home Political economy Історія економічних учень - Korniychuk L.Ya.

Історія економічних учень - Korniychuk L.Ya.

2. The theoretical system of economical program of JM Keynes

Keynesianstvo - one of the current technical and economical dumas. Its name came from the author of the basic concepts - John Maynard Keynes (1883 - 1946) , the English economist, the state power and the political dyach.

Keynes buv with the blue of the English economist John Neville Keynes, the author of the book "Subject and method of political economy", published 1890 р. Otrimiv osvіtu in іtonі ta Kembrіdzi. Spotchatku vivchav mathematics that theory ymovirnosti, or zgodom zatsikavivsya ekonomikoyu. 1905 р. A.Marshall wrote to Keynes-Batka: "Your sin is miraculously corrected in the economy of science. I said yomu, scho bou bhu duke radium, yakby vin virishiv prisvyatiti kar'eri profiiskogo ekonomist.

Prote Keynes Bouvet is not only economist. Vin buv nemirovno actively, riznobichno obdarovanogo man. After meeting the head of the state, especially at the awnings, the demand of the bilo virishuvati inwardness, that zvonnishni finances with problems of the English encroachment in the period of the marriage of the svyatimi vinyami. Keynes Bouvet is the representative of the British Treasury at the Paris Peace Conference, since the time of the Persian Commune, the intercessor of the Chancellor of the Exchequer, a member for the sake of the directors of the English Bank, the Treasurer of the Korolevsky College, having nationalized the comradeship of the insurance company, and the security company of the investment company. Besides, in the editorial office of Cambridge "Economical Journal", having registered journalist "Nation" that "New Statesman", with his head for the sake of pidtrimki music, that mystery ta nin.

In its own science curriculum vinoglyadaye wide range of problems, zokrema, the problems of the theory of economy, monetary economics, the riddles of peace, laid down after the first days of the saints. Prote yogo head pratseyu «" Genuine theory of hay, percent of pennies "(1936), about the yak J. Galbraith at the time writing, but" Won є absolutely nezrozumiloyu, foully written that pre-publikanojuyu. "

One of the books of the Buli із бупленням сприйняті в колах великої bourgeois. The book was called "the blog of Keynesianism". Західні економісти навіть have hollowed out "кейнсіанську революцію", яка нарешті переможе Marxism. And the American historian of the economical duma Seligmen put the book of Keynes order in the "Bagatstvo narodiv". See the "Kapital" by K. Marx. * 1

* 1: {Seligman B. The main currents of modern economic thought. - M., 1968. - P.494.}

The Keynesian scholar became a reactionary response to the neo-classical school and marginalism, and they fled to the economical nauchi up to the age of i and yak otlich nalozhiv i vin yak yak v. A. Marshall i i kembrijskoi schools. Economical crisis of 1929-1933. She looked a little like Keynes, but in the same way she was irresponsibly porivaye with the glances of A. Marshall, the yogo idees of free trade and the dubiousness of those about whom the capitallism achieved the competitive rivalry of its victoriousness.

By the successors of Keynes, yaki rozblyali ti chi iinshi funktsionalnyi zviozki process of entering and putting some of them into development, I can vvazhati so I call Stockholm school - B. Umena, E. Lindalya; F. Kahn from the British A. Khant of Nimechchin. However, Keynes Keynes is quite clear in articulating the new straightforward economic theory - the theory of the sovereign economy.

On vіdmіnu od іnshih bourgeois ekonomіstіv, SSMSC zoseredzhuvali their uwagi on dіyalnostі okremih gospodarskih odinits Keynes uniquely rozshiriv frame doslіdzhennya, roblyachi sprobu rozglyanuti natsіonalne kapіtalіstichne Gospodarstwa in tsіlomu, operuvati perevazhno aggregate kategorіyami - spozhivannya, nagromadzhennya, zaoschadzhennya, іnvestitsії, zaynyatіst, tobto values Kotry viznachayut riven that tempo zrostanna natsionalnogo income. The head of the method used by Keynes Bullo, those who, analizuyuchi sukupnі narodnosposdarski values, vin pravnuv vosstanoviti causally-zalidkovi zv'yanki, zalizhnosti proportionalі mіzh them. Tse has pierced the ears of such a spree of economical science, which I call macroeconomic. "Keynes, mabut, was guilty of meeting the post in the economy of the economy," he said. "The person has robbed the people of the world of what they call macroeconomy."

