This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

A penny is a loan - Savluk M.I.


Risnomіnnіst and folding virobodnichih vidnosin, like being penniless, signify the multiplicity of forms I will show pennies themselves. Leather from such forms of distal name funktsії pennies. The function of pennies is the process of pennies of the pennies for servicing rukha vartosti in the process of suspension.

Nutrition about the function of pennies є one of the most discusible theories of pennies. It’s not worth the trouble not only the interpretation of the functions, but the third one. The discussions are conducted mostly by representatives of different theoretical schools, and so are all of them. So, there’s a large representative of the Marxist theory of pennies who know their functions, so that you can look out for a special look at them today.

More information on the interpretation of the functions of pennies among the representatives of non-Marxist theories. Don’t forbid to catch up on the pennies' functions, there are more of them to recognize less than three functions to abstract away. So, at the lower book of the English economist L. Harris "Groshova Theory" it is said about the functions of the trick, the trick of saving the wisdom and that one thing is not expected to be funded. At the same time, the classics of economic theory and deeds ники representatives of the XIX century - the cob of the XX century. You could recognize the five functions of pennies. We also have the same funkty function: Miri Wartosti, I want to take advantage, I want to pay, I want to pay for the wartosty and pennies.

World of Wartost is a function, in a penny, you can protect your goods and their products, giving them the form of price. In twofold purpose of functions - turn and turn-off - I’ll clarify that right-hand goods can’t be turn-over, goods and other goods are ignored. І tіlki through kіlkіsne visnazhennya in units of product-equivalent zdіysnyuєsya vimіryuvannya vartostі goods_v.

In fact, in the minds of the victorious noble metal as a penniless commodity. Usi specific comrade "shook" Todi sobi zolotiy chi sr_bny ekv_valent and I won the price of the song vagova kіlkіst wholly metal. So the "golden" chi "srіbnі" prices were found behind the back of the headquarters and not much was seen on all markets.

On the cob of centralized carbuvannya coins by the powers, the winik is a penny scale, but the scale is price, a kind of hindrance zbigavsya vagovim. So, in the English pound sterling yak groshova odinitsya dorivnyuv pound srіble, and the coin was carved by carriage 1/240 pounds srіbl. So the first itself was formed: italyiska groshova odinitsya lira (in Italian pound). For an hour, the scale of price for singing reasons has been constantly seen in the carriage, and moreover, in the leather country of the world. In addition, those who turned around in national pennies, felt much differentiated on different markets, and what was needed was the need for special currency rates (currency rates).

From now on, in the minds of a fair value of money, it was formulated as a share of the most important functions - for example, for the international specific goods and the price scale for the identification of the most valuable metal. The scale of prices for vagov’s number of precious metals, taken for a groshova unit, є warehouse function, as well as additional designation of goods for sale. You can’t do anything to counter the world’s wartosti, to respect their two separate functions, to keep them from the world, toast to the pennies.

In the minds of the offense of disproportionate pennies, the mechanism of the world is constant. The middle of the product, the yarn is almost invisible, and the grocery price is the result of such a vimiruvannya dumb gold, dumb "gold" price. Vіdpala's demand for vagovі kіlkostі gold, scho adopted for a penny unit and a servant at a scale price. The usurpies of power ceased fiksuvati gold together with the pennies. There is hostility, schro groshova single, without interruption, vim_start, goods and functory mri vartostі be reduced to technical reckoning, to securing the practice of secrecy by the rakhunk unit.

Representatives of current economic theories who do not recognize the labor nature of wartosti, by the day, develop the functions of the world of wartostism to such rakhunkovyh odinits. Representatives of the labor theory of wariness are reckoned to explain the mechanism of functions and the position of labor wariness. One of them vazhayut, schro neroz-

minor signs are less representative of gold, as well as functions of the world so, as in the minds of gold. To the minds of others, in ordinary minds the mechanism itself was formulated as a form of labor wartost goods, so what can we do without a wartime. Thirdly, you’ll need to ensure that, thanks to the small amount of money you need, you can keep your wardostes through the rest of the wares until the necessary goods.

Zhoden iz tsikh pіdhodіv for good without nabuv obscene business. The rest from them will be given us fruitful.

Just be aware of the fact that all the present forms of pennies are by means of new cards, then it is possible to visually and realistically draw a picture of such pennies with such pennies of functions and cards. Use the sound comrade, go to the sphere of exchange, joke your own groovy equivalent, there are some submissions there are prepared sub-markets to buy a business comrade. At our store - the desire to sell and the readiness to buy - to be registered in the market at the latest in the sale of goods and the sum of pennies, such goods are valued at the market of such a satisfied part of the operation. Until the first time, an economical zmіst virazhny vartostі for the help of a penniless in ordinary minds.

