home Finance Groshi that loan - Savluk M.I.

Groshi that loan - Savluk M.I.

1.5. FUNCTION FUNDS

Різноманітність і folding vibronichih vіdnosin, yakі vtilayutsya in pennies, viznachayut mnogzhinnnost forms will show themselves a penny. Skin of such forms is called a function of a penny. Funktsiya groshe - tse pevna dia chi "robot" groshe schodo obslugovuvannya ruhu vartosti in the process of suslinny vistvitrennya.

Pittannya about the function of a penny - one of the nibbles of the discourse in the theory of pennies. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості. Diskusії conducted yak mіzh predstavnikami rіznyh theoretical shkіl, and і vreredinі kozhnozі z of them. So, the bias in representing the Marxist theory of pennies is vexatious, and it is very difficult to protest against the dread of skin problems.

Shee pomіtnіshі sbybіžnostі y traktuvannyi funktsii groshe sered predstavnikiіv nemarkistsistskih teorii. Do not stop vzagalі існування functцій грошин, більшість із they viznayut lishhe three funktsії i abstracted from the rest. So, at the meeting of the English economist L. Kharris "Groshova teoriyya" it is said about the function of the welfare of the people, the zaberzhenna vartosty and the odnitsyu rahunku i zovsim not zgaduyutsya інші functції. At the same time, the clasics of economical theory and activity, the representatives of the XIX century - the ear of the twentieth century. They recognized the function of a penny. Mi takozh rozglyanemo p'yat funktsiy: miri vartosty, zasobu obigu, zazobu payment, zagoda podgomadzhenya vartosty i svitovikh pennies.

Міра вартості - це functція, в якій гроші забезпечимть вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форма ціни. Двояке призначення цієї функції - виражати і вимірювати вартість - it is explained that the goods can not be brewed іnakshe, ніж порівнюванням її з goods - загланим еквівалентом, ватість якого загальновизнана. І тільки через кількісне визначення в одницях commodity-еквівалента здійснюється вимірювання вартості товарів.

Подвійне призначення міри вартості найчіткіше виявлялося в умовах використання noble metals як grocery goods. Usi concrete companions "joked" todi sobi zolotiy chi srіbniy ekvіvalent i oderzhuvali tsіnu yak pevnu vagovu kіlkіst цього металу. So "gold" chi "srіbnі" the prices of the sponge were identified for the weight of the staff and the small chimium were observed in all the rinks.

With the cob of the centralized carbouw of coins, the powers of the Wien are a penny scale, or the scale of the tsin, a kind of sponge zbigavsya in the waggon. So, in England, the pound sterling is like a penny odinitsya dorivnyuvav pound srlbla, and the coin karbuvala vagoyu 1/240 pound sribla. This is how the Італійська грошин одиниця ліра (по-італ., Pound) itself was formulated. In an hour, the scale of the initial causes of the accident is vidily perverted in the wagons, to the prichom in the leathery territory of the richest world. That tsini, yakis virahalisya in national pennies, they were rushed to knowingly settle on the riches, but it was necessary to impose special provisions on the exchange rates (exchange rates).

Otzhe, in the rituals of the best-selling groschen, the price was determined by the subordination of the functional func- tion-yak vtilennya zagalnoy praci for virazhennia vartosti specific goods and yak scale tsin for viznachennya samogo vogovogo kіlkosti penny metal. Scale tsin yak vagova kilkіst noble metal, priinyatogo for a penny oditnitsu, є warehousing functiії miri vartosty, dopovnyuє її vіnochennya виражати вартість товарів. Yogo can not resist the miracle of war, vvazhayuchi ikh dvizmi functions, ni ototozhnyuvaty zmi miru vartosty, zvodyachi tilki to rahunkovyh groschen.

In the minds of the ungenerated pennies, the mehanism of the world is vividly reshaped. Між вартістю товару, яку потрібно виміряти, і грошовою ціною як the result of such vimiryuzhnya nemayo gold, a lot of "gold" tsini. Vidpala, the demand for vagovі kіlkostі gold, scho priinyata for a penny odinitsu і sluguє scale tsіn. Усі держави світу have ceased fіksuvati zolotiy vmist pennyish oditnits. To stalk the enemy, scho groschina oditnitsa bezpisredredno vimiryuє vartіst product і scho functііya mіri vàrtosti izvoditsya up to the technical computation, to the steadfast practice of tsinotvorennya rahunkovym odmitniyu.

Representatives of everyday economical theories, but do not visually understand the nature of work, on the day, to operate the functions of the worlds to such rahunkovy oditnits. Representatives of the labor theory, varosti namagayutsya iznaniti mehanizm tsієї functіії з позиції трудового походження вартості. One of them vvazhayut, scho neroz-

Mіnnі signs lishay represent in the gold, yak y виконує functцію міри вартості so, yak tse boolo in the tastes of the golden obogu. At the duma of others, in the day-to-day instincts, the mechanics of formulating labor-goods commodities of their own accord have changed, and the war can be reduced to a groan without internal vestiges. Треті вбачають вихід у того, що, оскільки сучасні гроші теж є носіями мінової вартості, through прирівнювання (обмін) їх до звичайних товаів можно забезпечити вимірювання вартості останніх.

Zhoden із цих підходів leaving without tying a foul vyznannya. Prote ostannіy іz them to be created by us nikplodotvornishim.