* 2: {Osadchaya I. Contemporary Keynesianism. - M., 1971. - P.18.}

At докейнсіанській політекономії панував мікроекономічний підхід, тобто аналіз економіки з погляду окремих економічних odinits. Umovi protsvitannya okremoi firmi ototozhnyuvayasya z umovami protsvіtannya natsії v tsilomu, prennomzhennia її natsionalnogo bagatstva. Tomu at the center of the analysis of the bullet, the problem, the problems of the minimization, the vitality, the maximization of the income, the yak dzherela, the nagroma, the ka-pital. Golovna vіdmіnnіst між macro-мікроекономічним під-ходами полягає не в тім, що the first person ignore the proximity of the company, and the other - the national economy. Відмінність зв'язана з тим, якому фаруру - інтересам окремої фірми chi zagalnim umovu vіdtvorennya - nadeetsya virіshalnogo znachennya ekonomichno-zogostanya kraїni. Keynes viddav perevagu zagalnoekonomichnim factors.

On vіdmіnu od teorіy Clark, Marshall, Pіgu that іnshih Keynes dіyshov visnovku scho OAO All zhittєvo vazhlivі problemi visokorozvinutogo kapіtalіstichnogo suspіlstva slіd shukati not have sferі Offers resursіv (їhnoї rіdkіsnostі, tsіnnostі, naybіlsh efektivnosti poєdnannya for otrimannya maximum produktsії "vinagorodzhennya" faktorіv virobnitstva І etc.), chim borrowed up to the hour of the neoclassical economical dumka, and in the sphere of popu, scho obezpechuyu realizatsiyu cich resources. Vidpovidno to the law of the Saya, kotriy becoming ambushes for all the neo-classical poloteconomy, the very process of viribnitsvet goods, stovoriye dohіd, scho dokinіsinko dorivnjuev vartosty vyroblenih goods. Tse, with its own cherv, meaning, scho viribnitsvo be-yakogo obyagau produktsii automatically zabezpechuє dohіd, nepohіdnyi for the purchase of all products on the market. Proposozitsіya rodzhuє svyy vlasny popit - the axis of the head postulate named after the law.

Keynes locked up the automatic mechanism of yak on the market of goods, so on the market robochoi sat that capitallu.

In a nutshell, by placing a sum of summons for the minds of monopolistic capitalism (before the speech, Keynes himself did not live out his word-making, or the yogi of the yogi), he was ruined. Dosvid showing, scho tsini zalishayutsya nezminnimi naveit for wits znizhennya zaplatiti ta drop vibrobitvtva.

In a different way, Keynes showed the inconvenience of posthumous depreciation of the norms of interest and the method of stimulating investment. Є singing the boundary, lower for the yak economical sub'ekti viddadut perevagu not pass your own zaoschadzhen at pozhku, and trikatimut їh viglyadі lіkvіdnih zasobiv with the method of insuring yourself against raznih neperedbuchenyh usklinn.

By-trete, Keynes put the pittance about the inconvenience of being put out of payment for money in order to attract the strong profes- sional workers, but to ensnare the economically important groups.

Thus, Keynes namagavsya show, scho mehanizm automatic zrivnyuvannya popita that proposition, scho na nyomu primeduetsya neoklasinna teorii, є utopiye.

Criticizing the law of Saya, Keynes on the first place hanging the problem of "effective popita." Sushasniy riven varobnitsva abo natsionalnogo income, for Keynes, to lie in the sukupnogo effektivnogo popita, toto popita, scho pespezpechenii grooshima, іnakshe kazuchi, vіd real vitrate on придбання товаів та послуг. In zv'yazku zim Keynes zverataє respect for the problem of realizatsiya ta show, scho nezozgodzhensti in the sphere of popu and stvoiyuyut beside kapitalisticheskuyu sospilstvii golonu pereshkodu vikoristannaya resursiv: hard to realize the problem and to bring up to the process of the procession.

