems. Alya in tsilomu mozhna stverdzhuvati, the basis of the rink competitive medium in Ukraine is formed, and for the sake of consistency for formulating real tsin.

3. Зміни in the system of formulating financial resources of property, transfer to the financial institutions, in accordance with the pre-requisite terms, the meaning, meaning and role of the pributku. Yaksho sooner pributkovist lied nasampered right directly to the power and tilki privately vidbivala effektivnost roboti pіdpriemstv, then teper von tsilkom v spryli vpleu pidpriemstva. І хоча на неї, як і в усьому світі, впливають і внутрішні (organізація виробництва, рівень його технічної оснащенсті, продуктивність праці та ін.), І звнішні (насамперед ситуація на ринку) чинники, усе залежить від сам підприємства. To that th otrimanii him pributok, yaky є і head method pіdpriєmnitskoї діяльності, і the basic resultative display, і nayvazhvіlіshim джелом self-financed vіzvitku виробництва, досить really відбиієє інститути діяльності підприємства.

To his hour in the function of the function of the administrative and administrative economy, the maro had a chance to know the stimulus to the productiveness, the head rank, through the system of form, rozpodil, and vicarities. That stavlennya before the arrival of the boulo to finish the absent-minded: vid zapoechennya, until the yogic yogic spotchatku yak neiminuchogo evil (without nyogomolivyi buv gosprozraukunok), but potim and yak nayvazhlyvyshogo fizansovogo otpazhnika. In the result of carrying out the zinc-plated transformations, the self became self-evident on its own.

One-secondly slid sign, but problems, pozhyazanyh iz zabezpechennyam pributkovosty, dosut bahato, nasampered tse problem fictitious zbitkovo * 9. Ajer pributok - tse oblikoviy pokaznik: rіznitsya mіzh nalovimi incomes і и валовими витратами. Він може бути real otsіnim pokaznikom tilki todi, if perelik tsih vozdіv i vitrat, order їh formovannya і izbannya є naukovo oboruntovanim. In Ukraine, the procedures are regulated by the Law "On the Encouragement of Subsidies". Yaksho rіїsіsі fіnansovіya дія lіlіst підприємств was regulated by the state to finish jorstko, tsej the law at partially vyznachennya earnings і especially vitrat є відносно ліберальним. Pідприємства, маніпулюючи incomes і витратами з метю зменшення розміру прибутку і, Відповідно, a payment for a surplus, vivodyat neobhdny finansovy result. Otsіnemichi fіnansovі results dіyalnі pіdpriєmstv, obovv'yazkovo slіd vrachovuvaty tsyu ostavnu. Otzhe, teper odnієyu z basic problems in organizatsii fіansovoї діяльності підприємств є ordering and efektivne regulyamentuvannya order of formovaniya income and write-off vitrate.

* 9: {So, yakshcho in 1991 p. Pitoma waga zbitkovy pіdpriєmstv became 9% vіd zagalnoy chiselnosti pіdpriєmstv, then in 1995 p. - In the first 22.2%, in 1996 p. - 43%, in 1997-1999. 53-56 per cent in the interlocutors. At the onset of rock, the von reared - 37.7% in 2000 rubles. І 44.2% in 2001. Dusted simply to be hostile, unintelligible, but for the minds of such hardships in Ukraine, the GDP has been blocked. At tsjomu slіd vidznachiti, scho sposterihaetsya znizhennya profitability: in 1993 p. - 36,8%, in the year 1995 p. - 20, in 1997 p. - 4.9, in the year 2000 p. - 2,7, in 2001 p. - біля 4%.}

4. Istonno zmіnilsya rights pіdpriєmstv vikoristanі отриманого прибутку. Nasampered zmіnilisya vzаmovіdnіnosti z budjdetom, yakі buli transferred to the payment basis, regulated by the law. Directly legislated unregulated viluchennya part of the income of funds from the budget of the booze staked. Tsim Bula is formed to finish the basis for the formation of the financial basis of property. Vodnochas nestabilnost podatkovogo legislativnosti izlo sho do not give zmogi zrobiti tsu base stiykoju, azhe at any time, the rules can be changed. Tomu odnієyu z nayaktualnіshih problemy in the sphere of finance of property є досягнення стабільності in the tax law.