Just, yakshcho viznavati, scho vsya suaschanni form of grotesque є nosiami mіnovi vartosti, then you can viznachiti і real scheme of vikonannya such a heinous function miri vartosty. Usi zvichaini com, podhodchi up to the sphere obminu, shukayut sobi groshivy ekvіvalent, a kind of ideas there is preparedness sub'ectiv rinku kupiti vіdpііdnі com. At zіtkennnі storіn - bazhannya sell and ready to buy - viznachaetsya in кінцевому підсумку мінова ватість product chi ta suma groshe, ostensibly the goods otsіyuyutsya on rinku ta yaka zadovolnyaє oboe sub'єktіv operatsії. Until that day, the economical zmist vyrazhennia vartosty for dopomogoyu penniless at suhaschnih umovah.

Змінюється й механізм дії масштаббу цін. Yak іnструмент виміру грошової ціни він діє не окремо від визначення вартості, and one-hourly yak one process, the goods are exclusive to the goods, the vartness is already vyrazhena in the grotesque odinitsy, and not in terms of gold. To that role the scale of tsіn ніби is corrupted by the world of war. Rіven tsіn on the comrade, scho zaglosvsya, zumovlyuє і scale tsin for the new goods, and not Navpaks, yak tse boolo in the tastes of the gold standard.

Funktsiyu miri vartosty groshi vikonuyut ідеально. Виробник заздалегідь, before the appearance of goods on the market, viznachaє tsinu, for the alleged Vigyodno sell yogo. Alye y at zustrichi with a buyer on the market, de remainder virishuyutsya tsіna kartіv, nayavnіst groshen at be-yakіy formi (zoloti moneti, banknoti, checks, klintnі cards) are not obovozjazkov. Sales in the form can be posted to the Borg, pied Maybutny Grozny, or at the moment of the transaction. Tim does not pay any more attention to the reality of the real pennies at the time when the goods are sold by the state powers. The protec tion of the organization is responsible for minimizing the amount of money, the yak actually was folded and dyed into the market, so that it can be established that it is adequate to the goods.

Groshi yak mira vartosti widely vikoristovuyutsya yak rahunkov, yak odinitsya rahuvannya. For їх допомогою mozhna nadati kіlkіsnogo vіrazu vіshim ekonomichnim protsem і явищам на мікро- і ма-крівнях, in all stages of the process of suspilnyj vіdvitrennya, without chogo nemozhlivа іх оргаізація й управління. Tom suspilna the role of the groschen yak miri vartosty vyhodit far for intery nadannya vsim goods nevertheless the formation of tsini. So, for the add-on rahunkovyh groschen pidpriemstvo may be zazdalegdi viznachit svoi vitrati on vibrobnitsvo and come in realizatsii, riven a pributkovosty vibrobitvva, without choligo nemozhilno virobiti correctly pidpriemnitsku tactics and strategy.

At macroeconomic rivnya for the add-on rahunkovyh groschen viznachayutsya so important showers rozvitku ekonomiki, yak otsyag gross national product, national income, investment, financial and credit resources in short, without any problems in the regulation of the economic life of the estate.

Засіб обігу - це теcіяя, в якій гроші є mediator in обміні товарів і забезпечимть їх обіг.

Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за темою Т-Г-Т на відміну від barternogo obmіnu goods for the T-T scheme. The share in the exchange of pennies is given to the commodity metamorphosis of the principle of new yak: to settle into two self-active assets - sales (T-D) and purchase (G-T), which can be scrapped in space and in the hour. For the barter obminu vidrazu zdіysnyuetsya top commodity metamorphosis, if your own tsilia reach the abusive participants in the operation - skinny from them otrimyu potrybnu spozhivnu vartist. Metamorphosis T-G-T sales (T-G) is not meant to procure the value of commodities, but also to sell goods. More than that, the seller of one product can not vzagalі not kupuvati іншого commodity і тоді повний товарний metamorphosis not відбудеться, at чому криється abstracta mozhnivist krizi zbutu.

At the same time, by opening a commodity metamorphosis, zavshiks pennies for two self-activating activities are much more positive for the development of an economic and economic policy.

According au-Perche, vіdkrivaєtsya mozhlivіst zatrimuvati groshі i nagromadzhuvati vartіst in її absolyutnіy formі scho rozshiryuє tsіlі virobnitstva, vivodit їh for mezhі simple tovaroobmіnu i daє novі іmpulsi rozvitku virobnitstva.

In a different way, I can be privatized through inter-barter exchange. Vlasnik goods can sell yogo not the same, at the time of the day, the necessary goods (sellers) goods, and that, hto in gnomu m'yu demand. For the maintenance of groshno vin moe vozmozhnost vіnno vibroti na alternativnіy osnovy neobhіdny product, scho spriye rozvitku competitor sredi volovarovibnikiv.

Thirdly, the frivolous penny can transfer the purchase of this commodity to the Maybutne of Chi on the new market, or to vzorhalit ich for the least grateful. Everything is stimulated by rozvitok pidpriemnitskoy activity of goods, pogliblenya and roschirennya rinkovih vidosin, uriznomannitsyu form of commodity-grosin vidosin vzagali.