Vidpovidno to the concept of Keynes "effektivny popit" є totozhnim natsionalnomu income, yaky vitrachaetsya na spozhivannya th pogromadzhennya, tobto warehousing in a special one that vibropichogo popita. The first - tse vitrati suspilstva for public goods, others - on investment (capital goods).

Osobiste spizhivannya - naybіlsh znachna kategorіya vitrat - become close to 2/3 usіх procured goods taгg. Otzhe, factor, scho viznachayut spozhivannya, you can take for vidpravnu point for the future mirkuvan.

Keynes rozglyadav dohіd, scho є beside rozporyadzhennyi suspilstva, yak pershochergovy factor, cotri viznachaet structure spozhivatsky vitrate. Відповідно to теорії Keynes витрати на споживання зростають мірою збільшення цього доходу. Prote value їххнього зростання дещо відстає від absolute збільшення to the income, тобто кожний додатковий долар останнього Хоч і збільшує пожиживання, але на суму меншу за цей долар. Keynes called the part of the skin dodatkov dalaka danygo income, yak vikoristovetsya to spizhivannya, borderline shilnistyu before spozhivannya. W Relief tsogo pokaznika mozhna viznachiti, yakoyu mіroyu prirіst income vplivaє on prirіst spozhivannya, urahovuyuchi scho Zi zrostannyam income Tsey pokaznik zmenshuєtsya and vіdtak zmenshuєtsya i chastka spozhivannya in dohodі. Vіdstavannya spozhivannya od tempіv zrostannya income scho Yea in suspіlnomu rozporyadzhennі, zv'yazane s tim, scho Chastina natsіonalnogo income zberіgaєtsya, zaoschadzhuєtsya not have povertayuchis gospodarsky turnover. Pідстави цієї законірності Keynes is not bored in social, classless women, but in the psychology of people, yak nіbito shilna spizhivati ​​less in the world of zbilshennya її income. The goal of yogo tverdzhennya vidome pіd nazvoyu "basic psihologicchny law suspіlstva."

The other component of the "effective popita" - vibropnichesky popit, for Keynes, пока ostentatnik bazhannya kapitalistіv інвестувати свої капітали. Vіn vіdobrazhuєtsya in іnvestitsіyah, rіven yakih viznachaєtsya, go-conventionally, pitched dovgostrokovih ochіkuvan, zumovlenih note, "Mauger Buti yakoyu ochіkuvana structure maybutnіh dohodіv pіdpriєmtsya, Yakscho ... vіn bazhaє zbіlshiti svoє kapіtalne Mine". The main factors, how to sneak into the vesting of investments, in the dungeon of Keynes, is the norm of interest and the norm of the prospective pribudku. Іnakshe kazuchi, інвестиції mozhut здійснюватися лише in тім разі, if ochikuvaniya pributok peresvishvatime posichkovy percentage. The value of Keynes put at the bottom of the offerings of groschen zasobiv that popita on them.

Neobhіdna Umov for normal rozvitku Economy that dosyagnennya її rіvnovazhnogo will, for Keynes, polyagaє in tіm, dwellers vacuum utvoreny unaslіdok rozrivu mіzh rіvnem income that spozhivannya (zgadaєmo "psihologіchny Law"), zapovnyuvavsya zbіlshennyam іnvestitsіynih vitrat, kotrі poklikanі poglinuti obsyagi zaoschadzhen scho Postyno zrostayut. Tse, odnak, є mozhilim tilki todi, if you integrate dorivnevatimut zaoschadzhennyam.

