home Political economy Istoria ekonomіchnih scientists - Kornіychuk LY

Istoria ekonomіchnih scientists - Kornіychuk LY

2. Polіtichna ekonomіya in Frantsії

Perіod rozkvіtu polіtichnoї ekonomії in Anglії vіdpovіdaє perіodu zapochatkuvannya klasychnoji school, Frantsії. Vihіd in Svit books Smіta "Rozdumi about the nature of the reasons i bagatstva narodіv" she rozvitok klasichnih ekonomіchnih іdey at Praca yogo poslіdovnikіv celebrated great vpliv on formuvannya ekonomіchnoї teorії in Frantsії and revolyutsіyna zmіna feudal arrange naprikіntsі XVIII Art. that Shvidky rozvitok kapіtalіstichnih vіdnosin put before frantsuzkoyu ekonomіchnoyu by science bagato novih power on SSMSC smoothly Bulo dati vіdpovіd s pozitsіy anglіyskoї klasychnoji polіtekonomії.

Polіtichna ekonomіya Frantsії in his small spetsifіku: Won hoch i uspadkuvala klasichnі traditsії, ale not put up orthodox Nadto abstraktnoї teorії vartostі, s pragmatic pozitsіy virіshuvala problemi rozvitku bourgeois suspіlstva.

Predstavnikami frantsuzkoї klasychnoji ekonomіchnoї school boule Jean Baptiste Say, naybіlsh vidatny poslіdovnik Smіta on kontinentі, pratsі yakogo residual rozvіnchali mercantilism (kolberizm) that fіzіokratіyu, i Frederіk Bastіa, Cauterets absolyutizuvav іdeї lіberalіzmu.

Jean-Baptiste, This (1767-1832) in narodivsya Lіonі have protestantskіy sіm'ї. Yogo Zhittya fast ice on burhlivu Epoch Frantsuzkoї revolyutsії, napoleonіvsku Yeru, restavratsіyu Burbonіv that revolution-tsіyu 1830 p.

This otrimav good osvіtu, pratsyuvav have insurance agentstvі, garjachego spriynyav revolyutsіyu, becoming a soldier, pіznіshe obіymav visokі derzhavnі Posada, the CCB usunuty od Reigning ref Napoleon for propovіd lіberalnih poglyadіv, nesumіsnih s іmperatorskoyu polіtikoyu zhorstkogo regulyuvannya Economy, i become i fabrikankom vchenim. Vіn postіyno zaymavsya samoosvіtoyu i, retelno prostudіyuvavshi vidatnu Prace A. Smіta, nazavzhdi becoming yogo poslіdovnikom.

1819 p. This zasnovuє chair promislovoї Economy at frantsuzkіy Konservatorії Mistetstvo that crafts and 1830 p. staє professor "Colegio de France", de pratsyuє to kіntsya Zhittya.

"Treatise polіtichnoї ekonomії, abo simply viklad method Yakima formuyutsya, rozpodіlyayutsya that spozhivayutsya bagatstva" Bulo ever heard leaning Seєm 1803 p., Ale, oskіlki vіn not zahotіv usunuti s books criticism fіnansovoї polіtiki Uryadov, її perevidavali not until 1814 p. Same todі Say Bulo vіdryadzheno novim Uryadov in Anglіyu for vivchennya will її Economy. Vіn sposterіgaє burhlivy rozvitok іndustrії i robit visnovki, SSMSC znaydut vіdobrazhennya in Yogo teorії. Result doslіdzhen Bulo takozh opublіkovano in traktatі "Anglіya that anglіytsі" (1814). Well Tsogo rock doopratsovany "Treatise polіtichnoї ekonomії" znovu viyshov in Svit. For Zhittya Say vіn perevidavavsya p'yat razіv. 1821 p. yogo Bulo ever heard anglіyskoyu movoyu, i vіn on dovgі Rocky becoming The Teaching of standard posіbnikom s polіtichnoї ekonomії in Anglії that Ameritsі. Zgoda z'yavilisya yogo perekladi bagatma іnshimi movami svitu.

In 1828-1829 pp. This opublіkuvav "Povny course praktichnoї polіtichnoї ekonomії" in six volumes.

Polіtichna ekonomіya Say Basically naslіduvala іdeї A. Smіta, ale vіn zvertav uwagi on pomilki that superechnostі ostannogo, namagayuchis їh vipraviti. This Zroby bіlshe, nіzh just populyarizuvav klasichne vchennya, vіn zbagativ tse vchennya Vlasnyi іdeyami. Zavdyaki tsomu yogo Merit in rozvitku polіtichnoї ekonomії vazhko perebіlshiti. Say true vvazhayut zasnovnikom new directly ekonomіchnіy teorії.