Zmіnyuєtsya mehanizm dії scale prіn. The yak instrument is a vimir of a grocery price and a win is not a sign of a visual card, but at the same time it has one process, the fragments are equivalent to the product, the card is already twisted in pennies and not at all gold. To this the role of the scale of prices is seen by the world of wartost. Riven price for comrade, let me say it, zoom in and scale of price for new products, and not just like that, in the minds of the gold standard.

The function of the world’s pennies is perfect. Virobnik is late, before the appearance of the goods on the market, the price tag, for which you can sell it all. But if you are a buyer with a risk, you will not have to change the price of goods, the appearance of pennies in either form (gold coins, banknotes, checks, credit cards and other cards) is not necessary. Sales zagagіlі mozhe vіdbuvatisya to the Borg, під maybutnі pennies, ale price is signaled at the time of transaction kupіvlі-sale. Tim no longer requires the appearance of real pennies at the time of the establishment of commodity prices by the state authorities. Protei organi materi mally read the announcement about the new variety of pennies, as a matter of fact I put it on the market, so as to establish a price that is adequate to the wartost product.

The pennies of the world are widely victorious as the rakhunkov, as the only rakhuvannya. For their help, you can donate a great deal of all the economical processes and appearances on the micro and large, at all stages the process of suspension, without which it is impossible to organize them. That is why the role of pennies is Yak Miri Vartosti, to go far beyond the middle of all products of the same form of price. So, for the benefit of Rakhunk’s pennies, you can delay the opportunity to buy and sell products, and to get more products, without which it’s impossible to do the right thing.

On the macroeconomic level, for the important Rakhunki pennies, the following important indicators are shown: development of the economy, the oath of the gross national product, national income, investment, financial and credit resources, without any significant losses.

Zasib obigu - a whole function, as a penny є an intermediary in the exchange of goods and safety їх obig.

Exchange of goods for additional pennies at the price of functions for the TTG scheme for the verification of barter exchange of goods for the TT scheme. Participation in the exchange of pennies for commodity metamorphosis is fundamentally new: there are two independent sales and purchases (T-Gs) and purchases (G-Ts), and yields can be increased in space at an o'clock position. For barter exchange, we’ll immediately welcome a commodity metamorphosis, as long as the participants in the operation go through the insult, the skin will be wiped out. At metamorphoses Т-Г-Т sales (Т-Г) do not mean reaching the target price and the product price, which will be exchanged. Moreover, the seller of a single product can not buy the first product and the latest commodity metamorphosis can’t be, who can cry out abstractly.

At the same time, after spreading the commodity metamorphosis zaryadyah pennies into two self-sustaining acts, they are more positively significant for the development of sweeping business economies.

In the first place, it’s possible to wring out pennies and pounds in the absolute form, to expand the number of terms and conditions, to introduce them for simple and quick exchange of goods.

In a different way, they are quarreling at the universities between barter exchanges. Vlasnik can sell the goods not to the one who needs the necessary goods (sellers) at that time, but to the one who needs them. For gaining a penny of money, you can vibrate on an alternative basis for the necessary goods, which can help you develop a competitive environment among the goods and services.

In the third place, a penny hairman can transfer the purchase of goods to maybutnichi to the last market, but he forgot about the last signs. All in order to stimulate the development of consumer goods, the loss and expansion of the market, the development of the commodity form.

An important, familiar penny, I want to take into account that those who stink are the real reality of the new vartosti: the seller sells the goods of the purchasers and rewards the pennies. If it’s important, it’s not important, in the form of a stink, you can see repeated pennies (gold coins and coins); It’s important that you lose those who are so penniless to save the trouble of trying to get a good job until you know what to do with your business. Prote yourself penniless zalysyayutsya in obigu, go from one sub'kt to the last.

For the sake of specialty, I want to see the nature of the nature of the sound of the pennies and goods. So, for the sake of expectation, wait for the sale of the masa of pennies, so as to resist the commodity masi, which is the reason for realizing. If you are looking at the right moment at the moment, then the mass of pennies is guilty of approximately more expensive sums of commodity prices. As a matter of fact, you can take a look at the song for an hour, then the middle is a lot of pennies, you have to spend less money, but you have to pay less for the price of goods, you can realize it by the amount that you can see as a sign of the pennies. Kozna groshova odinitsya for one hour can secure the sale of goods. Indicated by the age of the mass of pennies and the sum of commodity prices оном the economical law of pennies.

The function is to insure that you’re penniless, to grab a bit of money, to beat the indifferent to the form of pennies, not to the point of becoming a wartost. Adzhe Mittєvіst is sovereign power to pennies, so I want to insult the tilka in one commodity metamorphosis. Because of their good health, they don’t want to take advantage of it and switch over to another metamorphosis, then we have to third and so on. Besides, there’s a lot of money, there’s a lot of goods, and there’s a lot of goods that make them more Znetsinennya groshovoj odinitsy wiklika at owners of groschens - potential purchasers - not enough to buy and buying goods and bazhennya shvidsha ikh them to comrade, which stimulate an old drink. The water hour of the merchandise merchants is important to barter to barter operations, to sell their products for pennies, so that they can be znets. The whole system of commodity-penniless goods is destroyed;

Before the pennies of the function, I’m taking trouble from the side of the market, there’s a number of vimogs that are more important than the organizational and technical aspects of the functional functions. Look at all the portable, economical and unique ones at the whole mass, at the very least cheap, at the cheapest and at the same time, for the best of your life.