Dokeynsianskaya ekonomichna dumka was due to the fact that it is automatically accustomed to pristosovuyatsya up to the Riviera zaoshchadzhen for dopomogoyu rates of interest, and they can not vinikati stіykoї nevіdpіdnosti. Keynes, however, adding a thought to those who are justified in the value of investment, are aware of the past factors, they do not admit such automatism. The population of the vicinities is vikorostvuє on spizhivannya lishe singing a part of its income, and sieve - zaoschadzhuє. Rіshennya about zaoschadzhennya such rank, priymayutsya parallel s rіshennyami about chastku spozhivatskih vitrat in zagalnomu obsyazі income i tsіlkom Square od virіshennya fіrmami (Private bіznesom) power about rіven іnvestitsіy. Ekonomіsti to Keynes's not zvertali osoblivoї uwagi to that fact, scho zaoschadzhuyut spozhivachі and іnvestuyut - virobniki, tobto rіshennya about zaoschadzhennya that іnvestitsії priymayut rіznі people not pogodzhuyuchi їh mіzh him. Keynes zrobivetsy wigs one of the central points of his analysis. Same zaoschadzhennya population mozhut Buti єdinim fіnansovim Jerel іnvestitsіy of companies and otzhe, the value of that zaoschadzhen іnvestitsіy in ekonomіtsі in kіntsevomu pіdsumku zbіgayutsya. Ale tsozovsim not so on stadії planuvannya vitrate.

Keynes pointing at існування трьох мотивів, building people's sponukaty people zberigati grosi, and not an activist, but giving dokhid (land, budivlya, акції, облігації). Before them lay down: the transactional motive (bazhannya mati gotivku for neperedbacheniyah payment), the motive of overstatement is that speculative motive (ostrah vstratiti kapital).

Третій мотив є дещо відмінним від перших двох. Keynes vvazhal, scho gospodarski agency feematym part of the portfolio of his active assets in the form, if vanyazhtimut, sho volodinnya assets in the form of forms. Nezdatnіst of companies zabezpechiti rіvnomіrny potіk іnvestitsіy for dwellers zapovniti stvoreny zaoschadzhennyami "potentsіyny RPPOs" mіzh virobnitstvom that spozhivannyam Keynes pripisuє vtratі "Dovira" porіvnyuyuchi qiu nezdatnіst s nebazhannyam gravtsya scho vtrativ nadіyu on uspіh, ROBIT dalshі rates. Yaksho "rozviv" nemozhlivo zakrati plannonivami інвестиціями, він закриється automatically нелегажаними інвестиціями, що матимуть вигляд with accumulation of spare parts of goods in hand; Пізніше "rozriv" so automatically to change itself in the course of the speed of the vibrobitvita, zayanatostі ta income.

Цілісну a picture економічної системи відповідно to кейнсіанської теорії you can pay for such a scheme. The sukupnyi popit to become a sum of citrate of suspenstva for spozhivannya that ochikuvanyh vitrat sispіlstva na іnvestitsії. Існує тільки один, стверджує Keynes, рівень національного доходу, за якого сукупні витрати суспільства (сукупний попит) дорівнють національному продукту (сукупній пропорції). Tse і є є є shukanii rіven рівноіваг національного доходу.

An economical system is not more difficult to achieve for the sake of the local economy than for the national income, it will not happen in the future when it comes to buying goods and services. Pripustmo, scho natsionalnyy dohіd upade lower for riven rivnivagi, plans for vitrati tzzh zmenshatsya, ale not adequately zmenshennyu natsionalnogo income. Zmenshennya sukupnih vititas stanovitime lishhe partial zmenshennia natsionalnogo income, resha vitrachenogo income zamesh zaoschadzhennya takatki vyplati. Tse prizvede before the purchase of vimagatimut more goods, nizh vyroblyatimut firmi.

In other times, the national pre-Islamic swallow, then the growth of the suupin will be drunk, al least by the value of the menshu niz zrostania natsionalnogo income. Deyka part of the add-on income to the income from the zaoschadzhennya, but the yakas part of the contract is vyglyadі podatkiv. Ace znachaete, scho dіlovі pіdpriєmstva virobljatimut tvorіv ta іgg bіl'she, nіzh planuєєtu zapopiti. The contraction will not sow a building that will overtake the subconscious proposition, the Keynes. Taka situatsіya svidchityme about peresasichennya rinku kavkaziv ta umgov, pro zatovarennya і znakomozuvatime about neobhіdnіst speed of obshygіv vibrobnitsva. Tsei processes have their Cherga, suprovodzhuvatimetsya bezrobіttyam, nepovnim vikoristannyam obladnannya, and okremih vipadkah - timchasovim skorochennyam abo residual pripinennyam virobnichoї dіyalnostі okremih of companies. The decline of the vibrobitvita trivatime doti, the docks of the meaning of the succinct drink will not be balanced with the subproposal.