Subject polіtekonomії. Polіtichnu ekonomіyu, This viznachaє science yak, scho daє zmogu pіznati bagatstva nature, is capable of Yogo stvorennya, order rozpodіlu, that phenomenon, scho yogo sprichinyayut zniknennya. Tse science, yak bazuєtsya kіlkoh on fundamental principles i perevazhnu bіlshіst visnovkіv vivodit іz Tsikh printsipіv.

This kritikuє Smіta for neposlіdovnіst yogo dokazіv for those scho nedovedenі іstini pіdnosyatsya to rank ambush printsipіv, very Prace not ob'єdnano єdinoyu logіchnoyu system.

Vlasnyi doslіdzhennya, This buduє for logіchnoyu scheme yak Zgoda staє standard for bіlshostі The Teaching posіbnikіv s polіtekonomії: virobnitstvo - rozpodіl - spozhivannya. Tsya scheme viklyuchala on yogo Dumka, zanadto abstraktnі i skladnі pіdhodi to analіzu, yakimi koristuvavsya Smіt.

Analіzuyuchi virobnitstvo,, This stverdzhuє, scho land is not deprivation Je factor bagatstva, bo pid bagatstvom slіd rozumіti whether SSMSC result virobnitstva scho Bringer korist, toil real vnutrіshnyu tsіnnіst.

In zv'yazku s CIM vіn pereglyadaє tezu Smіta about the productivity of Prace that unproductive.

Vіn uvazhaє scho-yak whether Prace Je productivity Yakscho Won zdіysnyuєtsya s Relief Nature, kapіtalu pratsі people that i daє korisnі results. This viznavav nayavnіst category of people SSMSC svoєyu Prace not stvoryuyut materіalnih benefits ale roblyat Hotel іnshim, spriyayuchi rozvitku virobnitstva (napriklad, Prace lіkarya, mentor teacher). Vіn Pichet, scho Takeo "virobnitstvo not stvoryuє materії, ale stvoryuє korisnіst" * 20.

* 20: {Say JB Treatise on political Economy. - Boston, 1821. - P. 14-15}.

The result poslug Je nematerіalnі products, ale stink korisnі for people toil mіnovu tsіnnіst Yea i naslіdkom poєdnannya pratsі s kapіtalom that land. Otzhe, virobnitstvo oznachaє produkuvannya korisnih poslug, SSMSC mozhut vistupati in materіalnomu i nematerіalnomu viglyadі that obmіnyuvatis one per zavdyaki odnakovіy vnutrіshnіy tsіnnostі.

This robit visnovok scho podіl pratsі on the productivity of the second nonproductive not Got sensei, oskіlki in obmіnі take fate i korisnі results - Hotel.

Teorіya vartostі. This pid vartіstyu rozumіє korisnіst, Hoca i th zaznachaє scho yogo metoyu analіzu in furrows problemi rozpodіlu Je doslіdzhennya zakonіv, SSMSC regulyuyut rozpodіl vartostі but vіdmovlyaєtsya od trudovoї teorії vartostі.

Yogo rozumіnnya vitrat virobnitstva zbіgaєtsya іz viznachennyam chinnikіv tsіni: sobіvartіst scho vklyuchaє vitrati virobnichih poslug (kapіtalu pratsі i) the rent that pributki. Obmіn virobnichimi Hotel viznachaє situatsіyu on market analysis. Popit on tsі Hotel, yak basis tsіnnostі vsіh іnshih poslug, zumovlyuє їhnya Vlasna tsіnnіst. "Z іnshogo side, agents virobnitstva people i rechі, zemlі, kapіtali th pіdpriєmtsі bіlshoyu chi Mensch mіroyu, s rіznih motivіv proponuyut svoї Hotel ... i stvoryuyut in Taqiy sposіb іnshu basis tsіnnostі to quiet themselves poslug" * 21.

* 21: {Ibid, r.290..}

Otzhe, labor teorіyu vartostі, This rozumіє dosit plyuralіstichno: vartіst rozglyadaєtsya yak Cena, tobto deposits od korisnostі product, vitrat on yogo virobnitstvo and takozh popitu od i-propyl zitsії. Vіn polemіzuє Zi Smіtom, Cauterets Zroby "hibny visnovok scho OAO All vartostі Je urechevlenoyu lyudskoyu Prace, yak recently, so i vіddalenoyu; іnakshe Saying to scho Yea bagatstvo not scho Lots Other, yak acu-mulovana Prace "* 22. W tsogo Smіt at Dumka Say, robit pomilko-tions visnovok scho Prace Je єdinim mіrilom bagatstva abo stvorenoї vartostі.