By the important knowledge of the penny, the yak of the bargain is the same, that is, the stinks are the real thing: the seller of the goods of the buyers and of the acquittal of the gros. When tsomu zovsіm not Got value in yakіy formі stink vistupayut - povnotsіnnih pennies (zolotoї chi srіbnoї coins) rozmіnnih chi nerozmіnnih znakіv pennies (gotіvka), Chi just have viglyadі zapisіv on bankіvskih rahunkah (depozitnі groshі). It is important to deprive those who lose money by switching over goods from a vibro- tor to a sporizovach, writing to someone else to wander around the world. Prote itself, the grotesque, is lulled into the Obu, moving from one sub -ekt to the other.

Tsoi osoblivіst zasobu obіgu viznachaєe character zv'yaku obіgu groshe і товаів. So, in obvu zavzhdi perebuvayot pevna Masa grosheni, yakі protistovat 'productniy massi, scho pіdlyagaye realizatsii. Yakschoo їх співвідношення sprozgljadati on yakiyas moment, then Masa penny is guilty approximatively дорівнювати сумі товарних цін. Yaksho yogo rozglyadati for pivnyi promiskok hour, then the middle of the mass of groschen, but perebuvayet in obygu, mia bouti menchuyu for sumu tsin goods, scho realizuyutsya, by size, yaka viznachaetsya shvidkistyu obigu groshe. Leather groins oditnitsa for tse an hour Mozhe zabezpechiti realizatsiyu kilkoh goods. It is indicated that the estate is covered in a heap of groschen in the general and in the sum of commodity prices, with the economical law of a penny-bag.

Funktsyu zasobu obigu grosni vikonuyt mittevo, scho robi її індиферентною before the formation of a penny, the proto is not up to the steelwork. Adj mittevity of power to pennies yak zasobu obihu tilki in one commodity metamorphosis. Pіslya yogo zdіysnennya groshі not pripinyayut obіg i transitioning from another metamorphosis in potіm tretіy i t. D. Tom denote stalіsha vartіst groshovoї odinitsі, team mіtsnіsha vnutrіshnya Yednist trademark metamorphosis i zv'yazku tovarovirobnikіv, team spriyatlivіshі minds for rozvitku suspіlnogo virobnitstva. Знецінення грошової одниці викликає у власників грошей - Potiсійних покупців - недовіру до її купівельноїпроможності та бажання швидше їх peretvorit to the friend, scho stimuljuє azhіotazhny popit. Vodnochas tovarovibniki vvazhayut dozilnishim perehіd to barternih operatsіy, nizh sell your product for a penny, yakі mozhut znetsinishsya. The whole system of commodity-grotesque invoices is to be crushed;

Before the groschen, the function of the zigzag in the right side of the market is based on a number of wimogs, which are repairable with respect to the organizational and technical aspects of the functional func- tion. Вони повинні бути портативними, економічно подільними й однорідними у всій своїй масі, відносно міцними, дешевими у виготовленні і замтними до швидкого відтворення be-я якої необхідної для обігу їх кількості та ін.

By rozvitkom rinkovyh vdosinon і spheres of the virgins of the groschak yak zasobu obigu rozvivalis і rozshiruvalisya vimogi before them, prichomu novi vimogi nervy vyyavlivasya nemumіnimi z spezdnimi i zaperechuvali їх. So, the cheapness vygotovlennya ta zdatnist up to the shvidkogo vіdtvorennya neobhіdnosti for obogu kіlkosti penniless vyyavilis nesmіsnimi z vysokoyu i vstoyu vartstyu groshovoi odinitsi. Yakshcu chi ostanynu vimogu nykrasche happy zoloti grosi, then pershu - penny signs, spagotte paperovi, and potim - simple records on rahunkah from banks. Qiu superechnism at the bottom of the boule is rooted in the corridor of the remaining vimogi, and the function of the zakobu obigu became vikonuvati grooshi signs of the various forms.

Shvidkiy rozvitok rinkovikh videshnosin, beside that number zavdyaki pennies yak zasobu obigu, stvoiou peredumovi for zvozhennya sphere vikoristannya tsієї functii ya yakisnoї zmіni mehanizmu її zdіysnnnia.

Formulation of rіznobіchnih і stalіnі мінових відносин між товаровиробниками at active обслуговуванні їх banks веде до посилення взаємної подієктами і довіри між под'єктами ринку. The sales of goods in the country are on a loan. For the popular commodity metamorphosis, the presence of a penny was not vivid: the commodity retailer sold its goods and bought it from the borough, and the commodity metamorphosis was typing the V-T-vis. Zamina in gnomu G on K (credit) is small meaningful positive for the whole range of commodity-grotesque invoices.

Zokrema, the realm of the vicarities of the yoke was sounded, the zakobu obigu i vinikla demanded in pennies for extinguishing borges, protec tse bula vzhe insha їх functція - functіія засобу платежу, сфера використання якої невпано розшиєється. Krіm of credit vіdnoshennya h (K) in the commodity metamorfozі z'yavilosya borgove zobov'yazannya (bill) yak vtіlennya mіnovoї vartostі realіzovanogo product, scho Nada Yomou vlastivostey zdіysnyuvati funktsії pennies zokrema kupіvelnu i platіzhnu. Vinikla is basically a new form of groschen - credit.