Otzhe, Same deficient popit Keynes explain the cyclical nature of the vibrotic process. On the dagger of Keynes, not varto zv'yazuvati ekonomichnyi kolivannya viklychno іz zavnіshnimi factors - vinyona, suhujuyu іnshim kataklіzmіami. Navpaks, the causes of unfairness and lack of expression, explain the marriage of synchronism in priinyatti active basic economics, zokrema, rishin schodo zaoschadzhen ta nvestitsi. Keynes viznaє, scho in suchasnіy kapіtalіstichnіy ekonomіtsі rіvnovaga mіzh zaoschadzhennyami that іnvestitsіyami Je nedosyazhnoyu, more іnvestitsії, yak usually vіdstayut od zrostannya zaoschadzhen, viyavlyayutsya Mensch for ostannі in rezultatі chogo utvoryuyutsya nadlishkovі zaoschadzhennya, Got Location vіdnosne perenagromadzhennya, i suspіlstvo zaznaє Creasy abo trivaloї Stagnatsii.

Vihodachi z tsієї kontseptії, Keynes nmagajevatsya z'yasuvati і causelessness. Keynsіanska teorіya zaynyatostі duzhe vіdrіznyaєtsya od klasichnogo pіdhodu for Yakima іsnuє rіvnovazhna Cena to whether yakogo kind product, at tіm chislі product robochem power: Yakscho pochinaє brakuvati abo stvoryuєtsya nadlishok whether yakih tovarіv then dostatno vіdpovіdno pіdvischiti abo zniziti tsіni them to That's why the russet came.

On vidminu vіd neoclassic, Keynes put the blamelessness in the pool not to pay for money, but to marry "an effective drink". When tsomu vіn not sprostovuє povnіstyu neoklasichnoї teorії, pogodzhuyuchis s tim, scho for rіvnovagi minds, if OAO All trudovі resources Zăluceni in virobnitstvo, zarobіtna board viznachaєtsya "boundary skladnіstyu pratsі". Keynes does not zaperechu, scho zabobitna fee "perebuvae y tsilkom viznacheniy (obernenniy) korelyaciї z obyagom zanyatosty" * 3. Проте обсяг зайнятості Keynes узалежнює не від руху заробітної плати, а виід рівня виробництва «національного доходу», тобто vід sukupnogo efektivnogo popita on spozhivchchі ta kapitalnyi blag. Ostannіy the same tendency before the meeting, before nevrivnovazhenosty, scho robit povnu zanyatіst for minds kapitalizmu yavischem vinyatkovym.

* 3: {Keynes D. The general theory of employment, interest and money. - M., 1996. - P.16.}

Chimalo povtaytsyvav Keynes, shcheob bring pomilkovіst vikoristannya zabobitnosti payback zakobu likuvannya bezrobitsya. Стосовно економічних наслідків скорочення заробітної плати Keynes mirkuvav so: in a nutshell, sip on pratsyu i riven zanyatosty viznayayu real, and not nominalnoy zabobitnoyu platoy, yak taught economy-classics; по-друге, зниження номінальної заробітної плати завжди супроводжується еквівалентним зниженням реальної, оскільки ціни за умов конкуренції визначаються прямими граничними витратами, котрі в короткостроковому періоді складаються виключно з трудових витрат; по-третє, оскільки реальне споживання є функцією самого тільки реального доходу і реальна схильність до споживання у працівників менша за одиницю, вони після зниження заробітної плати витрачатимуть на споживання менше ніж раніше; по-четверте, хоча трудові витрати й ціни знизилися, наступне зниження ставки процента буде нездатним стимулювати інвестиції, відтак зниження заробітної плати призведе тільки до зниження сукупного попиту, а безробіття або збільшиться, або, у ліпшому випадку, залишиться на тому самому рівні. Ось чому, стверджує Кейнс, зменшення заробітної плати, навіть якщо це можна зробити, не здатне зменшити безробіття. Практично така ситуація неможлива, оскільки працівники не будуть жертвувати власною заробітною платою заради працевлаштування якогось невідомого безробітного. «Найрозумніша політика, — пише Кейнс, — полягає, зрештою, у підтримуванні стійкого загального рівня грошової заробітної плати»*4 .