* 22: {Say JB Treatise on political Economy. - Boston, 1821. - P. 76.}

Teorіya troh faktorіv. HEAD іdeyu pratsі Smіta - labor pohodzhennya bagatstva - Bulo transformovano Seєm in teorіyu troh faktorіv virobnitstva. Lyudin, kapіtal that land - osnovnі agents virobnitstva, chinniki zrostannya bagatstva in suspіlstvі. Same stink dostavlyayut those scho, This zgіdno Zi svoєyu teorієyu poslug nazivaє productively Hotel. They іsnuє popit Promyslova pіdpriєmtsіv. Pіdpriєmtsі kombіnuyut virobnichі Hotel s metoyu zadovolennya popitu on products spozhivannya.

Pіdpriєmets in Seja - tse Person of, scho Especially nadіlena yakostyami, kotrі give їy zmogu lead virobnitstvo vibranim svіdomo course, panuvati in sferі rozpodіlu. Tse does not have kapіtalіst vuzkomu znachennі tsogo words, not zemlevlasnik chi robіtnik, SSMSC mayzhe zavzhdi pasivnі and Lyudin, Navkolo yakoї "obertayutsya" virobnitstvo th rozpodіl, pіdkoryayuchis її vplivovі th silі Volya. Tobto, This factuality rozglyadaє pіdpriєmtsya yak fourth factor virobnitstva.

Virobnichі Hotel, scho їh kombіnuє pіdpriєmets - tse poєdnannya quiet minds zavdyaki Yakima virobnitstvo funktsіonuє: kapіtalu, zemlі that Helsinki Human. Nature i kapіtalu values ​​that have zemlі virobnitstvі, This viznachaє through Find our produktivnostі: land ob'єktivno Got takі acquaint themselves, ale stink deprivation of proyavlyayutsya poєdnannya potentsіynih її mozhlivostey іz robochem power that kapіtalom (іnstrumenti, remanent, sirovina). Kapіtal utvoryuєtsya in "protsesі nagromadzhennya, Saying to іnakshe through zaluchennya to virobnitstva bіlshoї kіlkostі stvorenih produktіv, nіzh Bulo spozhito in protsesі їh virobnitstva ... Yea i mogutnіm dvigun, priznachenim for vikoristannya Lyudin, i do not іsnuє mezhі kapіtalu, yaky mozhna akumulyuvati s Relief hour, she virobnitstva oschadlivostі "* 23.

* 23: {Say JB Op. cit., p. 118.}

Otzhe, zasobi virobnitstva "virobnicha Hotel" yak neobhіdny agent processes stvorennya korisnih poslug Je kapіtalom scho bezperervno zrostatime for minds that oschadlivostі vlasnika postіynogo funktsіonuvannya in sferі virobnitstva.

This rozglyadaє virobnitstvo krіz prism іndustrіalіzatsії i vkazuє scho promislovіst s rock cutaneous staє all bіlsh znachuschoyu porіvnyano s sіlskim Gospodarstwa, zavoyovuє provіdnі pozitsії, Aje sama there formuєtsya kapіtal (zasobi virobnitstva). Kapіtal, This set of order іz earth, zaznachaє ale, scho "whether yak foldable machine viroblyaє net income bіlshe, nіzh Warth percentage h vitrachenogo on neї kapіtalu, tobto Won viroblyaє for suspіlstva product, scho koshtuyut Yomou deshevshe" * 24.

* 24: {Say JB Op. cit., p. 139.}

Meals vikoristannya machines i naslіdkam such vikoristannya, This pridіlyav Velika uwagi, having read vіn spetsіalny course іndustrіalnoї ekonomії, scho LUVs Perche sproboyu vikladannya problems polіtichnoї ekonomії. The I Hoca Yomou brought prinaymnі was theoretically virіshuvati zv'yazanu s mehanіzatsієyu virobnitstva problem bezrobіttya i yogo sotsіalnih naslіdkіv, vіn perekonany scho maybutnіy rozkvіt suspіlstva zalezhatime od rozvitku іndustrії.