Clean the surplus, sho zalyshaetsya in rozporyadzhennyi pіdpriemstva після після сплати податків, відповідно to the law of law nalezhit підприємству, і воно має the right to be rozporyadzhatisya him on svyy rozud. Tsei is absolutely natural for kraїn із ринковою економікою фінансовий порядок, що відображає права власності на отриманий дохід, for Ukraine it is more important than the result of reforms. Ajer over and above the results of the disagreements and workings of the collectives, the country was rzoporyadzhalasya power. І hocha zaraz functііонує багато підприємств недержавної форма власності, for kotrih tse, zalavalosya b, not має znachennya, подібний order є nayvazhlyіshim result of the reforms. To prichomu yakschoo the sparrow faltered in the order of the reserves, in addition to the number of reserves, to the procedure established by the pidpriemstvo itself, then at the same time it is the sama viznacha, stvo- vovati yomu fondi, chi ni.

Clean the pributok vikoristovuyutsya, yak і in usyomu svіtі, on zbіlshennya statutnі kapіtalu (kapitalіzatіya pributku), on the basis of social development, on the material zaohochennya, on the form of the financial reserve іnші tsіlі. In the course of a postupovo zmiynyuetsya structurally spivvidnoshennya mizh okremimi straights - yakschoo rasishe perevazhna parta was sent to the social and material basis (presiuyuvannya), then now it is more than a visit to the virbitnitsva. Otzhe, truncated to realize the basic function of the pributku - nasyschennya fіnansovikh resursiv pidpriemstv. Подібні перетворення в системі використання прибутку багато в чому обумовлені змінами як у фінансових повноваженнях, и і у фінансовій ідеології.

Одним з основних напрямів у розширенні фінансових повноважень було надання підприємствам права самостійно установлювати форми і рівень оплати праці. Раніше вона здійснювалася за двома основними напрямами. По-перше, у вигляді заробітної плати відповідно до встановлених державними органами ставками і тарифами. По-друге, у вигляді преміальних виплат із фонду матеріального заохочення. І хоча цей фонд формувався у встановленому зверху директивному порядку, його використання перебувало у сфері повноважень підприємств. Причому виплати з цього фонду більшою мірою мали характер поточної оплати праці, ніж преміювання за особливі результати й особисті досягнення. Звідси можна стверджувати, що прибуток перетворився в джерело оплати праці, що загалом йому не властиво. Через прибуток доплачувалося те, що не покривалося фондом заробітної плати.

Незважаючи на перетворення у фінансовому механізмі підприємств, ще досить тривалий час діяла і досі діє інерція старих порядків, що вело до збереження двоканальної системи оплати праці. Крім того, негативний вплив на збереження цієї системи мала економічна і фінансова нестабільність, у зв'язку з чим заробітна плата підрозділялася умовно ніби на дві частини: фіксовану у вигляді встановлених окладів і змінну у вигляді преміальних виплат, що залежать від суми отриманого прибутку. Проте у зв'язку з прийняттям у 1997 р. нової редакції Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» вигідніше відразу всю заробітну плату відносити на валові витрати, оскільки при цьому зменшується оподатковуваний прибуток і, відповідно, сума податку. Тому в останні роки поступово знижується питома вага прибутку, що направляється на преміювання працівників.

Зміни у фінансовій ідеології пов'язані з переглядом підходів до фінансування соціальних витрат. В умовах соціалізму джерелами фінансування цих витрат були, по-перше, бюджет, по-друге, кошти підприємств (прибуток) і, тільки по-третє, доходи громадян. При цьому слід враховувати, що за рахунок тієї самої заробітної плати придбати, як раніше, так і в даний час*10, наприклад, квартиру було практично неможливо. Коштів бюджету для повного забезпечення соціальних витрат теж було недостатньо, особливо з огляду на залишковий підхід до їх фінансування. У результаті без коштів підприємств просто неможливо було забезпечити в повному обсязі фінансування соціальної сфери, і значна частина прибутку підприємств направлялася на соціальні витрати. Свого часу створювався навіть спеціальний фонд соціального розвитку (у різні роки його назва змінювалася).