*4: {Кейнс Д. Назв. тв., с.341.}

Убивчий висновок кейнсіанської теорії полягає в тім, що за капіталізму не існує жодного механізму, який гарантував би повну зайнятість. Кейнс стверджує, що економіка може бути збалансованою, тобто може досягти рівноваги сукупного обсягу виробництва за високого рівня безробіття та інфляції. Кейнс визнає, що безробіття — органічно притаманне капіталізму явище, яке «неминуче супроводжує сучасний капіталістичний індивідуалізм»*5 та зумовлюється органічними вадами системи вільної конкуренції.

*5: {Там само, с.368.}

Повна зайнятість (скоріше, випадкова, аніж закономірна) не забезпечується автоматично. «Ефективний попит, що поєднується з повною зайнятістю, — це поодинокий випадок, що настає тільки тоді, коли схильність до споживання і спонукання інвестувати перебувають у певному відношенні одне до одного... Таке може існувати лише за умови, якщо випадково або навмисно поточні інвестиції зумовлюють попит, що дорівнює надлишкові сукупної ціни пропозиції продукції над тим, що суспільство бажає витрачати на споживання, коли в ньому панує повна зайнятість»*6.

*6: {Там само, с.27.}

У стислому вигляді кейнсіанське трактування макроекономіки можна подати так.

Основоположним у теорії Кейнса, як уже зазначалося, є твердження про те, що ціни на продукцію та заробітна плата в короткостроковому періоді є нееластичними щодо зниження, тобто падіння сукупного попиту не справляє впливу на їхній рівень. Це призводить до того, що крива сукупної пропозиції стає горизонтальною лінією, котра розміщується праворуч від нульового рівня реального обсягу виробництва, нижче його рівня за повної зайнятості або рівня потенційного обсягу виробництва. Відповідно до кейнсіанської теорії, як тільки досягнуто рівня повної зайнятості, крива сукупної пропозиції перетворюється на вертикаль.

Функціонування економіки на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції означає значний надлишок виробничих потужностей і велике безробіття, тому розширення сукупного попиту передовсім збільшуватиме реальний обсяг виробництва і зайнятості, а не рівень цін.

Кейнсіанці вважають, що сукупний попит є нестабільним, навіть тоді, коли не відбувається жодних змін у пропозиції грошей. Зокрема, такий компонент сукупного попиту, як інвестиції, постійно зазнає коливань, у зв'язку з чим змінюється положення кривої сукупного попиту. Зниження сукупного попиту вплине лише на обсяг виробництва та зайнятість (обсяг виробництва знизиться). При цьому реальний обсяг виробництва може залишатися нижче за рівень виробництва з повною зайнятістю невизначений час, доти, доки не відбудеться випадкового врівноважуючого розширення сукупного попиту.

Відмінність від класичних поглядів є очевидною. Для економістів-класиків сукупний попит є стабільним, поки не відбувається значних змін у пропозиції грошей. У разі, коли сукупний попит знизиться, еластичність цін і заробітної плати забезпечить роботу автоматично вбудованого механізму, за допомогою якого підтримується функціонування капіталістичної економіки на рівні її потенційного обсягу виробництва і природної норми безробіття.

У кейнсіанській теорії мінливість сукупного попиту та нееластичність цін означають, що безробіття може збільшуватися і зберігатися в ринковій економіці тривалий час. Щоб уникнути величезних втрат від спадів та криз, необхідним є активне макроекономічне регулювання сукупного попиту з боку держави.

Саме такий висновок з аналізу макроекономічних процесів уперше сформулював Д. Кейнс. Запропонована ним модель розвитку процесів виробничої діяльності була першим серйозним аргументом для проведення державної політики, спрямованої на ліквідацію негативних наслідків, що виникають з причин недостатнього попиту.