Rozpodіl. W teorії troh faktorіv virobnitstva, This vivodit his teorіyu rozpodіlu suspіlnogo product vіdpovіdno to yakoї Leather factor virobnitstva robit svіy vnesok in virobnitstvo and revenues vіdobrazhayut Tsey vnesok in tіy mіrі, naskіlki yogo viznano korisnim. Income Je tsіnoyu, otrimuvanoyu for vikoristanі factors.

Trom kinds faktorіv vіdpovіdayut three Vidi dohodіv, scho Tsikh stale od poslug faktorіv: zarobіtna board Prybutok that i rent a percentage.

Viznayuchi lady pіdpriєmtsya, organіzatorom virobnitstva, this man, however, vіdokremlyuvav vlasnika kapіtalu od pіdpriєmtsya and otzhe, bachiv i rіznitsyu in sutі їhnіh dohodіv yak pay for rіznі Hotel. Tobto, This rozmezhuvav "Promyslova Prybutok, abo interest on kapі-tal" is the "Prybutok, zumovleny vikoristannyam kapіtalu". Vіn vіdokremlyuє percentage nalezhny vlasnikovі kapіtalu, od pіdpriєmnitskogo income scho yogo otrimuє pіdpriєmets, yak Person of, KOTRA rizikuє, poєdnuyuchi land kapіtal that Pratzen. This namagaєtsya rozglyadati Tsey Prybutok zarobіtnu yak fee dovodyachi їhnє odnakove pohodzhennya th odnakovu zalezhnіst od spіvvіdnoshennya popitu that Offers.

Taqiy pіdhіd vіn zastosovuє i to viznachennya income in sіlskomu gospodarstvі, de, on yogo Dumka, zemlevlasnik otrimuє rent (yak vlasnik kapіtalu - percent), and orendar - pіdpriєmnitsky dohіd. Teorії Renty, This does not smack vinyatkovogo value yak tse robili fіzіokrati i Smіt and poyasnyuvav, scho Won deposits od popitu on the ground that її produkti i Offers such as takozh od rozmіrіv vkladenogo kapіtalu the ground.

Tsіnoutvorennya. Rozmіri korisnostі faktorіv (poslug) tobto magnitude zarobіtnoї pay, pributku th rents at Dumka Say, viyavlyayutsya in protsesі obmіnu. Same in protsesі obmіnu vіdbuvaєtsya formuvannya tsіni on korisnі Hotel. This uvazhaє scho Cena formuєtsya on market analysis pid vplivom popitu that Offers.

Tobto law that popitu Offers regulyuє tsіnu poslug i produktіv, rozmіri pributkіv, rent, interest, zarobіtnoї pay.

Uzagalі law popitu Offers, This is the formulyuє duzhe chіtko, viznachivshi tsіnu yak point rіvnovagi de zakіnchuєtsya exposure The second one chinnika pochinaєtsya exposure The іnshogo, tobto "zrostannya tsіni directly proportsіyne popitu i Auburn proportsіyne Offers» * 25.

* 25: {Say JB Op. cit., p. 354.}

Teorіya rozpodіlu th obmіnu Say viklyuchaє problem vzaєmovіdnosin mіzh class, yak її traktuє Smіt. Natomіst, This rozglyadaє vіdnosini mіzh ekonomіchnimi sub'єktami - Seller th pokuptsyami. Tse proyavlyaєtsya in sub'єktivnomu viznachennі tsіni poslug, yak naslіdku protiborstva spozhivacha that virobnika have sub'єktivnomu vplivі pіdpriєmtsya yak osobistostі on processes that virobnitstva rozpodіlu and spozhivacha - on obsyagi virobnitstva th rozmіri pributkіv.

Teorіya market analysis. Opisanі pіdhodi lyagla based kontseptsії, yak zdobula Shoyu viznannya i dostatnyu Quantity poslіdovnikіv - teorії market analysis, yak called "Say's Law". The essence of teorії polyagaє in tіm, scho for tverdzhennyam Say, goods that obmіnyuyutsya Hotel on INSHI Flea is the Hotel, to some virobnitstvo zumovlyuє needful in іnshih, postіyno zabezpechuyuchi potentsіyny popit. Zavdyaki tsomu Creasy nadvirobnitstva nemozhlivі.

Saying to Іnakshe, skin Seller Je odnochasno th pokuptsem, i navpaki: pridbati dwellers, neobhіdno spochatku prodatsya. Tom, This robit visnovok scho rіvnovaga popitu that vstanovlyuєtsya Offers automatic and i vіdbivaєtsya tіlki on tsіnі rather than mozhlivostі realіzatsії product.