*10: {Середня номінальна заробітна плата в 1999 р. становила 177,5 грн, в 2000 р. — 230,1 грн, в 2001 р. — 311,1 грн на місяць. При цьому вартість межі малозабезпеченості дорівнювала відповідно 128,2; 156,4; 177,2 грн на місяць.}

Проте в умовах ринкової економіки соціальні витрати в цілому не є пріоритетною позицією фінансової діяльності підприємств. І хоча вони зберігаються, у кількісному аспекті вони мають другорядний характер. Соціальні функції реалізуються насамперед через оплату праці, рівень якої повинен забезпечувати всі основні потреби працівників. Саме виходячи з такого розуміння, соціальні витрати поступово знімалися з підприємств. Нині практично завершено передання місцевій владі в комунальну (муніципальну) власність об'єктів соціальної інфраструктури, що раніше перебували на балансі підприємств (житлові будинки, дитячі дошкільні установи, будинки відпочинку, медичні пункти, профілакторії, будинки культури і т. п.). У цілому ці витрати більше не нав'язуються державою підприємствам, і вони не беруть їх на себе. Проте сказати, що тут усі проблеми вирішені, поки що не можна. Дуже часто підприємства різними способами примушують брати участь у благоустрої прилеглих до них територій (засобів для тиску й у місцевої, і в центральної влади досить багато). Але все ж це разові побори, і за своїми масштабами вони не можуть бути порівнянними з тими соціальними витратами, що раніше покладалися на підприємства і фінансувалися за рахунок їхнього прибутку.

5. Установлено реальну фінансову відповідальність підприємств за результати своєї діяльності. Прийнято Закон «Про банкрутство», що визначає ознаки банкрутства і його процедуру. Ті часи, коли можна було фактично бути постійним банкрутом, закінчилися. Безумовно, навіть суто психологічно звикнути до цього складно. У малому бізнесі, що розвивався вже в нових умовах, особливих проблем немає. Скоріше, навпаки, тут існує проблема фіктивного банкрутства з метою різного роду фінансових шахрайств. У великому ж біз несі, особливо там, де він виник на основі державної власності, проблема банкрутства стоїть дуже гостро. Адже затримка з процедури банкрутства загрожує відповідними фінансовими труднощами іншим суб'єктам. Прикладом такого затягування може бути банк «Україна», що майже два роки функціонував, будучи фактично банкрутом, і лише в середині 2001 р. був ним оголошений офіційно.

Якщо в частині кінцевої фінансової відповідальності питання можна вважати вирішеним, то в частині повсякденних фінансових операцій проблема фінансової відповідальності є дуже гострою. Криза неплатежів, що свого часу паралізувала економіку України і з якої вона виходить надзвичайно важко, була обумовлена й об'єктивними, і суб'єктивними чинниками. Об'єктивні пояснювалися браком оборотних коштів, їхнім знецінюванням у результаті інфляції, негативним впливом на забезпеченість цими коштами механізму оподаткування. Суб'єктивні причини полягали в небажанні окремих підприємств сплачувати свої рахунки, навіть тоді, коли мали кошти.

У зв'язку з цим необхідно розглянути в цілому питання про черговість платежів. В умовах адміністративної економіки вона, як і практично уся фінансова діяльність, регламентувалася державою, що встановлювала послідовність платежів із рахунку підприємства. Природно, що пріоритетними були платежі в бюджет та інші платежі державі. За наявності проблем із платоспроможністю права підприємств обмежувалися, а їхня заборгованість за платежами перекладалася в так звану картотеку. У разі надходження грошей на рахунок підприємства платежі здійснювалися відповідно до встановленої черговості з урахуванням заборгованості за картотекою. Безумовно, такий порядок істотно обмежував фінансові права підприємств і тому був скасований, хоча і з великим відставанням від загального процесу ринкової трансформації — знаменита картотека скасована тільки в 2000 р.

З позицій відповідності фінансового законодавства ринковим умовам ліквідація черговості платежів і картотеки є абсолютно логічною і правильною, оскільки це підривало права підприємств у розпорядженні своїми ресурсами і доходами. Проте існуюча практика хоч якось гарантувала платежі і фінансову відповідальність підприємств. Скасування черговості платежів і картотеки не супроводжувалося встановленням альтернативних методів впливу на необов'язкових партнерів. В умовах стабільного ринку ця проблема не настільки гостра. За всіх часів діяло негласне правило — «договір дорожче грошей». Але в перехідній економіці за відсутності відповідних моральних підвалин ринку необхідно встановлювати досить жорстку відповідальність за виконання фінансових зобов'язань. Хоча, звичайно, необхідно розвивати і систему страхування підприємницьких ризиків, і удосконалювати фінансовий менеджмент на підприємствах.

Підсумовуючи результати ринкової трансформації фінансової діяльності підприємств, слід зазначити, що в цілому сформований і закріплений у законодавстві механізм відповідає умовам ринкової економіки. Інакше, власне кажучи, і не може бути, оскільки вона функціонує за визначеними, єдиними для всіх законами і правилами. Певні особливості можуть бути, є вони і в Україні. Але це тільки специфіка і другорядні деталі, що не змінюють сутності та характеру фінансового механізму підприємств.