With the linking of the marketplace vidnosin and the sphere of victorious pennies, I’ve got a lot of trouble and the vimogas have expanded to them, and the new vimogas have spawned inconspicuously from the front and I have reminded them. So, the cheapness of the collection and the need for a quick release of necessary money for the sale of pennies has risen inconsistent with the high and low price of one piece. As a rule, I’ll stay in vain for a little more money with gold pennies, then the feathers are penniless signs, a pair of papers, and then I can write down notes on bank racks. The great superachness of the Kintsev’s palsum bag is due to the cohesion of the remaining vimogs, and the function of the mischief was caused by the appearance of pennies of small forms.

A quick development of market links, including those who are penniless as if I want to take advantage of them, I’m changing my mind for the tune of the sphere of honor. Functionality and performance of the mechanism of public health.

The form of the diversified and the striches of the most recent merchandise among the merchants with the active servicing of the banks leads to the consolidation of the mutual deposits and the reduction of the sub-market. The volume of sales of goods is complete on credit. For an obvious commodity metamorphosis, the appearance of pennies did not appear to be obvyazkovoy: the merchandiser sold the goods and bought the goods from the Borg, and the commodity metamorphosis typing in a T-K-T look. Zamina in the new city of K (credit) is of little significant positive margin for the entire sphere of commodity-groshynovyh loans.

Zokrem, the sphere of victorious pennies rang out like I would like to take advantage of the bill and the wines need for pennies to pay off the borgs, the price of the bill is even better, the functions are fungible to pay, the sphere of Victoria is unreasonably expanding. In addition, with credit reporting (K) for commodity metamorphosis and the appearance of a bargain of goiters and bills (bills), as a result of the latest sales of goods, which gave the government the power to pay pennies, please. Vinikla fundamentally new form of pennies - credit.

In the case of ordinary minds, victorious pennies are so bad that I want to take advantage of the big deal, with the above service, I have the population, and the international trade. Protein i in these areas

the steps of calling forth the func- tion of concern will come to grips with the penetration of credit credit cards, especially in the countries with a widespread economic economy. In our country, due to the lack of redeployment of internal credit credit cards, pennies are widespread in all spheres of economic credit, including wholesale trade. The inflationary processes have gained wide sweep during the period of transition to the market state donation, caused the ringing sphere to function because of the transition to natural commodity exchange (barter). All in all, back at the development of pennies, I am thinking of lowering their roles in the development of economics.

The payment is due to the whole function, in the case of a small fee, the service is paid off for the various commercial goiters and the number of sub-accounts of economic loans, so you can check out the process of extended registration.

Historically, this function is like a turnover. Yak meant food, belts of the ula bulgaria are clothed with the sale of goods for credit, the fragments of the whole winnings, the repayment of such a big penny. All the same, they’ve got a good deal of money, and I’ve got a good idea. Such information is explained by the factor of the hour, which is the product (in the Borg) payment to the payment in the form of repayment of the bargained. For one hour, you can change the form and form of pennies, the bourgeois himself and the lender are skinny. You don’t have to wait for that payment for payment of equivalent vartosti goods, sold to the Borg, or vartosti pennies, like bullets in the borg. To save money when paying off bargains, especially to redeem the money, not only to have your first basis - buy and sell goods, but also to show you more important things and more, you need to get more information about the following: Powers in the penny sphere, zmіnu pozichkovogo percent skinny.

At the world, economic losses were lost, remixing of them was very penniless, and the people's statehood was penniless that there was a wide development of credit and financial loans, because they received payment in arrears, they became more and more expensive. turn in a penny form. As a result of the payment, the state budget has become more important, without any direct link to the need to receive goods, to service, to maintain the same amount of money, to pay more funds, to pay more money and to pay more і redeemed bankіvskih posichko skinny.

A penny is for payment, it’s like before I get hurt, I’ll be transmitted from one sub-account to one, so that is good. Тому коли мова йде про грошовий обіг, то найчастіше мається на увазі функціонування їх і як засобу обігу, і як засобу платежу. Відповідно і загальна маса грошей в обігу включає їх кількість в обох цих функціях. Вимоги закону грошового обігу поширюються на загальну масу грошей, тобто на обидві їх функції.