Zatovaryuvannya nemozhlive market analysis, Hoca іnkoli mozhut stvoryuvatis reserves nerealіzovanih tovarіv. That, at Dumka Say, situatsіya regulyuєtsya automatic and Zi zrostannyam popitu on INSHI Flea she Oscillations tsіnnostі, oskіlki Flea stvoryuyut rinok one for one. "Zagalna masa tovarіv for neobhіdnostі dorіvnyuє zagalnіy masі on yak іsnuє popit" * 26.

* 26: {Ibid, p.. 291.}

Vіdtak, This formulyuє three laws of market analysis:

1. Chim bіlshe virobnikіv that ekstensivnіshy rinok, tim tim i bіlshe spozhivachіv pributkovіshy Tsei rinok for virobnikіv, oskіlki Cena zrostaє Zi zrostannyam popitu.

2. Leather virobnik zaіnteresovany in uspіshnіy dіyalnostі іnshih, oskіlki such dіyalnіst formuє rinok popitu. Uspіh odnієї the Branch spriyaє uspіhovі іnshih, stimulyuє zagalny rozvitok. Rozkvіt promislovostі suprovodzhuєtsya protsvіtannyam sіlskogo Gospodarstwa t i. E.

3. Іmport beneficial vplivaє on rozvitok obmіnu, Aje іnozemnі goods can otrimati, deprivation sells svoї.

Zavdannyam good Uryadov on yogo Dumka, Je stimulyuvannya virobnitstva and unclean - popitu, more problem popitu virіshuєtsya time s otrimannyam zasobіv for pridbannya product and tsі zasobi daє virobnitstvo.

This ukazuє, scho for virіshennya problems realіzatsії not potrіbne іsnuvannya "tretіh osіb" yak pomilkovo vvazhav Malthus, more virobnitstvo samostіyno stvoryuє svіy rinok.

Prote Zgoda, This Pocha viznavati (prinaymnі was theoretically) mozhlivіst nadvirobnitstva crisis, ale vsіlyako UNICAL unambiguous visnovku, yaky yogo zaperechuvav bi teorіyu rozshirenogo vіdtvorennya. "Nezruchnіst vinikaє wrong scho viroblyaєtsya zanadto bagato, and what scho viroblyayut not those scho potrіbno" * 27. That tsya problem on yogo Dumka, virіshuєtsya on osnovі tsіnoutvorennya: vіdbuvaєtsya transfusion kapіtalu in the Branch, scho garantuyut bіlshy Prybutok. Tse Bulo vіdpovіddyu on namagannya Malthus bring shkіdlivіst processes nagromadzhennya kapіtalu yak is the main factor nadvirobnitstva on teorії Sіsmondі scho vistupav proti Promyslova Progreso.

* 27: {Say JB Op. cit., p. 291.}

Yakbi, This bіlshogo values ​​smack analіzu pennies funktsіyu yakih vіn zvodiv to poserednitstva in obmіnі, then zvichayno, dіyshov visnovku bi scho vnaslіdok їhnoї dії processes kupіvlі-sale rozіrvano in chasі and to vigotovleny goods obov'yazkovo realіzovano bude, bo, vikonuyuchi funktsіyu zasobu nagromadzhennya, groshі shaping can Buti viluchenі s obіgu. Same monetary factors, Money Does not smack vіn value Mauger vіdіgravati virіshalnu role. Utіm problem of crisis on the hour іsche not bula Nadto GOSTR.

Teorіya Say, for optimіstichna svoєyu Sutta, znamenuvala him perehіd Frantsії to kapіtalіzmu, s Yakim on the hour zv'yazuvalis of Hope on rozkvіt powers. Vaughn propovіduvala Progressive іdeyu Svobody pіdpriєmnitstva th torgіvlі. This pіdіyshov mayzhe vpritul to viznachennya the category ekonomіchnoї rіvnovagi. Polіtichna ekonomіya Say, Hoca th naslіduvala teorії Adam Smіta, znamenuvala zapochatkuvannya new neoklasichnogo napryamku in rozvitku ekonomіchnoї pillows.

Іdeї Say lyagla based bagatoh doslіdzhen maybutnogo - problems tsiklіchnogo rozvitku, teorії granichnoї korisnostі, teorії faktorіv virobnitstva, teorії pіdpriєmtsya-organіzatora, pіdpriєmtsya innovator that bagatoh іnshih, Not Saying vzhe about teorіyu popitu i Offers, yak znayshla vіdobrazhennya in ekonomіchnih Prace yogo nastupnikіv .