At the time of the fasting, the vicarage of the penniless yak zasobu obigu zdіysnyuetsya peremewy in the rozdіbnіy torgіvіi, with nadanni umg populated, in the international trade t іn. Protest in all spheres

Postupovo zvozhuyut 'vikoristannyi funktsii zasobu obygu zavdyaki perekonennu syudi klinnykh vidosinin, especially in kraynakh z zavinutoyu zhinkovuyu ekonomikoyu. We have nashіy kraїnі zv'yazku s nedorozvinutіstyu vnutrіshnogospodarskih Credit vіdnosin groshі yak zasіb obіgu widely vikoristovuvalis in vsіh ekonomіchnih vіdnosin areas, in addition to i chislі optovіy torgіvlі zasobami virobnitstva. Інфляційні processes, they collected a wide rozmahu perіod transition to rinkovy gospodarjuvannya, sprinkled the sound of the sphere of the function of the zakobu obogu vaslidok transition to the natural goods exchange (barter). Tse-krokom back at rozvitku funktsii groshe, scho zumovlyu znizhennya ikh roli in rozvitku ekonomiki.

Засіб платежу - це funciony, in yakіy groshi obslugovuyut zapushennia riznomanitnih borghovi zobov'azan mіzh sub'ektami ekonomichnih vіdnosin, sho vinikayut u protsiі roshirenogo vіdvitrennya.

Istorichno tsya funktsіya like the turnover. Yak was marked by the forehead, the girdle of the bullet was zoomed out to sell goods from the credit, the incineration at the time of the Vinikav borg, the extinguishment of a so-called farthing. Tse vzhe buli істотно інші гроші, відмінні від засобу обігу. Taka vіdmіnnіst clarify the factor of the hour, a kind of realizing the goods (in the burg) in payment in rahunok repayment zaborgovanosti. For tsej an hour mozhnut zmіnitisja vartіst і and the form of a penny, itself боржник that creditor тощо. Tom vartіst payment not zavzhdi ekvіvalentna vartostі goods, realizovanyh borg, abo wartosty groschen, yakі buli vіddany in the borg. Ekonomіchnі vіdnosini scho vinikayut at pogashennі borgіv, Especially dovgostrokovih not tіlki mіstyat in sobі his pershoosnovu - purchase-sale of goods and the second vіdobrazhayut bagato іnshih yavisch scho vіdbulisya in ekonomіtsі hour koristuvannya credit: zmіnu vartostі groshovoї odinitsі, tsіnovі perturbatsії, vtruchannya Power in a penny sphere, zmіn pozchkovogo percent tescho.

In the world, the economy of goods is reduced, pereotvorennya ix in the suto grošovi, and the people's statehood - in a penny that wide rozvitku credit and financial zv'yazkiv groshi yak zasib postpolovo vijshli for interim goods obygov і steel obslugovuvati zapushennia riznomannyh zobov'san at suzpilstvі, yakshcheo stings Virazhayutsya in groshovіy forms. Як платіжний засіб гроші steel здійснювати самостійний рух without a direct call to the goods, обслуговувати однобічний рух вартості в процесі розширеного відтворення, zokrema with payments from the state budget to the budget of the centralized fund of financial recognition and financial support, the amount of funds, pid hour of the type І redemption of bankovski positok tochno.

Гроші як засіб платежу, подібно до засобу обігу, перелються від one sub'єкт відносин to the other, тобто здійснюють обіг. Тому коли мова йде про грошовий обіг, то найчастіше мається на увазі функціонування їх і як засобу обігу, і як засобу платежу. Відповідно і загальна маса грошей в обігу включає їх кількість в обох цих функціях. Вимоги закону грошового обігу поширюються на загальну масу грошей, тобто на обидві їх функції.

У розвинутій ринковій економіці гроші як засіб платежу обслуговують більшу частину всього економічного обороту. Тому сфера їх застосування дуже широка і охоплює: платежі між підприємствами, господарськими організаціями та установами за взаємними борговими зобов'язаннями; платежі підприємств, господарських організацій та установ своїм працівникам, пов'язані з оплатою праці; платежі юридичних та фізичних осіб у централізовані фінансові фонди, одержання грошових коштів з цих фондів; внесення юридичними та фізичними особами своїх грошей у банки, отримання ними грошових позичок у банках і погашення їх у встановлені строки; різноманітні платежі, пов'язані зі страхуванням діяльності та майна юридичних і фізичних осіб; інші платежі - адміністративно-судові, виплата спадщини, дарування тощо.

Розширення сфери функціонування грошей як засобу платежу відбувається за рахунок сфери їх функції як засобу обігу. Проте цей процес не має будь-якого негативного впливу на економіку. Навпаки, функція засобу платежу забезпечує ширші можливості для підприємства, ніж функція засобу обігу, о скільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т-Г), розширює маневреність коштами, дає можливість здійснити платежі шляхом заліку зустрічних зобов'язань, що сприяє економії грошових коштів та прискоренню обігу капіталу тощо. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка при реалізації в широких масштабах може спричинити грошово-кредитну кризу.

До грошей у функції засобу платежу ринок висуває ті самі вимоги, що й до засобу обігу, хіба що іншою мірою. Зокрема, необхідність сталості грошей у цій функції виявляється ще гостріше, оскільки тут, як уже вказувалося вище, діє фактор часу. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків, бо він не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у зв'язку з їх подорожчанням. Боржник відповідно матиме на цьому виграш. Щоб уникнути цього, доводиться коригувати процентну ставку відповідно до знецінення грошей, що негативно впливає на стан кредитних відносин в економіці. Крім того, саме по собі підвищення позичкового процента є інфляційним чинником і призводить до дальшого знецінення грошей.