У розвинутій ринковій економіці гроші як засіб платежу обслуговують більшу частину всього економічного обороту. Тому сфера їх застосування дуже широка і охоплює: платежі між підприємствами, господарськими організаціями та установами за взаємними борговими зобов'язаннями; платежі підприємств, господарських організацій та установ своїм працівникам, пов'язані з оплатою праці; платежі юридичних та фізичних осіб у централізовані фінансові фонди, одержання грошових коштів з цих фондів; внесення юридичними та фізичними особами своїх грошей у банки, отримання ними грошових позичок у банках і погашення їх у встановлені строки; різноманітні платежі, пов'язані зі страхуванням діяльності та майна юридичних і фізичних осіб; інші платежі - адміністративно-судові, виплата спадщини, дарування тощо.

Розширення сфери функціонування грошей як засобу платежу відбувається за рахунок сфери їх функції як засобу обігу. Проте цей процес не має будь-якого негативного впливу на економіку. Навпаки, функція засобу платежу забезпечує ширші можливості для підприємства, ніж функція засобу обігу, о скільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т-Г), розширює маневреність коштами, дає можливість здійснити платежі шляхом заліку зустрічних зобов'язань, що сприяє економії грошових коштів та прискоренню обігу капіталу тощо. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка при реалізації в широких масштабах може спричинити грошово-кредитну кризу.

До грошей у функції засобу платежу ринок висуває ті самі вимоги, що й до засобу обігу, хіба що іншою мірою. Зокрема, необхідність сталості грошей у цій функції виявляється ще гостріше, оскільки тут, як уже вказувалося вище, діє фактор часу. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків, бо він не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у зв'язку з їх подорожчанням. Боржник відповідно матиме на цьому виграш. Щоб уникнути цього, доводиться коригувати процентну ставку відповідно до знецінення грошей, що негативно впливає на стан кредитних відносин в економіці. Крім того, саме по собі підвищення позичкового процента є інфляційним чинником і призводить до дальшого знецінення грошей.

Ці явища повною мірою виявилися в економіці України в період ринкової трансформації, коли інфляція набула широкого розмаху. Протягом короткого часу рівень позичкового процента підвищувався в декілька разів, що стримувало розвиток кредитних відносин та економічне зростання взагалі.

Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, необхідних для виробництва чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти. Для цього продуктивність його праці повинна перевищувати його поточні виробничі та споживчі потреби, тобто бути на досить високому рівні розвитку. Отже, ця функція могла виникнути після функції засобу обігу і розвинутися на її основі, але раніше за функцію засобу платежу: товаровиробник міг наважитися продати свій товар у борг лише за умови, що покупець зможе нагромадити вартість для повернення боргу.

Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль - збереження вартості. Для цього достатньо було вречевли-ти вартість у звичайних кусках чи брусках дорогоцінного металу і добре зберігати їх на випадок різних соціальних потрясінь.

У такій формі нагромаджувалося абстрактне загальне багатство, що називалося скарбом . Нагромадження грошей як скарбу було стихійним наслідком і виразом виникнення надлишку продуктів у простих товаровиробників.

З розвитком товарного виробництва і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість прагнення сховати своє багатство виникло бажання продемонструвати його. Чим більшою була роль грошей у суспільстві, тим сильнішим ставало це бажання. Під його впливом примітивним формам скарбу стали надавати форму предметів розкоші. Виникла естетична форма скарбу, який перестав бути просто мертвим багатством і набув певного споживчого сенсу. Поряд із збереженням вартості скарб у такій формі почав задовольняти важливі потреби людини - потреби в самовираженні, в естетичному задоволенні та ін. Нова роль естетичних скарбів стала своєрідною компенсацією для їх власників втрат, пов'язаних з тим, що скарб не може стати капіталом, не приносить їм прибутку. Завдяки цьому скарб в естетичній формі "пережив" багато суспільних формацій і продовжує функціонувати навіть у сучасних умовах майже суцільної капіталізації грошових відносин в усіх країнах незалежно від рівня їх економічного розвитку та системи господарювання.

Згодом сформувалася ще одна ціль нагромадження скарбу - створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального характеру і зорієнтувало на забезпечення зростання прибутку. Ця ціль визначалась ускладненням самих умов та потреб виробництва і реалізації товарів. Без такого резерву товаровиробник не міг підтримати безперервність та забезпечити розширення свого виробництва. Виникнення нової цілі нагромадження скарбу докорінно змінило його характер. Скарб уже не міг довго лишатися без руху і став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, перетворившись у резерв для приводних і відвідних каналів регулювання грошового обігу.

Товаровиробники почали нагромаджувати скарб безпосередньо заради розширення виробництва й одержання додаткового прибутку в майбутньому. Щоб наблизити таке майбутнє, вони передавали свої скарби в борг, розміщували в банках, цінних паперах, що приносило їм прибуток у вигляді процентів, дивідендів. Відтак скарб перетворився в цілеспрямоване нагромадження грошей для збереження вартості як моменту в процесі розширеного відтворення. Це означало більш високий рівень розвитку даної функції. На відміну від функції нагромадження скарбу її стали називати функцією нагромадження вартості.