Іsche one predstavnikom frantsuzkoї klasychnoji school polіtekonomії CCB Frederіk Bastіa, pratsі yakogo, Hoch i have Trimai ruslі osnovnoї lіberalnoї іdeї, ale suttєvo vіdrіznyalis for methodological-gієyu od Prace yogo poperednikіv.

Frederіk Bastіa (1801-1850) in narodivsya Bayonnі in bagatіy rodinі. CCB merchant, farmer, worlds Sudd, the General Rudnick, deputy ustanovchih zborіv Konstitutsіynoї asambleї 1848 p.

Znannya іnozemnih atoms (anglіyskoї, іspanskoї, іtalіyskoї) gave Yomou zmogu oznayomitis s advanced fіlosofskoyu that ekonomіchnoyu Dumka of an hour, Prace Smіta sowing. Vіn tsіkavivsya polіtikoyu, vistupav proti sotsіalіstіv that komunіstіv. CCB prihilnikom іdey lіberalіzatsії Economy, fighters against protektsіonіzmu, organіzuvav Asotsіatsіyu vіlnoї torgіvlі in Bordeaux and in potіm i Parizhі, becoming secretary її komіsії i redaguvav magazine yaky Won vidavala.

Zhittya yogo Bulo short and Naukova kar'єra slit korotshoyu: Won sider not bіlshe six rokіv. Першу статтю Фредеріка Бастіа було опубліковано в «Газеті економістів» 1843 р. Він писав також для інших газет. Основну його працю «Економічні гармонії» (1850 р.), яка зазнала досить гострої критики, було надруковано (так і незавершеною) вже після його смерті.

Не буде перебільшенням сказати, що основною рисою теорії Бастіа є її компілятивність: його ідеї запозичено в Мілля, Сеніора, Сея, Кері та інших. Водночас його оптимізм і віра у самовдосконалення капіталізму були щирими і він намагався це обгрунтувати з допомогою теоретичних міркувань.

Теорія «економічної гармонії». Бастіа стояв на індивідуалістичних позиціях, оскільки, як і Сміт, вірив, що прогрес суспільства зв'язаний з реалізацією свободи інтересів окремої людини, що приватні інтереси антагоністичні тільки зовні, а по суті вони солідарні: досить, щоб «кожний домагався здійснення власних інтересів, і він побачить, що, сам того не бажаючи, буде слугою інтересів інших»*28.

*28: {Bastiat F. Harmonies of Political Economy. — Edinburgh,1880. — P. 169.}

Сукупність цих інтересів та їх узгодження, на думку Бастіа, є предметом політичної економії. На відміну від соціалістів, він упевнений, що гармонію інтересів може забезпечити капіталізм, який є асоціацією об'єднаних спільною метою людей, але відносини між ними складаються на основі дії природних сил — об'єктивних економічних законів. Дія цих сил забезпечує гармонію інтересів, а відтак — прогрес суспільства.

Гармонія соціального світу позначається на всіх явищах економічного життя: на обміні, вартості, цінності, конкуренції, розподілі, виробництві і споживанні.

Узгодження інтересів у суспільстві, на його думку, відбувається на основі обміну та споживання: кожна людина може знайти собі місце у ньому, довівши свою корисність, задовольняючи потреби інших і перебуваючи у відносинах рівноцінного обміну з ними.

Теорія послуг. Обмін між суб'єктами в суспільстві має вартісний характер, тому важливо, на думку Бастіа, визначити, що лежить в основі вартості.

Він охоче б скористався з трудової теорії вартості, але не зміг з її позицій пояснити, чому речі, що мають матеріальне вираження, обмінюються на духовні цінності, чому різні за індивідуальними витратами праці товари обмінюються на ринку за такою самою ціною, а ціна коливається під впливом попиту і пропозиції. Визначивши спочатку величину вартості з позиції заощадженої покупцем праці, він потім відмовляється від цієї тези, оскільки не знає, як виміряти її кількісно.

Проста формула Сея: «вартість є відношенням двох послуг, що обмінюються», звільнила Бастіа від необхідності вирішувати нові теоретичні проблеми. З цієї позиції можна було легко пояснити майже всі явища: так само, як Сміт та його послідовники стверджували, що будь-яка власність, будь-яке майно є сумою вартостей, так і Бастіа визначав власність як суму наданих власником послуг. Послуга — це не лише витрати праці, а й взагалі будь-яке зусилля, що зберігає зусилля інших.