Конкретні напрямки державного втручання в економіку і державного регулювання випливають з положень моделі відтворення Кейнса і охоплюють три основні сфери: грошовий обіг та грошову політику, нагромадження капіталу та інвестування і реалізацію вироблених товарів.

У своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей» Кейнс відкинув класичну кількісну теорію попиту на гроші, віддавши перевагу власним теоретичним побудовам, в яких головну роль відіграє поняття норми процента. Він розглядав гроші як один з типів багатства і стверджував, що та частина портфелів активів, яку економічні агенти бажають зберігати у вигляді грошей, залежить від того, наскільки високо вони оцінюють вищезгадану властивість ліквідності. Тому й кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією «переваги ліквідності». Ліквідність у Кейнса — це можливість продати за одиницю часу за максимальною ціною будь-яке майно. Економічні агенти, купуючи активи, віддають перевагу більш ліквідним, тому що побоюються значних фінансових втрат за зниження ділової активності.

Уже було названо три причини, які, на думку Кейнса, спонукають людей зберігати хоча б частину їхнього багатства у вигляді ліквідних грошових активів, таких як готівка, поточні рахунки до запитання, а не у вигляді активів менш ліквідних, але таких, що дають дохід (наприклад облігації). І саме цей спекулятивний мотив формує зворотний зв'язок між величиною попиту на гроші та нормою позичкового процента: попит на гроші поступово зростає з падінням норми позичкового процента на ринку цінних паперів.

Таким чином, Кейнс розглядає попит на гроші як функцію двох змінних величин. За інших однакових умов збільшення номінального доходу породжує збільшення попиту на гроші, що зумовлено існуванням трансакційного мотиву та мотиву обережності. Зниження норми позичкового процента також збільшує попит на гроші через спекулятивні мотиви.

Кейнс був прихильником наявності великої кількості грошей в обігу, що, на його думку, мало впливати на зниження процентної ставки. Це, у свою чергу, стимулювало б зменшення «обережності ліквідності» та зростання інвестицій. На думку Кейнса, високий процент є перешкодою для перетворення грошових ресурсів на інвестиції, тобто він захищав необхідність максимального зниження рівня процента як засобу заохочення використання нагромаджень на виробничі цілі.

Саме від Кейнса значною мірою бере початок концепція дефіцитного фінансування , або штучного накачування грошей в економіку, створення «нових грошей», що є доповненням до загального потоку витрат і, тим самим, компенсує недостатній попит, зайнятість та прискорює зростання національного доходу. Дефіцитне фінансування на практиці означає відмову від політики збалансованого бюджету та систематичне зростання державного боргу, що, у свою чергу, передбачає використання інфляційних тенденцій як засобу підтримування ділової активності на високому рівні.

Основним стратегічним напрямом економічної політики держави, згідно за Кейнсом, має стати підтримка інвестиційної діяльності, сприяння максимальному перетворюванню заощаджень на капіталовкладення. Саме зменшення рівня інвестиційної діяльності Д. Кейнс та його послідовники вважали основною причиною «Великої депресії» 30-х рр. Щоб подолати основну слабкість капіталістичної економіки — недостатню схильність до інвестування — держава мусить не тільки створити найсприятливіші умови для інвестиційної діяльності підприємців (зниження норми процента, дефіцитне фінансування інфляційного зростання цін та інше), а й взяти на себе функції безпосереднього капіталовкладника. Як одну з форм таких інвестицій Кейнс розглядав організацію громадських робіт, навіть у тому разі, коли вони непотрібні суспільству.

З найважливіших заходів, здатних компенсувати відставання попиту, активізувати «схильність до споживання», Кейнс називає також фіскальну політику, що регулює величини чистих податків та державних закупівель.

Д. Кейнс та його прихильники сподівалися пом'якшити негативні наслідки ділових циклів за допомогою планомірного проведення контрциклічної фіскальної політики. На їхню думку, за загрози економічного спаду уряд може протидіяти цьому скороченням податків, збільшенням трансфертних платежів чи підвищенням витрат на оборону, розвиток інфраструктури або інші цілі. І навпаки, за загрози інфляції уряд може збільшити податки, зменшити трансфертні платежі, відкласти заплановані державні закупівлі.