Основним завданням управління фінансами стала, як це визначено у літературі з фінансового менеджменту*11, максимізація ринкової вартості капіталу на основі максимізації прибутку. У цілому управління фінансами підприємницьких структур все більше засновується на сучасних прийомах і методах фінансового менеджменту. Цьому великою мірою сприяло спільне підприємництво, яке дало найбільшу віддачу не стільки у частині залучення іноземних інвестицій, скільки насамперед у впровадженні досягнень світової науки і практики у сфері управління фінансами підприємств.

*11: {Наприклад: Росс С., Вестерфилд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов: Пер. With the English. — М.: Лаборатория базовых знаний, 2000. — С. 35; Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. — К.: Молодь, 1997. — С. 56.}

Проведені у сфері фінансів підприємств реформи в кінцевому підсумку позитивно вплинули на фінансовий стан підприємств та ефективність виробництва. Але ця результативність реформ настала не відразу. Цілком закономірно, що на перших порах докорінне реформування фінансових відносин вкрай негативно позначилось на функціонуванні економіки, що наочно видно з динаміки основних показників*12, які характеризують обсяги виробництва (рис. 8.).

*12: {Розраховано за даними Бюлетеня Національного банку України. — 2002. — № 1.}

Fig. 8. Динаміка основних макроекономічних показників в Україні

З наведеного графіка чітко видно три стадії розвитку ситуації в економіці України: стрімкий спад, стабілізація і перехід до зростання ВВП. Період з 1990 р. до 1995 р. характеризується обвальним падінням виробництва. За цей час основні показники — обсяги ВВП і промислового виробництва скоротилися вдвічі. Менш значним — на 35 % — було скорочення обсягів виробництва продукції сільського господарства. Обсяг надання платних послуг населенню скоротився більше ніж утричі. Період макроекономічної стабілізації припадає на 1996—1999 рр. Спочатку в 1996—1997 рр. істотно знизились темпи скорочення обсягів зазначених показників, а в 1998—1999 рр. вони були майже незмінними: ВВП у 1998 р. скоротився на 1,9 %, а в 1999 р. — лише на 0,2 %. In the 2000 p. в економіці нарешті була зафіксована результативність проведених у попередні роки реформ — за всіма основними економічними показниками досягнуто відчутне поліпшення результатів, яке продовжилось і в 2001 р., і в 2002 р.

Водночас характер відображених на графіку процесів свідчить, що до використання терміна «економічне зростання» слід підходити дуже обережно. Адже нинішнє зростання ВВП фіксується від рівня, до якого він впав після глибокої і затяжної кризи в 1999 р. Тому поки що це скоріше за все етап виходу з кризи та відновлення втраченого в період кризи рівня національного продукту. Реально про економічне зростання можна буде говорити після досягнення рівня ВВП на душу населення, який був хоча б у 1990 р. Тобто, характеризуючи нинішнє економічне зростання в Україні, слід враховувати характер економічної кризи в нашій державі. Вона являла собою не уповільнення темпів розвитку, не стагнацію виробництва, і навіть не певне зменшення обсягів виробленого ВВП. Ми мали обвальне падіння і тому, доки ми не відновимо втрачений рівень національного продукту, доцільніше говорити про етап виходу з кризового стану.

Аналізуючи динаміку основних макроекономічних показників слід зазначити, що за обсягами ВВП і промислового виробництва вона була досить плавною і порівнянною. Водночас у промисловості і стабілізація, і перехід до зростання відбулися на рік раніше, ніж у цілому в економіці. Динаміка обсягів сільськогосподарського виробництва була більш стрибкоподібною. Це пояснюється додатковим впливом природних чин-ників. Так, відносно врожайний 1993 р. дав змогу збільшити виробництво продукції сільського господарства порівняно з попереднім роком на 1,5 %, хоча в цілому в економіці цей рік був обвальним. І навпаки, вкрай несприятливі 1998—1999 рр. спричинили її скорочення відповідно на 9,8 % і 6,9 % порівняно з попереднім роком. Наведені на графіку дані свідчать про те, що якби не істотний вплив природного фактору у зазначені роки, то цілком ймовірно, що вихід на позитивну економічну динаміку міг відбутися на рік раніше.