Намагаючись примирити всі відомі тоді категорії (вартості, корисності, витрат виробництва та ціни), він запозичує в Сея його теорію послуг, але уточнює її, трактуючи послуги як своєрідний товар: «Основи вартості завжди закладені в послугах, а не в корисності, — зазначає він. — У такий спосіб я сподіваюсь примирити економістів усіх напрямків»*29.

*29: {Bastiat F. Op. сit., p. 167.}

Теорія розподілу Бастіа також виводиться з теорії послуг. Гармонічне поєднання послуг капіталіста — власника засобів виробництва, які він надає в користування, відмовляючи самому собі в придбанні відповідної суми послуг, землевласника, земля якого використовується, та робітника, який докладає зусиль до засобів виробництва, створює можливість їхньої участі в обміні послугами.

Проблему розподілу суспільного доходу вирішено Бастіа на підставі теорії трьох факторів виробництва, яка повторює теорію Сея і мало чим відрізняється від неї. Він використав цю теорію з метою довести економічні права класів на відшкодування їхньої участі у виробництві у вигляді прибутку, ренти та заробітної плати, показати, що гармонія суспільних інтересів будується на економічній гармонії, що розміри суспільного продукту визначають розміри доходів і кожен із класів заінтересований у сприянні зростанню виробництва.

Розподіл сукупного (виробленого з участю капіталіста, землевласника та робітника) продукту відбувається пропорційно до внеску кожного з них у виробництво, тобто кількість наданих послуг визначає частку, яка набере форми прибутку, ренти, заробітної плати.

Слідом за Тюрго, хоча й не так чітко, Бастіа формулює закон-тенденцію норми прибутку до зниження, але цей закон остаточно трансформується у нього в закон зменшення відносної частки капіталіста в суспільному продукті одночасно зі збільшенням його внеску у виробництво. Тобто, на думку Бастіа, у процесі розподілу загального доходу (після покриття всіх витрат) частка власника капіталу відносно зменшується, тому що суспільний дохід перерозподіляється з допомогою держави на користь інших учасників процесу виробництва.

Цей процес перерозподілу Бастіа називає законом розподілу суспільного продукту між капіталом та працею, завдяки чому відомі економісти Бем-Баверк, Маршалл, Маркс, Шумпетер та ін. убачали в ньому лише адвоката існуючого ладу і заперечували науковість усіх його теорій. Однак він щиро вірив, що поліпшення економічного становища всіх верств населення забезпечуватиметься успішним розвитком капіталізму за рахунок зростання суспільного продукту і змін у його розподілі, зумовлених природними законами. Він писав: «Якби я мав нещастя бачити в капіталі лише вигоду капіталіста, я зробився б соціалістом»*30.

*30: {Bastiat F. Op. сit., p. 336.}

Згідно з цим законом, прибуток капіталіста в суспільному доході поступається розміром заробітній платі. Частки прибутку й заробітної плати зі зростанням капіталу також зростають, але частка заробітної плати зростає швидше. Відносне зменшення частки прибутку, на думку Бастіа, не заважає абсолютному зростанню капіталу, адже весь суспільний продукт зростає. Доходи, що зростають, забезпечують попит і є основою майбутніх капіталовкладень.

Проте закон про перерозподіл суспільного доходу на користь праці Бастіа так і не спромігся довести. Річ у тім, що тяжіння норми прибутку до спаду — це ще не самий спад, йому протидіє низка інших факторів. Статистичні дані того часу заперечують закон Бастіа, а збільшенню заробітної плати робітничий клас завдячував тільки постійному тиску на капіталістів та законодавчому втручанню держави.

Теорія заробітної плати Бастіа безпосередньо випливає з його закону перерозподілу суспільного продукту. Повна, на його думку, гармонія інтересів капіталіста та найманого робітника, єдність їхньої мети полягають у тім, що вони разом створюють продукт для майбутнього розподілу. Капітал робить виробництво легшим і продуктивнішим. З розвитком виробництва створюються умови для робітника, які дадуть йому змогу з часом стати нарівні з капіталістом.

Отже, прибуток і заробітна плата не протистоять один одному, вони гармонійно поєднані.

Проблему земельної ренти Бастіа розглядав також дуже поверхово. Він наводить цитати з праць Сміта та Рікардо, не спростовуючи і не підтримуючи їхніх доказів. В аналізі ренти він використовує теорію послуг, яка знадобилася йому для вирішення проблеми суперечностей між земельними власниками, капіталістами-орендарями та найманими робітниками.