Ці явища повною мірою виявилися в економіці України в період ринкової трансформації, коли інфляція набула широкого розмаху. Протягом короткого часу рівень позичкового процента підвищувався в декілька разів, що стримувало розвиток кредитних відносин та економічне зростання взагалі.

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, необхідних для виробництва чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти. Для цього продуктивність його праці повинна перевищувати його поточні виробничі та споживчі потреби, тобто бути на досить високому рівні розвитку. Отже, ця функція могла виникнути після функції засобу обігу і розвинутися на її основі, але раніше за функцію засобу платежу: товаровиробник міг наважитися продати свій товар у борг лише за умови, що покупець зможе нагромадити вартість для повернення боргу.

Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль - збереження вартості. Для цього достатньо було вречевли-ти вартість у звичайних кусках чи брусках дорогоцінного металу і добре зберігати їх на випадок різних соціальних потрясінь.

У такій формі нагромаджувалося абстрактне загальне багатство, що називалося скарбом . Нагромадження грошей як скарбу було стихійним наслідком і виразом виникнення надлишку продуктів у простих товаровиробників.

З розвитком товарного виробництва і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість прагнення сховати своє багатство виникло бажання продемонструвати його. Чим більшою була роль грошей у суспільстві, тим сильнішим ставало це бажання. Під його впливом примітивним формам скарбу стали надавати форму предметів розкоші. Виникла естетична форма скарбу, який перестав бути просто мертвим багатством і набув певного споживчого сенсу. Поряд із збереженням вартості скарб у такій формі почав задовольняти важливі потреби людини - потреби в самовираженні, в естетичному задоволенні та ін. Нова роль естетичних скарбів стала своєрідною компенсацією для їх власників втрат, пов'язаних з тим, що скарб не може стати капіталом, не приносить їм прибутку. Завдяки цьому скарб в естетичній формі "пережив" багато суспільних формацій і продовжує функціонувати навіть у сучасних умовах майже суцільної капіталізації грошових відносин в усіх країнах незалежно від рівня їх економічного розвитку та системи господарювання.

Згодом сформувалася ще одна ціль нагромадження скарбу - створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального характеру і зорієнтувало на забезпечення зростання прибутку. Ця ціль визначалась ускладненням самих умов та потреб виробництва і реалізації товарів. Без такого резерву товаровиробник не міг підтримати безперервність та забезпечити розширення свого виробництва. Виникнення нової цілі нагромадження скарбу докорінно змінило його характер. Скарб уже не міг довго лишатися без руху і став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, перетворившись у резерв для приводних і відвідних каналів регулювання грошового обігу.

Товаровиробники почали нагромаджувати скарб безпосередньо заради розширення виробництва й одержання додаткового прибутку в майбутньому. Щоб наблизити таке майбутнє, вони передавали свої скарби в борг, розміщували в банках, цінних паперах, що приносило їм прибуток у вигляді процентів, дивідендів. Відтак скарб перетворився в цілеспрямоване нагромадження грошей для збереження вартості як моменту в процесі розширеного відтворення. Це означало більш високий рівень розвитку даної функції. На відміну від функції нагромадження скарбу її стали називати функцією нагромадження вартості.

З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей, що її виконували. Спочатку послабла, а потім зовсім зникла залежність функціонального призначення нагромаджених грошей від їх субстанціональної вартості. Оскільки нагромадження втратило свою абстрактність багатства взагалі, зникла й потреба тримати їх у вигляді запасу золота чи срібла; їх нову роль, яка передбачає конкретизацію цілей і строків нагромадження вартості, стали успішно виконувати знаки грошей - паперові, депозитні, електронні.

Нова форма грошей справила позитивний вплив на розвиток самої функції засобу нагромадження і грошових відносин взагалі. По-перше, виникла можливість вивести обсяги нагромадження за межі, що визначалися фізичними обсягами видобутку благородних металів. По-друге, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників нагромадження швидше їх капіталізувати, що сприяло розвиткові організованих нагромаджень, банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося, по суті, в нагромадження позичкового капіталу. По-третє, капіталізація грошових нагромаджень, у свою чергу, сприяла розв'язанню суперечності між збереженням вартості "в покої" у межах обороту індивідуального капіталу і необхідністю . прискорення обігу її у масштабах суспільного відтворення.

Разом з тим необхідно зазначити, що і в таких умовах здійснюється нагромадження скарбів як вартості, що перебуває в тривалому покої. Крім естетичної форми, продовжується класичне нагромадження скарбу у вигляді брусків дорогоцінного металу, золотих монет тощо. Великі запаси золота зберігаються в державних скарбницях, центральних банках, міжнародних валютно-кредитних центрах, а також у приватних власників. Наприкінці 80-х років державні запаси золота найбільш розвинутих країн з ринковою економікою становили майже 30 тис. т, запаси міжнародних валютно-кредитних установ - понад 6,5 тис., у приватній тезаврації - понад 30 тис. т.

Нагромадження золотих запасів викликає жваві дискусії серед економістів щодо його цілей та зв'язку з грошовим обігом. Якщо виходити з того, що нагромадження золотого скарбу є однією з функцій грошей, то неминучим буде висновок, що одну з грошових функцій золото все ще частково виконує. Отже, його демонетизація є ще неповною.