Характеризуючи кейнсіанську модель макроекономічної рівноваги, обов'язково слід звернути увагу на теорію мультиплікатора. Важливим моментом цієї моделі є те, що зміна рівня рівноваги національного доходу більша за зміни того вихідного рівня автономних витрат, що його спричинили. Це поняття у макроекономічній теорії відоме як мультиплікаційний ефект. Його дію можна наочно показати на прикладі залежності між приростом інвестицій та національним доходом: збільшення капіталовкладень веде до зростання обсягів виробництва товарів та послуг. Але у Кейнса ця залежність розглядається через призму формування індивідуального грошового доходу. Логіка такого підходу полягає ось у чім: національний дохід складається з індивідуальних доходів, а отже, необхідно з'ясувати, як інвестиції впливають на величину цих індивідуальних доходів.

Зрештою, кожна інвестиція перетворюється на суму доходів індивідів і коли б ці доходи не витрачалися, то приріст національного доходу за певний проміжок часу дорівнював би, як ми вже зазначили, приросту інвестицій. Але на практиці отриманий дохід витрачається і перетворюється на нові доходи, які, у свою чергу, знову витрачаються і т. п. У кінцевому підсумку приріст національного доходу через певний час буде значно більшим, ніж приріст початкових інвестицій, тобто він стає помноженою величиною початкових капіталовкладень. Сам же множник, або мультиплікатор, залежить від того, яку частку своїх доходів суспільство витрачає на споживання: чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, і навпаки.

Мультиплікатор витрат визначається як відношення відхилень від рівноважного доходу до початкової зміни у витратах (на інвестиції), що спричинили цю зміну:

де DY — приріст доходу;

DI — приріст інвестицій, що спричинив приріст доходу;

r — «гранична схильність до споживання»;

— це і є величина мультиплікатора, що виражена через «граничну схильність до споживання».

«За даних обставин, — стверджує Кейнс, — може бути встановлене певне співвідношення між доходом та інвестиціями, яке слід назвати мультиплікатором». Виходячи з цієї формальної алгебраїчної залежності, Кейнс стверджує, що зростання інвестицій автоматично веде до зростання зайнятості та до пропорційного зростання національного доходу, а коефіцієнтом пропорційності є величина мультиплікатора.

Аналогічно проявляється мультиплікаційний ефект стосовно інших видів витрат, зокрема державних витрат. За недостатнього попиту підвищення державних витрат приводить до посилення економічної діяльності. При цьому покриття різниці між пропозицією й попитом не потребує повного еквівалентного підвищення державних витрат саме завдяки присутності мультиплікаційного ефекту.

Починаючи з Кейнса проблема факторів, що визначають величину споживання та нагромадження як основних компонентів національного доходу, взаємозв'язку між ними та національним доходом, висувається на перший план.

Значення теорії Кейнса як вихідної бази розвитку теорії макроекономічної динаміки зумовлюється багатьма суттєвими моментами:

по-перше, це макроекономічний метод дослідження;

по-друге, він висуває на перший план проблеми реалізації, або «ефективного попиту», яка поклала початок розвитку динамічної теорії циклу;

по-третє, його теорії національного доходу в цілому та мультиплікатора органічно увійшли в післякейнсіанські теорії економічного зростання;

по-четверте, він поєднав економічну теорію та економічну політику в одне ціле, що покликане сприяти підтримуванню життєдіяльності капіталістичної системи господарства.

Кейнсіанська революція поклала край досі неподільному пануванню доктрини «laisser faire, laisser passer» («дайте змогу робити, дайте змогу іти») — цього полум'яного заклику економістів XVIII ст., звернутого до держави. Це була справжня революція в економічному мисленні: відбулася раптова й дивовижно швидка трансформація усієї теоретичної сфери, включаючи метафізичне «бачення» економічного процесу, з якого починалися всі попередні теорії. Кейнс збудив віру в те, що уряди можуть ліквідувати депресію та безробіття, регулюючи державні витрати та податки.