Продуктивну силу землі важко приписати заслугам землевласника, який привласнює ренту лише тому, що володіє цією землею. Те, що дається задарма, має належати всім. «Суспільна гармонія» в цій частині могла б дещо постраждати, але Бастіа знаходить пояснення: він розглядає землевласника як людину, що піклується про землю і є власником минулих послуг предків щодо обробітку та поліпшення земель.

У такий спосіб участь у виробництві землевласника порівнюється з роллю звичайного капіталіста, який отримує прибуток (процент) за сукупність колишніх послуг. З часом частка минулих послуг у виробництві зменшуватиметься, а активного впливу — збільшуватиметься, а тоді дохід перерозподілятиметься на користь не землевласника, а того, хто обробляє землю, тобто робить нові послуги, які завжди корисніші і продуктивніші за старі.

Ця теза Бастіа стала засадною для обгрунтування теорії зменшення частки доходів з права власності, оскільки будь-яка власність, за Бастіа, є лише сумою минулих цінностей, що поступово втрачають свою корисність.

У цілому теорія Бастіа не вносить нічого нового в економічну думку, оскільки є компіляцією чужих теоретичних ідей. Але в процесі узгодження різнопланових економічних доктрин Бастіа робить ряд цікавих висновків. Зокрема він доводить ще один закон: про визначальну роль споживача щодо виробника.

Бастіа стверджував, що досягнення гармонії інтересів відбувається тоді, коли особистий інтерес підкорено суспільному. Започаткування цього процесу спостерігається вже в капіталістичному суспільстві, його проявом є підкорення виробника інтересам споживача.

Виробник дбає лише про власні інтереси, намагаючись отримати якомога більший прибуток. Але все, що він намагається зробити для досягнення цієї мети, приводить до зниження цін, створення корисних речей у достатній кількості, до збільшення суспільного продукту й повного задоволення потреб споживача.

На це спрямовані всі економічні закони, що діють у суспільстві (конкуренції, вартості, попиту і пропозиції та ін.), які примушують орієнтувати виробництво на попит. Тому основним питанням політекономії, на думку Бастіа, має стати не питання про закони виробництва, про заінтересованість виробника, а про основні закономірності процесу споживання, оскільки саме воно зумовлює напрямки розвитку виробництва.

Визнаючи, що лише споживач нав'язує свою суб'єктивну волю виробнику, Бастіа пише про його моральну відповідальність перед суспільством, надаючи виробникові роль вихователя смаків і вподобань, відповідального за нерозумні форми споживання. «Якщо людство вдосконалюється… то це тому, що вдосконалюється морально споживач»*31.

*31: {Bastiat F. Op. cit., p. 338.}

Теорія примату споживання над виробництвом, споживача над виробником була новим словом у політичній економії. У поєднанні з теоріями вільної конкуренції, попиту та пропозиції вона давала поштовх до вивчення закономірностей розвитку ринку.

Внеском Бастіа в економічну теорію є також те, що він визнає рівноцінними учасниками обміну продукти, створені в матеріальній і нематеріальній сферах. Він наполягає на необхідному розвитку нематеріальної сфери, що сприятиме зростанню зайнятості та доходів.

Соціальні проблеми. У боротьбі з соціалістичними ідеями Бастіа, що загалом не визнавав учення Мальтуса про народонаселення, щодо конкретних питань соціального захисту підтримує мальтузіанство. Один із розділів його «Гармоній» спеціально присвячено цим проблемам. Він уважає неприпустимим втручання в дію економічних законів, що, на його погляд, регулюють суспільний розподіл з урахуванням абсолютного внеску кожного у виробництво. Несправедливість цих законів виправдовується їхнім стимулюючим впливом на розвиток суспільства і на людей, що не бажають працювати, тобто ці закони породжують приватну відповідальність. Солідарність Бастіа бачить не у взаємодопомозі, а в тім, що відповідальність кожного перед суспільством забезпечує і справедливе ставлення суспільства до кожного.

Абсолютизація принципів вільної конкуренції та вільної дії економічних законів ставить лібералізм Бастіа на вищий щабель класичної економічної теорії. Свою оптимістичну тезу про самовирішення всіх проблем у межах гармонічної капіталістичної економіки він поширював на всі аспекти суспільного життя, рішуче заперечуючи будь-які форми державного втручання. Тому його (у цілому компілятивна) теорія залишилась поза увагою пізніших економістів.