Для того щоб нейтралізувати значення цього факту, висуваються різні докази того, що нагромадження золота не пов'язане із вказаною функцією грошей. Зокрема, державні золоті запаси називають звичайним стратегічним резервом, ніяк не пов'язаним з функціонуванням грошей; нагромадження золота трактується як рух за історичною інерцією, яку об'єктивно слід і можливо зупинити; нагромадження золота в приватній власності пояснюється недостатнім розвитком сучасних цивілізованих грошових відносин в окремих країнах. Має місце спроба довести, що нагромадження скарбу - це взагалі не грошова функція.

Проте вказані та подібні оцінки факту нагромадження золота в сучасних умовах не дають пере конливого пояснення, чому людство за умов надзвичайної раціоналізації суспільного життя та капіталізації вартості омертвляє величезну її масу в золотих запасах і тримає поза виробничим чи особистим споживанням. Це можна, на наш погляд, пояснити тільки тим, що і тепер у окремих людей та в цілих народів, представлених їх державами, існує об'єктивна потреба нагромаджувати вартість як абсолютне багатство, тобто у формі скарбу, на випадок економічних чи політичних потрясінь, як було і в минулі віки. І таке нагромадження залишається функцією грошей як особливого товару. А оскільки в цій сфері (нагромадження абсолютного багатства) є свої особливі вимоги до грошей, які можуть забезпечуватися тільки золотом, то й виконувати цю функцію продовжує золото.

Таким чином, у сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом.

Такий підхід до розуміння сфери функціонування грошей як засобу нагромадження вартості дає можливість визначити механізм зв'язку золотих запасів з грошовим обігом. Загальновідомо, що золоті запаси в сучасних умовах виконують функцію страхування нагромаджень вартості у формі нерозмінних грошей від інфляційного знецінення останніх. Таке страхування саме по собі свідчить про наявність зв'язку золотих запасів із грошовим обігом, де якраз і формуються інфляційні процеси. Конкретніше цей зв'язок виявляється через вплив зміни золотих запасів на нагромадження грошових знаків.

Якщо збільшується приватна тезаврація золота внаслідок продажу його інвесторам з державних фондів, то на суму покупок зменшуються їхні нагромадження в неповноцінних грошах, а отже, скорочуються резерви надходження останніх в активний оборот. І навпаки, зниження приватної тезаврації золота внаслідок скупки його державою приводить до нагромадження грошових знаків у суб'єктів ринку і прискореного насичення ними каналів обороту, до зростання попиту на звичайні товари.

Державні запаси золота офіційно включаються до золотовалютних резервів країни і слугують резервом світових грошей. При збільшенні цих запасів за рахунок розширення власного видобутку золота держава додатково випускає в оборот національні гроші і підвищує їх масу в обігу. Якщо держава збільшує свої запаси золота внаслідок позитивного платіжного балансу чи прямої закупівлі його на міжнародному ринку, то на відповідну суму зменшується товарна пропозиція на внутрішньому ринку, що безпосередньо впливає на обіг національних грошей у країні.

Держава може по-різному використати свій запас золота:

* продати на міжнародному ринку для збільшення валютної частини свого резерву світових грошей, що не матиме прямого впливу на внутрішній грошовий оборот;

* реалізувати на світовому ринку для закупівлі там товарів та послуг, необхідних на внутрішньому ринку, а також для погашення зовнішніх боргів. У цих випадках прямо чи опосередковано зростатиме товарна пропозиція і поліпшуватиметься стан грошового обороту у країні;

* одержати під заставу золотого запасу міжнародну позику, за рахунок якої збільшити імпорт товарів і розширити товарне забезпечення внутрішнього грошового обороту.

Отже, золоті скарби хоч і перестали бути єдиною формою грошового нагромадження і втратили свою роль приводних і відвідних каналів для грошового обороту, все ж вони зберігають опосередкований зв'язок з останнім, що свідчить про часткове збереження за золотом однієї з функцій грошей - нагромадження вартості.

Гроші, що виконують функцію засобу нагромадження вартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і платіжних засобів, які постійно створюються у суб'єктів економіки внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнями і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свій рух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, що обслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обороту, зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими потребами, ніж потреби грошового обігу.

Проте вказані відмінності між грошима в цих трьох функціях мають швидше теоретичний, ніж практичний характер. На практиці всі складові грошової маси є єдиним цілим і легко переміщуються із нагромаджень в обіг, і навпаки.

Залежно від суспільних цілей нагромадження сфера цієї функції грошей підрозділяється на нагромадження у виробничій сфері та у сфері особистого споживання. В умовах командно-адміністративної системи господарювання через надмірне одержавлення власності на засоби виробництва між указаними сферами була чітко виражена непереборна межа: підприємства і господарські організації здійснювали грошові нагромадження у виробничих цілях, населення - з метою розвитку особистого споживання. Населення було позбавлене будь-якої можливості здійснювати грошові нагромадження виробничого призначення. Якщо ж його грошові кошти через механізм банківського кредитування спрямовувалися на розвиток виробництва, то це здійснювалося без відома і дозволу населення, поза тими цілями, заради яких ці кошти воно нагромаджувало.

Крім того, сама система розподілу національного доходу й оплати праці була сформована так, що грошові доходи забезпечували переважно поточні споживчі потреби населення. Нагромадження вартості за цих умов здійснювалося переважно за рахунок економії на поточних витратах. Тому грошові нагромадження населення були справедливо названі заощадженнями і розглядалися як самостійна сфера даної функції грошей, а сама функція називалася в навчальній літературі функцією засобу нагромадження і заощадження населення.