З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей, що її виконували. Спочатку послабла, а потім зовсім зникла залежність функціонального призначення нагромаджених грошей від їх субстанціональної вартості. Оскільки нагромадження втратило свою абстрактність багатства взагалі, зникла й потреба тримати їх у вигляді запасу золота чи срібла; їх нову роль, яка передбачає конкретизацію цілей і строків нагромадження вартості, стали успішно виконувати знаки грошей - паперові, депозитні, електронні.

Нова форма грошей справила позитивний вплив на розвиток самої функції засобу нагромадження і грошових відносин взагалі. По-перше, виникла можливість вивести обсяги нагромадження за межі, що визначалися фізичними обсягами видобутку благородних металів. По-друге, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників нагромадження швидше їх капіталізувати, що сприяло розвиткові організованих нагромаджень, банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося, по суті, в нагромадження позичкового капіталу. По-третє, капіталізація грошових нагромаджень, у свою чергу, сприяла розв'язанню суперечності між збереженням вартості "в покої" у межах обороту індивідуального капіталу і необхідністю . прискорення обігу її у масштабах суспільного відтворення.

Разом з тим необхідно зазначити, що і в таких умовах здійснюється нагромадження скарбів як вартості, що перебуває в тривалому покої. Крім естетичної форми, продовжується класичне нагромадження скарбу у вигляді брусків дорогоцінного металу, золотих монет тощо. Великі запаси золота зберігаються в державних скарбницях, центральних банках, міжнародних валютно-кредитних центрах, а також у приватних власників. Наприкінці 80-х років державні запаси золота найбільш розвинутих країн з ринковою економікою становили майже 30 тис. т, запаси міжнародних валютно-кредитних установ - понад 6,5 тис., у приватній тезаврації - понад 30 тис. t

Нагромадження золотих запасів викликає жваві дискусії серед економістів щодо його цілей та зв'язку з грошовим обігом. Якщо виходити з того, що нагромадження золотого скарбу є однією з функцій грошей, то неминучим буде висновок, що одну з грошових функцій золото все ще частково виконує. Отже, його демонетизація є ще неповною.

Для того щоб нейтралізувати значення цього факту, висуваються різні докази того, що нагромадження золота не пов'язане із вказаною функцією грошей. Зокрема, державні золоті запаси називають звичайним стратегічним резервом, ніяк не пов'язаним з функціонуванням грошей; нагромадження золота трактується як рух за історичною інерцією, яку об'єктивно слід і можливо зупинити; нагромадження золота в приватній власності пояснюється недостатнім розвитком сучасних цивілізованих грошових відносин в окремих країнах. Має місце спроба довести, що нагромадження скарбу - це взагалі не грошова функція.

Проте вказані та подібні оцінки факту нагромадження золота в сучасних умовах не дають пере конливого пояснення, чому людство за умов надзвичайної раціоналізації суспільного життя та капіталізації вартості омертвляє величезну її масу в золотих запасах і тримає поза виробничим чи особистим споживанням. Це можна, на наш погляд, пояснити тільки тим, що і тепер у окремих людей та в цілих народів, представлених їх державами, існує об'єктивна потреба нагромаджувати вартість як абсолютне багатство, тобто у формі скарбу, на випадок економічних чи політичних потрясінь, як було і в минулі віки. І таке нагромадження залишається функцією грошей як особливого товару. А оскільки в цій сфері (нагромадження абсолютного багатства) є свої особливі вимоги до грошей, які можуть забезпечуватися тільки золотом, то й виконувати цю функцію продовжує золото.

Таким чином, у сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима - золотом.

Такий підхід до розуміння сфери функціонування грошей як засобу нагромадження вартості дає можливість визначити механізм зв'язку золотих запасів з грошовим обігом. Загальновідомо, що золоті запаси в сучасних умовах виконують функцію страхування нагромаджень вартості у формі нерозмінних грошей від інфляційного знецінення останніх. Таке страхування саме по собі свідчить про наявність зв'язку золотих запасів із грошовим обігом, де якраз і формуються інфляційні процеси. Конкретніше цей зв'язок виявляється через вплив зміни золотих запасів на нагромадження грошових знаків.

Якщо збільшується приватна тезаврація золота внаслідок продажу його інвесторам з державних фондів, то на суму покупок зменшуються їхні нагромадження в неповноцінних грошах, а отже, скорочуються резерви надходження останніх в активний оборот. І навпаки, зниження приватної тезаврації золота внаслідок скупки його державою приводить до нагромадження грошових знаків у суб'єктів ринку і прискореного насичення ними каналів обороту, до зростання попиту на звичайні товари.