Від загальної тенденції розвитку економічної ситуації в Україні суттєво відрізняється динаміка показника обсягу платних послуг, що надаються населенню. Як видно з графіка, його скорочення протягом 1991—2001 рр. набагато більше, ніж інших економічних показників. Оцінка подібної ситуації досить неоднозначна. З одного боку, сфера послуг в умовах адміністративн ої економіки була вкрай нерозвинена і відігравала другорядну роль в економіці. Тому істотне скорочення обсягів її діяльності не мало відчутного впливу на ВВП. З іншого боку, як загальний макроекономічний індикатор показник динаміки обсягу платних послуг населенню досить точно відображає тенденції в економіці. Адже послуги неможливо просто виробити без їх реалізації, на них відчутно не впливають кліматичні умови. Послуги реальніші, оскільки в них процеси виробництва і споживання збігаються. Їх значне скорочення прямо відображає істотне зниження платоспроможного попиту громадян.

Виходу на позитивну економічну динаміку сприяло кілька факторів, серед яких важливу роль відіграють фінансові чинники. Насамперед, підкреслимо ще раз, це позитивний ефект проведених у сфері фінансів підприємств реформ. Рано чи пізно якісні перетворення мали дати і дали позитивні кількісні зрушення. Крім того, економічному зростанню сприяло збільшення обсягів внутрішніх фінансових ресурсів підприємств та нарощування їх кредитування комерційними банками, а також зростання сукупного попиту в результаті збільшення реальних доходів громадян. Дані, що характеризують динаміку власних та запозичених ресурсів*13 в період макроекономічної стабілізації та зростання ВВП, наведені на графіку (рис. 9).

*13: {З метою забезпечення порівнянності динаміки обсягів фінансових ресурсів з динамікою макроекономічних показників (рис. 7) проведена їх переоцінка виходячи з індексу споживчих цін (за базу взято 1995 р.). Безумовно, це не досить точний підхід, але все ж він дає можливість реальніше оцінити фінансову ситуацію в економіці України. }

Fig. 9. Динаміка обсягів фінансових ресурсів, спрямованих у реальний сектор економіки у порівнянній оцінці відносно 1995 р.

Як видно з наведених даних, обсяги фінансових ресурсів у порівнянній оцінці починаючи з 1997 р. постійно зростають, що й стало відповідним фінансовим підґрунтям для збільшення обсягів ВВП у 2000—2001 рр. Водночас, незважаючи на позитивну динаміку, проблем із фінансовим забезпеченням потреб економічного зростання ще досить багато, і вони потребують особливої уваги. Насамперед вкрай неоптимальним є співвідношення між власними ресурсами та банківськими кредитами, які становлять лише біля 5—6 %, що аж ніяк не відповідає тій ролі, яку банки відіграють в умовах ринкової економіки.

Основною формою банківського кредиту на даний час є короткострокові позички, що становлять у загальних обсягах кредитування економіки біля 80 %. Ці позички насамперед є одним із джерел формування оборотних коштів підприємств. Наприкінці 80-х років їх питома вага в джерелах формування оборотних коштів в Україні становила 25—30 %. Це взагалі не дуже високий показник, оскільки рівень власних коштів у забезпеченні фінансових потреб підприємств має становити у сучасних умовах 25—40 %. У другій половині 90-х років в Україні відношення короткострокових позичок до оборотних засобів становило: у 1995 р. — 5,3 %, у 1996 р. — 4,7, у 1997 р. — 4,9, у 1998 р. — 3,7, у 1999 р. — 3,6, у 2000 р. — 4,9 %, а у 2001 р. — 5,2 %. Ці дані переконливо свідчать про мізерну роль банківських позичок у ресурсному забезпеченні потреб економіки. Деяке поліпшення становища в останні роки має позитивний характер, але докорінно ситуацію не змінює. Стосовно ж довгострокових позичок можна сказати лише одне — це крапля коштів у морі потреб економіки.

Загалом проблем у сфері кредитування підприємств накопичилося дуже багато. По-перше, це, як було показано вище, надзвичайно малі порівняно з потребами обсяги кредитування, що визначається низкою причин: слабке ресурсне забезпечення банківської системи; некредитоспроможність самих підприємств, у яких украй сповільнився кругообіг коштів; відсутність надійних форм забезпечення кредитів, пов'язана з відсутністю реальної застави; фінансові шахрайства, що виявляються в неповерненні позичок (за даними НБУ в кредитному портфелі комерційних банків частка прострочених і сумнівних кредитів на кінець 2000 р. становила 14,2 %, а на кінець 2001 р. — 6,9 %). По-друге, це все ще високий рівень процентних ставок, що визначає дорожнечу ресурсів — динаміка процентних ставок за кредитами у національній та іноземній валютах показана на графіку (рис. 10).