В умовах переходу до ринкової економіки, коли зняті надзвичайно жорсткі обмеження з доходів населення і воно дістало широкі можливості для інвестицій, стирається межа між указаними сферами цієї функції грошей і відпадає необхідність у її подвійній назві.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин - держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникають економічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, які впливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців.

Передусім в іноземних контрагентів виникає недовіра до тих регалій, якими наділила держава свої національні гроші, зокрема до посвідчення монетної ваги чи обов'язковості приймання грошових знаків у всіх видах платежів. Особливо гостро це відчувалося на початку формування світового ринку, через що гроші мо-

гли з'явитися там тільки у формі зливків благородних металів, знявши, за виразом К. Маркса, свої "національні мундири". Тому в тих умовах функцію світових грошей виконували тільки повноцінні гроші, їх приймання у платежі здійснювалося за вагою, а не за кількістю монет.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші - це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Ця обставина дала підстави багатьом дослідникам взагалі не виділяти світові гроші як окрему функцію. З такою позицією можна було б погодитися, якби всі національні гроші були вільно конвертованими. Проте це не так - функціонування грошей більшості держав обмежене виключно їх національними корд онами. І коли економічні суб'єкти таких країн виходять на світовий ринок, то їм потрібні зовсім інші гроші. Тобто мова тут іде не тільки про новий напрям використання грошей, а й про інші за сутністю гроші, що й дає підстави вичленити світові гроші в окрему функцію.

Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, що вивозиться (пересилається), в країну ввозиться еквівалентна товарна вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Використання цієї функції менш вигідне, ніж першої, оскільки вимагає попереднього нагромадження резерву світових грошей. Тому вона спостерігається рідше - у випадках якихось надзвичайних подій, коли порушується звичайна рівновага обміну між країнами (неврожай, стихійне лихо, соціальні потрясіння) чи виникає недовіра до платоспроможності іноземного контрагента.

Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства. Це має місце при оплаті контрибуції, репарацій, наданні грошових позичок чи Допомоги, вивезенні грошей емігрантами, тіньовими підприємцями тощо.

Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки національні ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін.

Найскладнішим питанням у розумінні функції світових грошей є питання про форму, в якій гроші її виконують. Одні економісти вважають, що і зараз цю функцію може виконувати і виконує тільки золото. Інші заперечують це, посилаючись на те, що золото перестало безпосередньо використовуватись у будь-яких платежах на світовому ринку. Купівлю-продаж золота там за національні валюти вони розглядають як торгівлю звичайним, а не грошовим товаром.

Справді, механізм функції світових грошей безперервно розвивався в міру розвитку економічних відносин на світовому ринку. Коли ці відносини досягай високого рівня взаємності, виникла можливість погашати вимоги по платежах шляхом заліку чи передачі боргових зобов'язань без пересилання золота по кожному платежу. Таку роботу здійснюють комерційні банки, включившись в організацію міжнародних розрахунків. Золото вони стали пересилати один одному тільки для оплати сальдо заборгованості по платежах. Тут було ще очевидним часткове використання золота як засобу платежу на світовому ринку.

Після відміни золотого стандарту і заборони багатьма державами приватних операцій із золотом банки втратили можливість використовувати золото для врегулювання платіжних відносин з іншими країнами. Таке право залишилося тільки у центральних банків та казначейств. Вони можуть продати частину золота на ринках за одну з національних валют, що користуються довірою на світовому ринку, і розрахуватися нею по боргах. Цей механізм принципово не змінився і після скасування в 70-ті роки заборони на приватні операції із золотом у провідних країнах світу. Комерційні банки хоч і дістали право на операції із золотом, проте не використовують його для взаємних платежів, навіть для погашення сальдо взаємної заборгованості. Вони прагнуть продати золото на ринку за валюту і розрахуватися нею по платежах.

Отже, в сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, успішно виступають у "національних мундирах", та ще й без внутрішньої субстанціональної вартості. Які причини цього? Чому суб'єкти міжнародних платіжних відносин стали довіряти національним грошам як світовим? Ці перетворення зумовлені самим розвитком світової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжних відносин.

По-перше, сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв'язків і взаємозалежностей між його суб'єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба використовувати для цього повноцінні гроші. Знаки вартості стали задовольняти вимоги нового ринку до світових грошей.

По-друге, економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало їх державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках.

По-третє, докорінно змінилися самі відносини між державами, економічне протистояння доповнилося співробітництвом з метою спільного регулювання світового економічного простору і грошових відносин як найскладнішої його частини. Спільними зусиллями країни стали будувати механізми забезпечення-високої довіри до однієї з найбільш сталих національних валют (наприклад, долара США), а також створювати нові міжнаціональні валюти з такими ж якостями (СДР, ЕКЮ, євро). І доки у суб'єктів світового ринку буде впевненість у тому, що вони зможуть купити за такі гроші необхідні їм товари, доти вони братимуть їх у платежі, не вимагаючи золота. Це підтверджується в широких масштабах сучасною практикою міжнародних розрахунків, які успішно здійснюються в національних вільно конвертованих валютах окремих країн чи міжнародних валютах.