Державні запаси золота офіційно включаються до золотовалютних резервів країни і слугують резервом світових грошей. При збільшенні цих запасів за рахунок розширення власного видобутку золота держава додатково випускає в оборот національні гроші і підвищує їх масу в обігу. Якщо держава збільшує свої запаси золота внаслідок позитивного платіжного балансу чи прямої закупівлі його на міжнародному ринку, то на відповідну суму зменшується товарна пропозиція на внутрішньому ринку, що безпосередньо впливає на обіг національних грошей у країні.

Держава може по-різному використати свій запас золота:

* продати на міжнародному ринку для збільшення валютної частини свого резерву світових грошей, що не матиме прямого впливу на внутрішній грошовий оборот;

* реалізувати на світовому ринку для закупівлі там товарів та послуг, необхідних на внутрішньому ринку, а також для погашення зовнішніх боргів. У цих випадках прямо чи опосередковано зростатиме товарна пропозиція і поліпшуватиметься стан грошового обороту у країні;

* одержати під заставу золотого запасу міжнародну позику, за рахунок якої збільшити імпорт товарів і розширити товарне забезпечення внутрішнього грошового обороту.

Отже, золоті скарби хоч і перестали бути єдиною формою грошового нагромадження і втратили свою роль приводних і відвідних каналів для грошового обороту, все ж вони зберігають опосередкований зв'язок з останнім, що свідчить про часткове збереження за золотом однієї з функцій грошей - нагромадження вартості.

Гроші, що виконують функцію засобу нагромадження вартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних і платіжних засобів, які постійно створюються у суб'єктів економіки внаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнями і витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свій рух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, що обслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обороту, зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими потребами, ніж потреби грошового обігу.

Проте вказані відмінності між грошима в цих трьох функціях мають швидше теоретичний, ніж практичний характер. На практиці всі складові грошової маси є єдиним цілим і легко переміщуються із нагромаджень в обіг, і навпаки.

Залежно від суспільних цілей нагромадження сфера цієї функції грошей підрозділяється на нагромадження у виробничій сфері та у сфері особистого споживання. В умовах командно-адміністративної системи господарювання через надмірне одержавлення власності на засоби виробництва між указаними сферами була чітко виражена непереборна межа: підприємства і господарські організації здійснювали грошові нагромадження у виробничих цілях, населення - з метою розвитку особистого споживання. Населення було позбавлене будь-якої можливості здійснювати грошові нагромадження виробничого призначення. Якщо ж його грошові кошти через механізм банківського кредитування спрямовувалися на розвиток виробництва, то це здійснювалося без відома і дозволу населення, поза тими цілями, заради яких ці кошти воно нагромаджувало.

Крім того, сама система розподілу національного доходу й оплати праці була сформована так, що грошові доходи забезпечували переважно поточні споживчі потреби населення. Нагромадження вартості за цих умов здійснювалося переважно за рахунок економії на поточних витратах. Тому грошові нагромадження населення були справедливо названі заощадженнями і розглядалися як самостійна сфера даної функції грошей, а сама функція називалася в навчальній літературі функцією засобу нагромадження і заощадження населення.

В умовах переходу до ринкової економіки, коли зняті надзвичайно жорсткі обмеження з доходів населення і воно дістало широкі можливості для інвестицій, стирається межа між указаними сферами цієї функції грошей і відпадає необхідність у її подвійній назві.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин - держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникають економічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, які впливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців.

Передусім в іноземних контрагентів виникає недовіра до тих регалій, якими наділила держава свої національні гроші, зокрема до посвідчення монетної ваги чи обов'язковості приймання грошових знаків у всіх видах платежів. Особливо гостро це відчувалося на початку формування світового ринку, через що гроші мо-

гли з'явитися там тільки у формі зливків благородних металів, знявши, за виразом К. Маркса, свої "національні мундири". Тому в тих умовах функцію світових грошей виконували тільки повноцінні гроші, їх приймання у платежі здійснювалося за вагою, а не за кількістю монет.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші - це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Ця обставина дала підстави багатьом дослідникам взагалі не виділяти світові гроші як окрему функцію. З такою позицією можна було б погодитися, якби всі національні гроші були вільно конвертованими. Проте це не так - функціонування грошей більшості держав обмежене виключно їх національними корд онами. І коли економічні суб'єкти таких країн виходять на світовий ринок, то їм потрібні зовсім інші гроші. Тобто мова тут іде не тільки про новий напрям використання грошей, а й про інші за сутністю гроші, що й дає підстави вичленити світові гроші в окрему функцію.

Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, що вивозиться (пересилається), в країну ввозиться еквівалентна товарна вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Використання цієї функції менш вигідне, ніж першої, оскільки вимагає попереднього нагромадження резерву світових грошей. Тому вона спостерігається рідше - у випадках якихось надзвичайних подій, коли порушується звичайна рівновага обміну між країнами (неврожай, стихійне лихо, соціальні потрясіння) чи виникає недовіра до платоспроможності іноземного контрагента.

Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства. Це має місце при оплаті контрибуції, репарацій, наданні грошових позичок чи Допомоги, вивезенні грошей емігрантами, тіньовими підприємцями тощо.

Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки національні ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін.

Найскладнішим питанням у розумінні функції світових грошей є питання про форму, в якій гроші її виконують. Одні економісти вважають, що і зараз цю функцію може виконувати і виконує тільки золото. Інші заперечують це, посилаючись на те, що золото перестало безпосередньо використовуватись у будь-яких платежах на світовому ринку. Купівлю-продаж золота там за національні валюти вони розглядають як торгівлю звичайним, а не грошовим товаром.

Справді, механізм функції світових грошей безперервно розвивався в міру розвитку економічних відносин на світовому ринку. Коли ці відносини досягай високого рівня взаємності, виникла можливість погашати вимоги по платежах шляхом заліку чи передачі боргових зобов'язань без пересилання золота по кожному платежу. Таку роботу здійснюють комерційні банки, включившись в організацію міжнародних розрахунків. Золото вони стали пересилати один одному тільки для оплати сальдо заборгованості по платежах. Тут було ще очевидним часткове використання золота як засобу платежу на світовому ринку.

Після відміни золотого стандарту і заборони багатьма державами приватних операцій із золотом банки втратили можливість використовувати золото для врегулювання платіжних відносин з іншими країнами. Таке право залишилося тільки у центральних банків та казначейств. Вони можуть продати частину золота на ринках за одну з національних валют, що користуються довірою на світовому ринку, і розрахуватися нею по боргах. Цей механізм принципово не змінився і після скасування в 70-ті роки заборони на приватні операції із золотом у провідних країнах світу. Комерційні банки хоч і дістали право на операції із золотом, проте не використовують його для взаємних платежів, навіть для погашення сальдо взаємної заборгованості. Вони прагнуть продати золото на ринку за валюту і розрахуватися нею по платежах.

Отже, в сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, успішно виступають у "національних мундирах", та ще й без внутрішньої субстанціональної вартості. Які причини цього? Чому суб'єкти міжнародних платіжних відносин стали довіряти національним грошам як світовим? Ці перетворення зумовлені самим розвитком світової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжних відносин.

По-перше, сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв'язків і взаємозалежностей між його суб'єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба використовувати для цього повноцінні гроші. Знаки вартості стали задовольняти вимоги нового ринку до світових грошей.

По-друге, економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало їх державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках.

По-третє, докорінно змінилися самі відносини між державами, економічне протистояння доповнилося співробітництвом з метою спільного регулювання світового економічного простору і грошових відносин як найскладнішої його частини. Спільними зусиллями країни стали будувати механізми забезпечення-високої довіри до однієї з найбільш сталих національних валют (наприклад, долара США), а також створювати нові міжнаціональні валюти з такими ж якостями (СДР, ЕКЮ, євро). І доки у суб'єктів світового ринку буде впевненість у тому, що вони зможуть купити за такі гроші необхідні їм товари, доти вони братимуть їх у платежі, не вимагаючи золота. Це підтверджується в широких масштабах сучасною практикою міжнародних розрахунків, які успішно здійснюються в національних вільно конвертованих валютах окремих країн чи міжнародних валютах.


Незважаючи на різноманітність форм та функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин. До грошей як реального економічного інструменту економіка, насамперед ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин - чим він вищий, тим складніші вимоги пред'являються до грошей.

Щоб відповідати цим вимогам, гроші повинні мати цілий спектр специфічних властивостей, які в сукупності визначають певну форму грошей, спричинюють їх еволюцію, надають грошам якісну відмінність від звичайних благ. Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність.

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і нагромадження вартості. Такі гроші перетворюються в гальмо економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позички через ризик втрати позиченої вартості, а інвестори з тієї самої причини перестають накопичувати вартість у грошовій формі. У міру розвитку потреби в нагромадженні вартості і платіжних відносин суспільство змушене було відмовитись від усіх грошових форм з нестабільною вартістю і визнати грошима лише золото, яке на той час мало найстабільнішу вартість. Спираючись на стабільні золоті гроші, країни, що їх запровадили, досягли у XIX ст. величезних економічних успіхів.

Проте в міру розвитку економіки, формування світового ринку стабільність вартості золота виявилась недостатньою для забезпечення вказаної властивості грошей. Коливання попиту і пропозиції на золото спричинювали істотні зміни вартості повноцінних грошей.

Це стало однією з причин переходу до неповноцінних кредитних грошей, стабільність вартості яких можна підтримувати на потрібному рівні, зусиллями держави та міждержавних органів. Головним механізмом вирішення цього завдання стало регулювання попиту і пропозиції грошей на фінансових ринках, зокрема їх кількості в обороті, зусиллями уповноважених державою органів, насамперед центрального банку. Підтримання постійно стабільної вартості грошей стало в нових умовах одним із центральних економічних завдань сучасних держав.

Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Поки гроші були повноцінними, вирішити це завдання було неможливо, оскільки зниження витрат на забезпечення обороту грошима мало об'єктивну межу, що визначалас я внутрішньою вартістю металу, з якого вони виготовлялися. Це послужило ключовою причиною демонетизації золота і появи неповноцінних грошей. Але й після цього вимога економічності грошей не була знята. Виготовлення банкнот та неповноцінних монет вимагає досить значних витрат держави, у зв'язку з чим готівка в обороті поступово замінюється безготівковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагає теж певних витрат (на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків тощо). Для скорочення цих витрат рух депозитних грошей стали здійснювати засобами електронних технологій.

Незважаючи на інтенсивне розширення сфери використання депозитних, у тому числі електронних, грошей, жодна з країн не може зовсім відмовитися від готівки. А в Україні частка готівки в загальній масі грошей протягом 1991-1998рр. навіть зросла приблизно в 5 разів. Тому вимога економічності грошей зберігає свою актуальність, а для України вона надзвичайно зросла.

Важливим способом забезпечення економічності готівки є довгостроковість її використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз мають готівкові гроші. Говорити про цю властивість депозитних грошей немає підстав, оскільки вони не зношуються в обороті.

Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а й у вигляді монет. Так, в Україні в 1999 р. була випущена монета в одну гривню, що значно скоротить витрати на друкування одногривневих купюр, які швидко зношуються і часто замінюються в обороті новими. Монета ж в одну гривню може обслуговувати оборот в десятки разів довше, ніж паперова купюра.

Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Особливо гостро питання однорідності вирішувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, дорогоцінності тощо), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Золоті монети стали однорідними, взаємозамінюваними. Кількісно однакова сума їх в усіх випадках представляла однакову цінність. Проте однорідність і золотих грошей могла порушуватися, якщо поряд із золотою монетою в обороті була срібна, або золоті монети мали неоднакові частки домішок неблагородних металів чи мали різний ступінь зношеності.

В усіх цих випадках учасники обороту старалися притримати більш якісні гроші і розплачувалися менш якісними, унаслідок чого гірші гроші витісняли з обороту кращі. Ця тенденція відома в літературі як "Закон Грешема" (за прізвищем англійського міністра фінансів Томаса Грешема, який жив у XVIII ст.).

З переходом до неповноцінних грошей проблема однорідності їх не була знята повністю, хоч на поверхні нібито всі такі гроші видаються однаковими. Насправді окремі види грошей виявляються неоднорідними через різний ступінь довіри до їх емітентів, а отже - різний ступінь їх надійності. Якщо довіра до центрального банку вища, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу готівці перед депозитними грошима як більш надійними.

Надійність депозитних грошей теж не однакова, оскільки кожний банк має свій рівень ліквідності і фінансової стабільності. Особливо гостро ця неоднорідність проявляється в умовах хронічної економічної та фінансової кризи, яку переживала Україна в 1992-2000 pp. У цих умовах істотно знизилась надійність комерційних банків, а отже, і довіра до їх депозитних грошей. Помітно кращою була надійність Національного банку, а довіра до його банкнот була значно вищою, що й спричинило деформацію структури грошової маси в бік непомірного зростання частки готівки.

Проте й до банкноти НБУ в умовах фінансової кризи потроху втрачається довіра, що проявляється у скороченні використання їх як засобу нагромадження вартості, заміні її вільно конвертованою валютою, насамперед доларом США. Отже, при неповноцінних грошах виникає тенденція, протилежна "закону Грешема", що зумовлює витіснення гірших грошей кращими - безготівкових грошей готівкою, національних грошей, що знецінюються, іноземною вільно конвертованою валютою.

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому діленні можна легко заплатити будь-яку суму, одержати здачу тощо. Щоб забезпечити таку властивість, гроші виготовляються різних номіналів - від малих до великих, а грошова одиниця ще ділиться на кілька однакових частин, як правило на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, що дає можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Останньою властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку набували гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність мають сучасні готівкові гроші - банкноти та розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. Чекова книжка, що забезпечує рух депозитних грошей, значно портативніша, ніж готівка. А пластикові картки, які використовуються для переведення грошей по каналах електронного зв'язку, ще портативні-ші, ніж чекові книжки.

У літературі трапляються посилання і на таку властивість грошей, як прийнятність. На наш погляд, це швидше за все головна ознака грошей, а не окрема якісна властивість. Якщо будь-яка форма грошей переставала прийматися у платежі, це означало, що вона переставала бути грошима взагалі, а не лише змінювала одну зі своїх властивостей. І навпаки, будь-який предмет, що висувався на роль грошей, успішно справлявся з нею лише за умови широкомасштабного приймання у платежі. А це ставало можливим, якщо даний предмет мав указані вище властивості сповна. Отже, прийнятність - це швидше за все результат формування у грошового носія певних властивостей, який свідчить про перетворення його в гроші, а не ще одна властивість.