Основною складовою внутрішніх фінансових ресурсів підприємств є оборотні кошти — до 95 %. Їх обсяги, на перший погляд, досить суттєві — у 2000 р. 321,7 млрд грн. Для порівняння, обсяг ВВП цього ж року у фактичних цінах становив 170,1 млрд грн, тобто співвідношення становило майже 2 : 1. Проте переважна їх частина перебуває в непрацюючому стані — сумарна кредиторська заборгованість підприємств становила 258,4 млрд грн, а дебіторська — 185,3 млрд грн, тобто кошти в розрахунках перевищували обсяги ВВП (про проблему неплатежів в Україні йшлося трохи вище). При цьому фактично немає особливого поля для маневру — прострочена кредиторська заборгованість становила 45 % від її загальної суми, а дебіторська — 44 %. У 2001 р. ситуацію виправити не вдалося — дебіторська заборгованість виросла до 220,3 млрд, а кредиторська до 281,4 млрд грн.

Fig. 10. Динаміка процентних ставок за кредитами комерційних банків

Обсяги амортизаційного фонду і прибутку в сумі фінансових ресурсів вкрай незначні. При цьому дуже негативною є тенденція зниження реальних обсягів прибутку в порівнянній оцінці (в 2000 р. лише 3,2 млрд грн проти 18,8 млрд грн у 1995 р.), оскільки саме прибуток є основним джерелом нарощування внутрішніх фінансових ресурсів підприємств. Однак при цьому слід зауважити, що дану тенденцію треба оцінювати дуже обережно — різка зміна в динаміці прибутку як у номінальному (у фактичних цінах), так і в порівнянному обсязі припадає на 1998 р.: відповідно 3,4 млрд грн проти 13,9 млрд грн у 1997 р. і 1,9 млрд грн проти 9,0 млрд грн. Це було багато в чому пов'язано з новим порядком визначення прибутку відповідно до прийнятого Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Тобто ця тенденція була викликана значною мірою обліковим чинником, а не економічними проблемами. Водночас зниження прибутковості — досить серйозна проблема, адже саме прибуток — основний мотив підприємницької діяльності, своєрідний індикатор економічної активності й ефективності виробництва. У 2001 р. ситуація поліпшилась — сума прибутку виходячи з фактичних цін зросла на 54 %, а у порівнянному обчисленні — на 46 %.

У цілому ситуацію з фінансовими ресурсами підприємств можна охарактеризувати як надзвичайно напружену. Та й реальні обсяги цих ресурсів просто мізерні: за нашими розрахунками розмір працюючих фінансових ресурсів підприємств (за вирахуванням простроченої кредиторської заборгованості) виходячи із середнього курсу гривні у 2001 р. становив близько 65 млрд дол. USA. Це не просто мало, це вкрай недостатньо для економіки такої країни, як наша.

В умовах обмеженості внутрішніх фінансових ресурсів важливу роль у розвитку економіки можуть відігравати іноземні інвестиції. Проте в Україну вони надходять у дуже обмежених обсягах (рис. 11). Для порівняння наведемо дані по економіці Польщі, достатньо порівнянною з Україною за масштабами трансформаційних завдань, що розв'язуються.

За період із 1993 до 1999 р. в Україну було залучено всього 3 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій, тоді як в економіку Польщі — 30,5 млрд дол. Розрив просто вражаючий. При цьому якщо для Польщі характерною є динаміка постійного стабільного зростання, то Україні властиві щорічні коливання.

Fig. 11. Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України і Польщі1

Причини недостатнього припливу капіталу мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивні зумовлені загальною кризовою ситуацією в економіці і фінансах — невисока ефективність виробництва, нерозвинена інфраструктура, низький платоспроможний попит та ін. Суб'єктивні причини пов'язані з бюрократичним механізмом, хабарництвом, відсутністю чітких гарантій і, головне, з нестабільністю законодавства. Проте якими б не були причини, факт залишається фактом — інвестиції в Україну в належному обсязі не йдуть, що обмежує і без того надзвичайно слабку забезпеченість її економіки фінансовими ресурсами. Без створення сприятливого інвестиційного клімату вирішити цю проблему не вдасться.

1 World Investment Report. United Nations. — New-York, Geneva, 2000.