1.6. ЯКІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕЙ

Незважаючи на різноманітність форм та функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей як реального економічного інструменту економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин - чим він вищий, тим складніші вимоги пред'являються до грошей.

Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, які в сукупності визначають певну форму грошей, спричинюють їх еволюцію, надають грошам якісну відмінність від звичайних благ. Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність.

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. Такі гроші перетворюються в гальмо економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позички через ризик втрати позиченої вартості, а інвестори з тієї самої причини перестають накопичувати вартість у грошовій формі. У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість. Спираючись на стабільні золоті гроші, країни, що їх запровадили, досягли у XIX ст. величезних економічних успіхів.

Проте в міру розвитку економіки, формування світового ринку стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей.

Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати на потрібному рівні, зусиллями держави та міждержавних органів. Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на фінансових ринках, зокрема їх кількості в обороті, зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центрального банку. Підтримання постійно стабільної вартості грошей стало в нових умовах одним із центральних економічних завдань сучасних держав.

Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Поки гроші були повноцінними, вирішити це завдання було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об'єктивну межу, що визначалас я внутрішньою вартістю металу, з якого вони виготовлялися. Це послужило ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей. Але й після цього вимога економічності грошей не була знята. Виготовлення банкнот та неповноцінних монет вимагає досить значних витрат держави, у зв'язку з чим готівка в обороті поступово замінюється безготівковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагає теж певних витрат (на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків тощо). Для скорочення цих витрат рух депозитних грошей стали здійснювати засобами електронних технологій.

Незважаючи на інтенсивне розширення сфери використання депозитних, у тому числі електронних, грошей, жодна з країн не може зовсім відмовитися від готівки. А в Україні частка готівки в загальній масі грошей протягом 1991-1998рр. навіть зросла приблизно в 5 разів. Тому вимога економічності грошей зберігає свою актуальність, а для України вона надзвичайно зросла.

Важливим способом забезпечення економічності готівки є довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші. Говорити про цю властивість депозитних грошей немає підстав, оскільки вони не зношуються в обороті.

Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет. Так, в Україні в 1999 р. була випущена монета в одну гривню, що значно скоротить витрати на друкування одногривневих купюр, які швидко зношуються і часто замінюються в обороті новими. Монета ж в одну гривню може обслуговувати оборот в десятки разів довше, ніж паперова купюра.

Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Золоті монети стали однорідними, взаємозамінюваними. Кількісно однакова сума їх в усіх випадках представляла однакову цінність. Проте однорідність і золотих грошей могла порушуватися, якщо поряд із золотою монетою в обороті була срібна, або золоті монети мали неоднакові частки домішок неблагородних металів чи мали різний ступінь зношеності.

В усіх цих випадках учасники обороту старалися притримати більш якісні гроші і розплачувалися менш якісними, унаслідок чого гірші гроші витісняли з обороту кращі. Ця тенденція відома в літературі як "Закон Грешема" (за прізвищем англійського міністра фінансів Томаса Грешема, який жив у XVIII ст.).

З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю, хоч на поверхні нібито всі такі гроші видаються однаковими. Насправді окремі види грошей виявляються неоднорідними через різний ступінь довіри до їх емітентів, а отже - різний ступінь їх надійності. Якщо довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу готівці перед депозитними грошима як більш надійними.

Надійність депозитних грошей теж не однакова, оскільки кожний банк має свій рівень ліквідності і фінансової стабільності. Особливо гостро ця неоднорідність проявляється в умовах хронічної економічної та фінансової кризи, яку переживала Україна в 1992-2000 pp. У цих умовах істотно знизилась надійність комерційних банків, а отже, і довіра до їх депозитних грошей. Помітно кращою була надійність Національного банку, а довіра до його банкнот була значно вищою, що й спричинило деформацію структури грошової маси в бік непомірного зростання частки готівки.

Проте й до банкноти НБУ в умовах фінансової кризи потроху втрачається довіра, що проявляється у скороченні використання їх як засобу нагромадження вартості, заміні її вільно конвертованою валютою, насамперед доларом США. Отже, при неповноцінних грошах виникає тенденція, протилежна "закону Грешема", що зумовлює витіснення гірших грошей кращими - безготівкових грошей готівкою, національних грошей, що знецінюються, іноземною вільно конвертованою валютою.

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку суму, одержати здачу тощо. Щоб забезпечити таку властивість, гроші виготовляються різних номіналів - від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Останньою властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші - банкноти та розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. Чекова книжка, що забезпечує рух депозитних грошей, значно портативніша, ніж готівка. А пластикові картки, які використовуються для переведення грошей по каналах електронного зв'язку, ще портативні-ші, ніж чекові книжки.

У літературі трапляються посилання і на таку властивість грошей, як прийнятність. На наш погляд, це швидше за все головна ознака грошей, а не окрема якісна властивість. Якщо будь-яка форма грошей переставала прийматися у платежі, це означало, що вона переставала бути грошима взагалі, а не лише змінювала одну зі своїх властивостей. І навпаки, будь-який предмет, що висувався на роль грошей, успішно справлявся з нею лише за умови широкомасштабного приймання у платежі. А це ставало можливим, якщо даний предмет мав указані вище властивості сповна. Отже, прийнятність - це швидше за все результат формування у грошового носія певних властивостей, який свідчить про перетворення його в гроші, а не ще одна властивість.